ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2021 року
м. Київ
справа № 260/2912/20
адміністративне провадження № К/9901/14415/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Жука А.В., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №260/2912/20
за позовом ОСОБА_1
до Хустського районного відділу ДВС Південно-західного управління юстиції (місто Івано-Франківськ),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
про визнання протиправною і скасування постанови про відкриття провадження
за касаційною скаргою Хустського районного відділу ДВС Південно-західного управління юстиції (місто Івано-Франківськ)
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року (головуючий суддя Довгополов О.М., судді Гудим Л.Я., Святецький В.В.).
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Хустського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Івано-Франківськ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - АТ КБ "ПриватБанк", в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- визнати протиправною і скасувати постанову від 19 серпня 2020 року старшого державного виконавця Хустського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Івано-Франківськ) Грець Миколи Миколайовича у виконавчому провадженні №56170248 про стягнення виконавчого збору в розмірі: 41200,99 грн з ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною і скасувати постанову від 19 серпня 2020 року старшого державного виконавця Хустського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Івано-Франківськ) Грець Миколи Миколайовича про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в розмірі: 41200,99 грн з ОСОБА_1 .
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати скаржником судового збору й надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Листом від 28 грудня 2020 року №260/2912/20/01-17/61198/20 суд апеляційної інстанції надіслав, зокрема, на електронну адресу скаржника, яка міститься в матеріалах справи, копію ухвали від 22 грудня 2020 року.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року, апеляційну скаргу Хустського районного відділу ДВС Південно-західного управління юстиції (місто Івано-Франківськ) повернуто скаржнику з підстав невиконання апелянтом вимог ухвали від 22 грудня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник, отримавши ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у встановлений судом строк не усунув недоліки апеляційної скарги.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції незаконно повернув апеляційну скаргу, оскільки відповідач не отримав ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху, на підтвердження чого надає витяги з Журналу реєстрації загальної вхідної кореспонденції.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначив про необґрунтованість доводів касаційної скарги й просив її відхилити, а ухвалу, прийняту судом апеляційної інстанції, залишити без змін.
Третя особа відзив на касаційну скаргу не подала, копію ухвали Верховного Суду від 29 квітня 2021 року про відкриття касаційного провадження отримала 11 травня 2021 року.
Ознайомившись із доводами скаржника, Верховний Суд вважає необхідним задовольнити касаційну скаргу з огляду на таке.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив, що копію ухвали від 22 грудня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху, яку надіслано на адресу електронної пошти Хустського районного відділу ДВС Південно-західного управління юстиції (місто Івано-Франківськ) info@hz.zk.dvs.gov.ua, відповідач отримав 29 грудня 2020 року, що підтверджується відповідним документом, проте недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк не усунув.
Верховний Суд не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
За змістом пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Проте в матеріалах справи міститься довідка від 30 грудня 2020 року (а.с.265) про відсутність даних про отримання електронного листа, у якій зазначено, що відповідачем не підтверджено отримання за допомогою електронної пошти копії ухвали від 22 грудня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху.
Крім того, в листі від 28 грудня 2020 року №260/2912/20/01-17/61198/20 Восьмого апеляційного адміністративного суду, яким відповідачу надіслана копія ухвали від 22 грудня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху, зазначена електронна адреса: info@hz.zk.dvs.gov.ua, тоді як в апеляційній скарзі відповідача (в загальному бланку з реквізитами установи) вказана електронна адреса: info@hs.zk.dvs.gov.ua (а.с.263).
Про факт надсилання судом електронного листа на некоректну електронну пошту свідчить також зміст витягу з електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 (системне повідомлення), відповідно до якого лист направлений судом на адресу: info@hz.zk.dvs.gov.ua (а.с.264).
Отже, наявні у справі матеріали спростовують висновок суду апеляційної інстанції про отримання відповідачем копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху за допомогою засобів електронної пошти.
Твердження апеляційного суду про те, що отримання відповідачем копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху підтверджується відповідним документом є необґрунтованим, оскільки матеріали справи не містять будь-яких доказів отримання позивачем копії згаданої ухвали.
За таких обставин, оскільки відповідач не отримав копію ухвали від 22 грудня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху, то початок перебігу строку на її виконання не розпочався, а тому оскаржувана ухвала про повернення апеляційної скарги є передчасною та її належить скасувати.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, а тому його належить скасувати, а справу відповідно до правил статті 353 КАС України направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права при ухваленні судового рішення, які призвели до постановлення незаконної ухвали суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає доступу до суду, Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.
З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд