Постанова
Іменем України
10 червня 2021 року
м. Київ
справа № 361/1362/18
провадження № 61-3073св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2020 року у складі судді Радзівіл А. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки із спільної часткової власності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 416581 він є співвласником земельної ділянки площею 0,5524 га, кадастровий номер: 3210600000:00:039:0512, цільове призначення: для обслуговування існуючих споруд, будівництва та обслуговування станції технічного обслуговування вантажних автомобілів, розташованої по АДРЕСА_1 .
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2012 року визнано мирову угоду, укладену між ним та ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_3, якою, серед іншого, передано у власність ОСОБА_2 1/2 частку земельної ділянки площею 0,5524 га, розташованої по АДРЕСА_1, що належала йому на праві власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 416581, кадастровий номер: 3210600000:00:039:0512.
Таким чином, земельна ділянка площею 0,5524 та, кадастровий номер: 3210600000:00:039:0512, цільове призначення: для обслуговування існуючих споруд, будівництва та обслуговування станції технічного обслуговування вантажних автомобілів, що розташована по АДРЕСА_1, належить йому та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності, кожному по 1/2 частки.
Позивач вказував, що бажаючи користуватися на власний розсуд 1/2 часткою зазначеної земельної ділянки, він неодноразово ставив питання про виділ його частки земельної ділянки в натурі перед відповідачем, але він не погоджується добровільно поділити земельну ділянку, протягом більше п`яти років зволікає із вирішенням цього питання та виготовленням відповідних документів, на неодноразові виклики на засідання погоджувальної комісії по вирішенню спірних земельних питань, пов`язаних з розмежуванням земельних ділянок Броварської міської ради щодо погодження межі та розподілу земельної ділянки по АДРЕСА_1, не з`являвся, технічну документацію не надавав, тобто фактично ігнорував засідання погоджувальної комісії по вирішенню спірних земельних питань та його звернення.
Зазначав, що у зв`язку з тим, що заходи досудового врегулювання спору не дали жодних результатів, він змушений звернутися за захистом своїх прав до Броварського міськрайонного суду Київської області із даною позовною заявою.
Просив суд виділити йому в натурі 1/2 частку із земельної ділянки площею 0,5524 га, кадастровий номер 3210600000:00:039:0512, цільове призначення для обслуговування існуючих споруд, будівництва та обслуговування станції технічного обслуговування вантажних автомобілів, що розташована по АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Виділено ОСОБА_1 1/2 частку із земельної ділянки площею 0,5524 га, кадастровий номер 3210600000:00:039:0512, цільове призначення для обслуговування існуючих споруд, будівництва та обслуговування станції технічного обслуговування вантажних автомобілів, розташованої по АДРЕСА_1, за другим варіантом висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 11 липня 2019 року № 21234/18-41, площею 0,2762 га.
Виділено ОСОБА_2 1/2 частку із земельної ділянки площею 0,5524 га, кадастровий номер 3210600000:00:039:0512, цільове призначення для обслуговування існуючих споруд, будівництва та обслуговування станції технічного обслуговування вантажних автомобілів, розташованої по АДРЕСА_1, за другим варіантом висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 11 липня 2019 року № 21234/18-41, площею 0,2762 га.
Постановою Київського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2020 року в частині стягнення з ОСОБА_2 судового збору на користь держави скасовано.
Витрати у вигляді судового збору в сумі 1 409 грн 60 коп. віднесено за рахунок держави.
В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що після укладення мирової угоди сторонами реальний виділ часток не відбувся, технічна документація щодо виділу кожному із співвласників їх частини земельної ділянки не була затверджена, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У лютому 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 .
Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким направити справу на новий розгляд.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 6-160цс16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 звертаючись до суду із вказаним позовом, не надав доказів звернення його до Броварської міської ради та створення нею погоджувальної комісії, її діяльності, участі у роботі цієї комісії та його ухилення він участі. Заявник вказує, що він вказував судам попередніх інстанцій про відсутність між ним та позивачем спірних стосунків щодо використання земельної ділянки. Крім того, вже існує поділ земельної ділянки між власниками.
ОСОБА_2 посилається на те, що захисту в порядку цивільного судочинства підлягає саме порушене право, а якщо між сторонами відсутній спір, то і не має підстав для захисту цивільних прав та інтересів у відповідності до положень статей 15, 16 ЦК України.
Домовленість і порядок розмежування земельної ділянки було досягнуто у 2012 році, що підтверджується ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2012 року. Схема поділу земельної ділянки, погоджена та підписана співвласниками, наявна у матеріалах справи.
Зазначає, що експертом не були враховані існуюча на його частині земельної ділянки інженерна мережа та господарські споруди, які в разі зміни існуючого порядку використання земельної ділянки потребуватимуть переміщень, що в свою чергу призведе до невиправданих матеріальних втрат.
В ході судового розгляду представник позивача доповнив позовні вимоги щодо поділу земельної ділянки за першим варіантом висновку експерта, проте суд у своєму рішенні визнав другий варіант, що не відповідає заявленим позовним вимогам.
Відзиву на касаційну скаргу сторонами не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
17 травня 2012 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області визнано мирову угоду, укладену між стягувачами: ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і боржником ОСОБА_1 у процесі виконання рішень суду, а саме суд ухвалив: "Визнати мирову угоду, укладену 23 квітня 2012 року між стягувачами ОСОБА_2, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та боржником ОСОБА_1 у процесі виконання рішень Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2011 року, 26 березня 2012 року, 12 грудня 2011 року та 6 квітня 2012 року, за умовами якої: визначити, що ОСОБА_1 на праві власності належить 1/2 частка станції технічного обслуговування вантажних автомобілів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
Визначити, що ОСОБА_2 на праві власності належить 1 /2 частка станції технічного обслуговування вантажних автомобілів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
У рахунок повного погашення боргу перед ОСОБА_2 за виконавчим листом № 2-1815/11, виданим 21 березня 2012 року (виконавче провадження ВП № 31794504) на суму 1 644 523 грн 45 коп. і виконавчими листами № 2-3907/11, виданими 25 квітня 2012 року (виконавчі провадження ВП № 32447808 і ВП № 32447798) на суми 121 926 грн і 1 339 грн 26 коп., всього на загальну суму 1 767 788 грн (один мільйон сімсот шістдесят сім тисяч сімсот вісімдесят вісім) 71 коп. боржник ОСОБА_1 за згодою його дружини ОСОБА_4 передає стягувачу ОСОБА_2 у власність 1/2 частку земельної ділянки площею 0,5524 га, розташованої по АДРЕСА_1, належної йому на праві власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 416581, кадастровий номер: 3210600000:00:039:0512, згідно із схемою розподілу.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 116611004, дата, час формування 11 березня 2018 року, 13:01:52 вбачається, що право власності на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3210600000:00:039:0512, цільове призначення для обслуговування існуючих споруд, будівництва та обслуговування станції технічного обслуговування вантажних автомобілів, розташованої по АДРЕСА_1, 24 січня 2018 року зареєстровано за ОСОБА_1 .
Після укладення мирової угоди, яка була визнана ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2012 року, реальний виділ часток не відбувся, технічна документація не була затверджена.
Між сторонами існують спірні правовідносини щодо будівництва ОСОБА_1 об`єктів на земельній ділянці по АДРЕСА_1, а також користування частками майна у спільній частковій власності, що підтверджується зверненнями ОСОБА_2 до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області від 17 липня 2017 року, до міського голови м. Бровари Сапожка І. В. від 17 січня 2018 року, 16 квітня 2018 року, наданим листом від 14 травня 2018 року № 9-7-1550, актом № Т-0504/2, протоколом № Л-А-0504/2 про адміністративне правопорушення від 05 квітня 2018 року, приписом № С-0504/2 від 5 квітня 2018 року, постановою № А-1704/1 по справі про адміністративне правопорушення від 17 квітня 2018 року, копією рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 2 серпня 2018 року у справі № 361/2556/18.
Згідно висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи за № 21234/18-41 від 11 липня 2019 року експертом було запропоновано чотири варіанти розподілу земельної ділянки площею 0,5524 га, кадастровий номер 3210600000:00:039:512, цільове призначення: для обслуговування існуючих споруд, будівництва та обслуговування станції технічного обслуговування вантажних автомобілів, розташованої по АДРЕСА_1 в натурі, відповідно до часток співвласників по 1/2 частині на кожного, із детальним описом варіантів розподілу згідно дослідницькій частині висновку.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення із таких підстав.