ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2021 року
м. Київ
справа №140/3852/19
адміністративне провадження №К/9901/11846/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Електротермометрія" (далі - Товариство) на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2021 (головуючий суддя - Кухтей Р.В., судді - Шевчук С.М., Онишкевич Т.В.) у справі за позовом Головного управління ДПС у Волинській області (далі - Управління) до Публічного акціонерного товариства "Електротермометрія" про стягнення податкового боргу,
У С Т А Н О В И В:
Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 07.04.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2020, позов задовольнив повністю: стягнув з банківський рахунків Товариства в дохід Державного бюджету України податковий борг у сумі 1062056,36 грн.; стягнув з банківських рахунків Товариства в дохід місцевого бюджету Луцької об`єднаної територіальної громади податковий борг із земельного податку з юридичних осіб у сумі 1199372,63 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у Товариства обліковується податковий борг у загальній сумі 2261428,99, доказів сплати якого відповідач суду не надав, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення такого податкового боргу.
26.11.2020 Товариство звернулось до суду першої інстанції із заявою, у якій просив на підставі статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України розстрочити виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 терміном на дванадцять місяців, стягуючи: в дохід Державного бюджету України податковий борг у сумі 1062056,36 грн. рівними частками у сумі 88504,70 грн. не пізніше останнього числа кожного місяця; в дохід місцевого бюджету Луцької об`єднаної територіальної громади податковий борг із земельного податку з юридичних осіб у сумі 1199372,63 грн. рівними частками у сумі 99947,72 грн. не пізніше останнього числа кожного місяця.
Вказану заяву Товариство обґрунтувало тим, що: з моменту ухвалення судового рішення роботу Товариства було фактично паралізовано у зв`язку з пандемією Covid-19, яка є загальновідомим фактом; станом на 31.10.2020 Товариство мало заборгованість із заробітної плати у сумі 5366,3 тис. грн. перед 102 працівниками, крім того, збитки Товариства становлять 8355,00 тис. грн. (р. 1420 форми № 1 Баланс), у тому числі за 9 місяців 2020 року - 500,00 тис. грн.(р. 2355 форми № 2 Фінансові результати).
Волинський окружний адміністративний суд ухвалою від 04.12.2020 заяву Товариства про розстрочення виконання судового рішення задовольнив: розстрочив виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 в адміністративній справі №140/3852/19 за позовом Управління до Товариства про стягнення в дохід Державного бюджету України податкового боргу в сумі 1062056,36 грн та в дохід місцевого бюджету Луцької об`єднаної територіальної громади податкового боргу в сумі 1199372,63грн строком на 12 (дванадцять) місяців шляхом здійснення щомісячних платежів не пізніше останнього числа кожного місяця в дохід Державного бюджету України з грудня 2020 року по жовтень 2021 року - 88504,69 грн., у листопаді 2021 року 88504,77 та в дохід місцевого бюджету Луцької об`єднаної територіальної громади податкового боргу - з грудня 2020 року по жовтень 2021 року - 99947,71 грн., у листопаді 2021 року 99947,82 грн.
Задовольняючи заяву Товариства, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду цієї заяви наявні обставини, які ускладнюють виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.04.2020, якими є, зокрема, скрутний фінансовий стан Товариства та запровадження на всій території України карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19, що не суперечить умовам відстрочення/розстрочення податкового боргу, встановленим пунктом 100.5 статті 100 Податкового кодексу України, а також обставинам, визначеним Переліком обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1235.
Восьми апеляційний адміністративний суд постановою від 04.03.2021 скасував ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 04.12.2020 та прийняв постанову, якою відмовив у задоволенні заяви Товариства про розстрочення виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.04.2020.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що: збитковість діяльності Товариства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності відповідачем як самостійним суб`єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення; Товариство не надало пояснень та доказів на підтвердження того, яким чином відстрочення судом сплати податкового боргу сприятиме його сплаті після закінчення терміну відстрочення, тобто які прогнозовані події у зазначений ним період сприятимуть виникненню у підприємства можливості погасити борг, а також інформації про те, яких заходів вживає Товариства для сплати цього боргу та інших боргових зобов`язань; застосована судом розстрочка призводить до збільшення податкового боргу Товариства, адже порушення строків сплати податкових зобов`язань тягне нарахування фінансових санкцій, зокрема, пені.
Товариство оскаржило постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2021 до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 15.04.2021 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги Товариство посилається на те, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2021 є суперечливою, оскільки з одного боку у ній містяться посилання на те, що стаття 100 Податкового кодексу України та стаття 375 Кодексу адміністративного судочинства України різні за суб`єктами та підставами надання розстрочки, а з іншого - обґрунтовується неправомірність надання такої розстрочки судом першої інстанції саме у зв`язку з недотриманням критеріїв, встановлених Переліком обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1235 (далі - Перелік № 1235), прийнятим на виконання статті 100 Податкового кодексу України, що є підставою для висновку, що суд апеляційної інстанції відсту4пив від правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 2а-25767/10/0570.
Управління не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.05.2021 закінчив підг