ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2021 року
м. Київ
справа №808/1799/18
адміністративне провадження №К/9901/27797/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І. В.,
суддів: Коваленко Н. В., Шарапи В. М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Чередниченка В. Є., Іванова С. М., Панченко О. М. від 25 вересня 2019 року
у справі № 808/1799/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (далі також - відповідач), у якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку позивачу пенсії по інвалідності у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат, встановленої Законом на 1 січня відповідного року; зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивачу з 01 жовтня 2017 року, з урахуванням проведених виплат, на підставі пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.
2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
3. 27 травня 2019 року позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з заявою про перегляд за виключними обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року.
4. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у задоволенні вищезазначеної заяви відмовлено.
5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами скасовано та прийнято нову постанову, якою заяву про перегляд за виключними обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року у справі №808/1799/18 задоволено частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року скасовано, позов задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області провести з 25 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії позивачу, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням раніше виплаченої суми. У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
6. 03 жовтня 2019 від позивача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року, в якій просить її змінити у частині визначення дати, з якої необхідно провести перерахунок пенсії позивача, а саме з 01 жовтня 2017 року.
7. Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
8. 04 листопада 2019 року від відповідача до суду надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просить залишити її без задоволення, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року скасувати, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року залишити без змін.
II. ЗМІСТ ЗАЯВИ
9. В обґрунтування заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами позивач зазначив, що при вирішенні цієї справи судом застосовано положення частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зроблено висновок про те, що хоча позивач дійсно є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та внаслідок цього став особою з інвалідністю, але в період участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не проходив дійсну строкову службу, а тому на нього не розповсюджується дія зазначеної норми закону. Однак, рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України словосполучення "дійсної строкової служби", яке міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюється лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що на час виникнення спірних правовідносин - відмови об`єднаного управління у проведені позивачу перерахунку пенсії виходячи із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, та на час ухвалення рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року, положення частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині словосполучення "дійсної строкової" були чинними та підлягали застосуванню відповідачем та судами.
11. Третій апеляційний адміністративний суд, ухвалюючи постанову від 25 вересня 2019 року про часткове задоволення заяви позивача про перегляд за виключними обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року та часткове задоволення позовних вимог виходив із того, що з 25 квітня 2019 року позивач отримав право на перерахунок пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, оскільки рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19 (№1-р(II)/2019), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. Позивач у касаційній скарзі в обґрунтування заявлених у ній вимог посилається на те, що, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, Третій апеляційний адміністративний суд не врахував, що право позивача на перерахунок та виплату пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" порушено саме з 01 жовтня 2017 року.
13. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції є законним, обґрунтованим та не підлягає скасуванню. Наголошує, що у період з 01 жовтня 2017 року до 25 квітня 2019 року словосполучення "дійсної строкової служби", яке містилось у положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, було чинним та підлягало застосуванню як пенсійними, так і судовими органами.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
15. Частиною першою статті 361 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
16. Згідно з частиною п`ятою статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є:
1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;
2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення;
3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.
17. Частиною шостою статті 361 КАС України передбачено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
18. Відповідно до частин першої та другої статті 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною 2, пунктами 1, 2 частини 5 статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині 1 цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
19. Згідно з частиною четвертою статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
20. Частиною п`ятою вказаної статті передбачено, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.
21. Відповідно до частини першої статті 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
22. Частиною другою вказаної статті передбачено, що судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.
23. Із тексту імперативних приписів пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України слідує, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки, якщо рішення суду ще не виконане.
24. У випадку, що є предметом дослідження, рішення не може вважатись невиконаним в контексті приписів пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України, оскільки рішення, що набрало законної сили, яким у задоволенні позову відмовлено, не передбачає примусового виконання.
25. Так, Рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
26. Згідно з вказаним рішенням словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
27. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
28. Статтею 152 Конституції України передбачено: закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
29. Крім того, відповідно статті 91 Закону України від 13 листопада 2017 року № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України" (далі - Закон № 2136-VIII) закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
30. Як видно з резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII зі змінами, визнане неконституційним і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
31. Словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII визнане неконституційним та втратило чинність 25 квітня 2019 року, як встановлено статтею 91 Закону 2136-VIII, тобто, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), що також прямо встановлено даним рішенням.
32. Таким чином, наявність Рішення Конституційного Суду України 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при розв`язанні цього спору.
33. Виходячи з наведеного, колегія суддів наголошує на тому, що на час виникнення спірних правовідносин та на час прийняття рішення судом першої інстанції положення зазначеної норми були чинними та підлягали застосуванню з огляду на відсутність ретроспективної дії рішення Конституційного Суду України.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі №808/2644/18.
34. Разом з цим колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суду переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги.
35. У даному випадку розглядається касаційна скарга позивача та відповідно переглядається судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог до пенсійного органу.
36. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
37. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
38. Суд при прийнятті рішення враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
39. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
40. З огляду на викладене вище колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги позивача, що в свою чергу є підставою для залишення без змін оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 341, 343, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд,