ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2021 року
м. Київ
справа № 820/2593/17
адміністративне провадження № К/9901/48677/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів: Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 у складі судді Бідонька А.В. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2018 у складі колегії суддів: Бартош Н.С. (суддя-доповідач), Мінаєвої О.М., Русанової В.Б. у справі №820/2593/17 за позовом ОСОБА_1 до Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Краснокутської районної державної адміністрації (надалі - відповідач 1, Краснокутська РДА), Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (надалі - відповідач 2, ГУ Держгеокадастру), в якому, з урахуванням уточнень, просила суд:
1.1. визнати неправомірною відмову відповідача 2 передати позивачу земельну ділянку кадастровий №6325581200:02:001:0205 площею 7.7168 га, розташованої на території Каплунівської сільської ради;
1.2. зобов`язати відповідача 1 виконати рішення суду щодо передачі у власність позивача земельної ділянки кадастровий №6325581200:02:001:0205 площею 7.7168 га, розташованої на території Каплунівської сільської ради.
2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2017, яку залишено без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2018, позовні вимоги задоволено частково.
2.1. Зобов`язано ГУ Держгеокадастру повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.02.2017 про передачу у власність земельної ділянки державної власності кадастровий номер 6325581200:02:001:0202 площею 7,7168 га, розташовану на території Каплунівської сільської ради, з урахуванням висновків суду у даній справі.
2.2. У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини:
3.1. Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 13.04.2006 у справі №2-260/06 позов ОСОБА_1 до Краснокутської РДА, третя особа - Краснокутська сільська рада, про поновлення порушеного права - задоволено. Поновлено порушене право ОСОБА_1 на земельну частку/пай. Зобов`язано Краснокутську РДА надати ОСОБА_1 земельну частку за рахунок вільних земель державного резервного фонду на території Каплунівської сільської ради в розмірі середньої земельної частки/паю.
3.2. Краснокутською РДА видано розпорядження від 18.10.2012 (з урахуванням змін, внесених розпорядженням Краснокутської РДА №37 від 03.02.2014), яким надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та проекту землеустрою щодо організації території земельної частки (паю) для подальшого надання у власність площею 5,79 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Каплунівської сільської ради.
3.3. ОСОБА_1 24.11.2016 звернулась до Краснокутської РДА із заявою про надання у власність земельної ділянки площею 7,7168 га за межами населених пунктів на території Каплунівської сільської ради.
3.4. Листом № Л-769/05-19 від 20.12.2016 Краснокутською РДА надано відповідь, в якій зазначено, що до 2013 року земельні ділянки державної власності, що розташовані за межами населених пунктів, для сільськогосподарського використання надавалися у власність за рішенням районних державних адміністрацій (стаття 123 Земельного кодексу України, надалі - ЗК України, в редакції до 2013 року). З 2013 року повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності перейшли до Держгеокадастру України.
3.5. У зв`язку з цим, позивач 17.02.2017 через представника звернулася до ГУ Держгеокадастру із заявою на підставі частини 4 статті 122 ЗК України, в якій просила передати їй у власність земельну ділянку державної власності кадастровий номер №6325581200:02:001:0205 площею 7.7168 га, розташовану на території Каплунівської сільської ради, право на яку виникло на підставі рішення Краснокутського районного суду у цивільній справі №2-260/06 від 13.04.2006.
3.6. У заяві позивач вкзаала, що 18.10.2012 голова Краснокутської РДА видав розпорядження №348, на підставі якого вона виготовила технічну документацію та отримала витяг з Держгеокадастру на сформовану земельну ділянку. До поданої заяви позивачем додані копії витягу з Держгеокадастру, розпорядження Краснокутської РДА, паспорт заявника, свідоцтва, довіреності.
3.7. На дану заяву позивача ГУ Держгеокадастру листом №Л-8401/0/14-9278/0/21-17 від 27.04.2017 повідомило, що жодних зобов`язань з виділення земельної частки (паю) за рахунок вільних земель державного резервного фонду на території Каплунівської сільської ради в розмірі середньої частики (паю) на ГУ Держгеокадастру не покладалось, а тому відсутні об`єктивні підстави для передачі у власність позивача земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення площею 7,7168 га кадастровий номер 6325581200:02:001:0205, яка розташована на території Каплунівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, на підставі рішення Краснокутського районного суду Харківської області.
4. Частково задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем 2 - ГУ Держгеокадастру, фактично, не було розглянуто по суті заяву позивача, оскільки ним не прийнято рішення про надання земельної ділянки чи про відмову у наданні земельної ділянки, як це передбачено приписами ЗК України. При цьому, суди попередніх інстанцій також вважали, що ГУ Держгеокадастру підлягало залученню до участі у справі в якості другого відповідача.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Відповідач 2 - ГУ Держгеокадастру, подав касаційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 і постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2018, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права та допущення ними порушень норм процесуального права. Зокрема, скаржник наголошує, що позивачу роз`яснювався порядок безоплатної приватизації земель, який останньою було порушено та врім того, її заява про передачу земельної ділянки у власність містила ряд недоліків. Скаржник наполягає, що ГУ Держгеокадастру не могло виступати відповідачем у справі, оскільки позивач не оскаржувала будь-яких його рішень, дій чи бездіяльності, а суди попередніх інстанцій, відповідно, не могли задовольнити позовні вимоги про зобов`язання ГУ Держгеокадастру вчинити певні дії без одночасного визнання протиправними його рішень, дій чи бездіяльності.
6. Відповідач 1 - Краснокутська РДА, подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
6.1. На обґрунтування відзиву вказує, що оскаржувані судові рішення були ухвалені на основі правильного застосування норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України, в редакції до 08.02.2020), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України гарантується, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Відповідно до частини 4 статті 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, у власність або у користування для всіх потреб.
10. Центральним орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру як передбачено Положенням, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15.
11. Правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333 (надалі - Положення) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за №1391/29521.
12. Пунктом 8 Положення передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.
13. Згідно з пунктами 84, 123 Типової інструкції з діловодства в територіальних органах Держгеокадастру, затвердженої наказом Держгеокадастру від 15.10.2015 №600 (чинної на час виникнення спірних правовідносин), накази видаються як рішення організаційно-розпорядчого характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, адміністративно-господарських, кадрових питань. Службові листи складаються з метою обміну інформацією між установами як: відповіді про виконання завдань, визначених в актах органів державної влади, дорученнях вищих посадових осіб; відповіді на запити, звернення; відповіді на виконання доручень установ вищого рівня; відповіді на запити інших установ; відповіді на звернення громадян; відповіді на запити на інформацію; ініціативні листи; супровідні листи.
14. Пунктом 1.4 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 №34/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.05.2013 за №742/23274, визначено, що наказ, розпорядження, постанова, рішення (надалі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб`єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.
15. Положення наведених нормативно-правових актів визначають, що за результатами розгляду будь-яких основних питань у межах повноважень територіального органу Держгеокадастру цей орган має видавати відповідний наказ і такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника, адже листи складаються лише у разі надання відповіді на звернення громадян.
16. У межах заявленого адміністративного спору позивач звернувся до відповідача із заявою, за наслідками розгляду якої суб`єкт владних повноважень повинен був прийняти відповідне управлінське рішення, в той час як останній протиправно направив відповідь на неї у формі листа.
17. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що відсутність належним чином оформленого рішення ГУ Держгеокадастру з питань передачі у власність позивача земельної ділянки державної власності кадастровий номер №6325581200:02:001:0205 площею 7.7168 га, розташованої на території Каплунівської сільської ради, чи відмови у такій передачі у формі наказу, свідчить, що відповідач 2, як уповноважений орган, у даному випадку не прийняв жодного рішення з числа тих, які повинен був ухвалити за законом.
18. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 29.04.2020 у справі №824/138/18-а, від 28.05.2020 у справі №813/1949/16, від 14.08.2020 у справі №815/6699/17.
19. Згідно з частиною 3 статті 50 КАС України (в редакції, що була чинною на час вирішення справи судом першої інстанції), відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
20. У розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України у вказаній редакції, суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
21. Як передбачено частинами 1-2 статті 162 КАС України у вказаній редакції, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії (пункт 2 частини 2). Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
22. Враховуючи наведені процесуальні норми слід відхили доводи касаційної скарги в частині неможливості залучення ГУ Держгеокадастру до участі у справі у справі в якості другого відповідача та зобов`язання його судовим рішенням до вчинення певних дій внаслідок встановлення судами факту порушення прав позивача бездіяльністю саме цього суб`єкта владних повноважень.
23. За змістом статті 350 КАС України (в редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 349, 355, 356, 359 КАС України, суд,