ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 918/356/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н. Г. - головуючого, Жукова С. В., Огородніка К. М.,
за участю секретаря судового засідання Громак В. О.
за участю представників: АБ "Укргазбанк" - адвоката Бабенка А. І.,
арбітражного керуючого Сибаля А. М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду касаційну скаргу арбітражного керуючого Сибаля Андрія Михайловича
на додаткову постанову Північного-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2021
у справі № 918/356/20
за заявою Публічного акціонерного товариства АБ "Укргазбанк"
до ОСОБА_1
про неплатоспроможність,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.05.2020 відкрито провадження у справі № 918/356/20 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23.11.2020 у справі №918/356/20 за результатами попереднього судового засідання, зокрема, визнано та включено до реєстру вимог кредиторів боржника грошові вимоги АБ "Укргазбанк" на загальну суму 693 794 грн 75 коп., з яких вимоги які є забезпеченими та підлягають задоволенню від продажу майна, що є предметом забезпечення, - 692 954 грн 37 коп. В частині задоволення вимог АБ "Укргазбанк" на суму 2 777 014 грн 36 коп. відмовлено. Включено до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору розмірі 840 грн 38 коп.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 ухвалу Господарського суду Рівненської області від 23.11.2020 у справі №918/356/20 залишено без змін.
Арбітражний керуючий Сибаль А.М. звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просив стягнути з АБ "Укргазбанк" 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
АБ "Укргазбанк" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у якій кредитор просив відмовити арбітражному керуючому Сибалю А. М. у задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 у справі № 918/356/20 частково задоволено заяву керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Сибаля А. М. про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, стягнено з АБ "Укргазбанк" на користь Сибаля А. М. 1 000,00 (одну тисячу) грн витрат на професійну правничу допомогу.
Суд апеляційної інстанції, врахувавши незмінність правової позиції арбітражного керуючого як суді першої, так і апеляційної інстанцій, вимоги КУзПБ щодо знань та кваліфікації арбітражного керуючого у справі про банкрутство, відсутність у матеріалах справи доведення арбітражним керуючим Сибалем А. М. до відома комітету кредиторів боржника про недостатність його професійних знань для ведення справи та погодження з кредиторами укладення відповідної угоди з адвокатським об`єднанням, а також взявши до уваги клопотання АБ "Укргазбанк" про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що заявлена сума витрат на правову допомогу не відповідає засадам справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, а тому зменшив розмір витрат до 1 000 грн.
У касаційній скарзі арбітражний керуючий Сибаль А. М. просить додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 у справі №918/356/20 змінити та стягнути з АБ "Укргазбанк" на його - арбітражного керуючого Сибаля А. М. користь 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, при цьому посилаючись на необґрунтованість висновків апеляційного суду про достатність знань та кваліфікації у арбітражного керуючого для розгляду заяви АБ "Укргазбанк" про грошові вимоги до боржника та можливості підготувати відзив на апеляційну скаргу, у зв`язку з чим вважає, що апеляційний суд помилково зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають стягненню із кредитора на його користь.
Крім того, у касаційній скарзі скаржник зазначає, що правова допомога щодо розгляду кредиторських вимог банку була надана арбітражному керуючому Сибалю А. М. ще у суді першої інстанції, однак не заявлялась ним до стягнення, у зв`язку з чим арбітражний керуючий вважає також помилковими висновки Північно-західного апеляційного господарського суду про можливість зменшення розміру правової допомоги з огляду на незмінність його правової позиції протягом розгляду справи як у суді першої, так і у суді апеляційної інстанцій.
У відзиві на касаційну скаргу АБ "Укргазбанк" просить відмовити арбітражному керуючому Сибалю А. М. у задоволенні касаційної скарги.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н. Г., пояснення представників учасників справи, перевіривши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
За змістом ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом ст. 1 КУзПБ сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
Статтею 1 КУзПБ арбітражного керуючого визначено як одного із учасників у справі про банкрутство.
В ч. 2 ст. 126 ГПК України вказано, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді апеляційної інстанції керуючий реструктуризацією Сибаль А. М. подав копії наступних документів: договір про надання правничої допомоги від 04.01.2021 № 3, додаток до договору від 04.01.2021 №3 про надання правничої допомоги від 04.01.2021, платіжне доручення від 19.01.2021 №6 на суму 10 000 грн, акт № 1/А про надані послуги від 22.01.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, 04.01.2021 між Адвокатським об`єднанням "ГАЛ-ЮРЗАХИСТ" та арбітражним керуючим Сибалем А. М. було укладено договір № 3 про надання юридичних послуг, згідно з п. 2 якого зміст, обсяг, вартість правничої допомоги, яка надається клієнту та порядок розрахунків погоджується сторонами в додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною.
Відповідно до п. 1 додатку №1/А від 04.01.2021 визначено, що клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу клієнту в межах справи № 918/356/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 в частині апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Рівненської області від 23.11.2020 у справі №918/356/20 щодо включення до реєстру вимог кредиторів вимог АБ "Укргазбанк".
Апеляційним судом встановлено, що відповідно до акту про надані послуги №1/А від 22.01.2021 загальна вартість наданої арбітражному керуючому правничої допомоги склала 10 000,00 грн, що включає ознайомлення з матеріалами справи у відповідній частині та підготовку відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до ст. 1 КУзПБ, арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
Згідно із ч. 1 ст. 11 КУзПБ арбітражним керуючим може бути громадянин України, який має вищу юридичну або економічну освіту другого (магістерського) рівня, загальний стаж роботи за фахом не менше трьох років або не менше одного року після отримання відповідної вищої освіти на керівних посадах, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит.
Із наведених положень КУзПБ вбачається, що законодавець визначив ряд вимог щодо професійних якостей, рівня підготовки, професійного стажу фізичної особи, наявність яких дозволить фізичній особі належним чином виконувати обов`язки арбітражного керуючого у справі банкрутство та отримувати передбачену цим Кодексом грошову винагороду (основну та додаткову) та відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство.
Крім того, КУзПБ не містить заборон арбітражному керуючому користуватись правовою допомогою під час виконання ним повноважень у справі про банкрутство, однак, залучаючи для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб, арбітражний керуючий має виходити з критерію їх дійсності та необхідності, а також розумності розміру понесених витрат на такі цілі.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду погоджується із висновками апеляційного суду про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених арбітражним керуючим Сибалем А. М., до 1 000 грн у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на те, що правова позиція арбітражного керуючого не змінювалась, як у суді першої, так і у суді апеляційної інстанції.
Так, мотиви відхилення грошових вимог АБ "Укргазбанк", які зазначені у підготовленому та поданому суду першої інстанції арбітражним керуючим повідомленні на виконання ч. 5 ст. 45 КУзПБ є по своїй суті аналогічними доводам відзиву на апеляційну скаргу, що може свідчити, що у арбітражного керуючого Сибаля А. М. було достатньо знань та кваліфікації, щоб самостійно підготувати відзив на апеляційну скаргу.
Крім того, вирішуючи питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, Північного-західний апеляційний господарський суд обґрунтовано врахував відсутність у матеріалах справи доказів того, що арбітражний керуючий Сибаль А. М. довів до відома комітету кредиторів, що в нього недостатньо знань і кваліфікації для ведення справи.
При цьому, Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що правова допомога щодо розгляду кредиторських вимог банку була надана арбітражному керуючому Сибалю А. М. ще суді першої інстанції, проте не заявлялась ним до стягнення, з огляду на закріплений в ст. 13 ГПК України принцип змагальності сторін, який, зокрема полягає в тому, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У зв`язку із наведеним, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що додаткова постанова Північного-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 у справі № 918/356/20 ухвалена судом відповідно до фактичних обставин, вимог матеріального та процесуального права і підстав для її зміни або скасування не вбачається.
Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судовий збір відповідно до ст.129 ГПК України покладається на заявника касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд-