ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/1491/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Бакуліної С.В., Баранця О.М.,
за участю секретаря судового засідання Забеліної О.О.
та представників
Позивача: Дороніна О.М.
Відповідача: Закаблуков А.С.
Третя особа 1: Роєнко Є.В.
Третя особа 2: Буднік К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2021
(головуючий - Тарасова І.В., судді Білоусова Я.О., Фоміна В.О.)
та рішення Господарського суду Харківської області від 22.09.2020
(суддя Сальнікова Г.І.)
у справі №922/1491/20
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз"
до Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Акціонерного товариства "Укртрансгаз"; 2) Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
про стягнення 49 000 185,09 грн,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (далі - АТ "ОГС"Харківгаз", Позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" (далі - КП "Обласний інформаційно-технічний центр", Відповідач) про стягнення заборгованості за несанкціоновано спожитий природний газ у лютому 2019 року на суму 49 000 185,09 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем в лютому 2019 року здійснено споживання 2 759 922 куб.м. природного газу з газорозподільної системи, оператором якої є Позивач. У вказаний період у Відповідача був відсутній постачальник природного газу, що відповідно до п. 4 глави 5 розділу VI Кодексу ГРС є підставою виникнення у Відповідача, обов`язку з компенсації Позивачу, як оператору газорозподільних мереж, вартості обсягу неврегульованого небалансу, за відповідною формулою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.09.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2021, у позові відмовлено.
4. Судові рішення мотивовано тим, що:
- на підставі укладених між Відповідачем та АТ "НАК "Нафтогаз України" договорів на постачання природного газу, а також, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 717 "Деякі питання опалювального сезону 2018/19 року", Правил постачання природного газу затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2496 та Положення "Про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 867 від 19.10.2018, АТ "НАК "Нафтогаз України" у спірному періоді зобов`язане було постачати природний газ Відповідачу, для виробництва теплової енергії, у тому числі шляхом своєчасної видачі номінацій, оскільки це є обов`язком АТ "НАК "Нафтогаз України", у зв`язку з чим споживання Відповідачем природного газу в лютому 2019 року було правомірним. При цьому судами встановлено, що обсяги постачання природного газу, було погоджено Відповідачем з Позивачем, а також з АТ "Укртрансгаз" та АТ "НАК "Нафтогаз України", за укладеними договорами поставки природного газу, транспортування та розподілу природного газу. Відповідач не перевищив фактичний об`єм спожитого природного газу за лютий 2019 року, який був виділений АТ "НАК "Нафтогаз України", тоді як, АТ "НАК "Нафтогаз України" не було надано суду доказів виставлення відповідного рахунку Відповідачу з неврегульованим небалансом.
Отже, спожиті Відповідачем у цьому періоді обсяги природного газу повинні бути враховані в балансі розподіленого природного газу АТ "ОГС"Харківгаз" за газовий місяць (лютий 2019), як обсяги постачальника АТ "НАК "Нафтогаз України", а тому відсутні підстави для задоволення позову та покладення на Відповідача вартості обсягу неврегульованого небалансу за лютий 2019 року.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнення їх доводів
5. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить змінити судові рішення у справі виключивши з мотивувальних частин висновки про те, що:
- АТ "НАК "Нафтогаз України" зобов`язане було постачати природний газ КП "Обласний інформаційно-технічний центр" у лютому 2019 р., в тому числі шляхом своєчасної подачі номінацій;
- враховуючи положення договорів постачання природного газу, укладених між АТ "НАК "Нафтогаз України" та КП "Обласний інформаційно-технічний центр" обсяг спожитого КП "Обласний інформаційно-технічний центр" природного газу у лютому 2019 р. не може бути кваліфіковано як несанкціонований відбір природного газу;
- спожитий КП "Обласний інформаційно-технічний центр" обсяг природного газу в лютому 2019 р. повинен бути врахований в балансі розподіленого природного газу АТ "Харківгаз" за газовий місяць (лютий 2019), як обсяги постачальника АТ "НАК "Нафтогаз України".
6. Посилаючись на п. 1 частини 2 ст. 287 ГПК України, скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення прийнято без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. При цьому, скаржник вказує, що :
- застосовуючи норми процесуального права, а саме ч. 3 ст. 2 ст. 236, ч. 2 ст. 237 ГПК України, судами не враховано правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 904/5621/17, від 19.02.2019 у справі № 925/1477/17, від 04.04.2018 у справі № 904/5094/17, від 22.03.2018 у справі № 904/2092/17, 20.02.2018 у справі № 911/653/17;
- застосовуючи положення ст. 50 ГПК України судами не враховано правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17;
- застосовуючи норми матеріального права, а саме ст. 16 ЦК України, суди не врахували правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17.
7. Крім того, у касаційній скарзі АТ "НАК "Нафтогаз України", посилаючись на п. 3 частини 2 ст. 287 ГПК України, зазначає про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування п. 11 Положень "Про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 867 від 19.10.2018, в частині не лише надання графіку погашення заборгованості, а й безпосередньо виконання такого графіку.
8. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") також звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.
9. АТ "Укртрансгаз", посилаючись на п. 2 частини 2 ст. 287 ГПК України, зазначає про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 911/656/17.
10. Обґрунтовуючи наявність підстави для касаційного оскарження згідно з приписами п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник стверджує, що судові рішення оскаржується з підстав, передбачених п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України та зазначає, що судами попередніх інстанцій було неналежним чином досліджено обставини справи щодо поставки природного газу АТ "НАК "Нафтогаз України" КП "Обласний інформаційно-технічний центр", що призвело до передчасних висновків про підтвердження матеріалами справи постачання природного газу АТ "НАК "Нафтогаз України" Відповідачу.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
11. Відповідачем подано суду касаційної інстанції відзиви на касаційні скарги АТ "НАК "Нафтогаз України" та АТ "Укртрансгаз", в яких Відповідач посилаючись на безпідставність доводів та вимог, викладених скаржниками у касаційних скаргах, та водночас, вказуючи на законність та обґрунтованість судових рішень у справі, просить залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
12. Позивачем також подано суду касаційної інстанції відзив на касаційні скарги АТ "НАК "Нафтогаз України" та АТ "Укртрансгаз", в яких Позивач посилаючись на безпідставність доводів та вимог, викладених скаржниками у касаційних скаргах, та водночас, вказуючи на законність та обґрунтованість судових рішень у справі, просить залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
13. Судами попередніх інстанцій встановлено, 17.12.2015 між ПАТ "Укртрансгаз" (оператор) та ПАТ "Харківгаз" (замовник) укладено договір транспортування природного газу № 1512000744, згідно з предметом якого Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.
14. АТ "Укртрансгаз" було складено в односторонньому порядку акт надання послуг балансування обсягів природного газу № 02-19-1512000744-БАЛАНС від 28.02.2019, в якому зазначено про надання АТ "Укртрансгаз" в особі філії "Оператор газотранспортної системи України" послуг з балансування природного газу ПАТ "Харківгаз" за лютий 2019 року на суму 160 426 048,02 грн, за договором транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000744.
15. АТ "Укртрансгаз" було надіслано лист № 2001ВИХ-19-939 від 14.03.2019 Позивачу про сплату вартості послуг балансування за лютий 2019 року, до якого додано зазначений акт надання послуг балансування обсягів природного газу № 02-19-1512000744-БАЛАНС від 28.02.2019, рахунок- фактуру на сплату вартості зазначених послуг балансування та Звіт по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування (оператора газорозподільних систем) за лютий 2019 року на загальний обсяг 15 059,922 тис. куб.м. (тис. куб. м. - обсяги небалансу АТ "ОГС"Харківгаз"та 2759,922 тис. куб.м. - обсяги небалансу КП "Обласний інформаційно-технічний центр") із застосуванням коефіцієнту компенсації 1,2.
16. 01.10.2017 АТ "ОГС"Харківгаз" (оператор) та КП "Обласний інформаційно-технічний центр" (споживач) було укладено договір розподілу природного газу шляхом приєднання до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 (заява-приєднання № 09420W9В62SТ107) (далі - договір розподілу природного газу).
17. Зазначений договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
18. У відповідності до п. 1.2. договору розподілу природного газу, умови вищевказаного договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).
19. Згідно п.п. 2.1, 2.2 договору розподілу природного газу, Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором. Обов`язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ.
20. Відповідно до акту наданих послуг з розподілу природного газу від 28.02.2019 № ХАЯ89002883 АТ "ОГС"Харківгаз" надано споживачу- КП "Обласний інформаційно-технічний центр" послуги з розподілу природного газу в лютому 2019 року в обсязі 2759,922 куб.м. за договором розподілу природного газу.
21. 04.10.2017 між АТ"Укртрансгаз" (Оператор) та КП "Обласний інформаційно-технічний центр" (Замовник) укладено договір транспортування природного газу від 04.10.2017 № 88810 (далі - договір транспортування природного газу), згідно з предметом якого Оператор надає Замовнику послуги з транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.
22. Відповідно до акту наданих послуг з транспортування природного газу від 28.02.2019 № 02-19-188810 АТ "Укртрансгаз" в особі філії "Оператор газотранспортної системи України" надано КП "Обласний інформаційно-технічний центр" послуги з транспортування природного газу в обсязі 2759,922 куб. м. відповідно до договору № 88810.
23. 25.10.2018 між КП "Обласний інформаційно-технічний центр" та АТ "НАК "Нафтогаз України" були укладені договори постачання природного газу: № 1643/18-ТЕ-32, виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню; № 1644/18-БО-32, виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетним установам/організаціям; №1645/18-КП-32, виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями.
24. Так, відповідно до п.2.1. договору від 25.10.2018 р.№ 1643/18-ТЕ-32, (додаткова угода № 3 від 26.11.2018) постачальник передає споживачу в період з 01.10.2018 по 30.04.2019 замовлений споживачем обсяг природного газу в кількості 10501,357 тис.куб.м: жовтень 2018 р. - 85,757 тис.куб.м; листопад 2018 р. 1631,0 тис.куб.м; грудень 2018р.1723,8 тис.куб.м; січень 2019р. - 2400,6 тис.куб.м; лютий 2019 р. 2219,1 тис.куб.м; березень 2019 р. - 2240,1 тис.куб.м; квітень 2019 р. - 201,0 тис.куб.м.
25. Згідно з п.2.1. договору від 25.10.2018 № 1644/18-БО-32 (в редакції додаткової угоди № 3 від 26.11.2018) постачальник передає споживачу в період з 01.10.2018 р. по 30 квітня 2019 р. замовлений споживачем обсяг природного газу в кількості 5329,751 тис.куб.м: жовтень 2018р.- 46,851; тис.куб.м; листопад 2018р. - 823,0 тис.куб.м; грудень 2018р. - 979,3 тис.куб.м; січень 2019р. 1142,5 тис.куб.м; лютий 2019р. - 1089,1 тис.куб.м; березень 2019р.- 1154,2 тис.куб.м; квітень 2019 р. - 94,8 тис.куб.м.
26. Відповідно до п.2.1. договору від 25.10.2018 р. № 1645/18-КП-32, (в редакції додаткової угоди № 3 від 26.11.2018р.) постачальник передає споживачу в період з 01 жовтня 2018 року по 30 квітня 2019 року замовлений споживачем обсяг природного газу в кількості 420,739 тис.куб.м.: жовтень 2018 р. - 0,939 тис.куб.м; листопад 2018 р. -70,0 тис.куб.м; грудень 2018 р. 66,4 тис.куб.м; січень 2019 р. 97,4 тис.куб.м; лютий 2019 р. - 86,9 тис.куб.м; березень 2019 р. - 93,2 тис.куб.м; квітень 2019 р. - 5,9 тис.куб.м.
27. Згідно з п. 2.2 зазначених договорів постачання природного газу споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п.2.1 цих договорів повністю покривають потреби споживача у відповідних розрахункових періодах для потреб, визначених пунктом 1.2 цих договорів.
28. Вищевказані договори постачання природного газу набирають чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діють в частині постачання природного газу до 30.04.2019 року(включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1. договорів).
29. Підписанням цих договорів споживач дає згоду постачальнику для включення його до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі оператор ГТС) відповідно до вимог Кодексу ГТС, за умови дотримання споживачем пункту 3.3 цього договорів (пункти 2.3 додаткових угод № 3 до договорів).
30. Згідно з пунктом 3.2. додаткових угод № 3 до договорів, постачання газу за цими договорами здійснюється постачальником виключно за умови: підтвердження споживачу номінації в порядку, передбаченому Кодексом ГТС, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, в редакції, яка діяла станом на 27.07.2018 (п. 3.2.1); включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС (п. 3.2.2).
31. Відповідно до п. 3.3. додаткових угод № 3 до Договорів, постачання (підтвердження споживачу номінації відповідно до п. 3.2.1 або включення споживача до Реєстру споживачів постачальника відповідно до п. 3.2.2) та використання (відбір) природного газу за цим договором здійснюється виключно за умови дотримання споживачем вимог п. 11 Положення та відсутності реєстрації споживача в реєстрі будь-якого іншого постачальника природного газу.
32. Якщо споживач порушив умови п. 11 Положення: номінація споживачу не підтверджується, відповідно, постачання природного газу не відбувається, акти приймання-передачі не оформлюються, передача природного газу за цим договором не здійснюється; постачальник припиняє постачання газу шляхом виключення споживача з Реєстру без погодження із споживачем (пункти 3.4, 3.4.1, 3.4.2 додаткових угод № 3 до договорів).
33. Згідно з п. 3.6 додаткових угод № 3 до договорів, фізичне припинення постачання природного газу за цим договором здійснює оператор ГРМ та оператор ГТС.
34. Вищезазначені договори постачання природного газу набирають чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діють в частині постачання природного газу до 30.04.2019 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1. додаткових угод № 3 до договорів).
35. 28.01.2019 АТ "ОГС"Харківгаз" повідомив Відповідача про припинення (обмеження) газопостачання (повідомлення №01 від 28.01.2019), у зв`язку з відсутністю у споживача підтверджених обсягів природного газу на лютий 2019, а тому пропонувало у термін до 08-00 год. 01.02.2019 самостійно відключити від газових мереж газоспоживання (обмежити газоспоживання до рівня 0,000 тис. куб.м на добу) і підготувати до пломбування газоспоживне обладнання, розташоване у підрозділах Відповідача. Також, оператор ГРМ зазначав, що у разі невиконання цієї вимоги транспортування газу підприємству буде припинено (обмежено) в примусовому порядку. До повідомлення додано перелік об`єктів підрозділів КП "Обласний інформаційно-технічний центр"(34 котельні).
36. 01.02.2019 КП "Обласний інформаційно технічний центр" не допустив представників АТ "ОГС"Харківгаз" до об`єктів споживача для виконання робіт з припинення (обмеження) розподілу природного газу, у зв`язку з чим АТ "ОГС"Харківгаз" було складено акт про порушення від 01.02.2019, до якого додано перелік об`єктів підрозділів КП "Обласний інформаційно-технічний центр"(34 котельні). У вказаному акті, зокрема, зазначено, що споживачу необхідно отримати від свого постачальника підтвердження щодо подання їм до оператора ГТС номінації на лютий 2019 року.
37. Крім того, судами встановлено, що у березні 2019 КП "Обласний інформаційно-технічний центр" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до АТ "ОГС"Харківгаз" та АТ "НАК "Нафтогаз України" про визнання права КП "Обласний інформаційно- технічний центр" на споживання природного газу (за договорами укладеними між КП "Обласний інформаційно-технічний центр" та АТ "НАК "Нафтогаз України") у лютому, березні, квітні 2019 року. Позов обґрунтовано тим, що обсяги природного газу на період з 01.10.2018 по 30.04.2019, зокрема, на лютий, березень, квітень 2019 року за договорами № 1643/18-ТЕ- 32, №1644/18-50-32, № 1645/18-КП-32 від 25.10.2018 є узгодженими та підтвердженими, а відтак ненадання номінацій (не підтвердження обсягів природного газу) та виключення позивача з Реєстру споживачів на лютий, березень, квітень 2019 року, з боку АТ "НАК "Нафтогаз України" є неправомірним та безпідставним та не звільняє останнього від обов`язків постачати природний газ позивачу, тобто КП "Обласний інформаційно-технічний центр" має безумовне право на споживання природного газу у вказані періоди.
38. Рішенням господарського суду Харківського області від 12.06.2019 у справі №922/599/19 позов задоволено в повному обсязі.
39. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.10.2019, залишеною без змін постановою Верховного Суду 21.01.2020, рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2019 у справі № 922/599/19 в частині визнання права КП "Обласний інформаційно-технічний центр" на споживання природного газу у лютому 2019 р. скасовано та в цій частині прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання права КП "Обласний інформаційно-технічний центр" на споживання природного газу у лютому 2019 року: за договором N21643/18-ТЕ-32 від 25.10.2018 в обсязі 2 219,1 тис. куб. метрів; за договором №1644/18-50-32 від 25.10.2018 в обсязі 1089,1 тис. куб. метрів; за договором №1645/18-КП-32 від 25.10.2018, в обсязі 86,9 тис. куб. метрів. В іншій частині рішення залишено без змін.
40. Підставою для відмови в задоволенні вимоги КП "Обласний інформаційно - технічний центр" щодо визнання його права на споживання природного газу за укладеними з АТ "НАК "Нафтогаз України" Договорами постачання природного газу у лютому 2019 стало те, що позивач звернувся з вимогою про визнання його права на споживання природного газу за договорами з АТ НАК Нафтогаз України у визначених обсягах, зокрема, у лютому 2019, тобто у періоді, який на час звернення до суду з позовом (01.03.2019) минув, а зазначена вимога є вимогою про встановлення юридичного факту, яка не підлягає задоволенню у господарському процесі та сама по собі не є ефективним способом захисту, оскільки спрямована на визнання існування права у минулому, а не визнання порушеного, оспорюваного або невизнаного права, яке існує, може бути поновлене і, як наслідок, може бути реалізоване у випадку його визнання.
Позиція Верховного Суду
41. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені у касаційних скаргах, заперечення проти задоволення касаційних скарг, викладені у відзивах, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "НАК "Нафтогаз України" в частині підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, слід закрити, а в іншій частині касаційну скаргу слід залишити без задоволення, касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
42. Статтею 12 Закону України "Про ринок природного газу" (тут і далі в редакції чинній на час виникнення правовідносин) встановлено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
43. Відповідно до п. 10 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" захищені споживачі - побутові споживачі, приєднані до газорозподільної системи, підприємства, установи, організації, що здійснюють надання важливих суспільних послуг та приєднані до газотранспортної або газорозподільної системи, а також виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.
44. Судами визначено, що КП "Обласний інформаційно-технічний центр" - є захищеним споживачем природного газу у розумінні п. 10 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу", оскільки здійснює надання важливих суспільних послуг та є виробником теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.
45. Положеннями пункту 1 глави 5 розділу Кодексу Газорозподільних систем (далі - Кодексу ГРС), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2494, споживання (відбір) природного газу з газорозподільної системи за наявності укладеного договору розподілу природного газу між споживачем та Оператором ГРМ здійснюється за умови наявності у споживача (його постачальника) підтверджених обсягів природного газу (лімітів) на відповідний розрахунковий період.
46. Підтверджений обсяг природного газу - об`єм (обсяг) природного газу, виділений постачальником для потреб споживача, з яким укладено договір постачання природного газу за відповідний розрахунковий період, та підтверджений Оператором ГТС (включений до підтвердженої номінації) і доведений Оператору ГРМ у порядку, визначеному Кодексом ГРС (п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС).
47. Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС, несанкціонований відбір природного газу - відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.
48. Відповідно до п.1 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу: за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; самовільного під`єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу.
49. Згідно з п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС, місячна номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом місяця в розрізі кожної доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності).
50. Відповідно до п. 3 глави 5 розділу VI Кодексу ГРС, по об`єктах споживачів, що не є побутовими, споживання підтвердженого обсягу природного газу протягом місяця здійснюється, виходячи з добового підтвердженого обсягу природного газу. При цьому місячний обсяг їх споживання не повинен перевищувати місячний підтверджений обсяг природного газу.
Споживач зобов`язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення добового/місячного підтвердженого обсягу природного газу має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні санкції та заходи з боку Оператора ГТС/ГРМ (його постачальника), передбачені умовами договору, у тому числі примусове обмеження (припинення) подачі газу в установленому законодавством порядку.
51. Згідно з п.4 глави 5 розділу VI Кодексу ГРС, якщо за підсумками місяця фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу споживачем (побутовими споживачами), буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, його (їх) постачальник має врегулювати об`єми небалансу (дефіцит) природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС.
У разі якщо після запровадження заходів, передбачених Кодексом ГТС, залишиться неврегульований небаланс (фактичний об`єм/обсяг споживання природного газу по об`єкту споживача буде перевищувати об`єм/обсяг, фактично поставлений його постачальником/постачальниками за даними Оператора ГТС протягом зазначеного періоду), який буде віднесений Оператором ГТС на небаланс Оператора ГРМ, тоді споживач має компенсувати Оператору ГРМ його вартість, що розраховується за відповідною формулою.
52. Судами встановлено, що позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення вартості компенсації обсягів неврегульованого небалансу природного газу за лютий 2019 року.
53. Згідно укладених договорів постачання природного газу № 1643/18-ТЕ-32, № 1644/18-БО-32, №1645/18-КП-32 АТ НАК Нафтогаз України є постачальником природного газу Відповідачу для виробництва теплової енергії населенню, бюджетним установам/організаціям, небюджетним установам/організаціям.
54. АТ "ОГС"Харківгаз" є Оператором ГРМ, надає послуги розподілу природного газу Відповідачу за договором від 01.10.2017.
55. АТ "Укртрансгаз" є Оператором ГТС та надає послуги з транспортування природного газу Відповідачу, за договором від 04.10.2017.
56. На виконання умов договору транспортування природного газу від 04.10.2017 АТ "Укртрансгаз" в особі філії "Оператор газотранспортної системи України" надало КП "Обласний інформаційно-технічний центр" послуги з транспортування природного газу в лютому 2019 року в обсязі 2759,922 тис. куб. м., що підтверджується актом наданих послуг з транспортування природного газу від 28.02.2019 № 02-19-188810.
57. 28.01.2019 АТ "ОГС"Харківгаз" повідомив КП "Обласний інформаційно-технічний центр" про припинення (обмеження) газопостачання (повідомлення №01 від 28.01.2019), у зв`язку з відсутністю у споживача підтверджених обсягів природного газу на лютий 2019, АТ "ОГС"Харківгаз" пропонувало у термін до 08-00 год. 01.02.2019 самостійно відключити від газових мереж газоспоживання (обмежити газоспоживання до рівня 0,000 тис. куб.м на добу) і підготувати до пломбування газоспоживне обладнання, розташоване у підрозділах КП Обласний інформаційно технічний центр". Також, оператор ГРМ зазначав, що у разі невиконання цієї вимоги транспортування газу підприємству буде припинено (обмежено) в примусовому порядку. До повідомлення додано перелік об`єктів підрозділів КП "Обласний інформаційно-технічний центр"(34 котельні).
58. Постановою Кабінету Міністрів України № 867 від 19.10.2018 затверджено Положення "Про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" (далі -Положення). Ця постанова набрала чинності з 01.11.2018 та діє до 01.05.2020.
59. Це Положення визначає обсяг та умови виконання спеціальних обов`язків, що покладаються на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі - спеціальні обов`язки), зокрема для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, підтримання належного рівня безпеки його постачання споживачам без загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації (п. 1 Положення).
60. Цим Положенням покладаються спеціальні обов`язки на АТ "НАК "Нафтогаз України" постачати природний газ на умовах та у порядку, що визначені цим Положенням, виробникам теплової енергії, зокрема, виробникам теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів (фізичні або юридичні особи, які використовують теплову енергію на підставі договору) (п.3 Положення).
61. З урахуванням зазначеного суди встановили, що Відповідач, як споживач природного газу за договором, має право отримувати природний газ у відповідному опалювальному періоді виключно від постачальника (Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"), на якого покладені спеціальні обов`язки.
62. Пунктом 11 Положення визначено умови за яких виробник теплової енергії має право з 1 листопада 2018р. по 1 травня 2020р. придбавати природний газ для всіх категорій використання природного газу у АТ "НАК "Нафтогаз України".
63. Окрім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №717-р "Деякі питання опалювального сезону 2018/19 року" з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального сезону 2018/19 року покладено на АТ "НАК "Нафтогаз України" обов`язок разом з операторами газотранспортних та газорозподільних систем забезпечити протягом опалювального сезону 2018/19 року безперебійне постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, для надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню в необхідних обсягах.
64. Судами встановлено, що Відповідачем станом на початок опалювального сезону 2018/19 дотримано умови визначені п. 11 Положення, а саме, укладено з АТ "НАК "Нафтогаз України" договори постачання природного газу, а також надано АТ "НАК "Нафтогаз України" графік погашення заборгованості.
65. З урахуванням вищезазначених положень законодавства та обставин справи суди дійшли обґрунтованих висновків, що на підставі укладених між Відповідачем та АТ "НАК "Нафтогаз України" договорів на постачання природного газу та спеціальних підзаконних нормативних актів, АТ "НАК "Нафтогаз України" зобов`язане було постачати природний газ відповідачу у спірному періоді, як виробнику теплової енергії у тому числі шляхом своєчасної видачі номінацій, оскільки це є обов`язком АТ "НАК "Нафтогаз України", а не правом. При цьому, планові обсяги постачання природного газу було визначено сторонами в пунктах 2.1 договорів постачання природного газу, укладених між Відповідачем з АТ "НАК "Нафтогаз України", і такі обсяги постачання є узгодженими в силу умов вказаних договорів.
66. Зважаючи на зазначене, суди встановили, що є доведеним факт наявності у Відповідача у спірному періоді постачальника природного газу АТ "НАК "Нафтогаз України" та правомірність дій Відповідача при споживанні природного газу у зазначений період. При цьому, суди встановили, що Позивачем не було доведено перевищення обсягу місячної норми з відбору природного газу в розмірі, встановленому на лютий 2019 року, за укладеними з АТ "НАК "Нафтогаз України" договорами, тоді як АТ "НАК "Нафтогаз України" не надало доказів про виставлення Відповідачу рахунків з відповідним небалансом обсягів природного газу, отже суди дійшли висновку про відсутність несанкціонованого відбору природного газу Відповідачем у оспорюваний період.
67. Враховуючи вищезазначене суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову та стягнення з Відповідача на користь Позивача вартості компенсації обсягів неврегульованого небалансу природного газу у лютому 2019 року.
68. Згідно з частиною 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
69. Разом з цим, відповідно до статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
70. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України оскарження судових рішень з підстави, зазначеної в пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
71. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 904/1145/19, від 04.06.2020 у справі № 904/1923/19.
72. АТ "НАК "Нафтогаз України" касаційну скаргу подано на підставі п.п. 1, 3 частини 2 ст. 287 ГПК України.
73. АТ "НАК "Нафтогаз України" посилаючись на п. 1 ст. 287 ГПК України зазначає, що суди попередніх інстанцій розглядаючи спір не врахували висновків Верховного Суду викладених у постановах від 22.06.2018 у справі № 904/5621/17, від 19.02.2019 у справі № 925/1477/17, від 04.04.2018 у справі № 904/5094/17, від 22.03.2018 у справі № 904/2092/17, 20.02.2018 у справі № 911/653/17, щодо застосування положень ст.ст.236 237 ГПК України.
74. Крім того, суди зазначивши, що АТ "НАК "Нафтогаз України" зобов`язана була постачати природний газ КП "Обласний інформаційно-технічний центр" у спірному періоді, у тому числі шляхом своєчасної видачі номінацій, порушили положення ст. 50 ГПК України, оскільки прийняли рішення про права і обов`язки третьої особи у справі, не врахували правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17.
75.Також, АТ "НАК "Нафтогаз України" зазначає про неправильне застосування судами положень статті 16 ЦК України та неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17.
76. Надаючи оцінку зазначеним підставам касаційного оскарження за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України та її обґрунтуванню, суд касаційної інстанції враховує таке.
77. За змістом постанови Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 904/5621/17 судом розглянуто позовні вимоги споживача до оператора газорозподільної системи про зобов`язання відновити газопостачання, позов обґрунтовано посиланням на неправомірність дій відповідача з припинення газопостачання з огляду на те, що між позивачем та третьою особою (постачальником природного газу) існують договірні відносини з визначенням обсягу постачання природного газу.
78. З постанови Верховного Суду у справі № 925/1477/17 вбачається, що постанову хоча і прийнято за матеріально-правового обґрунтування схожого з даною справою, але справа № 925/1477/17 та справа, що зараз розглядається Верховним Судом є різними за суб`єктним складом та встановленими судами обставинами справи. Крім того, справу № 925/1477/17 Верховним Судом направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, що не означає остаточного вирішення справи, а, отже, й остаточного формування правового висновку у справі.
Слід також зазначити, що за результатами нового розгляду справи фактично - доказова база в ній може істотно змінитися, адже й сам новий розгляд став наслідком недостатнього дослідження судами обставин і доказів у справі, а така зміна, у свою чергу, вплине на правові висновки у справі (аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 19.05.2020 зі справи № 916/1886/18 та від 26.05.2020 зі справи № 922/2776/19).
79. У справі № 904/5094/17 (постанова Верховного Суду від 04.04.2018) предметом розгляду були вимоги споживача до оператора газорозподільної системи про зобов`язання відповідача відновити газопостачання позивачу, що обумовлює суттєву відмінність предмету доказування у цій справі від справи, що зараз розглядається Верховним Судом.
80. Так, у справі № 904/2092/17 суди розглядали позов про визнання протиправними дій з направлення повідомлень/актів про припинення газопостачання та вимоги відновити газопостачання, що припинене з підстав відсутності підтвердженої номінації на природний газ у заявленому періоді. Правові висновки в зазначеній справі сформовано судом з огляду, в тому числі, на Порядок пооб`єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам (крім населення), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 № 1687.
81. Отже, проаналізувавши зміст постанов у справах № 904/5621/17, № 904/5094/17, № 904/2092/17 касаційний суд констатує, що предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог у цих справах, ухвалено за результатами розгляду вимог про відновлення газопостачання, отже зазначені справи не є подібними до предмета спору, підстав позову, позовних вимог, до справи, що розглядається Судом.
82. Щодо справи № 911/653/17, з постановою Верховного Суду від 20.02.2018, судові рішення у вказаній справі хоча і прийнято за аналогічного матеріально- правового регулювання та предмету спору, але вказану справу прийнято за інших фактичних обставин справи, ніж обставини справи, що встановлені судами у справі, що наразі розглядається Верховним Судом. Так, у вказаній справі, судами було встановлено, що фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу споживачем у грудні 2016 року перевищував підтверджений обсяг природного газу. Тобто, суди встановили наявність небалансу природного газу за відповідний період, також судами встановлено відсутність необхідних умов для покладення на споживача (відповідача) обов`язку щодо компенсації наявного небалансу природного газу. Крім того судами встановлено, що вказаний небаланс природного газу за спірний період, позивач самостійно відобразив у звіті.
83. У справі № 910/17792/17 предмет, підстави позову, суб`єктний склад сторін і відповідно матеріально правове обґрунтування є відмінним від справи, що розглядається Верховним Судом. Крім того, справу № 910/17792/17 Верховним Судом направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, що не означає остаточного вирішення справи, отже, й остаточного формування правового висновку у справі.
84. Отже, зі змісту перелічених скаржником у касаційній скарзі судових рішень, Суд вбачає, що наведені в них висновки Верховного Суду стосуються застосування норм права у правовідносинах, які не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається Верховним Судом .
85. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
86. Крім того, Судом відхиляються доводи касаційної скарги АТ "НАК "Нафтогаз України" про неправильне застосування судами положень ст. 16 ЦК України та неврахування судами правових висновків викладених у постановах Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17, зважаючи на те, що положення вказаної статті не було застосовано судами попередніх інстанцій.
87. Зважаючи на те, що підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "НАК "Нафтогаз України" в частині підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
88. Крім того, підставами касаційного оскарження судових рішень АТ "НАК "Нафтогаз України" було визначено п. 3 частини 2 ст. 287 ГПК України.
89. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
90. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
91. Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
92. Аргументи АТ "НАК "Нафтогаз України" у цій частині обґрунтовані невірним застосуванням судами попередніх інстанцій пункту 11 Положення "Про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу", за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосовування цієї норми. Скаржник зазначає, що судами не враховано, що вказаним Положенням передбачено не тільки надання графіку погашення заборгованості, але й виконання такого графіку.
93. Як вказувалось, відповідно до п. 11 Положення виробник теплової енергії має право з 1 листопада 2018р. по 1 травня 2020р. придбавати природний газ для всіх категорій використання природного газу у АТ "НАК "Нафтогаз України". Для реалізації права придбання природного газу виробнику теплової енергії необхідно виконати одну з таких умов:
- досягнення станом на 23 число місяця, що передує місяцю постачання природного газу, рівня розрахунків виробника теплової енергії (без урахування штрафних санкцій) з урахуванням суми нарахованих та неперерахованих пільг і субсидій згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. № 256 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 10, ст. 482; 2003 р., № 44, ст. 2309), за усіма укладеними з НАК Нафтогаз України договорами про постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо) не нижче 90 відсотків (у період з 1 грудня 2018 р. до 1 квітня 2019 р. - не нижче 78 відсотків, а для виробника теплової енергії, управління майном якого здійснює Фонд державного майна і який використовує природний газ для виробництва теплової та електричної енергії, у період з 16 листопада 2018 р. до 1 квітня 2019 р. - не нижче 60 відсотків); або
- укладення з НАК Нафтогаз України договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ згідно з типовим договором у рамках реалізації Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (за наявності відповідної заборгованості) та виконання зазначеного договору; або
- подання виробником теплової енергії до НАК Нафтогаз України погодженого НАК Нафтогаз України та виконавчим органом відповідної місцевої ради графіка погашення заборгованості (рівними частинами до 1 січня 2021 р. щодо всіх договорів з НАК Нафтогаз України), складеного на підставі довідки щодо заборгованості, виданої НАК Нафтогаз України, та виконання такого графіка, а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ. Наявність графіка погашення заборгованості не змінює порядку розрахунків, установленого між постачальником та виробником теплової енергії у договорах постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо).
94. Як зазналось судами попередніх інстанцій встановлено, що Відповідачем станом на початок опалювального сезону 2018/19 дотримано умови, визначені п. 11 Положення, а саме, укладено з АТ "НАК "Нафтогаз України" договори постачання природного газу, а також надано АТ "НАК "Нафтогаз України" графік погашення заборгованості.
95. При цьому, доводи АТ "НАК "Нафтогаз України" в обґрунтування наявності підстав для викладення висновку Верховним Судом щодо питання застосування п. 11 Положення фактично зводяться до переоцінки обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
96. Разом з цим, касаційний суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду сформований у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) відповідно до якого встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів. Такий висновок також підтриманий Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19.
97. Тож доводи АТ "НАК "Нафтогаз України" в аспекті спірних правовідносин щодо застосування господарськими судами п. 11 Положення за відсутності висновку Верховного Суду є таким, що суперечать положенням ст. 300 ГПК України, оскільки, характер цих доводів свідчить, що останні фактично зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів.
98. Ураховуючи викладене, а також зважаючи на те, що судами правильно застосовано п. 11 вказаного Положення та встановлено всі необхідні умови для отримання споживачем природного газу за укладеними договорами, наведена АТ "НАК "Нафтогаз України" підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала свого підтвердження під час касаційного перегляду справи, з огляду на що, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення скарги АТ "НАК "Нафтогаз України" та зміни судових рішень прийнятих у справі .
99. Касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" подано на підставі п.п. 2, 4 частини 2 ст. 287 ГПК України.
100. АТ "Укртрансгаз" посилаючись на п. 2 частини 2 ст. 287 ГПК України, зазначає про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладеного у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 911/656/17.
101. Обґрунтовуючи підстави для відступлення від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 911/656/17, скаржник посилається на неналежне дослідження судами доказів у справі, що підтверджують поставку природного газу споживачу, та неврахування судами порядку узгодження обсягів постачання природного газу, відповідно до укладених договорів між споживачем та АТ "НАК "Нафтогаз України", що призвело до неправильного застосування судами пункту 1 розділу 2 Правил постачання природного газу, пункту 4 статті 5 розділу VІ Кодексу ГРС.
102. Проаналізувавши доводи викладені АТ "Укртрансгаз" у касаційній скарзі, Суд зазначає наступне.
103. Суди попередніх інстанцій застосувавши положення статей 1, 3, 13, 20 Закону України "Про ринок природного газу", пункту 1 глави 5 розділу VІ, пункту 4 глави1 розділу І Кодексу ГРС, пункту 11 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867, пунктів 1, 2, 3, 9, 19, 21 Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 у взаємозв`язку з приписами розпоряджень Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 717-р "Деякі питання опалювального сезону 2018/19 року", вказали, що враховуючи встановлений спеціальним законодавством у сфері газопостачання механізм постачання природного газу, можливість відбору підприємствами теплокомуненергетики із газотранспортної системи погоджених у відповідних договорах з компанією обсягів природного газу перебуває у безпосередній залежності від належного виконання АТ "НАК "Нафтогаз України" своїх зобов`язань з підтвердження обсягів природного газу шляхом своєчасної видачі номінацій, тобто видача АТ "НАК "Нафтогаз України" номінацій є однією з гарантій безперебійного постачання виробнику теплової енергії природного газу з метою виробництва теплової енергії в опалювальний сезон.
104. Вказаних висновків суди дійшли з урахуванням правових висновків викладених у постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №911/656/17, від 18.06.2020 у справі № 911/655/17.
105. При цьому, висновки судів попередніх інстанцій базуються не тільки на вищезазначених висновках Верховного Суду щодо застосування положення законодавства, що регулює спірні правовідносини у справі, а з урахуванням всіх необхідних встановлених судами обставини справи, в тому числі і щодо постачання природного газу АТ "НАК "Нафтогаз України" Відповідачу у обсягах, визначених укладеними між Відповідачем та АТ "НАК "Нафтогаз України" договорами.
106. При цьому, Суд зауважує, що аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справі №926/680/17, від 12.03.2019 у справі №917/325/18, від 05.03.2019 у справі №923/351/18.
107. Враховуючи вищенаведене, розглянувши доводи скаржника в частині обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 911/656/17, застосованого судами попередніх інстанцій, колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 911/656/17.
108. Обґрунтовуючи наявність підстави для касаційного оскарження згідно з приписами п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник стверджує, що судові рішення оскаржується з підстав, передбачених п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України та зазначає, що судами попередніх інстанцій було неналежним чином досліджено обставини справи щодо поставки природного газу АТ "НАК "Нафтогаз України" КП "Обласний інформаційно-технічний центр", що призвело до передчасних висновків про підтвердження матеріалами справи постачання природного газу АТ "НАК "Нафтогаз України" Відповідачу.
109. За змістом пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
110. Відповідно до частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
111. За змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права, таке як недослідженя судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
112. Проте, як уже зазначалося, підстава касаційного оскарження, наведена АТ "Укртрансгаз" у касаційній скарзі п. 2 ч. 2 статті 287 ГПК України, у цьому випадку, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, у зв`язку з чим такі доводи як неповне дослідження судом апеляційної інстанції зібраних у справі доказів не можуть братися до уваги судом касаційної інстанції.
113. Відповідно до положень частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Вичерпний перелік підстав звільнення від доказування закріплює стаття 75 вказаного Кодексу.
114. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що підстави касаційного оскарження, визначені АТ "НАК "Нафтогаз України" не отримали свого підтвердження, отже суд касаційної інстанції дійшов висновку, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "НАК "Нафтогаз України" в частині підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, а в частині підстави передбаченої п. 3 частини 2 статті 287 ГПК України, касаційна скарга є безпідставною, отже оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін. Доводи касаційної скарги АТ "Укртрансгаз" також не знайшли підтвердження під час касаційного перегляду, отже, касаційний суд дійшов висновку, що касаційна скарга АТ "Укртрансгаз" підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають залишенню без змін.