Постанова суду № 712/14206/19 від 09.06.2021 про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 суми заборгованості за договором позики

Постанова

Іменем України

09 червня 2021 року

м. Київ

справа № 712/14206/19 (№ 4-с/712/5/20)

провадження № 61-16788св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

заявник (боржник) - ОСОБА_1,

суб`єкт оскарження - приватний виконавець Бурмага Євгеній Анатолійович,

заінтересовані особи: ОСОБА_2, товарна біржа "Універсальна",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Шимановський Артем Володимирович, на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 березня 2020 року у складі судді Пересунька Я. В. та постанову Черкаського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Вініченка Б. Б., Новікова О. М., Бондаренка С. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст скарги

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Є. А. у виконавчому провадженні № 58696070, заінтересовані особи: товарна біржа "Універсальна" в особі директора Калинушки Г. В., ОСОБА_2 .

Скарга мотивована тим, що 19 березня 2019 року Соснівським районним судом м. Черкаси видано виконавчий лист у цивільній справі

№ 712/9580/18 щодо виконання заочного рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 лютого 2019 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 суми заборгованості за договором позики

від 20 липня 2018 року в розмірі 12 500,00 дол. США, що в еквіваленті до національної валюти становить 331 250,00 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 жовтня 2019 року заочне рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 лютого

2019 року у справі скасовано.

21 березня 2019 року приватним виконавцем Бурмагою Є. А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа.

Вказував, що Закон України "Про виконавче провадження" пов`язує можливість звернення стягнення на нерухоме майно боржника саме

з відсутністю в останнього коштів та рухомого майна, та до моменту документального підтвердження таких відомостей, звернення стягнення на нерухоме майно боржника не допускається. Водночас заходів щодо перевірки наявності у боржника грошових коштів, періодичних виплат виконавець не проводив взагалі.

Крім того, зазначав, що постанова про опис та арешт майна

від 02 квітня 2019 року містить відмітку про те, що опис майна проведено за його участю. Разом з тим, у порушення вимог частини п`ятої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження", пункту 12 розділу VIIIІнструкції

з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року, примірник постанови боржнику під підпис не вручений.

Зазначав, що приватним виконавцем порушено порядок оцінки майна боржника, оскільки законодавець передбачив право виконавця самостійно визначити вартість майна боржника тільки у разі, якщо сторони виконавчого провадження не досягли згоди щодо його вартості. В свою чергу таке право сторін виникає з моменту винесення постанови про арешт майна боржника та триває 10 робочих днів. Натомість постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні винесена виконавцем 05 квітня

2019 року.

Вважав, що оцінка належного йому нерухомого майна здійснена

з порушенням вимог чинного законодавства та за ціною, що істотно відрізняється від ринкової.

Крім того, виконавцем у цьому виконавчому провадженні не приймалася постанова про звернення стягнення на нерухоме майно боржника - квартиру за адресою:

АДРЕСА_1 .

Зазначав, що у матеріалах виконавчого провадження наявний супровідний лист, зокрема на його ім`я, про направлення результатів оцінки майна, що датований 15 квітня 2019 року. Разом з тим фіскальний чек поштового відправлення на його ім`я датований 16 квітням 2019 року. При цьому право виконавця на подання заявки на реалізацію арештованого майна виникає після ознайомлення сторін з результатами оцінки. Натомість виконавцем сформовано заявку щодо реалізації нерухомого майна боржника 16 квітня 2019 року. До заявки додано довідку про оскарження оцінки, згідно з якою визначено, що станом на 15 квітня 2019 року відомостей щодо оскарження оцінки квартири боржника за адресою: АДРЕСА_1, не надходило.

Тобто довідка щодо неоскарження результатів оцінки сформована

на один день раніше, ніж повідомлення про оцінку направлено боржнику, а сама заявка подана до ознайомлення сторін з результатами оцінки.

Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Бурмаги Є. А. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 02 квітня

2019 року ВП № 58696070;

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Бурмаги Є. А. про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 05 квітня

2019 року ВП № 58696070;

- визнати протиправними дії приватного виконавця Бурмаги Є. А. щодо визначення вартості нерухомого майна боржника - квартири за адресою:

АДРЕСА_1, в межах виконавчого провадження ВП № 58696070.

- визнати протиправними дії приватного виконавця Бурмаги Є. А. щодо передачі на реалізацію шляхом проведення електронних торгів нерухомого майна боржника - квартири за адресою: АДРЕСА_1, в межах виконавчого провадження ВП № 58696070 згідно із заявкою від 16 квітня 2019 року № 861.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 березня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії приватного виконавця Бурмаги Є. А. щодо визначення вартості нерухомого майна боржника ОСОБА_1 - квартири за адресою: АДРЕСА_1, в межах виконавчого провадження № 58696070.

Визнано протиправними дії приватного виконавця Бурмаги Є. А. щодо передачі на реалізацію, шляхом проведення електронних торгів, нерухомого майна боржника ОСОБА_1 - квартири за адресою: АДРЕСА_1, згідно із заявкою приватного виконавця

від 16 квітня 2019 року № 861, в межах виконавчого провадження

№ 58696070.

В іншій частині скарги відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що враховуючи розмір боргу ОСОБА_1 (відповідно до рішення суду) приватний виконавець, за відсутності даних про інше майно та доходи боржника окрім пенсії, мав право вирішувати питання про звернення стягнення на єдине житло боржника.

Вимога ОСОБА_1 про скасування постанови приватного виконавця

у межах виконавчого провадження № 58696070 задоволенню не підлягає, оскільки виконавче провадження вже завершено, а отже, скасування будь-яких постанов приватного виконавця, винесених під час такого виконавчого провадження, не призведе до відновлення прав боржника.

Вимога заявника про визнання протиправною постанови приватного виконавця від 05 квітня 2019 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому проваджені, якою таким призначено товарну біржу " Універсальна" та доручено цьому суб`єкту в особі Калинушки Г. В. визначити вартість трикімнатної квартири боржника ОСОБА_1, не підлягає задоволенню, оскільки законом не встановлено строку для винесення виконавцем такої постанови.

Оскільки за день до фактичного направлення сторонам виконавчого провадження результатів оцінки нерухомого майна боржника приватний виконавець у порушення вимог закону вже склав довідку про відсутність відомостей про оскарження оцінки нерухомого майна, а в день

направлення - передав таке нерухоме майно на реалізацію шляхом проведення прилюдних торгів, тому вимога скарги про протиправність дій приватного виконавця щодо передачі на реалізацію нерухомого майна підлягає задоволенню.

Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів, а складений товарною біржею "Універсальна" в особі Калинушки Г. В. звіт від 12 квітня 2019 року не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним

і не міг бути використаний, тому вимога ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дій приватного виконавця Бурмаги Є. А. щодо визначення вартості нерухомого майна боржника ОСОБА_1 - квартири за адресою: АДРЕСА_1, в межах виконавчого провадження № 58696070, підлягає задоволенню.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року апеляційні скарги представника ОСОБА_2 - адвоката

Шимановського А. В. та приватного виконавця Бурмаги Є. А. - залишено без задоволення.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 березня 2020 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції, задовольняючи скаргу ОСОБА_1, визнаючи протиправними дії приватного виконавця щодо визначення вартості нерухомого майна боржника ОСОБА_1 - квартири за адресою: АДРЕСА_1, в межах виконавчого провадження

№ 58696070, та визнаючи протиправними дії приватного виконавця щодо передачі на реалізацію шляхом проведення електронних торгів нерухомого майна боржника, враховуючи хронологію вчинених державним виконавцем дій, дійшов правильного висновку про те, що державним виконавцем порушено вимоги статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки довідку про відсутність відомостей про оскарження оцінки нерухомого майна складено за день до фактичного направлення звіту сторонам виконавчого провадження.

В іншій частині рішення Соснівського районного суду м. Черкаси

від 05 березня 2020 року в апеляційному порядку не переглядалося.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2020 року до Верховного Суду,

ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Шимановський А. В., посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким

у задоволенні скарги відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

У грудні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2021 року справу призначено

до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, задовольняючи клопотання представника скаржника про призначення судом рецензування звіту про оцінку майна, керувався статтею 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та статтею 84 ЦПК України. Зазначає, що стаття 84 ЦПК України регламентує питання витребування доказів в тому випадку, якщо учасник справи не має можливості їх надати самостійно, а тому вважає, що суд першої інстанції вийшов за межі цивільного процесу та вчинив процесуальну дію, не передбачену чинним ЦПК України. При цьому боржник не довів, що він сам не мав можливості надати доказ - рецензію на звіт про оцінку майна.

Таким чином, рецензія головного спеціаліста Фонду державного майна України звіту про оцінку майна від 02 січня 2020 року № 99-20-0001

є недопустимим доказом у справі, а тому вказана рецензія не могла бути використана судом першої інстанції при вирішенні справи по суті та покладена в мотивувальну частину оскаржуваних рішень.

Вважає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив клопотання про поновлення строку на звернення до суду із скаргою від 29 жовтня 2019 року, яке подано представником скаржника 05 лютого 2019 року,тобто після розгляду скарги.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до виконавчого листа від 19 березня 2019 року № 712/9580/18, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси, суд вирішив стягнути

з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики від 20 липня 2018 року у розмірі 12 500,00 дол. США, що

в еквіваленті становить 331 250,00 грн.

На підставі заяви стягувача ОСОБА_3 від 20 березня 2019 року приватним виконавцем Бурмагою Є. А. 21 березня 2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 58696070

з примусового виконання вказаного виконавчого документа та 22 березня 2019 року направлено копію вказаної постанови боржнику ОСОБА_1, що підтверджується відповідною квитанцією.

Постановою приватного виконавця Бурмаги Є. А. від 21 березня 2019 року накладено арешт на все майно боржника, дані про що внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та обтяжень рухомого майна.

21 березня 2019 року приватним виконавцем зроблено запити до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Територіального сервісного центру № 7141 м. Черкаси регіонального сервісного центру МВС в Черкаській області, Державної афіксальної служби України та Пенсійного фонду України щодо наявності відповідного майна у боржника і джерел його доходів.

21 березня 2019 року приватним виконавцем отримано відповідь із Пенсійного фонду України, згідно з якою боржник перебуває на обліку

в головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію в розмірі 2 702,09 грн.

28 березня 2019 року приватним виконавцем отримано інформаційну довідку № 1647о від КП "Черкаське обласне об`єднання БТІ", згідно з якою ОСОБА_1 на підставі дубліката свідоцтва про право на спадщину, виданого 06 березня 2002 року Третьою черкаською державною нотаріальною конторою, є власником квартири

АДРЕСА_1 .

02 квітня 2019 року приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, відповідно до якої за участі ОСОБА_1 описано та накладено арешт на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, а саму квартиру передано ОСОБА_1 на відповідальне зберігання.

05 квітня 2019 року приватним виконавцем Бурмагою Є. А. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, а саме визначено товарну біржу "Універсальна" для визначення вартості зазначеної вище квартири.

12 квітня 2019 року між приватним виконавцем Бурмагою Є. А. та товарною біржею "Універсальна" укладений договір про проведення експертної оцінки.

Відповідно до висновку про вартість майна від 12 квітня 2019 року складеного товарною біржею "Універсальна", вартість квартири становить 403 050,00 грн.

15 квітня 2019 року між приватним виконавцем Бурмагою Є. А. та товарною біржею "Універсальна" підписаний акт приймання-передачі наданих послуг за договором від 12 квітня 2019 року.

15 квітня 2019 року приватним виконавцем складена довідка про відсутність станом на 15 квітня 2019 року відомостей про оскарження оцінки нерухомого майна ОСОБА_1 (а.с. 48, т. 1).

16 квітня 2019 року результати звіту направлені сторонам засобами поштового зв`язку, зокрема ОСОБА_1 (а.с. 49, т. 1).

16 квітня 2019 року приватним виконавцем направлено до ДП "Сетам" заявку № 861 щодо реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат

Шимановський А. В., підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Серед основних засад (принципів) цивільного судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 18 ЦПК України).

Частиною першою статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року

№ 1404-VIII "Про виконавче провадження", який набрав чинності

з 05 жовтня 2016 року (далі - Закон України "Про виконавче провадження", або Закон №1404-VIII), визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та

у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачені права та обов`язки державного виконавця.

Зокрема, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржникавиконавець виносить постанову.

Згідно з частиною п`ятою статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладеностягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняєзвернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

За змістом частин першої-третьої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

За приписами частини п`ятої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження"виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року

у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18) зазначено, що право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

У постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) зазначено, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені,

а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.

Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження"рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду

в порядку, передбаченому законом.

Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, які могли вплинути на результати торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12.

Судом встановлено, що відповідно до виконавчого листа від 19 березня 2019 року № 712/9580/18, виданого Соснівським районним судом

м. Черкаси, суд вирішив стягнути з ОСОБА_1 на користь

ОСОБА_3 заборгованість за договором позики від 20 липня 2018 року у розмірі 12 500,00 дол. США, що в еквіваленті становить 331 250,00 грн.

в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію в розмірі 2 702,09 грн.

АДРЕСА_1 .

02 квітня 2019 року приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, відповідно до якої описано та накладено арешт на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

16 квітня 2019 року результати звіту направлені сторонам засобами поштового зв`язку, зокрема ОСОБА_1 (а.с. 49, т. 1).

Отже, боржник був повідомлений про наявність звіту про оцінку майна

у встановлений частиною п`ятою статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" спосіб.

29 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси зі скаргою на рішення та дії приватного виконавця.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, посилався на те, що довідку про відсутність відомостей про оскарження оцінки нерухомого майна складено за день до фактичного направлення звіту сторонам виконавчого провадження, тому вважав, що державним виконавцем порушено вимоги статті 57 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому суди попередніх інстанцій не врахували того, що стаття 57 Закону України "Про виконавче провадження" не пов`язує момент передачі майна на реалізацію із закінченням десятиденного строку на оскарження результатів визначення вартості чи оцінки майна, а отже, майно могло бути передане на реалізацію незалежно від наявності чи відсутності оскарження оцінки квартири зі сторони боржника ОСОБА_1 .

Ураховуючи зазначене, приватним виконавцем дотримано процедуру реалізації майна боржника. Наявність довідки про відсутність станом

на 15 квітня 2019 року відомостей про оскарження оцінки нерухомого майна не спростовує дотримання встановленого законом порядку.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення

у відповідній частині.

Підставами для скасування судових рішень повністю або частково

і ухвалення нового рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша статті 412 ЦПК України). Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частини друга та третя статті 412 ЦПК України).

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом

повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні скарги.

................

Перейти до повного тексту