ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2021 року
м. Київ
справа № 160/4301/19
адміністративне провадження № К/9901/4619/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О.,
представника позивача Падалка Ю.П.,
представників відповідача Племянник А.С., Федько Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської митниці Держмитслужби, яка є правонаступником Київської міської митниці ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року (головуючий суддя Сліпець Н.Є.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року (головуючий суддя Коршун А.О., судді Сафронова С.В., Іванов С.М.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні Світлотехнічні Технології" до Київської митниці Держмитслужби, яка є правонаступником Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про визначення митної вартості товарів, картки відмови у митному оформленні,
У С Т А Н О В И В:
У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерні Світлотехнічні Технології" (далі - ТОВ "Інженерні Світлотехнічні Технології") звернулось до суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби, яка є правонаступником Київської міської митниці ДФС, в якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/100063/2 від 13 березня 2019 року та №UA100000/2019/100077/2 від 8 квітня 2019 року; визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100030/2019/00180 від 13 березня 2019 року та №UA100030/2019/100077/2 від 8 квітня 2019 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 13 березня 2019 року та від 8 квітня 2019 року. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані картки відмови Київської міської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13 березня 2019 року та від 8 квітня 2019 року. Стягнуто на користь ТОВ "Інженерні Світлотехнічні Технології" за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС судові витрати у розмірі 10381,50 грн.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Київська митниця Держмитслужби подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Зокрема, відповідач у скарзі посилався на те, що в порушення вимог Кодексу адміністративного судочинства України судом апеляційної інстанції не було розглянуто та задоволено, надіслане Київською міською митницю ДФС клопотання щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції, що є порушенням норм процесуального права.
У зв`язку з реорганізацією податкового органу та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2019 року №858 "Про утворення територіальних органів Державної митної служби", Розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1217-р "Питання Державної митної служби", згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), проведено заміну відповідача, а саме Київську міську митницю ДФС замінено на її правонаступника - Київську митницю Держмитслужби.
ТОВ "Інженерні Світлотехнічні Технології" скористалося своїм правом та надіслало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначило, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши представників сторін, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Так, ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою Київської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі було оскарження судового рішення, зазначеного у частині першій статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на порушення судом норм процесуального права та на те, що судове рішення оскаржується з підстави, передбаченої пунктом 3 частини третьої статті 353 КАС України.
Згідно із пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема: 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року, якою залишено без змін рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року, відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятними з огляду на наступне.
Відповідно до частин другої-третьої статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну ск