ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/1141/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Ранг"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11 січня 2021 року (головуючий - Хачатрян В.С., судді: Ільїн О.В., Россолов В.В.) у справі
за позовом заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області
до: (1) Головного управління Держгеокадастру в Харківській області, (2) ОСОБА_1, (3) Фермерського господарства "Ранг",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Фермерського господарства "Приоскільне",
про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсними договорів та повернення земельної ділянки.
(у судове засідання з`явилась прокурор Костюк О.В.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Встановлені обставини спору
1. 11.09.2014 фізична особа ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 ) звернувся до Головного управління Держземагенства у Харківській області із заявою про надання в оренду земельної ділянки (кадастровий номер 6323783000:02:000:0614) для ведення фермерського господарства площею 26,5348 га, що розташована за межами населеного пункту на території Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.
2. Наказом Головного управління Держземагенства у Харківській області "Про надання в оренду земельної ділянки" від 26.09.2014 № 2307-СГ ОСОБА_1 було надано в оренду бажану земельну ділянку для ведення фермерського господарства, строком на 49 років.
3. В подальшому 21.11.2014 між Головним управлінням Держземагенства в Харківській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди відповідної земельної ділянки. Також сторонами складено акт погодження меж земельної ділянки та акт приймання-передачі земельної ділянки згідно з договором оренди землі.
4. 16.05.2016 між Головним управлінням Держземагенства в Харківській області та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 21.11.2014, відповідно до якої визначено розмір орендної плати в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
5. 09.09.2016 ОСОБА_1 зареєстрував Фермерське господарство "Приоскільне".
6. Далі, 07.12.2016 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із заявою про надання згоди на передачу в суборенду, орендованих ним земельних ділянок (8 штук), в тому числі і ділянки з кадастровим номером 6323783000:02:000:0614.
7. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 14379-СГ від 13.12.2016 ОСОБА_1 надано згоду на передачу вказаної земельної ділянки в суборенду.
8. 06.01.2017 між ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Ранг" укладено договір суборенди землі, відповідно до умов якого в суборенду останньому була передана вже неодноразово згадана земельна ділянка загальною площею 26,5348 га з кадастровим номером 6323783000:02:000:0614.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
9. У квітні 2020 року заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області (далі - прокурор, Позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Харківській області (далі - Відповідач 1, ГУ Держгеокадастру в Харківській області), ОСОБА_1 (далі - Відповідач 2), Фермерського господарства "Ранг" (далі - Відповідач 3, ФГ "Ранг"), в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгемагенства у Харківській області "Про передачу в оренду земельної ділянки" від 26.09.2014 № 2307-СГ;
- визнати недійсним, укладений 21.11.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 договір оренди землі та скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки;
- визнати недійсним, укладений 06.01.2017 між ОСОБА_1 та ФГ "Ранг" договір суборенди земельної ділянки та скасувати державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки;
- зобов`язати ОСОБА_1 та ФГ "Ранг" повернути земельну ділянку загальною площею 26,5348 га, кадастровий номер 6323783000:02:000:0614, вартістю 666 127, 28 грн державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.
10. Узагальнено позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що Головне управління Держземагенства у Харківській області неналежно перевірило заяву ОСОБА_1 щодо передання йому земельної ділянки в оренду, адже останній насправді не мав на меті створити нове фермерське господарство, а його дії були спрямовані на отримання ФГ "Ранг" в користування спірної земельної ділянки за спрощеною процедурою - без проведення земельних торгів (аукціону), передбачених статтями 124, 134 Земельного кодексу України у відповідній редакції.
11. В обґрунтування ж наявності підстав для представництва інтересів держави в суді прокурор зазначив про необхідність вирішення проблем суспільного значення, існування яких виправдовує застосування механізму повернення спірної землі із незаконного користування відповідачів. На думку прокурора, порушення інтересів держави полягає в недотриманні Головним управлінням Держземагентства у Харківській області вимог спеціального законодавства, що призвело до незаконної передачі землі у користування ОСОБА_1, а згодом в суборенду ФГ "Ранг" без проведення обов`язкових земельних торгів (аукціону), чим підривається авторитет держави в особі органів виконавчої влади, які уповноважені на виконання функцій держави та реалізації державної політики на конкретній території.
11.1. З огляду на те, що ГУ Держгеокадастру у Харківській області наразі є органом, уповноваженим державою на здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, у т.ч. законності укладення цивільно-правових угод з цих питань, і є Відповідачем 1 у даній справі, прокурор звернувся до суду з даним позовом самостійно.
Короткий зміст і мотиви судових рішень
12. Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 у задоволенні позовних вимог у даній справі відмовлено.
12.1. Господарський суд першої інстанції при вирішенні спору послався на положення Земельного кодексу України, Закону України "Про фермерське господарство", статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини та дійшов висновку про дотримання Відповідачами 1 і 2 вимог законодавства, яке регулює питання надання в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства, а також про відсутність правових підстав для визнання недійсними наказу та оспорюваних договорів оренди та суборенди землі з підстав, які навів прокурор.
12.2. Окремо місцевий господарський суд акцентував, що виникненню права оренди у ОСОБА_1 слугувала та передувала активна участь у такому процесі ГУ Держземагенства у Харківській області як органу державної влади, уповноваженого розпоряджатися землями державної власності, тому право оренди набуте другим Відповідачем законним шляхом. Відповідальність за порушення процедури розгляду заяви та перевірки її відповідності вимогам статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" у будь-якому випадку не може покладатися на особу, яка розраховувала на її належність і легітимність, отже, у спірних правовідносинах визнання наказу та договорів оренди та суборенди землі недійсними призведе до непропорційного втручання в право ОСОБА_1 та ФГ "Ранг" на мирне володіння майном.
13. За наслідками перегляду цієї справи в апеляційному порядку, постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2021, рішення Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги частково задоволено.
13.1. Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держземагенства у Харківській області "Про передачу в оренду земельної ділянки" від 26.09.2014 № 2307-СГ; скасовано державну реєстрацію права оренди та суборенди на спірну земельну ділянку; зобов`язано ОСОБА_1 та ФГ "Ранг" повернути земельну ділянку державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.
14. Апеляційний господарський суд мотивував свою постанову такими аргументами:
14.1. Представництво інтересів держави прокурором у даній справі є обґрунтованим та правомірним. Прокурор належно довів, що порушення інтересу держави у цих правовідносинах відбулося внаслідок ігнорування відповідачами встановленого на законодавчому рівні порядку розпорядження земельною ділянкою в силу прагнення отримати таку ділянку за спрощеною, пільговою процедурою без проведення земельних торгів та у не створенні фермерського господарства для роботи якого виділялась відповідна земля.
Враховуючи той факт, що ГУ Держгеокадастру у Харківській області є одним із відповідачів у цій справі, то раціонально вважати, що у спірних правовідносинах відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції, у зв`язку з чим, звертаючись із даним позовом прокурор набув статусу Позивача.
14.2. З матеріалів цієї справи слідує, що розглядаючи заяву ОСОБА_1 про надання йому в оренду спірної земельної ділянки, Головне управління Держземагенства у Харківській області не провело належної перевірки та не пересвідчилося в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду, виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельній ділянці. Земельна ділянка протягом 2014-2017 років взагалі не використовувалась ОСОБА_1, а створення ним через два роки після отримання оспорюваної земельної ділянки Фермерського господарства "Приоскільне" мало на меті ухилення від можливої відповідальності у вигляді оскарження у судовому порядку наказу та договору оренди.
За викладеного апеляційний суд вирішив, що спірна земельна ділянка передана ОСОБА_1 із порушенням вимог статей 116, 121, 123, 134 Земельного кодексу України, статей 7, 12 Закону України "Про фермерське господарство", що є підставою для визнання оспорюваного наказу Головного управління Держземагенства у Харківській області незаконним та його скасування.
14.3. Оспорюваний у даній справі договір оренди укладено на виконання наказу Головного управління Держземагенства у Харківській області № 2307-СГ від 26.09.2014, який наразі судом визнано незаконним та скасовано, а отже і сам договір оренди є таким, який укладений неправомірно.
Водночас, оскільки ОСОБА_1, отримавши в оренду земельну ділянку та створивши фермерське господарство на її основі, не здійснював підприємницької діяльності, а одразу передав виділену землю у суборенду ФГ "Ранг" це свідчить про те, що у даному випадку мало місце невиправдане, штучне використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного пільгового порядку одержання іншим приватним суб`єктом в користування земель державної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів, а отже оспорюваний правочин по суті спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою державної власності, що згідно приписів частин 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України дає підстави вважати його нікчемним.
Так як, неправомірні дії не породжують правомірних наслідків, отже і укладений між ОСОБА_1 та ФГ "Ранг" договір суборенди також є нікчемним.
Проте, оскільки оспорювані правочини є нікчемними, то позовна вимога про визнання їх недійсними не є належним способом захисту права чи інтересу Позивача, а тому і не може бути задоволена.
14.4. Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації права оренди та права суборенди на спірну земельну ділянку, то вказані вимоги є похідними від вимог про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договорів оренди та суборенди, а отже підлягають задоволенню. З цих це підстав задоволенню підлягає і вимога про зобов`язання повернути земельну ділянку.
14.5. Господарський суд першої інстанції, обмежившись посиланням на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Першого протоколу до неї дійшов передчасного висновку про відмову в позові, адже не встановив та в рішенні не зазначив про наявність (чи відсутність) всіх трьох (напрацьованих практикою Європейського суду з прав людини) критеріїв для відповідності втручання держави у право відповідачів. У цій частині місцевий господарський суд не врахував, що певні випадки порушень, на які особа посилається як на підставу для застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції, можуть бути пов`язані із протиправною поведінкою, зокрема, і самого набувача майна.
14.6. Прокурором пропущено позовну давність з вимогами у даній справі, але враховуючи конкретні обставини спору, у тому числі вчинення порушення тим органом, на який покладено владні повноваження в цій сфері, прокурор не позбавлений права просити суд визнати причини пропуску строку позовної давності поважними.
Наявність активних дій прокурора покликаних на захист інтересів держави через подання позову, провадження по якому було закрито у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства визнається судом поважною причиною пропуску строку позовної давності у даній справі і на думку суду за конкретних обставин цього спору це не призводить до порушення принципу правової визначеності та основних цілей інституту позовної давності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та процесуальні дії Верховного Суду
15. Не погодившись із постановою апеляційного господарського суду, ФГ "Ранг" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
15.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.03.2021 подану касаційну скаргу залишено без руху на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у зв`язку із відсутністю у ній передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення в касаційному порядку і надано скаржникові строк для усунення недоліків скарги, а саме для викладення скарги у новій редакції з урахуванням вимог процесуального законодавства.
15.2. На виконання вказаної ухвали скаржник надіслав касаційному суду нову редакцію касаційної скарги, у якій навів підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку, зазначивши, що постанова апеляційного господарського суду підлягає перегляду через наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
У касаційній скарзі ФГ "Ранг" просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 у даній справі скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
15.3. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.04.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФГ "Ранг" (у новій редакції) з підстави касаційного оскарження, що визначена у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги ФГ "Ранг" у новій редакції (узагальнено)
16. У касаційній скарзі скаржник стверджує, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що прокурор у даній справі належно обґрунтував та підтвердив підстави для звернення до суду в інтересах держави є помилковим та таким, що зроблений з неправильним застосуванням приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та без урахування висновків Верховного Суду щодо правильного застосування наведеної норми, що були викладені у постановах від 02.02.2021 у справі № 922/1795/19, від 27.01.2021 у справі № 917/341/19, від 16.09.2020 у справі № 922/708/19, від 07.09.2020 у справі № 917/468/19, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та від 16.12.2020 у справі № 922/534/19.
16.1. Обґрунтовуючи вказане скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що у спірних правовідносинах є орган, який може захищати інтереси держави, а саме це ГУ Держгеокадастру у Харківській області, а тому перед поданням позову прокурор був зобов`язаний попередньо повідомити цей орган про звернення до суду, а також з`ясувати причини з яких цей орган самостійно не звертається з позовом. Подаючи позовну заяву прокурор повинен був довести бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Харківській області щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, однак цього не зробив, а звернувся до суду як самостійний позивач і тим самим усунув компетентний орган державної влади права від права на позов.
17. Крім цього, приймаючи оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що строк позовної давності з вимогами у даній справі пропущено прокурором з поважних причин, але скаржник вважає, що при наданні такого висновку суд здійснив неправильну оцінку поважності цих причин чим неправильно застосував положення частини 5 статті 267 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
17.1. ФГ "Ранг" стверджує, що апеляційним господарським судом було зроблено передчасний висновок про поважність причин пропуску прокурором строків позовної давності внаслідок подання позову з недодержанням правил підвідомчості, адже такий строк пропущено прокурором двічі, а саме як при зверненні до суду з порушенням правил підвідомчості, так і під час звернення до господарського суду у цій справі. Апеляційний суд не звернув уваги, що доказів неможливості пред`явлення позову в передбачений законом строк, як і доказів поважності причин пропуску строку позовної давності, прокурором не подано, а доводи останнього є фактично посиланнями на загальні норми права та необхідність їх застосування.