ПОСТАНОВА
Іменем України
17 червня 2021 року
м. Київ
справа №н/822/1475/18
адміністративне провадження №К/9901/29633/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.05.2019 (суддя Лабань Г.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 (колегія у складі суддів Гонтарука В.М., Сторчака В.Ю., Білої Л.М.)
у справі № н/822/1475/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2018 року ОСОБА_1 вернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просив:
- визнати рішення № 779/К-8 від 03.04.2018 про відмову у перерахунку пенсії неправомірним та скасувати його;
- зобов`язати відповідача призначити та виплачувати пенсію на рівні з військовослужбовцями строкової служби, відповідно до ст. 59 п. 3 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанови Кабінету Міністрів від 15.11.2017 № 851 та ст. 3 п. "г" Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби,та деяких інших осіб" з 01.10.2017.
2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.05.2018, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2018, у задоволенні позову відмовлено.
3. У травні 2019 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
4. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.05.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019, заяву задоволено частково: попередні рішення скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково:
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 з 25.04.2019 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності відповідно до частини 3 статті 59 закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
5. 28.10.2019 від відповідача надійшла касаційна скарга на зазначені судові рішення. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні заяви про перегляд за виключними обставинами.
6. Ухвалою Верховного Суду від 07.11.2019 було відкрито касаційне провадження.
II. ЗМІСТ ЗАЯВИ
7. Звертаючись до суду із заявою про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами, ОСОБА_1 покликався на те, що словосполучення "дійсної строкової", яке міститься в положеннях ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII, як умова визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди категорії військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 № 1-р(II)/2019.
8. Оскільки саме визнані неконституційними положення ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII слугували підставою для відмови йому у задоволенні позову, вважає, що у цій справі наявні виключні обставини, передбачені п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України.
III. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Задовольняючи частково заяву та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вимога ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби втратила чинність з 25.04.2019, то позивач отримав право на перерахунок пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з 25.04.2019.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. У касаційній скарзі, відповідач посилаючись на положення ч. 6 ст. 361 КАС України, згідно яких при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається розглядати інші вимоги або інші підстави позову, зазначає, що суди необґрунтовано дійшли висновку про часткове задоволення позовних вимог з 25.04.2019, в той час коли позовні вимоги були заявлені з 01.10.2017.
11. Крім того, скаржник зазначає, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 543 від 26.06.2019 (набрала законної сили 01.07.2019), якою внесено зміни до абзацу першого пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Головним управлінням з 01.07.2019 проведено перерахунок пенсії позивача виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
12. Отже, судами попередніх інстанцій проігноровано, що оскільки зміни до Порядку № 1210 щодо перерахунку пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року внесені постановою Кабінету Міністрів України № 543 від 26.06.2019 набрала законної сили 01.07.2019 - підстави для перерахунку пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 25.04.2019 відсутні.
13. Також, скаржник зазначає про неможливість застосування до спірних правовідносин правової норми, яка визнана неконституційною, оскільки вона втрачає силу з моменту ухвалення рішення Конституційного Суду України та не має зворотної сили.
14. Позивач відзиву на касаційну скаргу відповідача не надав.