ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2021 року
м. Київ
справа № 320/4655/19
адміністративне провадження № К/9901/25617/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Коротких А. Ю., Сорочка Є.О., Федотова І.В. від 27 серпня 2020 року
у справі №320/4655/19
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
про зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
1. У серпні 2019 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, міністра Мілованова Т. С. (далі також - відповідач, Мінекономіки України) про доповнення довідок про заробітну плату відповідного фахівця Мінекономрозвитку, ОСОБА_1, станом на 03 червня 2016 року, складовими заробітної платні - надбавками за високі досягнення у праці у розмірі 13 % та премії у розмірі 10 %, як такими, що виплачувалися ОСОБА_1 Мінпромполітики згідно розрахунків, наданих у довідці від 20 червня 2008 року №01/6-2-426 на підставі відповідних постанов Кабінету Міністрів України.
2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
3. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.
4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам статтям 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Апелянту надано строк для усунення недоліків - не пізніше п`яти днів з дня закінчення карантину.
5. 03 липня 2020 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла виправлена апеляційна скарга позивача на рішення суду першої інстанції.
6. 20 липня 2020 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшли доповнення до апеляційної скарги.
7. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року повернуто особі, яка її подала. Оскільки апелянтом не виправлено недоліки, вказані в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року.
8. Не погодившись із вищезазначеними рішеннями позивачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу.
9. Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
10 Від відповідача до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Повертаючи позивачу апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що апелянтом частково усунуто недоліки вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року. Апелянтом не зазначено номера та серії паспорта для фізичних осіб - громадян України; вимог до суду апеляційної інстанції та обґрунтування вимог із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, а також не сплачено судовий збір у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. ОСОБА_1 у касаційній скарзі не погоджується із рішенням суду апеляційної інстанції, оскільки вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року у частині зазначення номера та серії паспорта для фізичних осіб - громадян України; вимог до суду апеляційної інстанції та обґрунтування вимог із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права виконав. Судовий збір за подання апеляційної скарги не сплатив, оскільки в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року указано лише розмір судового збору, проте не зазначено реквізитів за якими необхідно такий сплатити. Крім того, у заяві на усунення недоліків апеляційної скарги просив звільнити від сплати судового збору, а у разі відмови у її задоволенні повідомити йому про реквізити для сплати судового збору.
13. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в обґрунтування якого зазначає, що оскаржуване рішення є законним та не підлягає скасуванню, оскільки прийняте із дотримання норм процесуального права.
ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд дослідив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм права судами попередніх інстанцій та дійшов таких висновків.
15. Згідно з положенням частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
16. Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
17. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
18. Крім того, стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
19. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є прийнятні з огляду на наступне.
20. Статтею 296 КАС України регламентовано вимоги до форми та змісту апеляційної скарги. Пунктом 1 частини 5 вказаної статті передбачено, що до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
21. Відповідно до статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
22. Так, за приписами частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
23. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
24. Згідно з частиною 5 статті 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
25. Постановляючи оскаржувану ухвалу, Шостий апеляційний адміністративний суд виходив з того, що ухвалою суду від 20 травня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статей 295, 296 КАС України, оскільки скаржником не зазначено: номера та серії паспорта для фізичних осіб - громадян України; вимог до суду апеляційної інстанції та обґрунтування вимог із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, і не додано документ про сплату судового збору у розмірі 1 152,60 грн, та надано останньому строк на усунення недоліків апеляційної скарги не пізніше п`яти днів з дня закінчення карантину.
26. Ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року отримана апелянтом 23 червня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.
27. Отже, останнім днем для усунення скаржником недоліків апеляційної скарги, у даному випадку, повинен бути п`ятий день з дня закінчення карантину.
28. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID-19" визначено, що з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.
29. У подальшому постановами Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 239, від 22 квітня 2020 року № 291, від 20 травня 2020 року № 392, від 17 червня 2020 року № 500, від 22 липня 2020 року № 641, карантин продовжувався, відповідно до 24 квітня, до 11 травня, до 22 червня, до 31 липня, до 31 серпня 2020 року на усій території України.
30. 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-ІХ, яким внесено зміни, зокрема, до КАС України.
31. Вказаним законом доповнено розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
32. Таким чином строки визначенні КАС України продовжено на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
33. Разом з тим 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX (далі - Закон № 731-IX), яким внесено зміни, зокрема, до КАС України.
34. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №731-IX визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
35. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
36. Таким чином, законодавцем встановлено обмеження строків встановлених відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, зокрема, строку для виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, який закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом № 731-IX.
37. Статтею 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
38. Отже, відповідно до вищевказаних норм закону 20-денний строк з часу набрання чинності Законом України від 18 червня 2020 року № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" закінчився 06 серпня 2020 року.
39. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 листопада 2020 року у справі № 553/1855/19, 29 жовтня 2020 року у справі №826/14300/17, 9 жовтня 2020 року у справі № 292/453/20.
40. З дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги (11 серпня 2020 року), отримавши від позивача 03 липня 2020 року виправлену апеляційну скаргу та 20 липня 2020 року доповнення до неї, 27 серпня 2020 року апеляційним судом прийнято рішення про повернення апеляційної скарги позивачу, оскільки апелянтом не усунуто недоліки такої, зокрема не сплачено судовий збір.
41.Частиною 2 статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
42. Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
43. Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору та перелік суб`єктів, до яких таке звільнення застосовується, обумовлені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
44. Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
45. Частиною 2 цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
46. Відповідно до статей 1 та 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
47. Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.
48. Колегія суддів зазначає, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення від сплати судового збору; обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
49. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що апелянтом не надано належних доказів на підтвердження скрутного матеріального становища та не заначено відповідних підстав для звільнення від сплати судового збору, а тому суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
50. До того ж, 03 липня 2020 року Шостим апеляційним адміністративним судом складено акт № 435 про те, що у додатках до апеляційної скарги у справі №320/4655/19 відсутня довідка про розмір місячної пенсії.
51. При цьому, заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, апелянт просив, що у разі відмови у його задоволенні повідомити йому реквізити за якими необхідно сплатити судовий збір, тобто апелянт проявив дійсну волю для виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху і це не може бути підставою для позбавлення його права на доступ до апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.
52. Враховуючи вищезазначене, а також те, що інші недоліки апеляційної скарги апелянтом було усунуто, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку щодо повернення апеляційної скарги, особі яка її подала без надання додаткового строку на усунення недоліків апеляційної скарги із зазначенням реквізитів для сплатити судового збору.
53. Згідно з Конституцією України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, головним обов`язком якої є утвердження і забезпечення прав і свобод людини (частина друга статті 3); органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6); в Україні визнається і діє принцип верховенства права, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (стаття 8).
54. Основним Законом України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина перша статті 55). Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке за статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
55. Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
56. КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного оскарження рішень суду. Даний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.
57. Колегія суддів також зазначає, що Конституція України як закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
58. Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
59. Перегляд судових рішень, зокрема, в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).
60. Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті положень частини першої статті 55, пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду.
61. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
62. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
63. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
64. У пункті 36 рішення "Беллет проти Франції" (Bellet v. France № 23805/94) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
65. Такий підхід корелює з правовою позицією Європейського суду з прав людини, який у пункті 39 рішення по справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" (Garcia Manibardo v. Spain № 58695/97) зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "не примушує Держав-учасниць створювати апеляційні або касаційні суди. Однак, якщо такі суди існують, то гарантії, які передбачені статтею 6, повинні бути забезпечені".
66. Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 рішення у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom № 8225/78), пункт 96 рішення у справі "Кромбах проти Франції" (Krombach v. France № 29731 /96).
67. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим там, де такі суди існують, гарантії, що містяться в статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх "цивільних прав та обов`язків" (пункт 65 рішення у справі "Гофман проти Німеччини" (Hoffmann v. Germany № 34045/96) та пункт 122 рішення у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland № 30210/96).
68. Частиною 1 статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали судом першої інстанції та (або) суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
69. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом апеляційної інстанції, порушено норми процесуального права та протиправно повернуто апеляційну скаргу.
70. З огляду на викладене, касаційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року - скасуванню, а справа - поверненню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
71. Зважаючи на те, що особа, яка подає касаційну скаргу, звільнена від сплати судового збору, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 345, 353, 355, 356 КАС України, Верховний Суд