ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/3530/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18 січня 2021 року (головуючий - Плахов О.В., судді: Геза Т.Д., Мартюхіна Н.О.) у справі
за позовом заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області
до: (1) Головного управління Держгеокадастру в Харківській області, (2) ОСОБА_1, (3) Фермерського господарства "Ранг",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 2 - Фермерського господарства "Приоскільне",
про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди, суборенди земельної ділянки, скасування їх державної реєстрації та повернення земельної ділянки.
(у судове засідання з`явилась прокурор Костюк О.В.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. Заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області (далі - прокурор, Позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Харківській області (далі - Відповідач 1, ГУ Держгеокадастру в Харківській області), фізичної особи ОСОБА_1 (далі - Відповідач 2), Фермерського господарства "Ранг" (далі - Відповідач 3, ФГ "Ранг"), в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгемагенства у Харківській області "Про передачу в оренду земельної ділянки" від 26.09.2014 № 2310-СГ;
- визнати недійсним, укладений 21.11.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 договір оренди землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, площею 14,2449 га, яка розташована за межами населених пунктів Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області та скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки;
- визнати недійсним, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Ранг" договір суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 14,2449 га, яка розташована за межами населених пунктів Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області та скасувати державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки;
- зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку загальною площею 14,2449 га, яка розташована за межами населених пунктів Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, кадастровий номер 6323783000:02:000:0611 вартістю 304 411, 07 грн державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.
2. Узагальнено позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що звертаючись до ГУ Держземагенства у Харківській області із заявою про отримання земельної ділянки, ОСОБА_1 не мав на меті створити нове фермерське господарство, а його дії були спрямовані на отримання ФГ "Ранг" в користування спірної земельної ділянки за спрощеною процедурою - без проведення земельних торгів (аукціону), передбачених статтями 124, 134 Земельного кодексу України у відповідній редакції.
3. В обґрунтування ж наявності підстав для представництва інтересів держави в суді прокурор зазначив про необхідність вирішення проблем суспільного значення, існування яких виправдовує застосування механізму повернення спірної землі із незаконного користування Відповідачів. На думку прокурора, порушення інтересів держави полягає в недотриманні ГУ Держземагентства у Харківській області вимог спеціального законодавства, що призвело до незаконної передачі землі у користування ОСОБА_1, а згодом в суборенду ФГ "Ранг" без проведення обов`язкових земельних торгів (аукціону), чим підривається авторитет держави в особі органів виконавчої влади, які уповноважені на виконання функцій держави та реалізації державної політики на конкретній території.
3.1. З огляду на те, що ГУ Держгеокадастру у Харківській області є органом, уповноваженим державою на здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, у т.ч. законності укладення цивільно-правових угод з цих питань, і є Відповідачем 1 у даній справі, прокурор звернувся до суду з даним позовом самостійно.
Короткий зміст і мотиви судових рішень
4. Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.03.2020 у задоволенні позовних вимог у даній справі відмовлено.
5. За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2021, вказане вище рішення місцевого господарського суду скасовано, позов прокурора залишено без розгляду.
5.1. Прийняту постанову апеляційний господарський суд мотивував такими аргументами:
- ГУ Держгеокадастру в Харківській області не позбавлене права самостійно звернутися до суду з відповідним позовом про визнання недійсними спірних договорів оренди (суборенди) земель та навести підстави, за яких вважало би видачу, зокрема, і спірного наказу незаконним, а суд під час розгляду такого позову не позбавлений права надати правову оцінку такому наказу, який є, фактично, письмовою формою волевиявлення особи, яка діє від імені власника землі у спірних правовідносинах;
- так як ГУ Держгеокадастру в Харківській області, яке прокурор визначив в якості Відповідача 1 у даній справі, не позбавлене права звернутися у суд із вказаним позовом і до повноважень прокурора не віднесено позбавлення його такого права, то на виконання частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор був зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідний орган Держгеокадастру, який у свою чергу мав розглянути таке звернення та вжити заходів щодо захисту інтересів держави і лише не вжиття таких заходів у розумний строк з боку вказаного органу або немотивована відмова вжити такі заходи давали б підстави прокурору для звернення з позовом до суду в інтересах держави у даній справі; разом з тим, до позовної заяви прокурором не було додано доказів здійснення відповідного попереднього повідомлення уповноваженого органу;
- у відзиві на позовну заяву ГУ Держгеокадастру в Харківській області наполягало на належності саме йому відповідно до законодавства України повноважень щодо захисту охоронюваних законом інтересів держави в даних правовідносинах, а прокурором при зверненні з позовом не доведено, що вказаний орган не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження, а тому не підтверджено підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись із постановою апеляційного господарського суду, заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги (узагальнено)
7. У поданій касаційній скарзі заступник керівника Харківської обласної прокуратури стверджує, що при ухваленні оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції було неправильно застосовано положення статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статті 188 Земельного кодексу України, статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", пунктів 1, 7 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015, а також порушено приписи статей 45, 53 Господарського процесуального кодексу України.
7.1. Обґрунтовуючи вказане скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не врахованого того, що позов у цій справі заявлено прокурором як позивачем, який володіє спеціальною процесуальною правоздатністю саме через те, що ГУ Держгеокадастру в Харківській області повноважень на подання аналогічного позову взагалі немає. Крім цього, неможливою є ситуація за якої позивачем і відповідачем у справі буде один і той самий орган державної влади. Таку ж позицію поділяє Верховний Суд, зокрема, у постановах від 23.05.2018 у справі № 389/29/17-ц, від 11.02.2019 у справі № 183/4638/16, від 07.09.2020 у справі № 917/468/19, проте висновки із наведених постанов касаційного суду судом апеляційної інстанції не враховані.
7.2. Крім цього, скаржник стверджує, що апеляційним господарським судом не було враховано також висновків Верховного Суду щодо застосування приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру" і які полягають у тому, що процедура попереднього повідомлення прокурором уповноваженого органу застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Однак у випадку відсутності органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів у спірних правовідносинах процедура попереднього повідомлення не застосовується (постанови Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 12.01.2021 у справі № 922/526/19, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
Доводи відзиву Відповідача 3 (узагальнено)
8. У відзиві на касаційну скаргу ФГ "Ранг" заперечує проти викладених у ній доводів. Постанову апеляційного господарського суду вважає законною, а тому просить залишити її без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій
9. Як убачається з позовної заяви, заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом до органу, уповноваженого розпоряджатися землею державної власності у спірних правовідносинах, до фізичної особи та до фермерського господарства, яке є суборендарем земельних ділянок про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсними договорів оренди та суборенди, а також про зобов`язання повернути державі земельну ділянку, надану для ведення фермерського господарства.
9.1. Поряд із підставами заявленого позову прокурор навів також аргументи щодо наявності порушених, на його думку, інтересів держави та необхідності їх захисту, а також вказав про те, що звертається до суду з даним позовом самостійно, оскільки ГУ Держгеокадастру у Харківській області, як орган, що уповноважений державою на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах є одним із відповідачів у цій справі і повноважень на заявлення аналогічного позову немає.
10. Розглядаючи дану справу у місцевого господарського суду не виникло жодних питань щодо підставності участі прокурора у ній. Втім апеляційний господарський суд (за викладених вище мотивів) вирішив, що прокурором не було підтверджено підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
11. В цілому саме до питання правомірності чи неправомірності участі прокурора у даній справі звелися аргументи учасників на етапі її перегляду Верховним Судом, а тому саме воно наразі і становить основу касаційного провадження.
11.1. Вирішуючи вказане питання колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла наступних висновків.
12. Так, Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних чи господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, у постанові від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
13. Частиною 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) визначено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
14. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою (частина 3 статті 53 ГПК України).
15. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у редакції, чинній на час звернення до суду).
16. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци 1 - 3 частини 4 статті 23 цього ж Закону).
17. У постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.
18. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац 2 частини 5 статті 53 ЦПК України).
19. Господарський суд апеляційної інстанції, залишаючи позов прокурора без розгляду, зазначив, що відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави у цій справі, оскільки існує уповноважений суб`єкт владних повноважень - ГУ Держгеокадастру в Харківській області, - до якого прокурор всупереч вимогам статті 23 Закону України "Про прокуратуру" не звертався перед поданням позову.
20. Натомість прокурор вказав, що є Позивачем, бо ГУ Держгеокадастру в Харківській області - один зі співвідповідачів, наказ якого оскаржується через недотримання вимог законодавства стосовно передання земельної ділянки в користування для ведення фермерського господарства. Цим прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто, навів підставу для представництва інтересів держави.
21. З огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив ГУ Держгеокадастру в Харківській області одним зі співвідповідачів у справі та заявив вимогу про визнання незаконним і скасування його наказу, помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про неможливість захисту прокурором інтересів держави за вимогами, які він заявив у справі № 922/3530/19.
22. За таких обставин колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з доводами касаційної скарги про те, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та звернувся до суду як самостійний Позивач й відхиляє як необґрунтовані аргументи відзиву на касаційну скаргу.
23. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відмічає, що наведене правозастосування положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру", крім вже згаданих позицій касаційного суду, повністю узгоджується також і з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 15.01.2020 у справі № 698/119/18 та постанові від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, спір у яких виник у подібних даній справі правовідносинах.
23.1. В цій частині колегія суддів вважає доцільним акцентувати, що відповідно до приписів статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" саме Велика Палата Верховного Суду є спеціально створеним колегіальним органом Верховного Суду, метою діяльності якого є забезпечення однакового застосування судами норм права.