Постанова
Іменем України
09 червня 2021 року
м. Київ
справа № 133/2783/15-ц
провадження № 61-19563св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, фізична особа-підприємець ОСОБА_3, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Козятинська районної державної адміністрації Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Козятинська сільська рада Козятинського району Вінницької області, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03 травня 2019 року у складі судді Воронюк В. А. та постанову Вінницького апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Сала Т. Б., Ковальчука О.В., Марчук В. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Козятинська сільська рада Козятинського району Вінницької області, ОСОБА_4, про визнання недійсною державної реєстрації земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку.
Уточнену позовну заяву мотивовано тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24 травня 2006 року вона є спадкоємцем майна ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, зокрема житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами на АДРЕСА_1 до складу якого входять сарай літ. "Б" та гараж літ. "В"; земельної ділянки, площею 0,15 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .
Рішенням Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 17 травня 2013 року № 13-12-06 їй надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,15 га, на АДРЕСА_1 . На підставі цього рішення Вінницькою регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування зазначеного жилого будинку. Проте під час розробки вказаної технічної документації встановлено, що при виготовленні кадастрового плану на земельну ділянку, яку ділили в рівних частках між ОСОБА_2 та її сестрою ОСОБА_4 після успадкування житлового будинку на АДРЕСА_2, допущено помилку організацією, яка проводила обміри, зокрема, не було дотримано Державних будівельних норм (далі - ДБН) 360-92 (від сусідньої будівлі потрібно було відступити 1 метр для її обслуговування). ОСОБА_2 не погоджується з тим, щоб відступити 1 метр від господарської будівлі для її обслуговування.
Рішенням державного кадастрового реєстратора від 10 вересня 2015 року їй відмовлено у внесенні відомостей про належну їй земельну ділянку до Державного земельного кадастру у зв`язку з невідповідністю електронного документа установленим вимогам, зокрема, перетин з ділянкою, кадастровий номер 0521482800:01:001:1386, площа співпадає на 1,4332 %, а також знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
Із відповіді начальника управління Держземагентства у Козятинському районі Вінницької області від 20 грудня 2013 року вбачається, що право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 зареєстроване реєстраційною службою Козятинського міського районного управління юстиції, яке оскаржити можливо лише через суд.
Згідно із свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 26 жовтня 2013 року земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1494 га, кадастровий номер 0521482800:01:001:1386, на АДРЕСА_3, належить на праві власності ОСОБА_2 .
Таким чином, вона не має можливості внести належну їй земельну ділянку до Державного земельного кадастру та отримати свідоцтво про право власності на неї, оскільки частина її земельної ділянки, необхідної для обслуговування належних їй на праві власності об`єктів нерухомості, зокрема, сараю літ. "Б" та гаража літ. "В", без будь-яких на те правових підстав на даний час належить її сусідці ОСОБА_2
ОСОБА_1 вважає, що оформлення ОСОБА_6 права власності на належну їй частину земельної ділянки здійснено з порушенням вимог чинного законодавства України та порушує її права і охоронювані законом інтереси. Виділена в натурі ОСОБА_2 у володіння та користування частина спільної земельної ділянки не може вважатись окремо сформованою земельною ділянкою як об`єкт цивільних прав в розумінні вимог статті 79-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), тому ОСОБА_6 не мала права подавати кадастровому реєстратору заяву про її державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі.
Частина належної їй земельної ділянки, необхідної для обслуговування сараю літ. "Б" та гаража літ. "В", що становить 1,4332 %, на даний час незаконно належить ОСОБА_2, адже її право на користування не було припинене у встановленому законом порядку.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати недійсною державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1494 га, кадастровий номер 0521482800:01:001:1386, на АДРЕСА_3, здійснену 03 вересня 2013 року державним кадастровим реєстратором Управління Держземагентства у Козятинському районі Вінницької області Мамчур Л. В. на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 25 травня 2013 року; скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області Кукурузи В. М. про державну реєстрацію прав та обтяжень від 26 жовтня 2013 року № 7247374, згідно із яким проведено державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_2 ; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1, видане 26 жовтня 2013 року державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області Кукурузою В. М., згідно із яким зазначена земельна ділянка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 14 лютого 2019 року у складі судді Воронюк В. А. позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсною державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1494 га, кадастровий номер 0521482800:01:001:1386, на АДРЕСА_3, здійснену 03 вересня 2013 року державним кадастровим реєстратором Управління Держземагентства у Козятинському районі Вінницької області Мамчур Л. В. на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості ) 25 травня 2013 року.
Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області Кукурузи В. М. про державну реєстрацію прав та обтяжень від 26 жовтня 2013 року № 7247374, згідно із яким проведено державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку, кадастровий номер 0521482800:01:001:1386, на АДРЕСА_3, за ОСОБА_2 .
Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1, видане 26 жовтня 2013 року державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області Кукурузою В. М., згідно із яким земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1494 га, кадастровий номер 0521482800:01:001:1386, на АДРЕСА_3, належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із того, що позивач, успадкувавши будинок разом з господарськими спорудами, мала право на користування земельною ділянкою, яка рахувалась за спадкодавцем, тому мала право на оформлення земельної ділянки у власність. Однак після виготовлення відповідної технічної документації було встановлено, що земельна ділянка відповідача накладається на її земельну ділянку, чим порушуються права користувача земельної ділянки, і цей факт підтверджується доказами у справі, зокрема висновком судової земельно-технічної експертизи. Тому державна реєстрація земельної ділянки відповідача повинна бути визнана недійсною, а реєстрація права на цю земельну ділянку за відповідачем та видача свідоцтва про право власності на земельну ділянку є незаконними та підлягають скасуванню.
Додатковим рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03 травня 2019 року стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі по 365,40 грн з кожного, а всього 1 461,60 грн.
У частині стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат за проведення судової земельно-технічної експертизи відмовлено.
Суд першої інстанції, ухвалюючи додаткове рішення, зауважив, що позивачем не було зазначено в позовній заяві і не було заявлено в судовому засіданні вимоги щодо стягнення з відповідача судових витрат за проведену судову земельно-технічну експертизу та не було надано докази на підтвердження розміру цих судових витрат.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 14 лютого 2019 року та додаткове рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03 травня 2019 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд апеляційної інстанції постановив, що накладення меж земельних ділянок виникло з причини невідступлення одного метра при здійсненні вимірів. Однак саме дії ОСОБА_1, які полягали в збільшенні площі сараю та гаража в сторону спірної межі, призвели до виникнення цього спору, а відтак дії ОСОБА_2 з виготовлення технічної документації та оформлення права власності на землю не порушують прав та інтересів ОСОБА_1 .
Крім того, у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 додаткове рішення суду першої інстанції щодо розподілу судових витрат підлягає скасуванню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просила скасувати додаткове рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03 травня 2019 року в частині відмовлених судових витрат і ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення витрат на проведення судової земельно-технічної експертизи та постанову Вінницького апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року і залишити в силі рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 14 лютого 2019 року.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано не взяв до уваги висновок земельно-технічної експертизи, а також не звернув уваги на те, що протокол погодження меж земельної ділянки ОСОБА_2 позивач не підписувала. Також розбудова позивачем гаража не призвела до зменшення відстані між ним та спірною межею, а розбудова сараю взагалі не здійснювалась.
Крім того, суд першої інстанції, ухвалюючи додаткове рішення не звернув уваги на те, що в матеріалах справи містяться докази щодо сплати витрат за проведення судової земельно-технічної експертизи, які підлягають стягненню на користь позивача.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзивах на касаційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_2 зазначили, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтування неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03 травня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року залишено без руху для усунення недоліків.
У грудні 2019 року заявником у встановлений судом строк недолік касаційної скарги усунуто.
Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03 травня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року і витребувано із Козятинського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу № 133/2783/15-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи
24 травня 2006 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями на АДРЕСА_1, який належав померлій ОСОБА_5 . До складу господарських будівель, розташованих на АДРЕСА_1, входять, зокрема, сарай літ. "Б" та гараж літ. "В".
З відповіді Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 28 серпня 2015 року № 250/02-11 вбачається, що в земельно-кадастровій книзі в АДРЕСА_1 за померлою 13 квітня 2002 ОСОБА_5 рахувалась земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею, 0,15 га.
Рішенням Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 17 травня 2013 року № 13-12-06 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,15 га, на АДРЕСА_1 .
На підставі цього рішення Вінницькою регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1284 га, на АДРЕСА_1 .
Рішенням державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Козятинському районі Дворської Н. А від 10 вересня 2015 року № РВ-0500073382015 ОСОБА_1 відмовлено у внесенні відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, у зв`язку з невідповідністю електронного документа установленим вимогам, а саме перетин із земельною ділянкою, кадастровий номер 0521482800:01:001:1386, яка належить на праві власності ОСОБА_2, площа співпадає на 1,4332 %, а також знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини та рекомендовано погодити межі з ОСОБА_2 .
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26 жовтня 2013 року № НОМЕР_1 земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1494 га, кадастровий номер 0521482800:01:001:1386, на АДРЕСА_3, належить на праві власності ОСОБА_2
03 вересня 2013 року кадастровим реєстратором до Державного земельного кадастру внесена земельна ділянка ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1494 га, кадастровий номер 0521482800:01:001:1386, на АДРЕСА_3, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, розробленої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 .
Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 19 вересня 2018 року № 282/18-21 земельні ділянки, розташовані в АДРЕСА_3 та на АДРЕСА_1, перетинаються між собою, площа перетину становить 0,0018 га.
Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 грудня 2014 року в справі № 133/1630/14-ц позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, управління Держземагентства у Козятинському районні Вінницької області, реєстраційної служби Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області про визнання недійсним протоколу встановлення та закріплення меж земельної ділянки і скасування державної реєстрації земельної ділянки задоволено частково.
Зобов`язано управління Держземагентства у Козятинському районі Вінницької області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки ОСОБА_2 на АДРЕСА_2 та внести відповідний запис щодо меж земельної ділянки із земельною ділянкою ОСОБА_1 .
У іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 09 лютого 2015 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2015 року, рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 грудня 2014 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов`язання управління Держземагентства у Козятинському районі Вінницької області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки ОСОБА_2 на АДРЕСА_2 та внесення відповідних змін щодо меж земельної ділянки із земельною ділянкою ОСОБА_1 скасовано, у задоволенні цих позовних вимог відмовлено.
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.