УХВАЛА
07 червня 2021 року
м. Київ
Провадження № 13-96зво21
Справа № 1-24/2002
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Британчука В.В.,
суддів Анцупової Т.О., Власова Ю.Л., Григор`євої І.В., Данішевської В.І., Єленіної Ж.М., Князєва В.С., Крет Г.Р., Лобойка Л.М., Пількова К.М., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Ситнік О.М., Сімоненко В.М., Штелик С.П.,
розглянула заяву про самовідвід судді Великої Палати Верховного Суду Прокопенка О.Б. у провадженні за заявою засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Апеляційного суду Сумської області від 30 серпня 2002 року за виключними обставинами і
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Апеляційного суду Сумської області від 30 серпня 2002 року, залишеним без зміни ухвалою Верховного Суду України від 18 березня 2003 року, ОСОБА_1 засуджено за пунктами "г", "е", "ж", "і" ст. 93, ч. 1 ст. 101, ч. 3 ст. 117, ч. 2 ст. 118 ч. 3 ст. 142, Кримінального кодексу України 1960 року, ч.3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 296, ч. 3 ст. 357 Кримінального кодексу України із застосуванням положень ст. 70 цього Кодексу до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
01 квітня 2021 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) ухвалив остаточне рішення у справі "Фарзієв та інші проти України", яким констатував порушення щодо ОСОБА_1 (заява 38805/18) ст. 3 Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) стосовно покарання у виді довічного позбавлення волі без перспективи звільнення.
У зв`язку з встановленими порушеннями прав заявника ЄСПЛ було постановлено, що визнання порушень становить достатню справедливу сатисфакцію.
04 червня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) надійшла заява ОСОБА_1 від 27 травня 2021 року, у якій він просить переглянути вирок апеляційного суду щодо нього за виключними обставинами у зв`язку з ухваленням ЄСПЛ рішення щодо нього (яке, згідно довідки Державної установи "Роменська виправна колонія № 56" від 28 травня 2021 року № 6/284, він отримав 06 травня 2021 року).
Суддя Великої Палати Верховного Суду Прокопенко О.Б. 07 червня 2021 року заявив самовідвід від участі у розгляді заяви ОСОБА_1, мотивувавши тим, що під його головуванням було постановлено оскаржений вирок, у якому він вже висловив свою правову позицію у справі, з питання призначеного заявнику покарання.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 75 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Також ч. 1 ст. 80 КПК встановлено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.
Крім того, ч. 4 ст. 55 Кримінально-процесуального кодексу 1960 року (далі - КПК 1960 року) передбачено, що суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в перегляді цієї справи Верховним Судом.
Розглянувши заяву судді Прокопенка О.Б. про самовідвід, та з метою недопущення повторної участі судді у розгляді справи, Велика Палата дійшла висновку про те, що заява про самовідвід підлягає задоволенню.
Керуючись ч. 4 ст. 55 КПК 1960 року, статтями 75, 80, 81 КПК Велика Палата Верховного Суду,