Постанова
Іменем України
10 червня 2021 року
м. Київ
справа №759/12839/17
провадження №61-2325св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 січня 2021 року у складі судді Кулікової С. В.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, у якому просила: визначити порядок користування квартирою
АДРЕСА_1, виділивши їй у користування ізольовану кімнату площею 10 кв. м, а відповідачу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надати дві кімнати площею 16 кв. м (разом з балконом площею 6 кв. м) та 14,8 кв. м, залишивши інші місця у загальному користуванні, а саме: кухню, вбиральню, коридор, та ванну кімнату; зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні належною їй 1/4 частини квартири
АДРЕСА_1, та зобов`язати її надати ключі від вхідних дверей цієї квартири; вселити ОСОБА_1 в кімнату площею 10 кв. м у квартирі АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 24 квітня 2020 року позов задоволено.
Встановлено порядок користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1, виділивши ОСОБА_1 у користування ізольовану кімнату площею 10 кв. м, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надати дві кімнати площею 16 кв. м (разом з балконом площею 6 кв. м) та 14,8 кв. м, залишивши інші місця загального користування, а саме: кухню, вбиральню, коридор, та ванну кімнату у спільному користуванні сторін.
Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні належною їй 1/4 частини квартири АДРЕСА_1, та зобов`язати ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 ключі від вхідних дверей цієї квартири.
Вселено ОСОБА_1 в кімнату площею 10 кв. м квартири
АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір по справі у розмірі 1 280 грн.
У жовтні 2020 року представник відповідача ОСОБА_2 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення суду.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 01 грудня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_2, поданої представником, про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення відмовлено, заяву залишено без розгляду.
Роз`яснено заявнику, що залишення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
30 грудня 2020 року представник відповідача ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 квітня 2020 року. Також подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного заочного рішення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану представником, на заочне рішення суду першої інстанції повернуто.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку можливе лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, проте таке судове рішення в матеріалах справи відсутнє. Подана апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, оскільки нормами ЦПК України не передбачено оскарження заочного рішення у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 в особі представникане погодилась з висновками апеляційного суду, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлену цим судом ухвалу з направленням справи до апеляційного суду для розгляду по суті.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що при постановлення ухвали Київського апеляційного суду від 19 січня 2021 року, факт залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 квітня 2020 року став головною підставою для відмови та поверненні апеляційної скарги представнику відповідача.
Залишаючи заяву про перегляд заочного рішення без розгляду суд першої інстанції позбавив відповідача права апеляційного оскарження, оскільки без проходження процедури перегляду заочного рішення в суді першої інстанції відповідач позбавлений права оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку (частина четверта статті 287 ЦПК України).
Таким чином, наявні підстави для скасування ухвали Київського апеляційного суду від 19 січня 2021 року та направлення справи до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті з метою надання відповідачу можливості реалізувати свої права щодо прийняття участі в судових засіданнях надання пояснень суду, наведення своїх доводів, міркувань щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечувати проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, як це передбачено ЩІК України.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає порушення судом норм процесуального права, оскільки при винесенні оскаржуваної ухвали, судом порушено вимоги статті 287 ЦПК України, чим позбавлено відповідача права на перегляд заочного рішення суду першої інстанції.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу позивач ОСОБА_1 в особі представника заперечує проти доводів сторони відповідача та просить залишити постановлену судом апеляційної інстанції ухвалу без змін, посилаючись на її законність і обґрунтованість, а касаційну скаргу без задоволення.
Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надійшов.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:
- ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;
- ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.