ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 924/1153/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.,за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Дудченко В.В. - адвокат, Болдін В.В. - адвокат,
відповідача - Дороніна О.М. - адвокат,
третьої особи - не з`явився,
розглянувши касаційну скаргу акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на рішення господарського суду Хмельницької області від 05.03.2020 та
постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2020
за позовом акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз"
про стягнення 148 414 733,81 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - позивач, АТ "Укртрансгаз") звернулося до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (далі - відповідач, АТ "Хмельницькгаз") з позовом про стягнення 140 508 960,91 грн заборгованості, 7 280 176,38 грн пені, 625 596,52 грн 3% річних.
1.2. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань з компенсації добових негативних небалансів природного газу, які, на думку позивача, мають бути сплачені відповідачем на підставі договору транспортування природного газу №1512000715 від 17.12.2015 (далі - договір) за виставленими позивачем рахунками.
1.3. За результатами співставлення остаточних алокацій подачі/відбору відповідачем природного газу позивач виявив наявність небалансів, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача за період березень, квітень, травень та червень 2019 року, здійснені відповідно до умов договору та вимог Кодексу газоротранспортних систем (далі - Кодекс ГТС). Зобов`язання з оплати рахунків, на загальну суму 141 508 960,91 грн відповідач не виконав, чим порушив умови пункту 2.6 договору та пункту 19 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, а також порушив права та інтереси позивача.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського Хмельницької області від 05.03.2020 (суддя Грамчук І.В.) у справі №924/1153/19, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 (колегія суддів у складі: Василишин А.Р., Філіпова Т.Л., Бучинська Г.Б.), у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
2.2. Рішення та постанову мотивовано тим, що між сторонами відсутній договір, який би передбачав врегулювання щодобових небалансів, та відсутня згода на придбання природного газу в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу.
2.3. Суд апеляційної інстанції вказав, що відповідно до умов договору та положень пункту 6 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС для наявності підстав оплати балансування необхідна послідовність таких дій: 1) виникнення негативного місячного небалансу; 2) неврегулювання замовником послуг транспортування цього небалансу самостійно в строк до 12-го числа місяця, наступного за газовим; 3) оформлення оператором одностороннього акта на обсяг неврегульованого замовником обсягу небалансу; 4) надання оператором замовнику до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру, однак позивачем не дотримано вчинення зазначених дій та їх послідовності. Суд першої інстанції вказав на неподання позивачем доказів виставлення відповідачу рахунків на оплату.
2.4. Суди також зазначили, що позивачем не надано жодних первинних документів, які б свідчили про реальність вчинення балансуючих дій кожної доби (оскільки відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС "період балансування" - газова доба (D)), а додані односторонні акти врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць не містять відомостей про джерела внесення в них інформації; так само як і коригуючі акти врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць - ці акти не містять пояснень, чому відбулися коригування, тим самим ставлять під сумнів достовірність інформації, зазначеної в основних актах.
2.5. Правовий висновок щодо відсутності у позивача права складати односторонні коригуючі акти про надані послуги міститься у постановах Верховного Суду у справах №927/276/18 від 04.12.2018, №924/447/18 від 10.04.2019, №920/344/18 від 12.06.2019, №922/1382/18 від 09.10.2019.
2.6. Суди попередніх інстанцій також зазначили, що пунктом 1 глави 2 розділу ХІІ Кодексу ГРС в редакції від 28.04.2017 передбачено, що алокація обсягів природного газу по точці входу до газотранспортної системи здійснюється оператором газотранспортної системи з урахуванням підтверджених номінацій по цій точці, отже, з указаної дати обов`язок здійснення алокації по точках виходу з газотранспортної системи було покладено на позивача. При цьому відсутність додатку 3 до договору вказує на неузгодженість сторонами при підписанні договору переліку комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу та їх характеристик, як це передбачено додатками до типового договору.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. 01.07.2020 АТ "Укртрансгаз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 05.03.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 зі справи №924/1153/19, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.
4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1.2. Так, касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
4.1.3. За твердженням позивача:
- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах норм права "в частині висновків щодо оплати заборгованості за послуги добового балансування обсягів природного газу ";
- суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи;
- не відповідає дійсності висновок суду щодо відсутності в матеріалах справи доказів надсилання рахунків відповідачу за добовий небаланс, оскільки такі докази додані до позовної заяви;
- суди не надали оцінку доказам, поданим позивачем, зокрема: акту врегулювання щодобових небалансів, довідці №1 про добові небаланси, довідці №2 про добові небаланси, рахункам, розрахункам, реєстрам файлів, технічним актам приймання-передачі природного газу у точках входу/виходу до/з транспортної системи;
- суди також не врахували, що відповідно до пункту 2 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС сам факт наявності небалансу є правовою підставою для застосування до оператора газорозподільної системи плати за добовий небаланс;
- з огляду на положення пункту 6 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС вчинення дій із врегулювання небалансів є, по суті, правочином купівлі-продажу, який не є складовою послуг з транспортування природного газу.
4.1.4. 14.09.2020 та 18.11.2020 позивач подав пояснення, які просить залучити до матеріалів справи та здійснювати подальший розгляд справи з їх урахуванням.
4.2. Доводи іншого учасника справи
4.2.1. Від відповідача до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому АТ "Хмельницькгаз", посилаючись на безпідставність доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, та в той же час на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду та рішення суду першої інстанції - без змін.
4.2.2. Відповідач вказує, що позивач, посилаючись на договір, звернувся з позовними вимогами про оплату за добові небаланси, які цим договором не передбачені. Водночас договору, який би регулював відносини щодо врегулювання щодобових небалансів, між сторонами не укладено, отже, у відповідача не виникло зобов`язання з оплати за добові небаланси.
4.2.3. Відповідач також зазначає, що сторонами не було підписано додатків 1,2,3 до договору, що свідчить про неузгодженість істотних умов договору. Також відсутність підписаних додатків вказує на неузгодженість переліку комерційних вузлів обліку газу, актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, які повинні містити схеми потоків газу через вузли обліку природного газу, їх місце розташування на схемі, межі балансової належності або схематичні позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки та свідчить про те, що відомості щодо об`єму (обсягу) газу, надані позивачем, є недостовірними та не можуть бути взяті за основу при здійсненні комерційних розрахунків.
5. Касаційне провадження
5.2. Ухвалою Верховного Суду від 27.07.2020 відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 08.09.2020.
5.3. Ухвалами Верховного Суду від 08.09.2020 та від 15.09.2020 розгляд справи відкладався.
5.4. Через перебування судді Вронської Г.О. у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 07.10.2020, який наявний в матеріалах справи.
5.5. Ухвалою Верховного Суду від 04.11.2020 колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Бенедисюк І.М. (головуючий), Малашенкова Т.М., Селіваненко В.П. касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" у справі №924/1153/19 прийнято до провадження; зупинено касаційне провадження в справі №924/1153/19 до прийняття відповідного рішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у справі №922/3987/19.
5.6. Постановою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2021 у справі №922/3987/19: касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" задоволено; постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 та рішення господарського суду Харківської області від 12.02.2020 у вказаній справі скасовано та направлено її на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
5.7. Ухвалою Верховного Суду від 17.05.2021 поновлено касаційне провадження у справі №924/1153/19 за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз" та призначено розгляд касаційної скарги до розгляду на 17.06.2021.
6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
6.2. 17.12.2015 між АТ "Укртрансгаз" (оператор) та АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (замовник) укладено договір №1512000706, за пунктом 2.1 якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.
6.3. У пункті 2.2 договору зазначено, що послуги надаються на умовах, визначених у кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕП) від 30.09.2015 №2493, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.
6.4. Пунктом 2.3 договору визначено послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором, а саме: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі-транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі -балансування).
6.5. Обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору (пункт 2.4 договору).
6.6. Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (пункт 2.5 договору).
6.7. За умовами пункту 2.6 договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ у точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.
6.8. Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ у точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів (пункт 2.7 договору).
6.9. Додатки 1, 2, 3 є невід`ємною частиною цього договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу (пункт 2.8 договору).
6.10. В пункті 3.2 Договору зазначено, що оператор має право стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором.
6.11. Пунктом 4.1 договору передбачено, що замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; надати оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому у Кодексі та цьому договорі; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно врегульовувати небаланси; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; повідомляти оператора про зміну умов, які стали підставою для укладення цього договору; забезпечити можливість цілодобового зв`язку оператора з представниками замовника, зазначеними в цьому договорі; здійснювати додаткову оплату оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором.
6.12. Порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюється сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору (пункт 5.1 договору).
6.13. Окремим додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/ газовидобувним підприємством/виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника (пункт 5.4 договору).
6.14. На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (далі - ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та, за необхідності, схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) (пункт 5.5 договору).
6.15. Пунктом 9.1 договору передбачено, що у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу.
6.16. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою, визначеною в пункті 9.2 договору.
6.17. Базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на веб-сайті (пункт 9.3 договору).
6.18. Відповідно до пункту 9.4 договору оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів.
6.19. Пунктом 17.3 договору передбачено, що у разі внесення та затвердження Регулятором змін до Типового договору транспортування природного газу сторони зобов`язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього договору.
6.20. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.12.2016 між позивачем (оператор) та відповідачем (замовник) укладено додаткову угоду №1 до договору (а. с. 20-22, т. 1), в якій пункт 9.4 розділу IX викладено в такій редакції:
- "9.4. Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру, замовник, крім вартості послуг, вказаних в абзаці другому цього пункту, зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів;
- оплата вартості послуг балансування оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період".
6.21. Як свідчать матеріали справи та встановлено судами, позивач, звертаючись до суду з позовом у даній справі, вказував, що за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за березень, квітень, травень, червень 2019 року виявив наявність небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме :
- за березень 2019 року виявлено остаточні обсяги добових небалансів у розмірі 4 908,63336 м куб. на загальну вартість 47 361 558,21 грн;
- за квітень 2019 року виявлено остаточні обсяги добових небалансів у розмірі 3 697,80813 м куб. на загальну вартість 32 388 849,98 грн;
- за травень 2019 року виявлено остаточні обсяги добових небалансів у розмірі 4 038,29458 м куб. на загальну вартість 33 204 812,56 грн;
- за червень 2019 року виявлено остаточні обсяги добових небалансів у розмірі 3 176,4370 м куб. на загальну вартість 27 553 740,25 грн.
6.22. На підтвердження наявності у відповідача небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу позивач надав суду акти врегулювання щодобових небалансів №03-2019-1512000715 за березень 2019 року, №04-2019-1512000715 за квітень 2019 року, №05-2019-1512000715 за травень 2019 року, №06-2019-1512000715 за червень 2019 року, довідки позивача №1 про добові небаланси відповідача, що виникли внаслідок відбору природного газу для витрат оператора газорозподільної системи за березень, квітень, травень та червень 2019 року, довідки позивача №2 про добові небаланси відповідача, що виникли внаслідок несанкціонованого відбору природного газу споживачами з газорозподільної системи за березень, квітень, травень 2019 року, довідки позивача №3 про добові небаланси відповідача за березень, квітень, травень, червень 2019 року, реєстри завантаження файлів до Інформаційної платформи. (а. с. 28-137, т. 1).
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.2. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.3. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.2. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, заперечення відзиву, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
8.3. Предметом спору в цій справі є матеріально-правова вимога АТ "Укртрансгаз" про стягнення з АТ "Хмельницькгаз" 140 508 960,91 грн заборгованості, 7 280 176,38 грн пені, 625 596,52 грн 3% річних.
8.4. Позовні вимоги обґрунтовані виявленням наявності небалансів за результатами співставлення остаточних алокацій подачі/відбору відповідачем природного газу, на підставі чого було здійснено розрахунок остаточних обсягів добового небалансу АТ "Хмельницькгаз".
8.5. Підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції у даній справі позивачем визначено пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України - "відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах норм права в частині висновків щодо оплати заборгованості за послуги добового балансування обсягів природного газу"; пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України.
8.6. Прийняті у справі судові рішення про відмову у задоволенні позову мотивовані тим, що:
- між сторонами відсутній договір, який би передбачав врегулювання щодобових небалансів, та відсутня згода на придбання природного газу в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу;
- позивачем не подано жодних первинних документів, які б свідчили про реальність вчинення балансуючих дій кожної доби (оскільки відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС "період балансування" - газова доба (D)), а додані односторонні акти врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць не містять відомостей про джерела внесення в них інформації; так само як і коригуючі акти врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць - ці акти не містять пояснень, чому відбулися коригування, тим самим ставлять під сумнів достовірність інформації, зазначеної в основних актах;
- пунктом 1 глави 2 розділу ХІІ Кодексу ГРС в редакції від 28.04.2017 передбачено, що алокація обсягів природного газу по точці входу до газотранспортної системи здійснюється оператором газотранспортної системи з урахуванням підтверджених номінацій по цій точці, отже з указаної дати обов`язок здійснення алокації по точках виходу з газотранспортної системи було покладено на Позивача. При цьому відсутність додатку 3 до договору вказує на неузгодженість сторонами при підписанні договору переліку комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу, та їх характеристик, як це передбачено додатками до типового договору.
8.7. Суд першої інстанції вказував на неподання позивачем доказів виставлення відповідачу рахунків на оплату.
8.8. Суд апеляційної інстанції вказував, що відповідно до умов договору та положень пункту 6 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС для наявності підстав оплати балансування необхідна послідовність таких дій: 1) виникнення негативного місячного небалансу; 2) неврегулювання замовником послуг транспортування цього небалансу самостійно в строк до 12-го числа місяця, наступного за газовим; 3) оформлення оператором одностороннього акта на обсяг неврегульованого замовником обсягу небалансу; 4) надання оператором замовнику до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру, однак позивачем не дотримано вчинення зазначених дій та їх послідовності.
8.9. Колегія суддів зазначає про передчасність таких висновків судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
8.10. Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу, визначені Законом України "Про ринок природного газу" від 09.04.2015 №329-VIII (далі - Закон №329-VIII).
8.11. Пунктами 7, 45 частини першої статті 1 Закону №329-VIII визначено, що газотранспортна система - це технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу; транспортування природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.
8.12. Відповідно до частин першої, другої статті 32 Закону №329-VIII транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи, який затверджується Регулятором, та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.
8.13. Правовідносини сторін у цій справі виникли з договору транспортування газу, укладеного між ними 17.12.2015 (у редакції додаткової угоди від 30.12.2016 за №1), за умовами якого позивач як оператор газотранспортної системи взяв на себе зобов`язання надати відповідачу як замовнику на умовах, визначених у цьому договорі, послуги з транспортування природного газу за встановлену плату. Також у пункті 2.2 договору вказано, що послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015.
8.14. Вказаною постановою №2493 затверджено Кодекс ГТС, який є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.
8.15. Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу ІІІ Кодексу ГТС у редакції, затвердженій постановою НКРЕКП №2493, оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб`єктам ринку природного газу:
5. право користування газотранспортною системою на використання газотранспортної системи в межах розподілу потужностей на точках входу та виходу;
- послуги транспортування природного газу газотранспортною системою через газотранспортну систему в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій;
- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї.
8.16. Аналогічний перелік послуг визначений сторонами у пункті 2.3 договору.
8.17. З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, сторонами було складено та засвідчено підписами та печатками акти приймання-передачі природного газу у спірний період.
8.18. Обставини щодо припинення дії цього договору чи його розірвання судами не встановлені та на такі обставини учасники справи також не посилаються.
8.19. Підставою заявленого позову у даній справі є неналежне виконання АТ "Хмельницьказ" зобов`язань з оплати за добові небаланси за період з березня по червень 2019 року за договором.
8.20. Відповідно до Глави 1 розділу І Кодексу ГТС небалансом є різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації.
8.21. Матеріали справи свідчать, що, за доводами позивача, відповідно до пункту 2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС сам факт наявності небалансу є правовою підставою для застосування до оператора ГРС плати за добовий небаланс. Позивач також стверджує, що зміст пункту 6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС свідчить, що вчинення дій з врегулювання небалансів є по суті правочином із купівлі-продажу, який не є складовою послуг із транспортування газу.
8.22. Водночас відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, стверджує, що небаланс не може бутим об`єктом цивільних права та цивільного обороту, а тому не може бути підставою для виникнення грошових зобов`язань, у тому числі договірних правовідносин з надання послуг балансування чи купівлі-продажу.
8.23. Колегія суддів зазначає, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
8.24. Верховний Суд акцентує на тому, що позивач як особа, яка вважає, що її право порушено, самостійно визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги. Проте обов`язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи покладений на господарський суд.
8.25. У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
8.26. Утім, як свідчить аналіз змісту оскаржуваних у справі судових рішень, суди попередніх інстанцій наведеного не врахували та не здійснили належної оцінки наведеним доводам сторін у справі та не дослідили правової природи вчинення дій з врегулювання небалансу.
8.27. Поряд з тим, відсутність встановленої судами попередніх інстанцій правової природи правовідносин, які виникли між сторонами, унеможливило прийняття законного та обґрунтованого рішення та позбавляє касаційний суд можливості перевірити правильність застосування судами норм матеріального права (аналогічні висновки містяться і у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2021 у справі №922/3987/19).
8.28. Зокрема, відповідно до умов пункту 3.2 договору оператор має право стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним у газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором. Зміст пункту 4.1 договору свідчить, що відповідач як замовник має перед позивачем обов`язок своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; надати оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому у Кодексі та цьому договорі; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно врегульовувати небаланси; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; повідомляти оператора про зміну умов, які стали підставою для укладення цього договору; забезпечити можливість цілодобового зв`язку оператора з представниками замовника, зазначеними в цьому договорі; здійснювати додаткову оплату оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором.
8.29. Колегія суддів зазначає, що пунктом 1 глави 1 розділу VIІІ Кодексу ГТС в редакції, затвердженій постановою НКРЕКП №2493, передбачено, що одержання доступу до потужності, надання послуг з транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування. З моменту укладення договору транспортування замовник послуг транспортування також одержує право доступу до віртуальної точки, на якій відбувається передача природного газу.
8.30. Пунктом 17.3 укладеного сторонами договору вони погодили зобов`язання протягом місяця внести зміни до договору у разі внесення чи затвердження Регулятором змін до Типового договору транспортування природного газу.
8.31. Як вже зазначено вище, суди попередніх інстанцій обставин щодо припинення дії цього договору чи його розірвання не встановили.
8.32. Водночас постановою НКРЕКП №1437 від 27.12.2017 "Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП щодо впровадження добового балансування на ринку природного газу та процедури розробки, подання і затвердження Плану розвитку газотранспортної системи на наступні 10 років" (далі - постанова № 1437), затверджено зміни до Кодексу ГТС, які набрали чинності з 01.08.2018. Вказаною постановою затверджено, зокрема, зміни до пункту 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС, за яким одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.
8.33. Пунктом 11 вказаної постанови НКРЕКП №1437 постановлено оператору газотранспортної системи з 01.08.2018 надавати послуги транспортування природного газу на підставі договору транспортування природного газу, укладеного відповідно до Типового договору транспортування природного газу зі змінами, затвердженими цією постановою.
8.34. Отже, аналіз пункту 11 постанови №1437 свідчить, що з 01.08.2018 оператор ГТС зобов`язаний надавати послуги транспортування природного газу на підставі Типового договору, затвердженого вказаною постановою №1437, у зв`язку з чим відповідним розділом його визначено порядок визначення вартості щодобових небалансів та розрахунків за них.
8.35. Водночас матеріали справи та умови договору від 17.12.2015 (в редакції додаткової угоди від 30.12.2016 за №1), зокрема в частині надання послуги балансування, визначеної розділом IX договору, свідчать, що на час укладення позивачем та відповідачем договору чинним законодавством самого поняття добового балансування на ринку природного газу передбачено не було.
8.36. Так, у розгляді даної справи колегія суддів звертається до висновків, викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2021 у справі №922/3987/19, зокрема: "При розгляді спору щодо стягнення вартості добових небалансів, судам необхідно досліджувати: 1)правову природу правовідносин; 2) досліджувати питання щодо підстав виникнення такої заборгованості; 3) встановлювати обставини щодо вчинення сторонами дій з врегулювання небалансу, зокрема: реальність вчинення позивачем таких дій".
8.37. Верховний Суд акцентує увагу на тому, що позивач як особа, яка вважає, що її право порушено самостійно визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи покладений на господарський суд. Суд зауважує, що справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
8.38. Для з`ясування наведених вище питань, а відтак і правильного вирішення спору судам у межах наданих їм повноважень процесуальним законом належало дослідити умови укладеного між сторонами договору, якими упорядковувалися спірні правовідносини та встановити обставини щодо фактичного виконання сторонами умов договору: на яких умовах виконувався договір та які фактичні послуги за ним було надано позивачем, у тому числі щодо надання позивачем самої послуги балансування обсягів природного газу. Встановити обставини щодо фактичного виконання сторонами дій, направлених на приведення своїх правовідносин за договором у відповідність до вимог, встановлених постановою НКРЕКП №1437 від 27.12.2017.
8.39. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на підтвердження наявності у відповідача добових небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу позивач надав акти врегулювання щодобових небалансів №03-2019-1512000715 за березень 2019 року, №04-2019-1512000715 за квітень 2019 року, №05-2019-1512000715 за травень 2019 року, №06-2019-1512000715 за червень 2019 року, довідки позивача №1 про добові небаланси відповідача, що виникли внаслідок відбору природного газу для витрат оператора газорозподільної системи за березень, квітень, травень та червень 2019 року, довідки позивача №2 про добові небаланси відповідача, що виникли внаслідок несанкціонованого відбору природного газу споживачами з газорозподільної системи за березень, квітень, травень 2019 року, довідки позивача №3 про добові небаланси відповідача за березень, квітень, травень, червень 2019 року, реєстри завантаження файлів до Інформаційної платформи.
8.40. Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
8.41. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
8.42. Верховний Суд також вважає за необхідне звернути увагу на таке.
8.43. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
8.44. Стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням у дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
8.45. Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 01.10.2020 у справі №910/16586/18, від 12.01.2021 у справі №910/3726/20.
8.46. Водночас, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції, на порушення вимог статті 86 ГПК України суд не надав належної оцінки названим вище доказам, не дослідив обставини, які вони підтверджують або спростовують.
8.47. При цьому, пославшись на те, що чинним договором від 17.12.2015 не передбачено оплати за добові небаланси, а лише урегульовано умови та порядок розрахунків за послуги місячного балансування, ні місцевий, ні апеляційний господарські суди належним чином не було перевірили реальності вчинення позивачем балансуючих дій відповідно до вимог Кодексу ГТС та не надали оцінки усім доводам та обставинам, зазначеним АТ "Укртрансгаз" у позовній заяві.
8.48. Так, судами попередніх інстанцій при розгляді спору у даній справі не було досліджено підстави виникнення заборгованості, з вимогами про стягнення якої звернувся позивач; обставин дотримання позивачем вимог Кодексу ГТС щодо порядку визначення небалансу; не було з`ясовано, чи дійсно була здійснена позивачем закупівля газу для врегулювання небалансів саме відповідача і який саме обсяг газу позивач облікував в системі та який, на думку останнього, відповідач використав за період з березня по червень 2019 року, у тому числі безпідставно відібраного відповідачем з газотранспортної системи природного газу для покриття його власних виробничо-технологічних витрат без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи та несанкціонованих відборів з газорозподільної системи відповідача природного газу споживачами.
8.49. У контексті зазначеного суди попередніх інстанцій, дійшовши висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості добових небалансів суперечать умовам єдиного чинного між сторонами договору транспортування природного газу від 17.12.2015, не вказали на інший спосіб захисту прав АТ "Укртрансгаз" у разі доведеності їх порушення за результатами дослідження усіх наявних у справі доказів та доводів сторін.
8.50. Такі висновки судів є передчасними та такими, що зроблені без належного дослідження наявних у справі доказів в їх сукупності.
8.51. Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73, 74, 76-79, 86, 234, 236, 237, 238 ГПК України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо. Господарські суди повинні в мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування та доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.
8.52. Як вбачається з матеріалів справи, позивач в апеляційному суді доводив, що Кодекс ГТС надає відповідачу не як Оператору ГРМ, а як замовнику послуг транспортування на підставі договору від 17.12.2015 право доступу до інформаційної платформи, до якої відповідачем самостійно та добровільно щодобово подаються відомості шляхом завантаження файлів, підписаних ЕЦП уповноважених осіб відповідача.
8.53. Зміст апеляційної скарги свідчить, що, звертаючись до суду апеляційної інстанції, позивач вказував на те, що: розділом 4 глави 3 пункту 2 Кодексу ГТС передбачено, що суб`єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до Інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору; згідно з частиною третьою глави 3 розділу IV Кодексу ГТС обмін даними між уповноваженими особами користувачів Інформаційної платформи та Інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка. Усі операції, що здійснюються через інформаційну платформу, зберігаються з інформацією щодо відповідного користувача інформаційної платформи, часу здійснення операції, електронного-цифрового підпису (ЕЦП), накладеного на форми (файли), що завантажуються до інформаційної платформи; позивач наголошував на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам, зокрема, оформленому належним чином повідомленню на створення облікового запису користувача та довіреності на право вчиняти всі необхідно юридично значущі дії на інформаційній платформі оператора ГТС.
8.54. Проте судом апеляційної інстанції не було перевірено зазначених позивачем обставин та не з`ясовано, чи подавало АТ "Хмельницькгаз" самостійно відповідні відомості (дані про фактичне споживання відповідачем газу) до Інформаційної платформи чи вчиняло інші дії, які б свідчили про прийняття умов щодо здійснення господарської діяльності в режимі добового балансування.
8.55. Колегія суддів зазначає, що у даному спорі встановленню та дослідженню підлягають також обставини щодо вчинення/невчинення замовником таких дій.
8.56. Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів зазначає, що у вирішенні даного спору суди попередніх інстанцій, пославшись на те, що договором не передбачено оплату за добові небаланси, а лише урегульовано умови та порядок розрахунків за послуги місячного балансування, формально підійшли до вирішення спору у справі та не надали належної оцінки всім обставинам у справі.
8.57. Водночас без належного встановлення всіх обставин справи та дослідження і оцінки всіх наявних у справі доказів, зокрема: щодо вчинення відповідачем дій, які б свідчили про прийняття умов здійснення господарської діяльності в режимі добового балансування та встановлення обставин здійснення позивачем дій із закупівлі газу для врегулювання небалансів саме відповідача і, відповідно, встановлення обставин у частині доведення позивачем обсягів газу облікованих останнім у системі та обсягу газу, який, на думку останнього, відповідач використав за період з березня по червень 2019 року, висновки судів попередніх інстанцій щодо вирішення спору є передчасними.
8.58. З огляду на наведене вище доводи скаржника з приводу неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення, а також з приводу невідповідності висновків судів попередніх інстанцій обставинам справи знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду.