Постанова
Іменем України
10 червня 2021 року
м. Київ
справа № № 308/12205/16
провадження № 61-1359св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом дочірнього підприємства "Житлово-побутова фірма "Тис" публічного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Тиса" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: Ужгородська міська рада Закарпатської області, виконавчий комітет Ужгородської міської ради Закарпатської області, орган самоорганізації населення будинковий комітет "Говерла", ОСОБА_3, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, за касаційною скаргою дочірнього підприємства "Житлово-побутова фірма "Тис" публічного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Тиса" на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 лютого 2020 року, ухвалене суддею Лемак О. В., та постанову Закарпатського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: Кондора Р. Ю., Готри Т. Ю., Мацунича М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
22 листопада 2016 року дочірнє підприємство "Житлово-побутова фірма "Тис" публічного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Тиса" (далі - ДП "Житлово-побутова фірма "Тис") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Позов мотивований тим, що ДП "Житлово-побутова фірма "Тис"" було створене на підставі рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Машинобудівний завод "Тиса"" від 11 листопада 1997 року. Для забезпечення діяльності підприємства до його статутного фонду був переданий засновником гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачі зареєстровані у квартирі НОМЕР_2 цього гуртожитку, однак, фактично протягом тривалого часу не проживають у ній без поважних причин. Актами обстеження житлового приміщення від 15 вересня 2015 року та від 23 березня 2016 року було засвідчено відсутність відповідачів у квартирі більше ніж шість місяців. Цей факт підтверджується й показаннями свідків, які є сусідами відповідачів. Про причини непроживання у квартирі відповідачі позивача не інформували, із заявами з цього приводу до нього не зверталися.
Посилаючись на положення статей 319, 391 ЦК України та статей 71, 72 ЖК України ДП "Житлово-побутова фірма "Тис" просило визнати ОСОБА_1 і ОСОБА_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_3 та примусово зняти їх з реєстраційного обліку.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року, у задоволенні позову ДП "Житлово-побутова фірма "Тис" відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що ДП "Житлово-побутова фірма "Тис" не є власником гуртожитку, який знаходиться на АДРЕСА_1, а тому не має права на пред`явлення вимоги щодо визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням на підставі статей 319, 391 ЦК України та статей 71, 72 ЖК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2021 року ДП "Житлово-побутова фірма "Тис" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 лютого 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Заявник посилається на те, що суди встановили обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 просить залишити касаційну скаргу ДП "Житлово-побутова фірма "Тис" без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
22 квітня 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини у справі, встановлені судами
Судами встановлено, що розпорядженням виробничого об`єднання "Тиса" від 01 листопада 1985 року працівницю цього об`єднання ОСОБА_2 було вселено у кімнату № НОМЕР_1 гуртожитку підприємства на АДРЕСА_1 (а. с. 75, т. 1).
18 липня 1991 року ОСОБА_2 виданий ордер на право зайняття сім`єю з двох осіб (з донькою ОСОБА_1, 1982 року народження) кімнати АДРЕСА_3 (а. с 76, т. 1).
24 липня 2004 року ОСОБА_1 уклала шлюб із громадянином Республіки Сербії ОСОБА_5, після укладення шлюбу її прізвище " ОСОБА_1".
На час пред`явлення позову - 22 листопада 2016 року - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 значаться зареєстрованими у вищезазначеній кімнаті гуртожитку на АДРЕСА_1 .
Вирішуючи питання про визнання цих осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням у вказаному гуртожитку, суди поставили під сумнів правомірність звернення з такими вимогами ДП "Житлово-побутова фірма "Тис" та встановили наступні обставини у цій справі.
На підставі рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Машинобудівний завод "Тиса" від 11 листопада 1997 року створено ДП "Житлово-побутова фірма "Тис". Відповідно до статуту ДП "Житлово-побутова фірма "Тис", основним предметом його діяльності є надання житлово-побутових послуг населенню, експлуатація та утримання житла (а. с. 23-28, 30, 32, т. 1). За актом приймання-передачі від 27 лютого 1998 року ВАТ "Машинобудівний завод "Тиса" передало як внесок до статутного фонду ДП "Житлово-побутова фірма "Тис" гуртожиток АДРЕСА_1 (а. с. 29, 31, т. 1).
Рішенням Ужгородської міської ради Закарпатської області від 24 травня 2012 року № 495 "Про прийняття у комунальну власність гуртожитку по АДРЕСА_1" за результатом розгляду звернення ДП "Житлово-побутова фірма "Тис" надано згоду на прийняття у комунальну власність міста гуртожитку на АДРЕСА_1, доручено уповноваженим підрозділам здійснити всі необхідні дії для прийняття гуртожитку у комунальну власність з подальшою реєстрацією права власності за Ужгородською міською радою та передачею гуртожитку в оперативне управління самоорганізації населення - будинковому комітету "Говерла" (а. с. 61, 247 т. 1).
На виконання вказаного рішення Ужгородської міської ради рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 20 серпня 2014 року затверджений акт від 12 серпня 2014 року приймання-передачі гуртожитку на АДРЕСА_1 у комунальну власність, доручено уповноваженим підрозділам здійснити реєстрацію майнових прав на гуртожиток за Ужгородською міською радою та вирішити питання про передачу гуртожитку в оперативне управління самоорганізації населення - будинковому комітету "Говерла" (а. с. 1-5, т. 2).
Рішенням Ужгородської міської ради Закарпатської області від 07 листопада 2014 року "Про передачу гуртожитку в оперативне управління та дозвіл на приватизацію" вирішено, серед іншого, залишити цілісний майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1, у статусі "гуртожиток" та дозволити мешканцям приватизацію житлових і нежитлових приміщень; надати будинковому комітету "Говерла" право на оперативне управління і передати гуртожиток в оперативне управління цьому будинковому комітету (а. с. 63, т. 1, а. с. 6, т. 2).
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 17 листопада 2016 року, яке набрало законної сили, у справі № 907/629/16 за позовом Ужгородської міської ради до ДП "Житлово-побутова фірма "Тис", Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго", комунального підприємства "Виробниче управління водопровідноканалізаційного господарства міста Ужгорода" про визнання права комунальної власності на гуртожиток, позов задоволено. Визнано за Ужгородською міською радою право комунальної власності на будівлю гуртожитку, що знаходиться на АДРЕСА_1 (а. с. 64-71, т. 1).
У цій справі судами було встановлено, що 12 квітня 2012 року до Ужгородської міської ради як органу, який представляє територіальну громаду міста Ужгорода, з пропозицією про передачу гуртожитку, що знаходиться по АДРЕСА_1, звернувся власник гуртожитку ДП "Житлово-побутова фірма "Тис". По результатах розгляду звернення міською радою прийнято рішення про надання згоди на прийняття гуртожитку у комунальну власність та визначено орган (Департамент міського господарства), якому доручено здійснити всі необхідні дії щодо прийняття гуртожитку у комунальну власність з наступною передачею в оперативне управління органу самоорганізації населення будинковому комітету "Говерла". Досягнуту сторонами домовленість реалізовано шляхом підписання акта приймання- передачі від 12 серпня 2014 року. Рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 20 серпня 2014 року № 308 затверджено цей акт приймання- передачі гуртожитку.
Державна реєстрація права комунальної власності на гуртожиток за територіальною громадою в особі Ужгородської міської ради відбулася 25 квітня 2017 року (після набрання законної сили рішенням Господарського суду Закарпатської області від 17 листопада 2016 року) (а. с. 72, т. 1).
Відтак, встановлено, що власником будівлі є територіальна громада міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради, з 13 серпня 2018 року будівля зареєстрована як багатоквартирний житловий будинок (а. с. 72-74, т. 1).