У Х В А Л А
02 червня 2021 року
м. Київ
справа № 642/1492/20
провадження № 14-33звц21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача - Штелик С. П.,
суддів:Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В.,
перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до начальника комунального закладу охорони здоров`я "Харківське обласне бюро Судово-медичної експертизи" Кравченка Юрія Миколайовича, судово-медичного експерта комунального закладу охорони здоров`я "Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи" Літкевич Наталії Сергіївни про стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до начальника комунального закладу охорони здоров`я "Харківське обласне бюро Судово-медичної експертизи" Кравченка Ю. М., судово-медичного експерта комунального закладу охорони здоров`я "Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи" Літкевич Н. С. про стягнення моральної шкоди у розмірі 100 000 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
У листопаді 2020 року до Ленінського районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2020 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2020 року у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2020 року за нововиявленими обставинами відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2020 року залишено без змін.
У березні 2021 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року.
У заяві про перегляд за нововиявленими обставинами, адресованій Великій Палаті Верховного Суду, заявниця у прохальній частині просить витребувати з Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу оскільки, на її думку, справа містить виключну правову проблему.
Перевіривши доводи заяви ОСОБА_1, Велика Палата Верховного Суду зазначає наступне.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Право касаційного оскарження та судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, визначено у статті 389 ЦПК України.
Вичерпний перелік підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду встановлено статтею 403 ЦПК України. При цьому питання про передачу цивільної справи за касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду згідно зі статтями 403, 404 цього Кодексу відноситься до повноважень Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Порядок перегляду судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами у цивільних справах регулюється главою 3 розділу V ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Частиною першою статті 425 ЦПК України передбачено, що заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.
У частині другій статті 425 ЦПК України встановлено, що заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
Винятків із цього правила ЦПК України не містить.
Ухвалою Верховного Суду у складі суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 березня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у даній справі, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року. Витребувано із Ленінського районного суду м. Харкова цивільну справу № 642/1492/20.
Чинний процесуальний закон не передбачає інституту перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень Касаційного цивільного суду (окрім перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами відповідно до глави 3 розділу V ЦПК України) та самостійного вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про передачу їй на розгляд цивільної справи за касаційною скаргою.
У заяві про перегляд за нововиявленими обставинами, адресованій Великій Палаті Верховного Суду, заявниця у прохальній частині просить витребувати з Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу, так як справа містить виключну правову проблему, однак чинним процесуальним законом до повноважень Великої Палати Верховного Суду вирішення цього питання не належить, оскільки відповідно до норм чинного ЦПК України такими повноваженнями наділений Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду.
З урахуванням наведеного у прийнятті заяви ОСОБА_1 необхідно відмовити та повернути її заявнику.
Згідно з практикою ЄСПЛ право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).
"Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення від 16 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, § 53).
Відмова у прийнятті до розгляду поданої до Великої Палати Верховного Суду заяви не є порушенням права позивача на доступ до суду, адже вона реалізувала право на розгляд її справи судами першої й апеляційної інстанцій, а також реалізувала право на подання скарги на судові рішення до суду касаційної інстанції, який 14 травня 2021 року відкрив касаційне провадження у даній справі.
Керуючись статтями 6, 19 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції, статтями 388, 403, 404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду