Постанова
іменем України
09 червня 2021 року
м. Київ
справа № 755/10719/15-к
провадження № 51-1433км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ковтуновича М. І.,
суддів Іваненка І. В., Луганського Ю. М.,
за участю:
секретаря судового засідання Лагоди І. О.,
прокурора Костюка О. С.,
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014100000001102, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Пилятина Козелецького району Чернігівської області та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК),
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Дубіївки Шепетівського району Хмельницької області та жителя АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Єрківці Переяслав-Хмельницького району Київської області та жителя АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 09 грудня 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 визнано винуватими:
ОСОБА_1 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК. Призначено йому покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 186 КК - на строк 5 років; ч. 3 ст. 191 КК -на строк 4 роки з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах на строк 3 роки; ч. 1 ст. 309 КК - на строк 1 рік; ч. 1 ст. 263 КК - на строк 4 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 цього Кодексу за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах на строк 3 роки;
ОСОБА_2 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК. Призначено йому покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 186 КК - на строк 5 років; ч. 2 ст. 190 КК - на строк 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 цього Кодексу за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
ОСОБА_3 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК. Призначено йому покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 186 КК - на строк 5 років; ч. 2 ст. 190 КК - на строк 2 роки; ч. 1 ст. 263 КК - на строк 4 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 цього Кодексу за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК (у редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом терміну попереднього ув`язнення у строк покарання") зараховано у строк покарання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 строк попереднього ув`язнення з 17 грудня 2014 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
За вироком суду ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винуватими у тому, що вони за обставин, які детально наведені у вироку, працюючи інспекторами патрульної служби 1-го взводу 1-ї роти батальйону № 1 патрульної служби ЛУ в метрополітені ГУМВС України в м. Києві, будучи працівниками правоохоронного органу і службовими особами, діючи за попередньою змовою групою осіб з особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, за розробленим планом, що полягав у підшукуванні біля розважальних нічних закладів і місць громадського харчування громадян, які перебували у стані алкогольного сп`яніння, у входженні у їх довіру та пропонуванні вжити спиртні напої, у які непомітно для останніх вони підсипали сильнодіючу лікарську речовину, що призводило до безпорадного стану потерпілих і не становило небезпеки для їх життя, вчинили грабежі, а саме:
17 липня 2014 року приблизно о 22:00, будучи в кафе, розташованому в парку культури та відпочинку "Гідропарк" у м. Києві, під час розмови з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пригостили їх спиртним напоєм (шампанським), куди додали сильнодіючі лікарські речовини "Клофелін" та "Азалептол", і, дочекавшись, коли потерпілі втратять свідомість, заволоділи їх особистим майном, чим заподіяли майнової шкоди ОСОБА_4 на загальну суму 30 870 грн та ОСОБА_5 - 25 571,90 грн;
17 жовтня 2014 року приблизно о 20:39, будучи на станції метро "Чернігівська" в м. Києві, увійшли в довіру до ОСОБА_6 і під час спільного вживання спиртних напоїв пригостили її сумішшю горілки з підсипаними сильнодіючими лікарськими речовинами "Клофелін" і "Азалептол" та, дочекавшись, поки вона втратить свідомість, заволоділи її майном, чим заподіяли ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 4000 грн;
17 грудня 2014 року о 02:20, перебуваючи неподалік станції метро "Дарниця" за адресою: вул. Попудренка, 7, м. Київ, увійшовши в довіру до ОСОБА_7, під час спільного вживання спиртних напоїв додали в них сильнодіючі лікарські речовини "Клофелін" та "Азалептол" і заволоділи майном потерпілого.
Разом з тим, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осібз особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, 15 грудня 2014 року у вечірній час доби, будучи неподалік будинку № 21/6 на Харківському шосе в м. Києві, вступили в діалог із ОСОБА_8 та, увійшовши в його довіру, під час спільного вживання спиртних напоїв пригостили останнього сумішшю пива з підсипаними сильнодіючими лікарськими речовинами "Клофелін" та "Азалептол" і, дочекавшись, коли потерпілий знепритомнів, заволоділи його майном, чим заподіяли ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму приблизно 2500 грн.
Крім того, ОСОБА_1 під час виконання своїх службових обов`язків 12 жовтня 2014 року приблизно о 23:00, перебуваючи на станції метрополітену "Академмістечко" у м. Києві, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне заволодіння чужим майном, зловживаючи своїм службовим становищем, побачив ОСОБА_9 та попросив його пройти з ним до кімнати "міліції". Перебуваючи у вказаній кімнаті, ОСОБА_1 висловив ОСОБА_9 вимогу дістати і покласти на стіл все, що є при ньому та у його в кишенях, що останній і виконав. Після цього ОСОБА_1 заволодів майном потерпілого, чим завдав останньому майнової шкоди на загальну суму 1295 грн.
Також ОСОБА_1 у не встановлені досудовим розслідуванням час, місці та спосіб придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс і став незаконно зберігати його при собі без мети збуту. 17 грудня 2014 року під час особистого обшуку ОСОБА_1 на місці вчинення кримінального правопорушення на Дарницькому шосе у м. Києві у нього було виявлено та вилучено вищевказаний наркотичний засіб, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 13,41 г.
Крім того, ОСОБА_1, діючи умисно та не маючи дозволу на зберігання бойових припасів, зберігав за місцем свого проживання (кімната АДРЕСА_4 ) з часу, не встановленого досудовим розслідуванням, до того часу, коли 17 грудня 2014 року під час санкціонованого обшуку в нього було виявлено та вилучено чотири предмети, схожі на набої, які мають маркування на гільзі "S&B 9 mm Р.А. Blanc" та є боєприпасами.
Разом з тим, у ніч із 11 на 12 жовтня 2014 року ОСОБА_3 і ОСОБА_2, перебували в приміщенні кафе-бару "Еспресо" на пл. Т. Шевченка в Оболонському районі м. Києва і, коли побачили ОСОБА_10 та ОСОБА_11, у них виник умисел, спрямований на заволодіння мобільним телефоном. ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2, дочекавшись, коли ОСОБА_10 вийде на вулицю з приміщення кафе, попрямував за нею та в бесіді попросив потерпілу дати йому її мобільний телефон марки "Samsung Galaxy S4". Після цього, не маючи наміру повертати мобільний телефон, ОСОБА_3, зробив вигляд, що розмовляє по ньому, відійшов від ОСОБА_10 та, скориставшись моментом, коли остання відволіклася, зник з указаним телефоном, заподіявши таким чином потерпілій майнову шкоду на загальну суму 1074 грн.
Крім того, ОСОБА_3, діючи умисно, не маючи дозволу на носіння зброї та бойових припасів, носив при собі з не встановленого досудовим розслідуванням часу до того часу, коли 17 грудня 2014 року приблизно о 02:46 під час проведення обшуку на місці вчинення кримінального правопорушення на Дарницькому шосе в м. Києві у нього було виявлено та вилучено предмет, схожий на пістолет із маркуванням "Schmeisser ПШС 790" № НОМЕР_1 (який є вогнепальною зброєю, придатною для пострілів), та два патрони, з маркуванням "9 mm Р.А. Knall" і "S&B 9 mm Р.А. Blanc", які є боєприпасами.
Київський апеляційний суд ухвалою від 18 грудня 2020 року скасував вирок місцевого суду в частині визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК, та закрив кримінальне провадження в цій частині на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Цим же рішенням апеляційний суд змінив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Виключив із мотивувальної частини вироку посилання суду на вчинення ОСОБА_3 17 липня 2014 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК, щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Перекваліфікував дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (за епізодом від 15 грудня 2014 року щодо ОСОБА_8 ) з ч. 2 ст. 186 КК на ч. 2 ст. 185 КК і постановив уважати їх засудженими за ч. 2 ст. 185 вказаного Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки кожного.
Цей суд постановив уважати засудженими: ОСОБА_1 - за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263, ст. 70 КК, до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць; ОСОБА_2 - за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст. 70 КК, до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років; ОСОБА_3 - за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 263, ст. 70 КК, до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
У решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала, та заперечення інших учасників провадження
У касаційній скарзі прокурор, не оскаржуючи фактичних обставин кримінального провадження, доведеності винуватості та юридичної кваліфікації дій ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити ухвалу апеляційного суду і звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК, ОСОБА_2 - за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК, ОСОБА_3 - за ч. 2 ст. 190 КК на підставі статей 49, 74 цього Кодексу.
Суть його доводів, наведених у касаційній скарзі, зводиться до вказівок на залишення апеляційним судом поза увагою того, що станом на день розгляду кримінального провадження в цьому суді минуло 5 років із дня вчинення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК і ч. 2 ст. 190 КК, а також 3 роки - із дня вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, а тому вони підлягали звільненню від призначеного покарання на підставі статей 49, 74 КК. Однак апеляційний суд не застосував наведених положень закону України про кримінальну відповідальність, що перешкодило йому ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.