ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 873/31/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н. Г. - головуючого, Банаська О. О., Огородніка К. М.,
за участю секретаря судового засідання Громак В. О.
за участю представника ТОВ "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" - адвоката Бонтлаба В. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду апеляційну скаргу Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2020
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" на бездіяльність державного виконавця Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) щодо примусового виконання наказів Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020
у справі №873/31/20
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 16.03.2020 у третейській справі № 6/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМ-ПАРТНЕР"
до Приватно-орендного підприємства "ДАРАХІВСЬКИЙ"
про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 у справі №873/31/20 задоволено заяву ТОВ "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 16.03.2020 у третейській справі № 6/20.
На виконання ухвали суду 02.09.2020 видано два накази на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 16.03.2020 у третейській справі № 6/20 про стягнення з Приватно-орендного підприємства "ДАРАХІВСЬКИЙ" на користь ТОВ "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" заборгованості в сумі 92 794,90 грн, третейського збору у сумі 1 328,00 грн та витрат по сплаті судового збору в сумі 1051,00 грн.
ТОВ "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця Теребовлянського РВДВС Південно-Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у виконавчих провадженнях №63071736 та №63072030 щодо примусового виконання наказів Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 у справі №873/31/20, у якій просило визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо порушення строків та порядку вчинення виконавчих дій під час примусового виконання наказів Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 із врахуванням ст. ст. 13, 18, 26, 28 Закону України "Про виконавче провадження".
В обґрунтування скарги зазначено, що з моменту звернення до органу ДВС (07.09.2020) із заявами про примусове виконання наказів Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 станом на 28.09.2020 стягувач не отримав постанов/повідомлень щодо результатів розгляду цих заяв, у зв`язку з чим органом ДВС порушено вимоги зокрема, ст. ст. 13, 18, 26, 28 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 у справі №873/31/20 (суддя Тищенко О. В.) скаргу ТОВ "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" на бездіяльність органу ДВС задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця, яка полягає у порушенні строку направлення стягувачу постанов про відкриття виконавчого провадження, що передбачено ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження". Визнано неправомірними дії державного виконавця у виконавчих провадженнях №63071736 та №63072030, які полягають у направленні постанов про відкриття виконавчого провадження на іншу адресу ніж зазначена стягувачем у заяві, що передбачено ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження". Зобов`язано державного виконавця усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом направлення ТОВ "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" постанови (або іншого виконавчо-процесуального документу) винесеної за результатами розгляду заяв про відкриття виконавчих проваджень №63071736 та № 63072030 щодо примусового виконання наказів Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 у справі №873/31/20. В іншій частині скарги ТОВ "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" відмовлено.
Врахувавши, що державним виконавцем на наступний день після надходження заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження було відкрито відповідні виконавчі провадження та того ж дня накладено арешт на майно, що належить боржнику у межах суми стягнення, беручи до уваги, що станом на 15.10.2020 заборгованість боржником сплачена у повному обсязі та закінчені виконавчі провадження, суд першої інстанції дійшов висновку, що державним виконавцем вчинено достатньо дій для виконання судових наказів № 873/31/20 від 02.09.2020 та про необґрунтованість доводів скаржника щодо бездіяльності державного виконавця з посиланням на приписи ст. ст. 13, 18, 26 Закону України "Про виконавче провадження".
Разом з тим, Північним апеляційним господарським судом було встановлено, що державним виконавцем порушено приписи ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" в частині направлення документів виконавчого провадження стягувачу, оскільки постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.09.2020 (п`ятниця), було направлено стягувачу 22.09.2020 (вівторок), оскільки документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення і підлягали направленню стягувачу 21.09.2020 у понеділок (перший робочий день).
Крім того, Північний апеляційний господарський суд визнав неправомірними дії державного виконавця з направлення постанов про відкриття виконавчих проваджень на адресу стягувача, яка зазначена у виконавчих документів, оскільки у пунктах 19 прохальних частин заяв, стягувач просив виконавчу службу повідомляти його про результати розгляду даної заяви за іншою адресою.
В апеляційній скарзі Теребовлянський РВДВС просить ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 у справі № 873/31/20 скасувати.
Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень заявник апеляційної скарги зазначає неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Теребовлянський РВДВС посилається на необґрунтованість висновків Північного апеляційного господарського суду про допущену державним виконавцем бездіяльність у виконавчих провадженнях №63071736, №63072030, яка полягала у невчасному та не на ту адресу направлення постанов про відкриття виконавчого провадження, оскільки вважає, що виконавцем було дотримано вимоги ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" та надіслано постанови від 18.09.2020 на вказану у виконавчих документах адресу стягувача, враховуючи, що заяви про зміну такої адреси до органу ДВС не надходило.
Водночас Теребовлянський РВДВС посилається на те, що порушення строку надсилання постанов про відкриття виконавчих проваджень на один день, не свідчить про бездіяльність державного виконавця, так як держаним виконавцем було вчинено низку заходів відповідно до покладених на нього обов`язків та виконано накази Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 у повному обсязі і 16.10.2020 винесено постанови про закінчення виконавчого провадження.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" просить апеляційну скаргу Теребовлянський РВДВС залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін посилаючись на те, що Північний апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованих висновків про порушення державним виконавцем вимог ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" та просить залишити без розгляду документи та докази, додані Теребовлянським РВДВС до апеляційної скарги.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами 2, 3 цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.
За змістом ч. 2 ст. 253 ГПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Відповідно до ч. ч. 1 - 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Клопотання ТОВ "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" про залишення без розгляду документів та доказів, що додані Теребовлянським РВДВС до апеляційної скарги колегією суддів залишене без задоволення, з огляду на таке.
Статтею 269 ГПК України визначено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, які полягають зокрема у тому, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Як вбачається із матеріалів справи, до апеляційної скарги Теребовлянського РВДВС було додано копію оскаржуваної ухвали суду першої інстанції; витяг із вебсайту Укрпошти (відстеження поштового відправлення) на підтвердження дати отримання заявником апеляційної скарги оскаржуваної ухвали; витяг із Положення про Теребовлянський РВДВС Південно-Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 26.12.2019 №01/4 та копію наказу Південно-Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 26.12.2019 № 319/03 - на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу.
Згідно з ч. 3. ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Таким чином, до апеляційної скарги Теребовлянського РВДВС були додані документи, обов`язковість долучення яких до апеляційної скарги прямо визначено законом.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н. Г., пояснення представника ТОВ "АГРОХІМ-ПАРТНЕР", дослідивши матеріали справи, матеріали третейської справи №06/20, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.
В п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" розумність строків виконавчого провадження визначено як одну із засад виконавчого провадження.
Зазначена засада виконавчого провадження певною мірою конкретизована в ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна. Постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За змістом ч. ч. 1, 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно визначений в ст. 48 вказаного Закону.
Так, за змістом ч. ч. 1, 2, 4, 6 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 07.09.2020 ТОВ "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" надіслало Теребовлянському РВДВС засобами поштового зв`язку дві заяви про відкриття виконавчих проваджень щодо примусового виконання наказів Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 16.03.2020 у третейській справі № 6/20 про стягнення з Приватно-орендного підприємства "ДАРАХІВСЬКИЙ" на користь ТОВ "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" заборгованості в сумі 92 794,90 грн, третейського збору у сумі 1 328,00 грн та витрат по сплаті судового збору в сумі 1051,00 грн.
При цьому, стягувач просив стягнути з боржника борг у сумі 64 122,90 грн, оскільки заборгованість була частково сплачена, а саме на суму 30 000 грн.
Вказані заяви були зареєстровані в Теребовлянському РВДВС 17.09.2020 та в цей день передані державному виконавцю до примусового виконання.
Постановою заступника начальника відділу Теребовлянський РВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Ключник В. М. 18.09.2020 відкрито виконавче провадження № 63072030 з виконання наказу № 873/31/20 від 02.09.2020 про стягнення з Приватно-орендного підприємства "ДАРАХІВСЬКИЙ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" заборгованості, збитків, пені, штрафу та інфляційних втрат за договором поставки товару №13/19/ТР від 10.04.2019 у загальному розмірі 92 794,90 грн та третейського збору в сумі 1 328,00 грн.
Постановою заступника начальника відділу Теребовлянський РВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Ключник В. М. 18.09.2020 відкрито виконавче провадження №63071736 з виконання наказу № 873/31/20 від 02.09.2020 про стягнення з Приватно-орендного підприємства "ДАРАХІВСЬКИЙ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" витрат по сплаті судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду в сумі 1 051,00 грн.
Крім того, у виконавчому провадженні № 63072030 постановою заступника начальника відділу Теребовлянський РВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 18.09.2020 накладено арешт на майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 70 675,19 грн.
Як вбачається із матеріалів справи і було встановлено апеляційним судом 16.10.2020 державним виконавцем винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень №63072030, №63071736 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку із повним виконанням наказів Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 № 873/31/20, так як борг сплачено стягувачу в повному обсязі 15.10.2020.
Враховуючи, що державним виконавцем на наступний день (18.09.2020) після надходження заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження (17.09.2020) було відкрито виконавчі провадження №63071736, №63072030 та того ж дня 18.09.2020 накладено арешт на майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів у сумі 70 675,19 грн, беручи до уваги, що станом на 15.10.2020 заборгованість боржником стягувачу сплачена у повному обсязі та постановами від 16.10.2020 закінчені виконавчі провадження №63072030, №63071736 щодо виконання наказів №873/31/20 від 02.09.2020, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що державним виконавцем вчинено достатньо дій для виконання судових наказів від 02.09.2020 на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 16.03.2020 у третейській справі № 6/20 та про необґрунтованість доводів скаржника щодо бездіяльності державного виконавця з посиланням на приписи ст. ст. 13, 18, 26 Закону України "Про виконавче провадження".
Разом з тим, колегія суддів не погоджується із висновками апеляційного суду, як суду першої інстанції, в частині задоволення скарги ТОВ "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" та визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця, яка полягає у порушенні строку направлення стягувачу постанов про відкриття виконавчого провадження, що передбачено ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" та визнання неправомірними дій державного виконавця у виконавчих провадженнях №63071736 та №63072030, які полягають у направленні постанов про відкриття виконавчого провадження стягувачу на адресу, яка зазначена у виконавчих документах, а не на адресу зазначену стягувачем у заяві, як передбачено ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження".
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем направлені стягувачу з порушенням терміну направлення на один день та за адресою зазначеною у виконавчому документі, а саме: 40004, м. Суми, вул. Металургів, буд. 17, рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить фіскальний чек № 4810103115260 від 22.09.2020, а не за адресою, зазначеною стягувачем у заявах про відкриття виконавчих проваджень, 42304, Сумська область, Сумський район, смт Степанівка, провулок Промисловий, будинок 4.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Сам факт направлення державним виконавцем постанов про відкриття виконавчого провадження з пропуском строку на один день та не за адресою зазначеною стягувачем у заяві, а за адресою зазначеною у виконавчих документах містить порушення ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження".
Однак такі дії державного виконавця не слід ототожнювати із протиправною бездіяльністю, оскільки як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. При цьому, підлягає оцінці юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Аналогічного правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №342/158/17.
Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
Як вбачається із матеріалів справи, державним виконавцем були вчинені усі необхідні дії щодо своєчасного і повного виконання наказів Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 у розумний строк, результатом чого стало задоволення вимог стягувача за вказаними виконавчими документами у повному обсязі станом на 15.10.2020, тобто впродовж 20 днів, закриття виконавчих проваджень 16.10.2020 у зв`язку з їх повним виконанням.
Колегія суддів також враховує, що звертаючись 28.09.2020 із скаргою на бездіяльність органу ДВС стягувач вказував, що на момент подання цієї скарги він не отримував відповідних постанов/повідомлень щодо результатів розгляду заяв про примусове виконання наказів Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020, у зв`язку з чим ТОВ "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" стверджувало, що Теребовлянський РВДВС не вчинив жодних дій для примусового виконання наказів від 02.09.2020.
Водночас із змісту скарги та доданих до неї документів вбачається, що про відкриття 18.09.2020 виконавчих проваджень, як результат розгляду відповідних заяв про відкриття виконавчих проваджень, стягувач був обізнаний, оскільки звертаючись із скаргою до суду стягувач -і ТОВ "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" зазначав, що на офіційному вебсайті Автоматизованої системи виконавчих проваджень наявна інформація про відкриті 18.09.2020 виконавчі провадження № 63071736 та № 63072030 щодо примусового виконання наказів Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 №873/31/20, які знаходяться у статусі "відкритого виконавчого провадження" та без відповідного статусу "примусове виконання".
Таким чином, встановлені у даній справі обставини спростовують доводи ТОВ "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" щодо допущеної Теребовлянським РВДВС протиправної бездіяльності із виконання наказів Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 у справі № 873/31/20, виданих на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 16.03.2020 у третейській справі № 6/20.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відтак, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що у даному випадку, суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку діям державного виконавця та задовольняючи частково скаргу, вдався до надмірного формалізму та не врахував, що допущене державним виконавцем порушення жодним чином не вплинуло на результат проведення виконавчих дій, не спричинило жодних негативних наслідків для стягувача і не свідчить про протиправну бездіяльність державного виконавця.
На підставі викладеного, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що ухвала Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 у справі № 873/31/20 в частині визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця, яка полягає у порушенні строку направлення стягувачу постанов про відкриття виконавчого провадження, що передбачено ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження"; визнання неправомірними дій державного виконавця у виконавчих провадженнях №63071736 та №63072030, які полягають у направленні процесуальних документів виконавчих проваджень на іншу адресу ніж зазначена стягувачем у заяві, що передбачено ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" та зобов`язання державного виконавця усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом направлення ТОВ "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" постанови (або іншого виконавчо-процесуального документу), винесеної за результатами розгляду заяв про відкриття виконавчих проваджень № 63071736 та № 63072030 щодо примусового виконання наказів Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 у справі №873/31/20 підлягає скасуванню із прийняттям у скасованій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні скарги, а решті ухвала Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 у справі № 873/31/20 підлягає залишенню без змін.
Судовий збір за подання апеляційної скарги, згідно з вимогами ст. 129 ГПК України, суд покладає на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 253, 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, суд,-