ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2021 року
м. Київ
справа № 751/611/17
адміністративне провадження № К/9901/34640/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року (головуючий суддя Оксененко О.М., судді: Губська Л.В., Федотов І.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці ДФС, заступника начальника Чернігівської митниці ДФС Пахути Віталія Антоновича про визнання постанови по справі про порушення митних правил нечинною та її скасування,
В С Т А Н О В И В:
В січні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулась до суду з позовом до Чернігівської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач), заступника начальника Чернігівської митниці ДФС Пахути Віталія Антоновича про визнання нечинною та скасування постанови по справі про порушення митних правил № 0012/102000000/17 від 25 січня 2017 року.
Обґрунтовуючи позовну заяву, ОСОБА_1 вказувала на відсутність в її діях ознак правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки вона, діючи як митний брокер, здійснювала митне оформлення імпортованого автомобілю на підставі наданих їй первинних документів, зокрема, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Італійської Республіки, рахунку-фактури, акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, довіреності щодо.
Постановою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 22 березня 2017 року скасовано постанову в справі про порушення митних правил №0012/102000000/17 від 25 січня 2017 року, винесену заступником начальника Чернігівської митниці ДФС Пахутою В.А. відносно ОСОБА_1 щодо вчинення правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 139 936,05 грн.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно здійснено декларування ввезеного транспортного засобу на підставі наданих їй первинних документів та, як наслідок, вказав про недопущення нею порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України; водночас суд вказав, що позовна вимога про визнання постанови в справі про порушення митних правил нечинною не підлягає задоволенню, оскільки є безпідставною, необґрунтованою та непередбаченою чинним законодавством.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.
При цьому, апеляційний суд дійшов висновку про допущення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, оскільки згідно листа листа-відповіді ТОВ "Західно-Український автомобільний дім" від 27 грудня 2016 року №2712/16-1 датою першої реєстрації спірного автомобіля є 22 квітня 2008 року, датою випуску - 28 січня 2008 року (а не 2010 рік, як задекларовано позивачем), а тому вона, зазначаючи в митній декларації інформацію, повинна була усвідомлювати, що остання може бути неправдивою та суттєво вплинути на розмір митних платежів.
Не погоджуючись з прийнятим апеляційним судом рішенням, позивач звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на ті ж доводи і обставини, що вже наводились нею в позовній заяві, просила його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідач в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду попередньої інстанції, яке він вважає обґрунтованим і законним, - без змін.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.
Судами встановлено, що позивач як особа, уповноважена на роботу з митницею (декларант), 26 травня 2015 року подала до митного поста "Чернігів-вантажний" Митниці для здійснення митного оформлення транспортного засобу "Mersedes - Benz", модель "SPRINTER 313 CDI", номер кузова НОМЕР_1 митну декларацію, оформлену відповідно до обраного митного режиму імпорту та товаросупровідних документів до неї, якій присвоєно №102110000/2015/022689.
До МД додавались наступні документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Італійської Республіки від 22 жовтня 2010 року № НОМЕР_2, рахунок-фактура від 18 травня 2015 року №10/05/2015, довіреність від 21 травня 2015 року НОМЕР_3, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 22 травня 2015 року №205020103/2015/000713 тощо.
Одержувачем та покупцем товару є громадянин ОСОБА_2, зареєстрований в АДРЕСА_1, а ввезення транспортного засобу на митну територію України здійснено ОСОБА_3, зареєстрованим в АДРЕСА_2 ; продавцем товару виступала фірма "FFZ TRADE CORPORATION".
На підставі зазначених у ВМД від 26 травня 2015 року відомостей та доданих до неї документів було проведено розрахунок митних платежів за транспортний засіб "Mersedes-Benz", модель "SPRINTER 313 CDI", номер кузова НОМЕР_1 за кодом товару згідно УКТ ЗЕД - 8704219900 (не більше як 5 років) та нараховано до сплати ввізне мито - 7 846,35 грн., додатковий імпортний збір за товари, що ввозяться на митну територію України фізичними особами, - 3 923,18 грн., акцизний податок - 996,70 грн., податок на додану вартість - 18 245,95 грн., а всього - 31 012,18 грн., які і були сплачені, а транспортний засіб - випущений у вільний обіг на митний території України.
04 січня 2017 року головним державним інспектором відділу протидії митним правопорушенням УБзМП Митниці Койстрик Ю.В. складено протокол про порушення митних правил №0012/102000000/17, згідно якого декларантом ОСОБА_1 вчинено дії, які мають ознаки порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України, в частині заявлення в митній декларації з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів неправдивих відомостей щодо календарного та модельного року виготовлення транспортного засобу "Mersedes-Benz", модель "SPRINTER 313 CDI", номер кузова НОМЕР_1 .
Вказаний висновок було зроблено на підставі відповіді на запит Митниці до ТОВ "Західно-Український автомобільний дім" (офіційного дилера Даймлер АГ) від 27 грудня 2016 року №2712/16-1, згідно якої датою першої реєстрації для зазначеного транспортного засобу є 22 квітня 2008 року, датою випуску - 28 січня 2008 року.
25 січня 2017 року заступником начальника Митниці Пахутою В.А. винесено постанову в справі про порушення митних правил №0012/102000000/17, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів в сумі 139 936,05 грн.
Не погоджуючись із винесеною митним органом постановою у справі про порушення митних правил, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За змістом частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії (частина 5 статті 255 МК України).
З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації (частина 8 статті 264 МК України).
Стаття 458 МК України передбачає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Згідно зі статтею 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Отже згідно диспозиції даної норми порушення митних правил має місце у разі зазначення декларантом з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги або кількості товару, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.
Стаття 489 МК України визначає обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про порушення митних правил. За вимогами цієї статті посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В той же час за змістом статті 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, декларування спірного автомобілю здійснювалось ОСОБА_1 на підставі наданих їй оригіналів документів, які узгоджувались між собою, не мали будь-яких розбіжностей (протиріч) та не викликали жодних сумнівів.
Зокрема, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу зазначена дата першої постановки на облік - 22 жовтня 2010 року; аналогічна дата вказана в рахунку-фактурі від 18 травня 2015 року №10/05/2015, акті проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 22 травня 2015 року №205020103/2015/000713, звіті №2281/15 про оцінку колісного транспортного засобу, листі ПрАТ "АвтоКапітал", в яких датою виготовлення автомобіля "Mersedes-Benz", модель "SPRINTER 313 CDI" визначено 2010 рік.
Відтак суд першої інстанції вказав на відсутність в діях позивача умислу та мети, спрямованої на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.
Що ж до висновку апеляційного суду про те, що ОСОБА_1, діючи як митний брокер та зазначаючи в митній декларації інформацію, повинна була усвідомлювати, що остання може бути неправдивою та суттєво вплинути на розмір митних платежів, то він не ґрунтується на вимогах законодавства та не узгоджується із диспозицією статті 485 МК України.
Врахувавши наведене вище в сукупності, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та скасування постанови в справі про порушення митних правил №0012/102000000/17 від 25 січня 2017 року, винесеної заступником начальника Чернігівської митниці ДФС Пахутою В.А. відносно ОСОБА_1 щодо вчинення правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 139 936,05 грн.
Відповідно до частин 1 - 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд