ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2021 року
м. Київ
справа № 644/5039/17
адміністративне провадження № К/9901/20209/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова
на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11.09.2017 (суддя Горчакова О.І.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017 (колегія у складі суддів Старостіна В.В., Бегунца А.О., Яковенка М.М.)
у справі № 644/5039/17
за позовом ОСОБА_1
до Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова
3-тя особа Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради
про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
УСТАНОВИВ:
1. 11.08.2017 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, третя особа Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради, в якому просила:
- визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплаті пенсії з квітня 2017 року;
- зобов`язати відповідача поновити нарахування та виплату пенсії за віком та виплатити заборгованість за період, починаючи з квітня 2017 року.
2. Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11.09.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017 позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії та бездіяльність Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 пенсії з квітня 2017 року;
- зобов`язано Індустріальне об`єднання Пенсійного фонду України м. Харкова поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії за віком та виплатити заборгованість за період, починаючи з квітня 2017 року;
- допущено негайне виконання постанови суду в частині виплати пенсії у межах суми за один місяць.
3. 27.11.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга відповідача на зазначені судові рішення. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.11.2017 відкрито провадження у справі.
5. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 має право на отримання пенсії за віком.
7. 18.12.2014 у зв`язку із проведенням антитерористичної операції позивач була змушена залишити місце проживання у м. Донецьку та переміститися до м. Запоріжжя, де проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
8. Їй було видано довідку про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції № 23990037333 від 18.12.2014.
9. На підставі цієї довідки Центральним об`єднанням управління Пенсійного фонду України у м. Запоріжжі позивачу у період з 01.01.2015 по 31.03.2017 нараховувалась та виплачувалась пенсія за віком.
10. 19.05.2017 позивачка з м. Запоріжжя переїхала до м. Харкова, де фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 6332212978 від 22.05.2017, виданої УПСЗН Індустріального району Харківської міської ради.
11. 23.05.2017 позивач звернулась до Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, із заявою про запит особової справи із УПЗН Запорізької міської ради по Вознесенському району, а також до УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради із заявою для призначення, щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України.
12. Листом від 14.06.2017 № 4937/4-11 Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Індустріального району Харківської міської ради повідомило позивача про відмову у виплаті щомісячної адресної допомоги, як внутрішньо переміщеної особи та запропоновано звернутися з 24.09.2017 до управління праці та соціального захисту населення за фактичним місцем проживання.
13. Індустріальне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова, листом також відмовило у виплаті пенсії, мотивуючи тим, що згідно Єдиної інформаційної бази про внутрішньо переміщених осіб, попередня довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи - анульована.
14. Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
15. В обґрунтування позовних вимог позивач покликалася на порушення відповідачем вимог ст. 46 Конституції України, ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки з квітня 2017 припинено нарахування та виплату пенсії без прийняття відповідного рішення і за відсутності законодавчо встановлених підстав.
16. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що всупереч Рішенню Конституційного Суду України від 07.10.2009 (справа № 1-32/2009), а також Конституції України і Законам України, відповідач позбавив позивача права на отримання пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України, а тому дії Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо припинення виплати пенсії є протиправними.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
18. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
19. Скаржник зазначає, що з квітня 2017 року пенсійні виплати ОСОБА_1 були призупинені у зв`язку з Наказом управління праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради від 06.04.2017 № 26 про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на підставі пп.3, 4 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".
Посилаючись на пункт 18 Порядку, зазначає про те, що повторне призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі у разі їх припинення відповідно до підпункту 4 пункту 12 цього Порядку можливе лише через шість місяців після такого припинення і виконання всіх процедур, необхідних для їх призначення, передбачених законодавством.
20. 27.12.2017 позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначає про те, що відмовляючи у виплаті пенсії відповідач не звернув уваги на те, що оригінал довідки № 2399003733 від 18.12.2014, виданої УПСЗН Запорізької міської ради по Вознесенівському районі, був зданий ним до УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради під час отримання нової довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 6332212978 від 22.05.2017.
Тому скасування попередньої довідки, жодним чином не могло вплинути на припинення виплати пенсії позивачу, оскільки під час звернення із заявою про поновлення виплати пенсії, разом із іншими документами було надано копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 6332212978 від 22.05.2017, що видана УПСЗН адміністрації Індустріального району Харківської міської ради, та є чинною. Крім того, позивач зазначає, що відповідач посилається на іншу довідку, якої він на час звернення із заявою не мав.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
22. Спірним у даній справі є правомірність дій відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачеві на підставі скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
23. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
24. Зокрема, у постанові від 10.04.2019 (справа № 425/964/17) Верховний Суд зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.
Припиняючи виплату позивачеві пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об`єктом захисту за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії Суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.
На підставі викладеного, Верховний Суд у справі № 425/964/17 дійшов висновку про порушення відповідачем вимог ст. 49 Закону № 1058-IV, оскільки позивачу припинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення і за відсутності законодавчо встановлених підстав. З точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.
Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав для припинення позивачеві виплати пенсії. Скасування довідки про взяття на облік як особи, переміщеної з тимчасово окупованої території не є підставою для припинення пенсії.
25. Колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від вказаного правового висновку.
26. Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судами попередніх інстанцій, виплата пенсії ОСОБА_1 припинена не з підстав, передбачених Законом № 1058-IV, та без прийняття відповідного рішення, а тому суди дійшли обґрунтованого висновку про протиправність таких дій відповідача та зобов`язання здійснити нарахування та виплату належної позивачу пенсії.
27. Крім того, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що відповідач зазначає про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 6332016156, яка не міститься в матеріалах справи та була відсутня у позивача.
28. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами оскаржуваних рішень і погоджується з їхніми висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.
29. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
30. Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -