ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2021 року
м. Київ
справа № 620/1511/19
адміністративне провадження № К/9901/28151/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Кравчука В.М., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 (головуючий суддя: Соломко І.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2019 (головуючий суддя: Лічевецький І.О., судді: Аліменко В.О., Земляна Г.В.) у справі №620/1511/19 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Менської районної державної адміністрації Чернігівської області Білець Оксани Іванівни про визнання протиправними дій, скасування державної реєстрації,
В С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У травні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернулася до Державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Менської районної державної адміністрації Чернігівської області Білець Оксани Іванівни (далі - відповідач), в якому просила:
визнати протиправними дії відповідача щодо вчинення державної реєстраційної дії - запису про припинення юридичної особи Менського споживчого товариства;
скасувати державну реєстрацію припинення юридичної особи (запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи № 10501110020000113), Менського споживчого товариства, місцезнаходження м. Мена, вул. Шевченка, будинок 90, Чернігівської області, ідентифікаційний код 01776547, проведену відповідачем 29.11.2018.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.07.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2019 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачка подала касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 26.11.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09.06.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є членом Менського споживчого товариства, що підтверджується інформацією, зазначеною у членській кооперативній книжці, виданій правлінням Менського споживчого товариства 03.02.1961.
11.05.2018 на Зборах уповноважених Менського споживчого товариства прийнято рішення, оформлене протоколом, яким, серед іншого, було вирішено припинити діяльність споживчого товариства шляхом ліквідації; призначити ліквідаційну комісію Менського споживчого товариства. Головою ліквідаційної комісії обрано Вініченко А.М, якій доручено провести припинення діяльності споживчого товариства шляхом ліквідації.
Згідно із описом документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії "Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті Ліквідації" для проведення реєстраційної дії "Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті ліквідації" 29.11.2018 було подано: заяву про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у зв`язку з ліквідацією; довідку відповідного органу Пенсійною фонду України про відсутність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України і фондів соціального страхування; довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.
На підставі наведених документів 29.11.2018 Державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Менської районної державної адміністрації Чернігівської області Білець О.І. було здійснено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис №10501110020000113 "припинено, за рішенням засновників".
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивачка звернулася із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що рішення про припинення споживчого товариства шляхом ліквідації прийнято нелегітимним органом. Стверджує, що у державного реєстратора були відсутні правові підстави для проведення реєстраційних дій з припинення юридичної особи, позаяк із заявою про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у зв`язку із ліквідацією звернулася неуповноважена особа.
Відповідач позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що реєстраційна дія з припинення юридичної особи проведена у спосіб та в межах визначених законом повноважень на підставі належним чином оформлених документів. Стверджує, що з документами для державної реєстрації припинення юридичної особи звернулася голова ліквідаційної комісії - Вініченко А.М., що узгоджується із вимогами закону.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з документами для державної реєстрації припинення юридичної особи звернулася уповноважена на те особа. За відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації, відповідач законно вчинив оскаржувану реєстраційну дію. З посиланням на те, що вирішення спорів щодо оскарження рішення органу управління юридичної особи не належить до юрисдикції адміністративних судів, суд апеляційної відхилив доводи позивачки щодо нелегітимності рішення зборів.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Касаційна скарга обґрунтована неповним з`ясуванням судами попередніх інстанцій обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Скаржниця наполягає, що рішення про припинення юридичної особи та відповідно про призначення ліквідаційної комісії прийнято неуповноваженим на те органом. Стверджує, що за установчими документами споживчого товариства, прийняття рішень з питань ліквідації юридичної особи та обрання ліквідаційної комісії відноситься до виключної компетенції Загальних зборів. Натомість рішення про припинення споживчого товариства шляхом ліквідації та відповідно затвердження ліквідаційної комісії прийнято Зборами уповноважених, що суперечить вимогам Законів України "Про кооперацію", "Про споживчу кооперацію" та Статуту Менського споживчого товариства. За позицією скаржниці, державний реєстратор зобов`язаний не тільки перевіряти комплектність поданих на реєстрацію документів, а і їх відповідність вимогам законодавства. Таким чином, з огляду на те, що рішення про припинення юридичної особи та відповідно обрання складу ліквідаційної комісії прийнято нелегітимним органом, то державний реєстратор мав відмовити у проведенні державної реєстрації на підставі пунктів 1, 5 частини першої статті 28 Закону України від 15.05.2003 №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон №755-IV).
Відповідач процесуальним правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …". Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановленим законом".
Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатись ця справа, Верховний Суд виходить з такого.
Так, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція неодноразово викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №914/2006/17, від 04.09.2018 у справі №823/2042/16, від 22.01.2020 у справі №826/8592/16 тощо.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Із встановлених судами фактичних обставин справи вбачається, що позивачка оскаржує реєстраційні дії (про припинення юридичної особи за рішення засновників), як член Менського споживчого товариства.
Позивачка стверджує, що нею оскаржуються до адміністративного суду дії суб`єкта владних повноважень - державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відділу державної реєстрації Менської районної державної адміністрації Білець О.І., пов`язані із реєстрацією припинення Менського споживчого товариства за рішенням засновників, посилаючись при цьому на недотримання відповідачем встановленого законом порядку проведення такої реєстрації.
Водночас зі змісту позовної заяви вбачається, що об`єктом спору є Збори Уповноважених Менського споживчого товариства та ухвалені ними 11.05.2018 рішення щодо припинення діяльності споживчого товариства та затвердження складу ліквідаційної комісії. Скликання цих зборів і ухвалення ними рішень спричинило виникнення спірних правовідносин. На переконання позивачки рішення про припинення діяльності споживчого товариства та затвердження складу ліквідаційної комісії прийнято нелегітимним органом.
Зі змісту касаційної скарги також вбачається, що всі аргументи скаржниці зводяться до нелегітимності прийнятих Зборами уповноважених рішень, та жодним чином не обґрунтовують неправомірність дій державного реєстратора.
Тобто звернення позивачки із цим позовом до суду обумовлене необхідністю захисту права не у сфері публічно-правових відносин, а її корпоративних та майнових прав, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
У цій справі, без надання правової оцінки відносин між позивачкою та третьою особою спір не може бути вирішено, а права позивачки не можуть бути захищені ефективно.
Отже, у справі, що розглядається, оскаржуються реєстраційні дії, яким передує невирішений корпоративний спір, у межах якого можуть бути розв`язані й питання, пов`язані з реєстрацією припинення Менського споживчого товариства, а тому цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивачки у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Скасування спірних реєстраційних дій та записів не призведе до вирішення цього спору і не сприяє виконанню завдання адміністративного судочинства.
За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, Верховний Суд вважає помилковими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що спір у цій справі є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки спірні правовідносини стосуються права учасників справи, пов`язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності юридичної особи.
Особливості ведення господарської діяльності споживчими кооперативами визначаються Законами України "Про кооперацію", "Про споживчу кооперацію" та Господарським кодексом України.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
За наведених обставин, цей спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Правовий висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №825/1475/16 та від 05.08.2020 у справі №815/1782/18, і колегія суддів не вбачає підстав відступати від такого.
Верховний Суд враховує ту обставину, що позивачка вже зверталася Господарського суду Чернігівської області із позовом до Менського споживчого товариства про визнання протиправним і скасування рішення Зборів уповноважених Менського споживчого товариства, оформленого протоколом від 11.05.2018, в частині припинення діяльності споживчого товариства шляхом ліквідації та призначення ліквідаційної комісії, але провадження у справі №927/804/18 було закрито на підставі пункту 6 частини першої статті 231 ГПК України (припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва).
Проте зазначена обставина не спростовує висновку про відсутність у спірних правовідносин спору щодо юрисдикції, водночас у справі №927/804/18 не надавалась оцінка правомірності рішення реєстратора.