Постанова суду № 910/18946/19 від 08.06.2021 про визнання недійсним рішення загальних зборів

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/18946/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Баранець О. М., Кролевець О. А.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - Костенко І.А.,

відповідача - Кілічава Т.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва

від 09.07.2020,

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва

від 22.07.2020

у складі судді Чинчин О. В. та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Ходаківська І. П., Владимиренко С. В., Євсіков О. О.

від 02.12.2020

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1"

про визнання недійсним рішення загальних зборів,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1"

про визнання недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", оформленого протоколом від 23.01.2018 №3 (дата відкриття зборів - 23.12.2017, дата закриття зборів - 06.01.2018).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення було прийнято з порушенням норм Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та положень статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", оскільки:

- відповідачем недотримано порядок повідомлення про проведення загальних зборів. Зокрема, позивач зазначив, що 17.12.2017 шляхом розміщення оголошення на дошці (інформаційному стенді) при вході до під`їзду будинку було повідомлено про проведення загальних зборів, яке відбудеться 23.12.2017 об 11:00 год., та ініційоване правлінням Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, що суперечить порядку, встановленому як статутом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", так і законодавством України. При цьому, позивач вказує, що йому особисто не було вручено письмове повідомлення про проведення зборів, а про їх проведення позивач дізнався з оголошення, розміщеному на під`їзді;

- у протоколі №3 від 23.01.2018 вказано, що загальні збори були відкриті 23.12.2017 та закриті 06.01.2018. Однак, збори відбувалися лише 23.12.2017, а не у період з 23.12.2017 по 06.01.2018 і саме в день їх проведення (тобто 23.12.2017) відповідач повинен був скласти протокол, підписати його у тих співвласників, які були присутніми під час зборів, і вже потім проводити письмове опитування та вписувати результати опитування. Крім того, законодавством чітко встановлено строки для проведення опитування - 15 днів з дати проведення зборів. Тобто, протягом 15-ти днів з моменту проведення зборів, відповідач повинен був провести підрахунок голосів і на 15-й день проведення письмового опитування повинен був володіти інформацією, чи набрано відповідну кількість голосів "за" та чи вважаються прийнятими відповідні рішення. Однак, підрахунок голосів було проведено лише 23.01.2018, тобто через 17 днів після закінчення письмового опитування;

- у протоколі №3 від 23.01.2018 зазначено про присутність на зборах особисто та/або їх представників у кількості 26 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 2105,23 кв. м, що не відповідає дійсності. Зокрема, за підрахунком позивача кількості осіб, вказаних у додатку №1 до протоколу №3 від 23.01.2018 (Список співвласників квартир та нежитлових приміщень, присутніх 23.12.2017 на зборах), на зборах були присутні 30 осіб, а загальна площа квадратних метрів, якими володіють присутні особи, становить 2316,90 кв. м.;

- відсутні листи з підписами присутніх осіб щодо голосування по питанню обрання голови та секретаря, а також відсутня інформація, яким чином проголосували власники квартир АДРЕСА_18, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, що унеможливлює встановити дійсне їх волевиявлення;

- під час проведення загальних зборів 23.12.2017 відповідачем не були надані списки співвласників, що були присутні на зборах, або будь-якого іншого документу для проставлення підпису присутніми співвласниками під час голосування. Такі списки (Додаток №2 до Протоколу №3 від 23.01.2018) були складені лише у період підрахунку голосів та підписи на них проставили лише ті особи, які є "лояльними" до правління, проголосувавши "за";

- відповідачем було грубо порушено права позивача щодо власного волевиявлення, оскільки позивач голосував "проти" всіх питань порядку денного, тоді як у протоколі №9 від 23.01.2018 вирішено не враховувати голос позивача при підрахунку голосів;

- відповідно до додатку № 2 до протоколу № 3 від 23.01.2018 (Список осіб, присутніх на зборах) відповідачем при підрахунку голосів враховано загальну площу квартири АДРЕСА_4 у розмірі 109,3 кв. м, у той час як ОСОБА_2, яка була присутня на зборах, володіє лише 1/3 квартири, відповідно її голос становить 35,97 кв. м. Так само, площа квартири АДРЕСА_5 становить 53,1 кв. м., та вона була у повному обсязі врахована відповідачем при підрахунку голосів, тоді як ОСОБА_3 є власником вказаної квартири у розмірі 1/8 частини, тобто має голос у сумі 6,63 кв. м. Вказані обставини свідчать про те, що відповідач спаплюжив та перекрутив результати голосування;

- деякі голоси за письмовим опитуванням зараховані без наявних у протоколі №3 довіреностей від власників квартир або нежитлових приміщень, зокрема: по квартирам АДРЕСА_19, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9 ;

- деякі листки письмового опитування мають дату опитування, яка не входить у період з 23.12.2017 по 06.01.2018, а саме: квартири № АДРЕСА_10, АДРЕСА_11, АДРЕСА_12, з огляду на що голоси власників таких квартир не повинні зараховуватися при голосуванні;

- у протоколі № 3 вказано, що свої бажання бути кандидатами у члени правління та у члени ревізійної комісії висловили особи, які фактично не були присутніми на зборах;

- ані під час проведення загальних зборів 23.12.2017, ані під час проведення письмового опитування відповідачем не надавалося жодних обґрунтованих розрахунків, які б підтверджували розрахунок тарифу на послуги з утримання будинку та прибудинкової території. При цьому, у кошторисі на 2018 рік в статті надходжень "управління та утримання будинку і прибудинкової території", в тому числі, вказано надходження від власників квартир - 4,80 грн за 1 кв. м., тоді як на голосування виносилось питання про розмір внесків - 5,80 грн. за 1 кв. м. Тобто, кошторис передбачає на 1 грн менше вартість послуг Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ніж було поставлено на голосування. Таким чином, винесення на голосування тарифу 5,80 грн за 1 кв. м. є незаконним та необґрунтованим. Крім того, в кошторисі зазначаються витрати "розрахунки з постачальниками", де, зокрема, вказується сума оплат послуг з вивезення сміття - 200,00 грн на місяць, поставку електроенергії для освітлення місць користування, технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем, тощо. У статті "водопостачання" (полив дворів, газонів та клумб, будівельно-монтажні роботи) вказана комісія банку - 200 грн на місяць, тобто за логікою позивача в рівному обсязі протягом року буде здійснюватись полив двору, газонів та клумб, в тому числі і у зимовий період. У кошторисі визначено "вартість технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем" у розмірі 5000,00 грн на місяць. При цьому, відповідно до договору, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Максімум Проф-Сервіс", така вартість становить 4500,00 грн на місяць;

- у протоколі №3 від 23.01.2018 зазначено недостовірну інформацію щодо загальної площі квартир та нежитлових приміщень у будинку.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" є юридичною особою; ідентифікаційний код: 36682890; адреса місцезнаходження: АДРЕСА_13 .

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_14 . Дата державної реєстрації права власності - 18.02.2014, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 1 розділу 1 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" (в редакції станом на дату прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів) об`єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_15, право власності яких зареєстровано в установленому законом порядку, що розташований за місцезнаходженням: АДРЕСА_13 відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Пунктом 1 розділу 3 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" передбачено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників будинку, правління та ревізійна комісія об`єднання.

За положеннями пункту 2 розділу 2 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання

Згідно з пунктом 3 розділу 2 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" до виключної компетенції загальних зборів належать: - затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; - обрання, переобрання та припинення повноважень членів правління об`єднання; - вирішення питань про використання спільного майна будинку; - затвердження кошторису, балансу, річного звіту; - попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує 25 тисяч гривень, а також договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; - визначення та затвердження порядку сплати, переліку та розмірів і платежів співвласників; - прийняття рішення про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарських споруд; - визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; - передача у користування фізичним та юридичним особам спільного майна співвласників будинку та визначення обмежень на користування спільним майном; - обрання та відкликання управителя, затвердження, зміна умов та розірвання договору з управителем; - прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку; - прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь об`єднання у товариствах; - прийняття рішень про реорганізацію та ліквідацію об`єднання.

23.12.2017 були проведені (відкриті) загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", прийняті рішення на яких оформлені протоколом №3 від 23.01.2018; дата відкриття зборів - 23.12.2017; дата закриття зборів - 06.01.2018; дата складання протоколу - 23.01.2018.

Відповідно до протоколу № 3 від 23.01.2018, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку становить 8819,30 кв. м. Загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку, які взяли участь у голосуванні на загальних зборах та під час проведеного письмового опитування становить 114 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 7230,90 кв. м. На зборах буди присутні особисто та/або їх представники співвласники в кількості 26 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 2105,23 кв. м. Взяли участь у голосуванні шляхом оформлення свого волевиявлення особистим підписом по кожному питанню 16 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 1369,20 кв. м. 10 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 736,03 кв. м. участі у голосуванні не прийняли, оскільки особистий підпис по кожному питанню, що виносилось на голосування із зазначенням результату голосування відсутній. У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 88 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 5125,67 кв. м.

Порядок денний:

- звіт правління про діяльність Об`єднання за 2017 рік;

- звіт ревізійної комісії щодо перевірки фінансово-господарської діяльності правління Об`єднання за 2017 рік;

- про приймання-передачу будинку в управління від Комунального підприємства "Житло-Сервіс" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1";

- визначення розміру та порядку сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території на 2018 рік;

- створення резервного та ремонтного фондів, визначення розміру та порядку сплати внесків до ремонтного фонду на 2018 рік;

- затвердження кошторису Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" на 2018 рік;

- обрання нових та переобрання діючих членів правління;

- обрання нових та переобрання діючих членів ревізійної комісії;

- прийняття рішення щодо проведення заходів з енергозбереження;

- визначення та затвердження заходів щодо стягнення заборгованості по внесках на утримання будинку та прибудинкової території та до ремонтного фонду;

- про передачу в оренду нежитлового приміщення (двірницька площею 7,22 кв. м.), яке розташоване на 1-му поверсі будинку АДРЕСА_15, та являється спільною сумісною власністю всіх співвласників;

- про надання згоди на тимчасове платне користування місцем для розміщення рекламоносіїв на зовнішній стіні будинку АДРЕСА_15 .

На зборах було розглянуто та проголосовано наступні питання:

1. На голосування було поставлено пропозицію затвердити кошторис Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" на 2018 рік, відповідно до якого середньомісячні надходження становлять 63525,96 грн, середньомісячні витрати - 63525,96 грн. Розмір щомісячного внеску співвласників та квартиронаймачів житлових приміщень для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку та прибудинкової території становить 5,80 за 1 кв. м. Розмір щомісячного внеску співвласників нежитлових приміщень залишити діючим станом на 01.01.2017. Затвердити обов`язкові внески до ремонтного фонду у розмірі 1,00 грн за 1 кв. м. загальної площі нежитлових приміщень. Оплату внесків проводити до 20-го числа звітного місяця.

Підсумки голосування: - "за" - 70,08% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 6180,90 кв .м.;

"проти" - 2,71% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 238,60 кв. м.;

"утримався" - 9,20% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 811,40 кв. м.

"Рішення прийнято"

2. На голосування була поставлена пропозиція створити резервний фонд на випадок непередбачених статтями кошторису витрат. Джерелом фінансування є кошти, які не було використано на інші статті кошторису. Суми з резервного фонду можна використовувати й для покриття поточних витрат.

"Рішення прийнято"

3. На голосування поставлено пропозицію створити ремонтний фонд. Джерелом фінансування є 1,00 грн за 1 кв. м. загальної площі зі складу внеску співвласників житлових та нежитлових приміщень, квартиронаймачів для забезпечення утримання та експлуатації будинку та прибудинкової території.

"Рішення прийнято"

4. На голосування було поставлено пропозицію переобрати строком на 1 рік діючих членів правління: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 . Обрати строком на 1 рік нових членів правління: ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 .

За результатами голосування погоджено кандидатури: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_8 .

5. На голосування поставлено пропозицію визнати діяльність ревізійної комісії незадовільною.

Підсумки голосування: - "за" - 42,44% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 3742,70 кв. м.;

"проти" - 7,13% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 629,20 кв. м.;

"утримався" - 32,42% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 2859,40 кв. м.

"Рішення не прийнято"

6. На голосування поставлено пропозицію переобрати строком на 1 рік діючого члена ревізійної комісії ОСОБА_16 . Обрати строком на 1 рік нових членів ревізійної комісії: ОСОБА_10, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_1, ОСОБА_19 . Провести голосування окремо по кожній кандидатурі.

За результатами голосування погоджено кандидатури: ОСОБА_19, ОСОБА_16 .

7. На голосування поставлено пропозицію з метою заощадження електроенергії, вантажний ліфт вимикати щоденно з 23.00 до 06.00 годин за умови роботи двох пасажирських ліфтів.

Підсумки голосування: - "за" - 69,23% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 6105,70 кв. м.;

"проти" - 2,08% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 183,30 кв. м.;

"утримався" - 10,68% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 941,90 кв.м.

"Рішення прийнято"

8. На голосування поставлено пропозицію у разі виникнення заборгованості понад 2 місяці у власників або квартиронаймачів по сплаті щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території Правління має право звертатись до суду щодо стягнення заборгованості, дотримавшись певної попередньої процедури, а саме: надіслати на адресу боржника рекомендованим листом претензію щодо наявності заборгованості та надати 10-ти денний термін на усунення заборгованості, дотриматись строків, наданих для виконання претензії, та тільки у разі її невиконання звернутись до суду.

Підсумки голосування: - "за" - 63,82% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 5628,75 кв. м.;

"проти" - 2,53% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 222,75 кв. м.;

"утримався" - 15,64% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1379,40 кв. м.

"Рішення прийнято"

9. На голосування поставлено пропозицію передати в оренду нежитлове приміщення (двірницька площею 7,22 кв. м.), розташоване на 1-му поверсі, та є спільною сумісною власністю всіх співвласників.

Підсумки голосування: - "за" - 30,68% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 2706,20 кв. м.;

"проти" - 39,21% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 3458,10 кв. м.;

"утримався" - 12,09% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1066,60 кв. м.

"Рішення не прийнято"

10. На голосування поставлено пропозицію надати згоду на тимчасове платне користування місцем для розміщення рекламоносіїв на зовнішній стіні будинку АДРЕСА_15 .

Підсумки голосування: - "за" - 71,08% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 6268,60 кв. м.;

"проти" - 0,85% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 75,40 кв. м.;

"утримався" - 10,06% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 886,90 кв. м.

"Рішення прийнято"

Додатками до Протоколу від 23.01.2018 № 3, зокрема, є список співвласників квартир та нежитлових приміщень, присутніх 23.12.2017 на зборах; список співвласників житлових та нежитлових приміщень, присутніх 23.12.2017 на загальних зборах та які прийняли участь в голосуванні з питань порядку денного; листи письмового опитування співвласників; протокол №9 засідання правління від 23.01.2018.

Також, у зв`язку з тим, що на збори з`явилось 26 співвласників, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 2105,23 кв. м., виникла необхідність проведення письмового опитування, яке проводилось у період з 23.12.2017 по 06.01.2018 - відповідно до протоколу № 9 засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 23.01.2018.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції, додаткового рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 у справі № 910/18946/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2020, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду мотивовані тим, що:

- відповідачем в підтвердження факту повідомлення власників квартир про проведення загальних зборів надано копію списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, з якого вбачається направлення 09.12.2017 (відбиток відділення Укрпошти) на адресу позивача поштової кореспонденції, а також копію списку співвласників квартир та нежитлових приміщень, який містить інформацію щодо номерів квартир, власників/співвласників та дати направлення поштою або вручення особисто повідомлення про проведення 23.12.2017 загальних зборів. У вказаному списку зазначено, що повідомлення власника квартири АДРЕСА_14 громадянці ОСОБА_1 було направлено поштою 09.12.2017. Отже, відповідачем було дотримано порядок та строки повідомлення позивача, встановлені статтею 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та пунктом 5 розділу 3 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", про проведення 23.12.2017 оспорюваних загальних зборів. До того ж, згідно з додатком №1 до протоколу №3 від 23.01.2018 (Список співвласників квартир та нежитлових приміщень, присутніх 23.12.2017 на зборах), представник позивача був присутній на загальних зборах;

- з протоколу № 3 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" вбачається, що в ньому зазначено, що датою відкриття загальних зборів є 23.12.2017, датою закриття зборів - 06.01.2018; дата складання протоколу - 23.01.2018. При цьому, протокол є документом, який фіксує факт прийняття/неприйняття рішення загальними зборами, а відтак, за відсутності прийнятих станом на 23.12.2017 рішень загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", відсутні підстави для складення протоколу саме 23.12.2017. Водночас, факт прийняття/неприйняття рішення може бути встановленим (наявним) лише після проведення 15-ти денного письмового опитування співвласників, які не голосували на загальних зборах;

- позивачем не доведено належними та допустимими доказами як факту порушення норм закону або умов статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", так і порушення прав і законних інтересів позивача (в чому вони проявились) у зв`язку з такими порушенням (у випадку наявності порушення) саме у зв`язку з тими обставинами, на які він посилається (протокол № 3 складено 23.01.2018 та підрахунок голосів було здійснено поза межами 15-ти денного періоду, встановленого для проведення письмового опитування);

- вказана у додатку № 1 до протоколу № 3 від 23.01.2018 (Список співвласників квартир та нежитлових приміщень, присутніх 23.12.2017 на зборах) інформація (щодо кількості осіб та загальної площі кв. м., якою вони володіють) жодним чином не відображає самого процесу голосування та підрахунку голосів (тобто, не впливає на прийняття рішення), а тому не є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів за відсутності також належного обґрунтування, яким чином зазначені обставини порушують права та охоронювані законом інтереси позивача;

- відсутність у протоколі № 3 від 23.01.2018 фрази "Рішення прийнято" не спростовує обставин обрання співвласниками більшістю голосів голови та секретаря загальних зборів та не є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1";

- твердження позивача про необхідність підтвердження особистим підписом результатів голосування співвласниками, які були присутніми та приймали участь у голосуванні щодо обрання голови зборів та секретаря є безпідставними, оскільки обрання головуючого на засідання та секретаря не є за своєю суттю порядком денним, а є процедурним питанням, щодо якого не встановлено вимоги у проставленні підписів співвласників під відповідним варіантом голосування (зокрема такої вимоги не вбачається з форми Протоколу, затвердженої наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарств України № 203 від 25.08.2015);

- щодо тверджень позивача з приводу відсутності результатів голосування з вказаного питання (обрання голови зборів та секретаря) власників квартир АДРЕСА_18, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, що унеможливлює встановлення дійсного волевиявлення цих осіб, то зазначена обставина ніяким чином не вплинула б на результати голосування, до того ж позивачем не доведено, яким чином вказаними обставинами порушуються його права;

- доводи позивача про те, що під час проведення загальних зборів 23.12.2017 відповідачем не були надані списки співвласників, що були присутні на зборах, або будь-якого іншого документу для проставлення підпису присутніми співвласниками під час голосування та те, що відповідачем було грубо порушено права позивача щодо власного волевиявлення не доведено належним чином. В той же час, в протоколі № 9 від 23.01.2018 зазначено, що деякі співвласники, в тому числі і позивач, які особисто були присутніми на загальних зборах 23.12.2017, не поставили свої підписи для підтвердження результату голосування. За таких обставин було вирішено не враховувати голоси таких співвласників, в тому числі і позивача, при підрахунку голосів, оскільки при підрахунку голосів враховуються лише ті голоси, які підтверджені особистим підписом, хто голосував;

- з листків письмового опитування вбачається, що інші співвласники кваритири АДРЕСА_4 також приймали участь у голосуванні (шляхом письмового опитування), а тому відсутні підстави вважати, що при підрахунку загальних голосів (тих, які проголосували безпосередньо на зборах, та тих, які проголосували шляхом письмового опитування) відповідачем були допущені помилки щодо їх підрахунку, виходячи з загальної площі квартир;

- щодо посилання позивача на те, що голоси деяких співвласників будинку - ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 не повинні зараховуватися при підрахунку голосів, оскільки вони були присутніми на загальних зборах, а потім брали участь в опитуванні, судами встановлено, що зазначені позивачем особи були присутніми на загальних зборах 23.12.2017, проте, як вбачається зі списків для голосування (додаток №2 до протоколу №3 від 23.01.2018) вказані особи не приймали участі у голосуванні (у списках відсутні відомості щодо їх волевиявлення);

- законом не встановлено вимоги щодо долучення до протоколу загальних зборів копій довіреностей представників співвласників, а зазначено, що до протоколу долучаються листки письмового опитування;

- листки письмового опитування тих осіб, про яких зазначає позивач (власники квартир АДРЕСА_19, АДРЕСА_20, АДРЕСА_9 ) долучені до протоколу № 3 від 23.01.2018, складені відповідно до вимог закону;

- доводи позивача про те, що деякі листки письмового опитування мають дату опитування, яка не входить у період з 23.12.2017 по 06.01.2018, а саме: квартири № АДРЕСА_10, АДРЕСА_11, АДРЕСА_12 відхиляються, оскільки власниками вказаних квартир було допущено технічні помилки при проставленні дати опитування (2017 рік замість 2018 року). Зокрема, у листку опитування по квартирі АДРЕСА_16 вказано дату опитування - 04.01.2017. Однак, міститься й інша дата в кінці листка опитування - 04.01.2018. У листку опитування по квартирі АДРЕСА_11 вказано дату опитування - 05.01.2017, а у листку опитування по квартирі АДРЕСА_12 вказано дату опитування 03.01.2017. До того ж, питання для голосування, що вказані у листку опитування, відповідають порядку денному загальних зборів від 23.12.2017, а у листку опитування зазначено, що він є додатком до протоколу загальних зборів від 23.12.2017. Враховуючи викладені обставини, позивачем не доведено того факту, що насправді (з урахуванням наведених позивачем вище порушень) у письмовому опитуванні прийняло участь не 88 осіб, як зазначено у протоколі №3 від 23.01.2018, а 57 осіб (власників). З тих же підстав безпідставним є посилання позивача, що насправді рішення по порядку денному "затвердження кошторису на 2018 рік; визначення розміру та порядку сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території на 2018", "про створення резервного фонду", "про створення ремонтного фонду", "про проведення заходів з енергозбереження", "про визначення заходів щодо стягнення заборгованості", "про передачу в оренду нежитлового приміщення", "про надання згоди на тимчасове платне користування місцем для розміщення рекламоносіїв" не набрали належної кількості голосів та, відповідно, не є прийнятими;

- позивачем жодним чином не обґрунтовано та не доведено, як наведені ним обставини (у протоколі № 3 вказано, що свої бажання бути кандидатами у члени правління та у члени ревізійної комісії висловили особи - ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_26, ОСОБА_16, ОСОБА_27, хоча фактично вони не були присутніми на зборах) вплинули б на результати голосування та які конкретні права чи законні інтереси саме позивача (а не вказаних осіб) порушено у зв`язку з наведеними обставинами;

- Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не є виробником або виконавцем житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а отже і не надає та не виробляє таких послуг, а відтак і не формує цін чи тарифів на послуги, які би підлягали встановленню (затвердженню) органами місцевого самоврядування;

- формування розміру внеску є виключною компетенцією загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, а поняття внесків (зборів, платежів) на утримання будинку та прибудинкової території, визначених загальними зборами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, не є тотожними поняттям із тарифом на житлово-комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій;

- відсутні будь-які неправомірні дії в частині формування розміру внеску на утримання будинку та прибудинкової території для співвласників, оскільки розмір внеску формувався на підставі кошторису, який був представлений правлінням на загальних зборах 23.12.2017. Крім того, як вірно враховано судом, кошторис об`єднання співвласників багатоквартирного будинку у статті "видатки" містить суми можливих (орієнтовних) витрат об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, зокрема, щодо оплат послуг з вивезення сміття, поставки електроенергії для освітлення місць користування, технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем, поливу дворів, газонів та клумб, будівельно-монтажних робіт, технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем. З огляду на те, що вартість таких послуг може змінюватися протягом року, на який затверджено кошторис (в даному випадку на 2018 рік), точне визначення місячних розмірів оплат, так само як і обсягів спожитих послуг (водопостачання, освітлення, тощо), які залежать, в тому числі, від пори року надання послуг, є неможливим з об`єктивних причин;

- у протоколі № 3 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", складеному 23.01.2018, зазначено, що загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень у будинку становить 8819,30 кв. м. Матеріалами справи підтверджено, що у затвердженому кошторисі на 2018 рік також вказано, що загальна площа квартир та нежитлових приміщень співвласників становить 8819,30 кв. м., площа квартир становить 7672,00 кв. м., площа нежитлових приміщень становить 1147,30 кв. м. При цьому, відповідно до акта приймання-передачі житлового будинку від Комунального підприємства "Житло-Сервіс" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 28.11.2017 загальна площа квартир (відповідно до Технічного паспорту на будинок станом на 19.04.2007) становить 7274,00 кв. м. В акті державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 26.12.2006 зазначено, що загальна площа квартир становить 7670,00 кв. м. Як вбачається з листа Комунального підприємства "Житло-Сервіс" (попереднього балансоутримувача будинку) від 20.06.2017, загальна площа нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_15 становить 1147,30 кв. м. Як вбачається з наявних в матеріалах справи пояснень відповідача, з грудня 2017 року у всіх протоколах зазначається загальна площа квартир та нежитлових приміщень - 8819,0 кв. м. Вказана інформація ґрунтується на інформації, наданою власниками квартир, інформації від Комунального підприємства "Житло-Сервіс" та бюро технічної інвентаризації, оскільки попередній голова правління (позивач у даній справі - член попередньої ревізійної комісії, повноваження якої були достроково припинені 22.02.2017 на загальних зборах у зв`язку з незадовільною діяльністю) відмовляється передати наявну в нього документацію по будинку. Відповідачем долучено до матеріалів справи списки співвласників будинку із зазначенням загальної площі квартир та нежитлових приміщень, які в сукупності становлять 8819,00 кв. м, а також копію інвентаризаційної справи будинку АДРЕСА_15 . В той же час, невідповідність загальної площі квартир та нежитлових приміщень будинку, навіть у разі її доведення, жодним чином не впливає на результати як голосування, так і результати підрахунки голосів. До того ж, відповідачем долучено до матеріалів справи зразок підрахунку голосів членів загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку під час голосування, який містить детальну інформацію про площу квартир та нежитлових приміщень, результати голосування власників квартир та нежитлових приміщень, в тому числі у процентному співвідношенні. Вказаний розрахунок узгоджується з іншими наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, кількості співвласників, які брали участь у голосуванні, та їх голосів (відповідно до додатків до протоколу № 3 від 23.01.2018);

- викладені позивачем у позовній заяві обставини не є підставою для скасування (визнання недійсним) оспорюваного рішення, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність порушень норм закону/умов статуту, а також порушень прав або охоронюваних законом інтересів позивача у зв`язку з прийняття спірного рішення.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 у справі № 910/18946/19 з позивача на користь відповідача стягнуто витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500,00 грн.

Додаткове рішення мотивоване тим, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову.

Апеляційний господарський суд надаючи оцінку додатковому рішенню зазначив, що матеріали справи містять докази на підтвердження факту надання адвокатом Кілічавою Т.М. професійної правничої допомоги відповідачу в межах даної справи на суму 10 500 грн, зокрема, договір про надання правової допомоги від 05.07.2019 № 05/07/19 з доданим до нього кошторисом послуг, укладений між відповідачем та Адвокатським об`єднанням "АдвокатГруп Україна", звіт надання правової/правничої допомоги за період з 04.02.2020 по 09.07.2020, підписаний обома сторонами, ордер на адвоката Кілічаву Т.М., а також враховуючи складність зазначеної справи, місцевий господарський суд вмотивовано стягнув судові витрати у заявленій до стягнення сумі.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2020, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у даній справі скасувати, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначено пункти 1 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- застосування судами попередніх інстанцій частин 12 та 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" без урахування висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 926/1146/19; статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, без урахування висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17, від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18 та від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, від 13.10.2020 у справі № 922/3706/19 та додатковій постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 922/3812/19;

- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини 16 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому просило залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва, додаткове рішення Господарського суду міста Києва та постанову Північного апеляційного господарського суду залишити без змін.

5. Позиція Верховного Суду

Імперативними приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, згідно з пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, які визначають, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Однією з підстав касаційного оскарження ОСОБА_1 визначила пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що суди попередніх інстанцій застосували: частини 12 та 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" без урахування висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 926/1146/19; статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, без урахування висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17, від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18 та від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, від 13.10.2020 у справі № 922/3706/19 та додатковій постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 922/3812/19.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про застосування судами попередніх інстанцій положень частин 12 та 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" без урахування висновку щодо їх застосування, викладеному в постанові Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 926/1146/19, з огляду на таке.

Пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Визначення подібності правовідносин міститься у правових висновках, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27 березня 2020 року у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин та об`єкт (предмет).

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/17, пункт 40 постанови від 25 квітня 2018 року у справі №910/24257/16). Такі ж висновки були викладені у постановах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 910/8956/15 та від 13 вересня 2017 року у справі № 923/682/16.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15ц).

Так, у справі № 926/1146/19 Мале приватне підприємство фірма "Атлас" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кармелюка, 116" про визнання незаконними рішення зборів та загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, які оформлені протоколом № 6 "Зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_17 " від 01.07.2016 та протоколом № 12 "Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_17 " від 10.04.2017. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджував, що такі протоколи (за формою та змістом) не відповідають вимогам частини сьомої статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та прийняті відповідачем з порушенням вимог Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Зокрема, у протоколі №6: - не вказано загальну площу приміщень, що є у власності осіб, які взяли участь у зборах; - відсутні відомості про обрання голови зборів; - не зазначено площі приміщень, якими володіють підписанти протоколу та назви правовстановлюючих документів, на підставі яких підписанти є власниками квартир в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку; - не вказано на підставі яких документів протокол підписали представники, а не власники квартир. Також, позивач зазначив: - про розбіжності у підписах учасників зборів на протоколах №6 та №9; - що про проведення спірних зборів та загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку його належним чином не повідомлено; - до протоколу №12 не додано листків письмового опитування; - в протоколах не відображено ні порядку сплати, ні переліку та розміру платежів співвласників; - Мале приватне підприємство фірма "Атлас" не є співвласником об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, а є власником нежитлових приміщень ІІ черги будівництва будинку АДРЕСА_17 ; - без попереднього ухвалення рішення про проведення ремонту чи капітального ремонту будинку неправомірним є ухвалення рішення про розмір внесків на проведення такого ремонту; - спірні протоколи згідно з частиною сьомою статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" не відповідають формі, затвердженій центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики. Крім того, позивач стверджував, що рішення зборів ухвалені та підписані особами, що не мали на це законних повноважень, а з протоколів №6 та №9 неможливо встановити точну кількість учасників зборів та правомочність зборів загалом. Залишаючи без змін судові рішення у справі № 926/1146/19, Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для визнання недійсним спірного рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_17, оформлене протоколом № 6 від 01.07.2016 в частині визначення та затвердження з 01.07.2016 розміру суми внесків і платежів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кармелюка, 116" на обслуговування та утримання багатоквартирного будинку, спільного та допоміжного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кармелюка, 116", у зв`язку з тим, що воно ухвалене з порушенням порядку, передбаченого частинами 12, 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", оскільки: загальна площа квартир або нежитлових приміщень співвласників, які прийняли участь та проголосували за спірне рішення, в протоколі №6 не зазначена, що унеможливлює визначення кількості голосів співвласників; після перевірки площ квартир 31-ого співвласника, які взяли участь у спірних зборах 01.07.2016, а також 3-ох співвласників, які взяли участь у письмовому опитуванні, на основі даних про площі квартир, які фігурують у іншому протоколі загальних зборів №12 від 10.04.2017, а також у висновку судової будівельно-технічної експертизи №18075 від 14.11.2018, що проводилася у господарській справі №926/903/18, випливає, що вказані співвласники сумарно володіли 2029,3? голосами, що становить менше половини загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

На відміну від справи № 926/1146/19, у справі, яка переглядається, судами встановлено, що у протоколі від 23.01.2018 №3 зазначено як загальна площа квартир та нежитлових приміщень будинку - 8819,0 кв. м так і загальна площа квартир та нежитлових приміщень співвласників, які прийняли участь та проголосували за спірне рішення. При цьому, відповідачем зазначені дані підтверджені належними доказами, в той час як позивачем вони не спростовані.

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що оскаржувані судові рішення у справі № 910/18946/19 ухвалено судами без урахування висновків щодо застосування норм права (частин 12 та 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку") у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 926/1146/19, оскільки висновки в зазначеній справі і у справі № 926/1146/19, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин є різними, у кожній з зазначених справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, що виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах.

Щодо доводів касаційної скарги про застосування судами попередніх інстанцій статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, без урахування висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17, від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18 та від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, від 13.10.2020 у справі № 922/3706/19 та додатковій постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 922/3812/19, Суд зазначає наступне.

У справі № 816/2096/17 Верховний Суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій в частині розподілу судових витрат та передаючи справу на новий розгляд, виходив з того, що: суди не врахували, що згідно з частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору; спір виник саме через неправильні дії відповідача, що, в силу частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, надає суду право покласти на відповідача судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору; суди не обґрунтували причин, з яких не застосували правило розподілу судових витрат, яке передбачене частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, хоча й встановили обставини, які свідчать, що спір виник через неправильні дії відповідача; суд першої інстанції, стверджуючи, що наявні в матеріалах справи розписки не підтверджують достовірно факт отримання коштів фахівцем в галузі права від позивача, не обґрунтував свого висновку, не зазначив відповідного нормативного обґрунтування; твердження апеляційного суду про те, що заявлений позивачем розмір витрат на оплату правових послуг не є співмірним зі складністю справи та об`ємом виконаних фахівцем у галузі права робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт та їх обсягом не може бути обґрунтуванням повної відмови у відшкодуванні витрат на правову допомогу. При цьому, Верховний Суд у цій справі не робив висновки про застосування статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.

У справі № 823/2638/18 Верховний Суд, скасовуючи додаткову постанову апеляційного адміністративного суду в частині залишення без задоволення заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та ухвалюючи в цій частині нову додаткову постанову, виходив з того, що: суд апеляційної інстанції не зазначив, чому подані документи не можуть бути підтвердженням оплати витрат на правову допомогу; що стосується акту виконаних робіт, то його складення не передбачено умовами договору, а виставлення рахунку клієнту та його оплата свідчать про їх прийняття; також рахунок за наданні послуги містить інформацію про час, витрачений на вчинення необхідних дій (всього 4 години), конкретизовано обсяг наданих послуг (складення апеляційної скарги, вивчення рішення суду першої інстанції, вивчення судової практики у подібних справах), вартість кожної з них окремо; таким чином, необґрунтованою є вимога щодо прайс-листа та акта виконаних робіт (послуг) за умови, що надані документи дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість; щодо тверджень суду про розбіжність вартості послуг, вказаної в пункті 4.1 договору (600 грн) та у фактично виставленому рахунку (500 грн), то дійсно така має місце; проте Суд вважає, що обґрунтованих сумнів у вартості наданих послуг немає; до того ж збільшення їх вартості не відбулось, а навпаки. При цьому, Верховний Суд у цій справі не робив висновки про застосування статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.

У справі № 923/726/18 Верховний Суд, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції, зазначив, що: враховуючи встановлені обставини, зокрема, що адвокат Літвінова Т. В. як представник позивача брала участь у судових засіданнях у суді першої інстанції 15.11.2018 та 27.11.2018; в матеріалах справи міститься складений адвокатом Літвіновою Т. В. відзив на позовну заяву, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Літвіновою Т. В. позивачу послуг, перелічених в акті від 27.11.2018, що є підставою для задоволення вимог позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

У справі № 910/14371/18 Верховний Суд, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції, зазначив, що: враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини, зокрема, що адвокат Бєлік А. С. як представник Товариства з додатковою відповідальністю "Завод Метиз" брав участь у судових засіданнях у суді апеляційної інстанції 08.05.2019, в матеріалах справи міститься складений адвокатом Бєліком А. С. відзив на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Бєліком С. А. Товариству з додатковою відповідальністю "Завод Метиз" послуг, перелічених в акті від 08.05.2019, що є підставою для задоволення вимог Товариства з додатковою відповідальністю "Завод Метиз" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17 000,00 грн.

У справі № 922/3706/19 Верховний Суд, скасовуючи додаткове рішення суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції, та приймаючи нове рішення про часткове задоволення заяви щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, виходив з того, що: відповідач не надав клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, заявлену до стягнення позивачем; із встановлених судами обставин справи вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу, заявлені до стягнення позивачем, пов`язані з розглядом справи, є за певним виключенням обґрунтованими, тобто підтвердженими належними доказами, при чому законодавством передбачено надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права; висновки судів про те, що фахівцю у галузі права в даній справі необхідним було витратити меншу кількість годин є такими, що суперечать правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18; з урахуванням того, що підстав зменшувати розмір заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України у суду з власної ініціативи немає, а згідно із приписами статтей 129 цього кодексу суду надано право зменшувати судові витрати (в тому числі витрати на професійну правничу допомогу), що підлягають розподілу, за критеріями, визначеними у статті 129 Кодексу, суди при винесенні оскаржуваних рішень неправильно застосували норми права і незаконно відмовили у частині заявлених до стягнення витрат позивача; в даній справі в задоволенні вимог про стягнення з відповідача суми "гонорару успіху", що передбачена пунктом 2 додаткової угоди, слід відмовити.

У справі № 922/3812/19 Верховний Суд, приймаючи додаткову постанову про часткове задоволення заяв позивача та відповідача щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, виходив з того, що: - відповідач згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України довів обставини надання йому адвокатом Пацурковською О. М. послуг професійної правничої допомоги при розгляді цієї справи у суді касаційної інстанції та обґрунтував заявлений остаточно до стягнення розмір цих послуг; - при цьому перевищення суми витрат на професійну правничу допомогу, яке допустив відповідач, не є істотним в розумінні частини 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки становить лише 4 000,00 грн та складається з вартості послуг за оформлення додаткового процесуального документу - 1 000,00 грн та послуг за участь у другому засіданні суду касаційної інстанції - 3 000,00 грн, про призначення якого представник відповідача не міг знати станом на дату подання касаційної скарги; - Верховний Суд у постанові від 10 грудня 2020 року у цій справі вже вирішив питання розподілу судового збору у розмірі 11 526,00 грн, сплаченого відповідачем за подання касаційної скарги, з огляду на що відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України підстави для постановлення додаткового рішення в частині розподілу судового збору, сплаченого відповідачем за подання касаційної скарги, відсутні; - дослідивши докази, надані позивачем суду касаційної інстанції в підтвердження понесення та розміру витрат на професійну правничу допомогу за розгляд цієї справи в суді касаційної інстанції, суд касаційної інстанції встановив, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом відповідача роботи (наданих послуг) відповідає дійсності лише частково: у матеріалах справи наявні заперечення позивача проти відкриття касаційного провадження, докази відправлення цих заперечень адвокатом позивача відповідачу та Верховному Суду, відзив на касаційну скаргу з додатками; - при цьому в матеріалах справи відсутні пояснення позивача на клопотання відповідача від 17 листопада 2020 року, складання та подання до суду яких адвокатом відповідача зазначене в акті виконаних робіт та детальному описі робіт (наданих послуг).

У справі, що переглядається суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, задовольняючи заяву відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, виходив з того, що матеріали справи містять докази на підтвердження факту надання адвокатом Кілічавою Т.М. професійної правничої допомоги відповідачу в межах даної справи на суму 10 500 грн, зокрема, договір про надання правової допомоги від 05.07.2019 № 05/07/19 з доданим до нього кошторисом послуг, укладений між відповідачем та Адвокатським об`єднанням "АдвокатГруп Україна", звіт надання правової/правничої допомоги за період з 04.02.2020 по 09.07.2020, підписаний обома сторонами, ордер на адвоката ОСОБА_28 . При цьому, судом зазначено, що належних доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката у справі, позивач не надав, у зв`язку з чим, Суд вважає, що відповідачем недоведено у відповідності до частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката складності справи. Також, місцевий господарський суд зазначив, що відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому визначено орієнтовний розрахунок витрат, які очікує понести відповідач у зв`язку із розглядом справи, орієнтована сума складала 5000,00 грн витрат на правову допомогу, проте, відзив поданий до суду 12.02.2020, рішення у даній справі прийнято судом 09.07.2020, відтак, заявник не міг зазначити остаточної суми та заявив попередній розрахунок суми судових витрат на виконання вимог чинного законодавства.

Таким чином, постанови Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17, від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, від 13.10.2020 у справі № 922/3706/19 та додаткова постанова Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 922/3812/19 прийняті за іншої, ніж у даній справі фактично-доказової бази, тобто хоча й за подібного правового регулювання, але за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, і за іншими поданими сторонами та оціненими судами доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийнято судове рішення, що свідчить про неподібність правовідносин.

Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження.

Крім того, касаційне провадження у даній справі також відкрито згідно з пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано частину 16 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування зазначеної норми у подібних правовідносинах. Зокрема, за доводами скаржника, відсутній висновок про те, чи розповсюджується вимога щодо оформлення рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти") на будь-яке рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, у тому числі і щодо обрання голови та секретаря зборів.

Колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду в питанні застосування у подібних правовідносинах частини 16 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", з огляду на що Суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Частиною 6 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

При цьому, частина 6 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" не містить вимоги щодо оформлення рішення особистим підписом кожного, хто проголосував за обрання голови зборів, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Не містить такої вимоги і форма протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.08.2015 № 203, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.09.2015 за № 1083/27528.

Натомість, відповідно до частин 12-15 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Згідно із частиною 16 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Положення частини 16 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" щодо оформлення рішення особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти"), розповсюджуються на питання, які були внесені в порядок денний загальних зборів, та за результатами розгляду яких, прийнято рішення, які є обов`язковими для всіх співвласників. При цьому, дані рішення можуть бути прийняті не тільки в день проведення загальних зборів, а й протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів шляхом письмового опитування. В той час як голова та секретар зборів обирається перед початком голосування по питанням порядку денного загальних, ведуть збори та в подальшому оформлюють протокол зборів із зазначенням прийнятих рішень.

Відтак, можна зробити висновок про те, що голова та секретар зборів обираються більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників із наступним занесенням результатів голосування по цьому процедурному питанню в протокол загальних зборів.

З огляду на зазначене, судами попередніх інстанцій правомірно відхилено доводи позивача про необхідність підтвердження особистим підписом результатів голосування співвласниками, які були присутніми та приймали участь у голосуванні щодо обрання голови зборів та секретаря.

Наведене, в свою чергу свідчить про те, що доводи скаржника про неправильне застосування судами частини 16 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" не знайшли свого підтвердження.

Інших підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, ОСОБА_1 не зазначила та не обґрунтувала у поданій касаційній скарзі.

Щодо решти доводів, викладених ОСОБА_1 у касаційній скарзі, Верховний Суд звертає увагу, що умовою для застосування положень пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України є висновок про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу. Проте у цій справі заявлені скаржником підстави для касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій з посиланням на пункти 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підтвердилися.

При цьому колегія суддів зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

У справі Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) "Sunday Times v. United Kingdom" Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства.

До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.

Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

При цьому право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (рішення ЄСПЛ від 09.10.1979 у справах "Ейрі проти Ірландії", п.24, Series A № 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява № 38695/97, п.43, ECHR 2000-II).

У рішенні ЄСПЛ у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення від 02.03.1987 у справі "Monnel and Morris v. the United Kingdom", серія A, № 115, с. 22, п.56, а також рішення від 29.10.1996 у справі "Helmers v. Sweden", серія A, № 212-A, с.15, п.31).

Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (наведену правову позицію викладено в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).

................

Перейти до повного тексту