Постанова
Іменем України
10 червня 2020 року
м. Київ
справа № 569/14092/19
провадження № 61-17886св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Державне підприємство "Сетам", ОСОБА_2,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Державного підприємства "Сетам", ОСОБА_2, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", ОСОБА_3, про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсними та скасування протоколу проведення електронних торгів та акта державного виконавця про реалізацію арештованого майна
за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 червня 2020 року у складі судді Кучиної Н. Г.та постанову Рівненського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Ковальчук Н. М., Шимківа С. С.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсними електронні торги, проведені Державним підприємством "Сетам" (далі - ДП "Сетам") з реалізації нерухомого майна - нежитлових приміщень площею 302,2 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, (лот № 341712);
визнати недійсними та скасувати протокол проведення електронних торгів від 06 травня 2019 року № 404059 та акт державного виконавця про реалізацію арештованого майна від 13 червня 2019 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що на забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання іпотечного кредиту в іпотеку передавалось майно площею 213,5 кв. м, а інша частина майна площею 88,7 кв. м була добудована спільно ним та ОСОБА_3 як подружжям пізніше. У зв`язку з цим вважає, що оспорювані торги порушують його право спільної сумісної власності в частині добудови предмета іпотеки. Зазначає, що іпотечне майно було продано в межах виконавчого провадження про стягнення коштів, що суперечить Закону України "Про іпотеку" та Закону України "Про виконавче провадження". ДП "Сетам" при організації проведення торгів порушило статтю 43 Закону України "Про іпотеку", а саме не опублікувало повідомлення про продаж у засобах масової інформації та не направило письмового повідомлення про проведення прилюдних торгів ні скаржнику як співвласнику майна, ні іпотекодавцю. Також вказував на неправомірність дій державного виконавця при організації та проведенні електронних торгів. У зв`язку з цим просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рівненський міський суд Рівненської області рішенням від 22 червня 2020 року в задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що електронні торги були проведені з дотриманням встановленого законом порядку, а тому немає підстав для визнання їх результатів недійсними.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Рівненський апеляційний суд постановою від 29 жовтня 2020 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 червня 2020 року залишив без змін.
Мотивував судове рішення апеляційний суд тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У листопаді 2020 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 червня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Підставою касаційного оскарження рішення зазначила відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме - з приводу правомірності продажу іпотечного майна в межах виконавчого провадження про стягнення грошових коштів за умови наявності одночасно відкритого виконавчого провадження про звернення стягнення на предмет іпотеки, що суперечить Закону України "Про іпотеку" та Закону України "Про виконавче провадження".
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами того, що позивач оскаржував саму процедуру проведення електронних торгів та неодноразово наголошував на тому, що відповідачі порушили норми законів України "Про іпотеку" та "Про виконавче провадження", оскільки іпотечне майно було реалізоване в межах виконавчого провадження про стягнення коштів, а не в межах відкритого виконавчого провадження про звернення стягнення на предмет іпотеки.
У спірному випадку в межах виконавчого провадження № 56437815 (щодо стягнення грошових коштів у рахунок погашення кредиту) державний виконавець провів опис та арешт майна боржника, керуючись нормами Закону України "Про виконавче провадження". Водночас державний виконавець в постанові не зазначив, що нежитлові приміщення площею 302,2 кв. м на АДРЕСА_1 є іпотечним майном, на яке вже накладено заборону відчуження. Однак в заявці на реалізацію арештованого майна це майно вже значиться як таке, що перебуває в іпотеці Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи"). Відповідно, отримавши заявку на реалізацію арештованого майна, ДП "Сетам" здійснило продаж вже іпотечного майна в межах того самого виконавчого провадження № 56437815 про стягнення грошових коштів. Тобто звернення стягнення на предмет іпотеки мало відбутися на підставі рішення апеляційного суду Рівненської області у справі № 569/22802/13-ц та відповідного відкритого виконавчого провадження № 56438500, оскільки очевидним є те, що звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості за кредитним договором є різними самостійними способами захисту порушених прав, тому їх ототожнювати не можна.
У лютому 2021 року ДП "Сетам", представник ОСОБА_2 - адвокат Курись О. П. та Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просили відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, оскільки ці судові рішення є законними та обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали їм належну правову оцінку.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
03 березня 2021 року справа № 569/14092/19 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що 06 травня 2019 року ДП "Сетам" провело електронні торги з продажу нежитлового приміщення загальною площею 302,2 кв. м на АДРЕСА_1, яке було предметом іпотеки згідно з іпотечним договором від 15 лютого 2006 року № 101/06.
ДП "Сетам" опублікувало інформацію про реалізацію лоту № 341712 у двох друкованих засобах інформації: в газеті "Aviso" від 10 квітня 2019 року № 12 та в газеті "Вісті" від 12 квітня 2019 року № 14.
Окрім того, повідомлення про реалізацію лоту № 341712 направлено сторонам виконавчого провадження, зокрема ОСОБА_4 листом від 08 квітня 2019 року № 3996/17-18-19, що підтверджується витягом із журналу вихідної кореспонденції ДП "Сетам" за 2019 рік.
Реалізація нежитлового приміщення з електронних торгів відбулась в межах виконавчого провадження № 56438500, відкритого Рівненським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.
Згідно зі звітом (реєстраційний номер звіту 190206/1)про оцінку нежитлового приміщення загальною площею 302,2 кв. м на АДРЕСА_1 його вартість становить 2 548 200,00 грн.
Переможцем торгів стала ОСОБА_2, що підтверджується протоколом проведення електронних торгів № 404059.
14 червня 2019 року на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Бенецька Р. Б. видала свідоцтво та здійснила державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результа