ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2021 року
м. Київ
справа №815/5238/15
касаційне провадження №К/9901/26719/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Олендера І.Я., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - Підприємство) на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 (суддя Вовченко О.А.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2016 (головуючий суддя - Осіпов Ю.В., судді - Золотніков О.С., Скрипченко В.О.) у справі за позовом Державної податкової інспекції у Малиновському районі ГУ ДФС в Одеській області (далі - Інспекція), правонаступником якої є Головне управління ДПС в Одеській області (далі - Управління), до Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу,
У С Т А Н О В И В:
У серпні 2015 року Інспекція звернулась до суду із позовом до Підприємства, у якому просила надати дозвіл на погашення податкового боргу Підприємства за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Інспекція посилалася на те, що Підприємство має податковий борг у розмірі 6890308,26 грн., проте вжиті податковим органом заходи до погашення цього податкового боргу не призвели, з огляду на що Інспекція звернулась до суду з вказаним позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна Підприємства, яке перебуває у податковій заставі.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 28.12.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2016, позов задовольнив частково: надав дозвіл на погашення суми податкового боргу зі сплати податку на додану вартість у розмірі 6001500,24 грн. за рахунок майна Підприємства, що перебуває у податковій заставі. У іншій частині позовних вимог відмовив.
Судові рішення обґрунтовані тим, що оскільки на банківських рахунках Підприємства відсутні грошові кошти для погашення суми податкового боргу, що виключає необхідність вжиття податковим органом заходів стягнення коштів з рахунків платника податків, то наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог, з урахуванням часткової добровільної сплати податкового боргу.
Підприємство оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 03.06.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що в статутному фонді Підприємства частка держави становить не менше 25%, про що зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а заставне майно Підприємства належить до основних засобів, які забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 25.06.2019 прийняв касаційну скаргу Підприємства до провадження та зупинив виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2016 до закінчення касаційного провадження, а ухвалою від 17.05.2021 - закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 18.05.2021.
У відповідності до положень частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) у справі здійснено заміну відповідача - Інспекції його процесуальним правонаступником - Управлінням).
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що Підприємство перебуває на обліку у Інспекції як платник податків.
Згідно облікових даних Інспекції станом на 31.08.2015 у Підприємства обліковується податковий борг, який виник на підставі: податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 3058528,16 грн. (постанова Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2015 у справі №815/668/15 про стягнення податкового боргу з банківських рахунків); грошового зобов`язання з податку на додану вартість та на підставі самостійно задекларованого податкового зобов`язання з податку на додану вартість за поданими податковими деклараціями та уточнюючими розрахунками податкових зобов`язань на суми: уточнюючого розрахунку за грудень 2013 року - 1514,00 грн., сума штрафу, нарахована платником - 45,00 грн. (поданий у лютому 2015 року); уточнюючого розрахунку за травень 2014 року - 1147111,00 грн., сума штрафу, нарахована платником - 34413,00 грн. (поданий у грудні 2014 року); уточнюючого розрахунку за червень 2014 року - 197270,00 грн., сума штрафу, нарахована платником - 5918,00 грн. (поданий в грудні 2014 року); уточнюючого розрахунку за липень 2014 року - 10430,00 грн., сума штрафу, нарахована платником - 313,00 грн.(поданий в червні 2015 року); уточнюючого розрахунку за жовтень 2014 року - 111251,00 грн., сума штрафу, нарахована платником - 3338,00 грн. (поданий в грудні 2014 року); уточнюючого розрахунку за жовтень 2014 року - 9130,00 грн., сума штрафу, нарахована платником - 274,00 грн. (поданий у червні 2015 року); уточнюючого розрахунку за листопад 2014 року на суму від`ємного значення - 1110132,00 грн.; уточнюючого розрахунку за грудень 2014 року, де визначено суму штрафу, що нарахована платником - 6002,00 грн. (поданий у лютому 2015); податкової декларації за січень 2015 року - 165747,00 грн.; уточнюючого розрахунку за січень 2015 року - 14202,00 грн., сума штрафу нарахована платником - 426,00 грн. (поданий у березні 2015 року); уточнюючого розрахунку за січень 2015 року - 6648,00 грн., сума штрафу, нарахована платником - 199,00 грн. (поданий у травні 2015 року); податкової декларації за лютий 2015 року - 19320,00 грн.; уточнюючого розрахунку за лютий 2015 року - 22297,00 грн., сума штрафу, нарахована платником - 669,00 грн. (поданий у травні 2015 року); податкової декларації за березень 2015 року - 1496914,00 грн., податкової декларації за квітень 2015 року - 1253051,00 грн.; уточнюючого розрахунку за квітень 2015 року на суму від`ємного значення 20492,00 грн., за травень 2015 року - 192972,00 грн., (поданого у червні 2015 року); визначеного Підприємству податковим повідомленням-рішенням від 16.04.2015 №0005091502 грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 136409,00 грн. (основний платіж - 90939,00 грн., штрафні санкції - 45470,00 грн.); пені в розмірі 131345,79 грн.
В грудні 2015 року під час розгляду справи в суді першої інстанції Підприємство сплатило частину податкового боргу у розмірі 888808,02 грн., що підтверджено обліковою карткою відповідача.
З метою вжиття заходів щодо погашення заборгованості відповідачу 08.09.2014 було вручено податкову вимогу №1752-25 від 08.09.2014 та рішення про опис майна у податкову заставу, що підтверджується підписами головного бухгалтера Підприємства - Сафтюк Т.В.
В березні 2015 року посадовою особою Інспекції на підставі рішення № 7/15-52-25-013 від 08.09.2014 про опис майна у податкову заставу, відповідно до норм Податкового кодексу України було проведено опис майна згідно оборотно-сальдової відомості на загальну суму 3109 262,3 грн., що оформлено актом №2/15-2-25-014 від 03.03.2015.
Також, Інспекцією направлялись до банківських установ інкасові доручення про стягнення податкового боргу з відповідача, які були повернуті банками без виконання, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках боржника.
Підпунктами 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з абзацами 1, 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Положеннями абзаців 1, 2 підпункту 87.1, підпункту 87.2 статті Перейти до повного тексту