Постанова
Іменем України
31 травня 2021 року
м. Київ
справа № 756/12511/17
провадження № 51-880кмп20
ПЕРША СУДОВА ПАЛАТА
КАСАЦІЙНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ ВЕРХОВНОГО СУДУ
у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Антонюк Н.О., Бущенка А.П., Голубицького С.С., Короля В.В.,
Лагнюка М.М., Макаровець А.М., Маринича В.К.,
Марчук Н.О., Огурецького В.П., Стефанів Н.С., Яновської О.Г.,
за участю секретаря
судового засідання Михальчука В.В.,
прокурора Подоляка М.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 19 листопада 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020020001094, щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженки м. Горлівки Донецької обл.,
жительки АДРЕСА_1,
засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 09 серпня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК (у редакції від 07 вересня 2016 року № 1492-VIII).
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 19 листопада 2019 року задовольнив апеляційну скаргу захисника Чумака Д.П. та змінив вирок щодо ОСОБА_1 : призначив засудженій покарання за ч. 1 ст. 185 КК у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, на користь держави.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що вона 15 травня 2019 року на ринку "Привокзальний" у м. Вінниці викрала гаманець ОСОБА_2, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на суму 521 грн.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1 на підставах порушення вимог кримінального процесуального закону та просить призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує на те, що апеляційний суд безпідставно погіршив становище засудженої, оскільки, змінюючи вирок суду першої інстанції, за яким вона була звільнена від відбування покарання у виді позбавлення волі, обрав їй покарання у виді штрафу, яке підлягає реальному виконанню. Він звертає увагу на те, що згідно із ч. 1 ст. 421 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) обвинувальний вирок суду першої інстанції може бути скасований апеляційним судом у зв`язку з необхідністю ухвалити рішення, яке погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подав прокурор, потерпілий чи його представник, і в такому випадку відповідно до ст. 420 КПК суд апеляційної інстанції має ухвалити свій вирок. Крім того, прокурор зазначає, що кримінальне провадження було розглянуто в апеляційному порядку за відсутності засудженої, тоді як її участь згідно із ч. 4 ст. 401 КПК є обов`язковою.
ПІДСТАВИ ДЛЯ ПЕРЕДАЧІ СПРАВИ НА РОЗГЛЯД ПАЛАТИ
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 березня 2021 року кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 на підставі ч. 1 ст. 434-1 КПК передано на розгляд Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Таке рішення колегія суддів прийняла у зв`язку з тим, що вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 02 червня 2020 року у справі № 303/5271/17 (провадження № 51-8830км18)[1].
ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ
У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу.
Іншим учасникам повідомлено про час та місце розгляду кримінального провадження в касаційному порядку, проте в судове засідання вони не прибули, що не перешкоджає розгляду.
МОТИВИ СУДУ
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, Перша судова палата дійшла такого висновку.
Щодо підстав передачі провадження на розгляд палати
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 передано на розгляд Першої судової палати у зв`язку з тим, що колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові колегії суддів цієї ж палати від 02 червня 2020 року у справі № 303/5271/17 (провадження № 51-8830км18)[2]. Цією постановою скасовано ухвалу апеляційного суду з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції на підставах істотного порушення кримінального процесуального закону, що полягало у недотриманні апеляційним судом форми судового рішення: при погіршенні становища засудженого апеляційним судом було постановлено ухвалу.
Щодо доводів касаційної скарги
У касаційній скарзі прокурор посилається на порушення вимог кримінального процесуального закону апеляційним судом під час постановлення ухвали стосовно ОСОБА_1 на тих підставах, що за відсутності апеляційної скарги прокурора, потерпілого чи його представника рішенням цього суду у формі ухвали необґрунтовано погіршено становище засудженої шляхом зміни покарання у виді позбавлення волі, від відбування якого вона була звільнена, на покарання у виді штрафу, яке підлягає реальному виконанню.
Згідно із ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Частиною 1 ст. 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити вирок або ухвалу без зміни; змінити вирок або ухвалу; скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок; скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу; скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження; скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
За змістом ч. 1 ст. 408 КПК апеляційний суд змінює вирок місцевого суду у випадках: пом`якшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого; 2) зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення; зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення; в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.
Згідно із ч. 1 ст. 420 КПК суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення; необхідності застосування більш суворого покарання; скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції; неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
Відповідно з ч. 4 ст. 401 КПК обвинувачений підлягає обов`язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов`язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, - також у разі, якщо про це надійшло його клопотання.
Суд першої інстанції засудив ОСОБА_1 до покарання у виді позбавлення волі, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК.
Не погоджуючись із вироком місцевого суду, захисник Чумак Д.П. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на суворість призначеного засудженій покарання та просив обрати його у виді штрафу.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 в судовому засіданні, задовольнив апеляційну скаргу її захисника та ухвалою змінив вирок, призначивши засудженій покарання за ч. 1 ст. 185 КК у виді штрафу. Таким чином, замість призначеного судом першої інстанції покарання у виді позбавлення волі, від відбування якого ОСОБА_1 була звільнена з випробуванням, суд апеляційної інстанції призначив покарання у виді штрафу, який хоч і є менш суворим видом покаранням, але оскільки засуджена не може бути звільнена від його відбування на підставі ст. 75 КК, то її становище фактично було погіршено.
Така позиція в повній мірі узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03 лютого 2020 року (справа № 309/2466/18, провадження № 51-2770кмо19)[3], відповідно до якого з огляду на положення статей 420, 421 КПК рішення про призначення особі покарання, у тому числі менш суворого, але яке підлягає реальному відбуванню, замість призначеного судом першої інстанції покарання, від відбування якого її було звільнено з випробуванням, ухвалюється судом апеляційної інстанції у формі вироку.
Таким чином, суд апеляційної інстанції в даному кримінальному провадженні допустив істотне порушення кримінального процесуального закону, що є підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанції з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно врахувати викладене, належним чином виконати всі вимоги КПК, зокрема передбачені ч. 4 ст. 401 КПК, та постановити законне й обґрунтоване судове рішення.
На підставі наведеного судова палата не вбачає підстав для відступу від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 02 червня 2020 року у справі № 303/5271/17 (провадження № 51-8830км18)[4].
Керуючись статтями 376, 433, 434, 436, 438, 441, 442 Кримінального процесуального кодексу України, Верховний Суд