ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2021 року
м. Київ
справа № 706/1432/17
провадження № 61-15047св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І.М. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 03 липня 2019 року у складі колегії суддів: Єльцова В. О., Василенко Л. І., Карпенко О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), який є правонаступником Закритого акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивований тим, що між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір від 04 грудня 2006 року № б/н, за умовами якого позивач надав відповідачці кредит у розмірі 1 700,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідачка зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 30 вересня 2017 року утворилась заборгованість у розмірі 27 512,58 грн, яка складається із: 2 670,18 грн - заборгованість за кредитом; 20 156,09 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2 900,00 грн - заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн - штраф (фіксована частина); 1 286,31 грн - штраф (процентна складова).
На підставі викладеного ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 27 512,58 грн та 1 600,00 грн судових витрат.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Заочним рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 15 січня 2018 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 27 512,58 грн та 1 600,00 грн судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачка умови кредитного договору не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість у зазначеному банком розмірі.
Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 04 червня 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду першої інстанції залишено без задоволення.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 не надано доказів поважності причин неявки у судове засідання та доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 03 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 15 січня 2018 року повернуто без розгляду.
Постановляючи таку ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідачка у порушення встановленого цивільним процесуальним законодавством порядку перегляду заочного рішення не подала заяву про його перегляд до суду першої інстанції, а відразу звернулася із апеляційною скаргою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 03 липня 2019 року, у якій просить скасувати оскаржене судове рішення та направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2019 року звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги, відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.
У вересні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
23 серпня 2019 року копію касаційної скарги з доданими матеріалами надіслано позивачу .
Відзив на касаційну скаргу від позивача не надходив.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що визначену законодавством процедуру оскарження заочного рішення відповідачкою дотримано, оскільки ОСОБА_1 подала заяву про перегляд заочного рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 15 січня 2018 року до суду першої інстанції, яку залишено без задоволення ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 04 червня 2019 року.
Суд апеляційної інстанції цього не врахував та у порушення норм процесуального права повернув апеляційну скаргу без розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди установили, що 04 грудня 2006 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, за умовами якого позивач надав відповідачці кредит у розмірі 1 700,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідачка зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 30 вересня 2017 року утворилась заборгованість у розмірі 27 512,58 грн, яка складається із: 2 670,18 грн - заборгованість за кредитом; 20 156,09 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2 900,00 грн - заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн - штраф (фіксована частина); 1 286,31 грн - штраф (процентна складова).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою і другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачка своїх зобов`язань за кредитним договором від 04 грудня 2006 року № б/н не виконала, у зв`язку з чим у банка виникло право вимагати повернення кредиту та стягнення заборгованості у примусовому порядку.
Суд апеляційної інстанції, повертаючи без розгляду апеляційну скаргу, виходив із того, що ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на заочне рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 15 січня 2018 року без дотримання встановленого главою 11 розділу ІІІ ЦПК України "Заочний розгляд справи" порядку, так як не зверталася до суду першої інстанції із заявою про перегляд цього рішення.
Колегія суддів не погоджується із такими висновком суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.
Порядок заочного розгляду справи врегульовано главою 11 розділу ІІІ ЦПК України.
Так, згідно зі статтею 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд (стаття 282 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 284, частини другої статті 288 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача; позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Водночас частиною третьої статті 288 ЦПК України передбачено, що повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Із цим позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду першої інстанції у жовтні 2017 року і заочним рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 15 січня 2018 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Водночас суд апеляційної інстанції не врахував, що ОСОБА_1 зверталася до суду першої інстанції про перегляд вказаного заочного рішення, і що ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 04 червня 2019 року її заяву залишено без задоволення.
06 червня 2019 року зазначену ухвалу суду першої інстанції оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/82172666.
Частиною четвертою статті 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Із апеляційною скаргою на ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 04 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулася 21 червня 2019 року, тобто у строки, передбачені процесуальним законом.
За таких обставин висновок апеляційного суду про повернення апеляційної скарги на заочнерішення Христинівського районного суду Черкаської області від 15 січня 2018 року без розгляду не ґрунтується на положеннях цивільного процесуального законодавства і є помилковим.