ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2021 року
м. Київ
справа №380/12040/20
адміністративне провадження №К/9901/9755/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №380/12040/20
за позовом ОСОБА_1 та громадської організації "Народна дія Львів" до Державної архітекторно-будівельної інспекції України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Львівідеалбуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудпроект" про визнання протиправними дії, визнання незаконним і скасування дозволу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Львівідеалбуд" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Макарика В.Я., суддів:Бруновської Н.В., Матковської З.М.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 17 грудня 2020 року ОСОБА_1 та Громадська організація "Народна дія Львів" звернулися до суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Львівідеалбуд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Західбудпроект", в якому просили визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України та скасувати дозвіл № IY012200804478 від 04.08.2020 року на нове будівництво багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 .
2. 29 грудня 2020 року позивачка ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії дозволу №IY012200804478 від 04.08.2020 року на нове будівництво багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 ; заборони обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Львівідеалбуд" проводити будівельні роботи на новому будівництві багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 ; заборони відповідачу вносити до реєстру документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництва багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 .
3. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 та ГО "Народна дія Львів" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дії, визнання незаконним і скасування дозволу відмовлено.
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року з питань забезпечення позову у справі № 380/12040/20 скасовано та прийнято постанову, якою заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.
Зупинено дію Дозволу № IY012200804478 від 04.08.2020 року на нове будівництво багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 та заборонено обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Львівідеалбуд" проводити будівельні роботи на новому будівництві багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішення у справі №380/12040/20.
У задоволенні решти заявлених вимог - відмовлено.
5. Не погодившись з судовим рішенням апеляційної інстанції, Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Львівідеалбуд" звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року та залишити в силі ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року у справі № 380/12040/20.
6. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову, не обґрунтував належним чином причинно-наслідковий зв`язок між обраним судом способом забезпечення позову у вигляді зупинення дії Дозволу на нове будівництво багатоквартирного будинку і заборони обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Львівідеалбуд" проводити будівельні роботи на новому будівництві багатоквартирного будинку та можливим порушенням прав та інтересів заявників.
Апеляційний суд, на думку касатора, не навів будь-яких обґрунтувань, які б підтверджували існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення у справі та не зазначив, чому для відновлення таких прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
7. Позивач надала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
8. Зазначила, що суд апеляційної інстанції правомірно задовольнив заяву позивачки про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки подальше продовження будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 може призвести до значної шкоди її правам та охоронюваним законом інтересам, а також створить підвищену небезпеку для життя і здоров`я жителів сусідніх садибних будинків.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
10. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.
11. Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Відповідно до вимог частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову.
Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС).
Тобто, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
12. В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1, із посиланням на пункт 1 частини 2 статті 150 КАС України зазначила, що оскаржуваний дозвіл №IY012200804478 від 04.08.2020 року на нове будівництво багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 є очевидно протиправним, оскільки у м. Винники на даний час немає Генерального плану, у зв`язку з чим Винниківською міською радою запроваджено мораторій на забудову земель малоповерхової садибної забудови.
Окрім того, вказаний дозвіл виданий не на одну сформовану земельну ділянку, зареєстровану в земельному кадастрі, а на три земельні ділянки, на одній з яких з кадастровим номером 4610160300:04:002:0048 розташована земельна ділянка з кадастровим номером 4610160300:04:002:004 комунальної власності з цільовим призначенням для обслуговування газорозподільного пункту.
Тобто фактично дозвіл виданий на будівництво в охоронній зоні газогону, що, на думку заявниці, створює для жителів сусідніх садибних будинків підвищену небезпеку, пов`язану з ризиком вибуху газу.
ОСОБА_1 звертає увагу на те, що відповідач, видаючи дозвіл № IY012200804478 від 04.08.2020 року на нове будівництво багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1, не перевірив охоронні зони газопроводу і газорозподільчого пункту, які знаходяться за вказаною адресою будівництва.
Позивач наполягає, що продовження здійснення будівництва багатоквартирного житлового будинку, яке розпочато без дотримання вимог чинного законодавства та будівельних норм і правил, з порушенням прав позивача та власників сусідніх малоповерхових садибних будинків, на земельній ділянці із цільовим призначенням для обслуговування газорозподільного пункту, істотно ускладнить виконання рішення, якщо позов буде задоволено, оскільки зумовить необхідність демонтажу забудови. Це, у свою чергу, призведе до значних витрат територіальної громади міста Львова, оскільки демонтаж цієї будівлі буде здійснюватися за кошти її членів.
Вказане, на переконання заявниці, свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного дозволу № IY012200804478 від 04.08.2020 року на нове будівництво багатоквартирного будинку та заборонити обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Львівідеалбуд" проводити будівельні роботи в подальшому, у разі задоволення позову, істотно ускладнить виконання рішення суду та спричинить значні фінансові збитки для територіальної громади міста Львова.
13. Аналізуючи зазначені вище доводи, колегія суддів дійшла висновку, що викладені позивачкою доводи свідчать про наявність законних та переконливих підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в даному випадку тимчасове зупинення будівельних робіт до вирішення справи по суті дозволить уникнути значних фінансових витрат, пов`язаних із можливим демонтажем уже збудованих споруд.
14. Вказані дії щодо будівництва багатоквартирного будинку становлять суспільну загрозу життю та здоров`ю людей, які проживають у тій місцевості, оскільки проводяться в охоронній зоні газогону та об`єктивно створюють небезпеку, пов`язану з ризиком вибуху газу.
Невжиття заходів забезпечення позову призведе до збереження стану триваючого порушення заходів безпеки, про які вказує позивач.
15. З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів до ухвалення судового рішення у справі, а для відновлення таких прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Обраний ОСОБА_1 спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.
16. Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому у її задоволенні слід відмовити.
17. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
18. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
19. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
20. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду