ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2021 року
м. Київ
справа № 822/1238/14
адміністративне провадження № К/9901/24741/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
секретар судового засідання - Титенко М.П.,
за участю:
представника позивача - не з`явився,
представника відповідача - Лічман Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року (суддя Біла Л.М.) у справі №822/1238/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Полонський комбінат хлібопродуктів" до Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Полонський комбінат хлібопродуктів" (надалі - позивач, підприємство, товариство, платник податків) звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС (надалі відповідач, податковий орган, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 березня 2014 року №0000442201 та №0000432201.
Позовні вимоги обґрунтовані реальністю господарських операцій підприємства з його контрагентами. Позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу стосовно безтоварності операцій, оскільки всі операції підтверджуються належним чином оформленими первинними документами. Вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки ґрунтуються на необґрунтованих висновках планової виїзної перевірки, які зафіксовані у акті перевірки.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 11 березня 2014 року №0000432201 в частині основного платежу в сумі 483546,99 грн і штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 120886,75 грн та №0000442201 в частині основного платежу в сумі 1280544 грн і штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 320136 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 жовтня 2015 року касаційну скаргу податкового органу задоволено частково, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Суд касаційної інстанції зазначив, що висновки судів попередніх інстанцій зроблені без належного дослідження питання чи можливо реальне здійснення між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Кожухівське" господарської операції поставки курячих яєць. Судами попередніх інстанцій не досліджено доказів, зокрема, факту поставки товару (курячих яєць) враховуючи об`єм поставки, термін придатності, а також подальшого використання їх у власній господарській діяльності позивачем, наявності технічних та технологічних можливостей, питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні поставлених товарів та наданих послуг, не досліджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій, з відповідним документальним підтвердженням. Зазначено, що судам необхідно перевірити чи являються пов`язаними особами позивач та Публічне акціонерне товариство "Кожухівське".
За результатами нового розгляду справи, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 11 березня 2014 року №0000432201 в частині основного платежу в сумі 483546,99 грн і штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 120886,75 грн та №0000442201 в частині основного платежу в сумі 11711 грн і штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 2927,75 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, за результатами розгляду якої, постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2016 року апеляційну скаргу задоволено повністю. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року скасовано в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 березня 2014 року №0000442201. В цій частині прийнято нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11 березня 2014 року №0000442201 в частині основного платежу на загальну суму 1280544 грн та штрафних санкцій на загальну суму 320135,75 грн. В решті постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року залишено без змін.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач також оскаржив його в апеляційному порядку в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 березня 2014 року №0000432201 в частині основного платежу в сумі 483546,99 грн і штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 120886,75 грн та №0000442201 в частині основного платежу в сумі 11711 грн і штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 2927,75 грн. За наслідками апеляційного оскарження відповідачем вказаного судового рішення, ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2016 року апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху в зв`язку з її невідповідністю вимогам статей 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документу про сплату судового збору в належному розмірі та запропоновано в десятиденний строк з моменту отримання даної ухвали усунути недоліки поданої апеляційної скарги.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року апеляційну скаргу податкового органу повернуто особі, яка її подала з підстав того, що недоліки апеляційної скарги апелянтом не усунуті належним чином, отже останнім не виконана ухвала суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року апелянтом не сплачений в установленому порядку та розмірі.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, відповідач звернувся з касаційною скаргою на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, в якій просить скасувати її та направити справу для продовження розгляду до Вінницького апеляційного адміністративного суду. Просив повідомити про дату і час розгляду справи та забезпечити її розгляд в режимі відеоконференції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Вказує на невідповідність висновку суду апеляційної інстанції вимогам Закону України "Про судовий збір". Вважає, що судом апеляційної інстанції не правильно застосовано статтю 4 наведеного Закону та не правильно визначено суму судового збору, яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення суду. Зазначає, що ним сплачено судовий збір у повному обсязі та судом апеляційної інстанції помилково повернуто відповідачу апеляційну скаргу з підстав неповної оплати судового збору.
Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу апеляційного суду в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року, якою позов задоволено частково.
До апеляційної скарги відповідачем надано платіжне доручення № 785 від 28.10.2016 про сплату судового збору в розмірі 5359,20 грн.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху в зв`язку з її невідповідністю вимогам статей 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документу про сплату судового збору в належному розмірі та запропоновано в десятиденний строк з моменту отримання даної ухвали усунути недоліки поданої апеляційної скарги.
На виконання вищезазначеної ухвали суду апеляційної інстанції, апелянтом 21 листопада 2016 року подано заяву (вх.14018/16) на виконання вимог ухвали суду від 7 листопада 2016 року.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши та надавши правову оцінку поданій заяві відповідача встановив, що недоліки апеляційної скарги апелянтом не усунуті належним чином, отже останнім не виконана ухвала суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року апелянтом не сплачений в установленому порядку та розмірі та ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року повернув апеляційну скаргу заявнику.
Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції Верховний Суд не погоджується з наступних підстав.
Підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами сплачується 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
З матеріалів справи вбачається, що адміністративний позов було подано у 2014 році та відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції, яка діяла на час подання адміністративного позову, за подання адміністративного позову майнового характеру розмір судового збору становив 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Враховуючи, що предметом спору є майновий спір про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 2 393 143,75 грн, то відповідно сума судового збору за подання апеляційної скарги обраховується наступним чином: 2393143,75 х 2% = 47862,88, що більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, тому до сплати 1218 х 4 = 4872 грн х 110%=5359,20 грн.
Водночас, судом апеляційної інстанції під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження залишилось поза увагою, що податковий орган звернувся до апеляційного суду із заявою від 18 листопада 2016 року з проханням врахувати, що сплата судового збору у розмірі 5359,20 грн здійснена податковим органом у відповідності до вимог Закону України "Про судовий збір".
Таким чином, колегія суддів зазначає, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про повернення апеляційної скарги відповідача, не врахував при цьому, що ним сплачено судовий збір у розмірі 5359,20 грн.
З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
З урахуванням викладеного, касаційна скарга відповідача щодо скасування ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року підлягає задоволенню, а справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за скаргою податкового органу на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,