ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2021 року
м. Київ
справа №640/14494/19
адміністративне провадження №К/9901/7245/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О.,
представника позивача Раілка С.В.,
представника відповідача Кокизи Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС, яке є правонаступником Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2019 року (головуючий суддя Кармазін О.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року (головуючий суддя Мєзєнцев Є.І., судді - Сорочко Є.О., Файдюк В.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС, яке є правонаступником Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві), в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 8 травня 2019 року: № 0033884205, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб" на 1060492,56 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 848394,05 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 212098,51 грн); № 0033894205, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 510 грн; № 0033904205, яким за порушення пунктів 44.3 та 44.6 статті 44 Податкового кодексу України на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 53 та пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 850 грн; № 0033944205, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "військовий збір" на 36139,53 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 28911,62 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7227,91 грн); визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 8 травня 2019 року № Ф-150У у розмірі 170059,94 грн; визнати протиправним та скасувати рішення від 8 травня 2019 року № 0001144205 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 72950,46 грн та рішення від 8 травня 2019 року № 0001154205 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання, не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у розмірі 510 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2019 року залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року, адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 8 травня 2019 року, Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 8 травня 2019 року № Ф-150 та рішення про застосування штрафних санкцій від 8 травня 2019 року. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві 9605 грн судових витрат по сплаті судового збору.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача згідно отриманих матеріалів та інформації було встановлено, що ОСОБА_1 отримані доходи від відчуження об`єктів нерухомості на умовах укладених договорів купівлі-продажу в 2014-2018 роках на загальну суму 6017846,53 грн. Наполягає на тому, що позивачем здійснювалась господарська діяльність, оскільки будівництво та систематичний продаж фізичним особам нерухомого майна, у тому числі власного, з метою одержання прибутку, є підприємницькою діяльністю. У зв`язку з цим, відповідач вважає, що позивач зобов`язана була зареєструватися як фізична особа-підприємець та вести облік результатів своєї господарської діяльності відповідно до вимог законодавства, оподатковувати дохід від такої господарської діяльності згідно до вимог статті 177 Податкового кодексу України та подавати відповідну звітність як фізична особа-підприємець. Оскільки таких дій ОСОБА_1 не вчиняла, то перевіркою було встановлено заниження нею податку на доходи фізичних осіб, заниження суми нарахувань з єдиного соціального внеску та неповну сплату військового збору, у зв`язку з чим контролюючим органом прийнято оскаржувані рішення. Відповідач вважає, що такі рішення прийняті відповідно до вимог податкового законодавства та підстави для їх скасування відсутні.
У зв`язку з реорганізацією податкового органу та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби", Наказу Державної податкової служби країни від 30 вересня 2020 року №529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), проведено заміну відповідача, а саме Головне управління ДФС у м. Києві замінено на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС.
ОСОБА_1 скористалася своїм правом надала до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначила, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просила відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 1 лютого 2019 року ГУ ДФС у м. Києві на адресу ОСОБА_1 сформовано запит про надання документів № 9094/Г/26-15-42-05-28. У запиті зазначено, що за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення податкового законодавства. На підставі наведеного та керуючись статтею 20, пунктом 71.1 статті 71, статей 72, 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в ході проведення заходів щодо забезпечення формування та реалізації державної фінансової політики та з метою здійснення контролю за дотриманням вимог ПК України, контролюючий орган просив надати пояснення та документальні підтвердження, пов`язані із набуттям права власності на об`єкти нерухомості та отриманням доходу від операцій з відчуження нерухомого майна та майнових прав за 2014 - 2018 (договір купівлі-продажу, платіжні документи тощо). Попереджено, що ненадання пояснень та документів протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту у відповідності до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України є підставою для проведення документальної позапланової перевірки.
Вказаний запит позивачу вручено 12 березня 2019 року.
14 березня 2019 року ГУ ДФС у м. Києві на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 ПК України прийнято Наказ № 3198 "Про проведення документальної позапланової перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1". Підстава - доповідна записка від 13 березня 2019 року № 1756/26-15-42-05-29. Початок перевірки - з 27 березня 2019 року, тривалість - 10 робочих днів.
15 березня 2019 року контролюючим органом сформовано повідомлення про проведення перевірки № 34581/Г/26-15-42-05-28.
Копія наказу від 14 березня 2019 року № 3198 та повідомлення про проведення перевірки вручені позивачу 23 березня 2019 року.
На підставі зазначеного наказу відповідачем проведена перевірка позивача, за результатами якої 16 квітня 2019 року складено Акт № 863/26-15-42-05/ НОМЕР_1 (далі - Акт перевірки).
Перевірка проводилась у період з 27 березня 2019 року по 9 квітня 2019 року за 2014 - 2018 роки.
Під час перевірки встановлено, що ОСОБА_1 не є суб`єктом підприємницької діяльності, разом з тим, володіє нерухомим майном, а саме: квартирами та земельною ділянкою у с. Білогородка. На підставі затвердженого проекту будівництва комплексу багатоквартирних житлових будинків позивачем отримано декларацію про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована 25 квітня 2013 року. Об`єкт будівництва знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Також, в Акті перевірки зазначено, що ОСОБА_1 протягом 2014 - 2018 років здійснено продаж об`єктів нерухомого майна (квартир) на умовах купівлі-продажу на суму 6017846,53 грн, зокрема, у 2014 році - 4 020 405,40 грн, у 2015 році - 1927441,13 грн, у 2016 році - 70 000 грн.
В Акті перевірки контролюючим органом зазначено, що систематично здійснюючи вказані операції з продажу квартир позивачка здійснювала підприємницьку діяльність, результати якої мають оподатковуватися за правилами cтатті 177 ПК України.
Згідно висновків Акта перевірки, встановлено порушення позивачем:
статті 58, частини шостої статті 128 ГК України шляхом здійснення господарської діяльності без державної реєстрації фізичної особи-підприємця та не забезпечення ведення обліку результатів своєї діяльності відповідно до вимог законодавства;
статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", а саме не подання державному реєстратору документів для державної реєстрації фізичної особи - підприємця;
підпункту "а" пункту 176.1, пунктів 44.1, 44.3 статті 44 ПК України, а саме не надання книги обліку доходів і витрат для визначення загального річного оподатковуваного доходу;
пункту 177.11, підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 ПК України, а саме не своєчасне подання декларацій про майновий стан та доходи за 2014 - 2017 роки;
пункту 177.2 статті 177 ПК України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб за 2014-2016 роки у сумі 848394,05 грн;
підпунктів 1.2, п. 1.3 пункту 16-1 Підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, що призвело до заниження військового збору за 2015 рік у розмірі 28911,62 грн;
пунктів 1, 4 частини другої статті 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2664-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2664-VІ), а саме не подання звітності з єдиного соціального внеску за 2014 - 2016 роки;
пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2664-VІ, що призвело до заниження нарахувань по єдиному соціального внеску у загальній сумі 170059,94 грн.
На Акт перевірки позивачем було подано заперечення, які контролюючим органом залишено без задоволення.
На підставі Акта перевірки ГУ ДФС у м. Києві 8 травня 2019 року, прийнято податкові повідомлення-рішення:
№ 0033884205, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб" на 1060492,56 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 848394,05 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 212098,51 грн);
№ 0033894205, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 510 грн; № 0033904205, яким за порушення пунктів 44.3 та 44.6 статті 44 Податкового кодексу України на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 53 та пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 850 грн;
№ 0033944205, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "військовий збір" на 36139,53 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 28911,62 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7227,91 грн).
Крім того, відповідачем 8 травня 2019 року прийнято:
Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-150У у розмірі 170059,94 грн;
Рішення № 0001144205 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 72950,46 грн;
рішення № 0001154205 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання, не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у розмірі 510 грн.
Не погоджуючись із зазначеними вище рішеннями, прийнятими податковим органом 8 травня 2019 року, позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання їх протиправними та їх скасування.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом не доведено правомірність висновків Акту перевірки щодо визначення чистого доходу та формування податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за правилами для фізичних осіб-підприємців, що є підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень щодо донарахування податку на доходи фізичних осіб. Крім того, всі похідні донарахування зобов`язань з єдиного соціального внеску, військового збору, штрафні санкції, ґрунтуються на висновках відповідача щодо формування позивачем доходу, у зв`язку з чим суд дійшов висновку також про протиправність і всіх похідних рішень, оскаржуваних позивачем.
Зазначена позиція підтримана Шостим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши представників сторін, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Так, в