Постанова
Іменем України
07 червня 2021 року
м. Київ
справа № 2-25/2006
провадження № 61-14703св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач (заявник) - ОСОБА_1, відповідач - ОСОБА_2,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2020 року у складі судді Лиходєдова А. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 12 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П.,
Барильської А. П., Бондар Я. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в якій просив в порядку підготовки справи до розгляду додати до матеріалів справи виписку з книги реєстрації вхідної документації Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області відповідно до заяв позивача; поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання від 10 липня 2006 року про стягнення зі ОСОБА_2 майна, загальною вартістю 5 700 грн, направити виконавчий лист, який відповідатиме вимогам до виконавчого документа, встановленого Законом України "Про виконавче провадження", для виконання.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 квітня 2020 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання заявником ухвали суду. Запропоновано заявнику надати новий текст заяви, долучити оригінал виконавчого листа, копії заяви та доданих до неї документів для державного виконавця та ОСОБА_2 . Попереджено про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2020 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання визнано неподаною та повернуто заявнику.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2020 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що у наданий судом строк недоліки заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, вказані в ухвалі суду від 06 квітня 2020 року, заявник не усунув, тому вказана заява підлягає поверненню, як неподана.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу), а саме зазначає, що суд першої інстанції не дослідив докази отримання ОСОБА_1 ухвали суду від 06 квітня 2020 року, також апеляційний суд розглянув справу за його відсутності, оскільки він не був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Крім того, касаційна скарга мотивована тим, що судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій фактично обмежено та заперечено конституційне право ОСОБА_1 на виконання рішення суду, право на доступ до правосуддя, оскарження будь-яких рішень, дій, бездіяльності органів державної влади. При цьому, зазначає, що він використовує всі законні способи захисту порушеного права для поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, тоді як з боку Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області йому чиняться перепони, які виражаються у неналежному здійсненні правосуддя та небажанні розглядати по суті його численні заяви.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 липня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя виділено у власність
ОСОБА_1 майно загальною вартістю 5 700 грн, а у власність ОСОБА_2 майно - 3 650 грн. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію різниці в вартості майна у розмірі 1 050 грн.
19 серпня 2006 року на виконання рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 липня 2006 року видано виконавчий лист.
26 січня 2007 року державним виконавцем державної виконавчої служби
у Тернівському районі міста Кривого Рогу винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, згідно з якою виконавчий документ від 10 липня 2006 року повернуто ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю у боржника майна, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу.
13 березня 2007 року державним виконавцем державної виконавчої служби у Тернівському районі міста Кривого Рогу винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа про розподіл майна між ОСОБА_1
та ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що вимоги стягувача в заяві про примусове виконання рішення суду не відповідають резолютивній частині виконавчого документа.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 грудня 2007 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду, а саме в стягненні на його користь зі ОСОБА_2 5 700 грн, відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 березня
2008 року ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 грудня 2007 року скасовано та заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення задоволено. Змінено спосіб та порядок виконання рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 липня 2006 року шляхом стягнення зі ОСОБА_2 на його користь 5 700 грн у зв`язку з відсутністю виділеного майна.
На підставі вказаної ухвали апеляційного суду, 29 травня 2008 року Тернівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області видано виконавчий лист № 2-25/2006 про стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 5 700 грн.
Ухвалою Верховного Суду України від 02 вересня 2009 року ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2008 року скасовано, справу передано до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, тобто скасовано процесуальне рішення (ухвалу), на підставі якого 29 травня 2008 року видано виконавчий лист № 2-25/2006.
16 вересня 2009 року державним виконавцем Тернівського відділу державної виконавчої служби Криворізького міськрайонного управління юстиції (далі - Тернівський ВДВС Криворізького МРУЮ) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа № 2-25/2006 у зв`язку з тим, що ухвала апеляційного суду, на підставі якої пред`явлено виконавчий документ, скасована.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 вересня
2009 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 грудня 2007 року про відмову в зміні способу та порядку виконання рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 липня 2006 року.
Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 вересня
2009 року ОСОБА_1 отримав 06 жовтня 2009 року.
У березні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа від 25 березня
2008 року № 2-25/2006 до виконання.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 квітня 2011 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання визнано неподаною та повернуто заявнику.
03 травня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, у задоволенні якої ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 квітня 2012 року відмовлено.
06 серпня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 серпня 2012 року відмовлено
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
10 вересня 2012 року до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 про відновлення провадження у справі про невиконання рішення суду
(а. с. 229, т. 1).
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 вересня 2012 року заяву
ОСОБА_1 про відновлення провадження у справі про невиконання рішення суду залишено без руху та надано строк для усунення недоліків заяви (а. с. 218, т. 1).
28 вересня 2012 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява ОСОБА_1 про відновлення провадження у справі про невиконання рішення суду (а. с. 240, т. 1).
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 жовтня 2012 року заяву
ОСОБА_1 про відновлення провадження у справі про невиконання рішення суду визнано неподаною та повернуто заявнику
(а. с. 221, т. 1).
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 березня
2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 серпня 2012 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 березня
2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 жовтня 2012 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.
11 грудня 2012 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 квітня 2013 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа залишено без руху та надано строк для усунення недоліків заяви.
21 червня 2013 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 липня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 грудня
2013 року, заяву ОСОБА_1 від 11 грудня 2012 року про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання визнано неподаною та повернуто заявнику.
19 червня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 жовтня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 лютого
2015 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 19 червня 2014 року про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відмовлено.
25 травня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 червня 2015 року заяву
ОСОБА_1 від 25 травня 2015 року про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання визнано неподаною та повернуто заявнику.
23 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
28 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 червня 2015 року, яка визнана неподаною та повернута ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2016 року.
Також 28 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до місцевого суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2016 року заяву
ОСОБА_1 від 28 грудня 2015 року про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 червня 2015 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2015 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
27 червня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 листопада 2016 року заяву
ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання заявником ухвали суду. Запропоновано заявнику усунути недоліки заяви шляхом складання нового тексту заяви, долучити оригінал виконавчого листа, копії заяви та доданих до неї документів для державного виконавця та ОСОБА_2 . Попереджено про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 січня 2017 року заяву ОСОБА_1 від 27 червня 2016 року про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 березня
2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 січня 2017 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.
27 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 березня 2017 року заяву
ОСОБА_1 від 27 січня 2017 року про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 травня
2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
від 14 березня 2017 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 червня
2017 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 січня 2017 року відмовлено.
10 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 серпня 2017 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року,
у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 10 квітня 2017 року про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 19 вересня 2018 року ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2017 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 січня 2017 року скасовано та направлено матеріали справи до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області для вирішення питання відповідно до вимог ЦПК України.
Ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 листопада 2016 року отримано ОСОБА_1 18 квітня 2019 року та 19 квітня 2019 року на виконання вимог ухвали
від 30 листопада 2016 року ним подано до суду заяву про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 травня 2019 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року, заяву ОСОБА_1 від 27 червня 2016 року про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання визнано неподаною та повернуто заявнику.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 березня 2017 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 квітня 2016 року скасовано (а. с. 102, т. 4).
14 травня 2019 року ОСОБА_1 повторно звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 квітня 2020 року заяву ОСОБА_1 від 14 травня 2019 року про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання заявником ухвали суду. Запропоновано заявнику надати новий текст заяви, долучити оригінал виконавчого листа, копії заяви та доданих до неї документів для державного виконавця та ОСОБА_2 . Попереджено про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.
Ухвалу суду від 06 квітня 2020 року направлено заявнику
ОСОБА_1 на адресу, яка зазначена у заяві про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та отримано
ОСОБА_1 10 квітня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи (а. с. 166, т. 4).
13 квітня 2020 року на виконання вимог ухвали суду від 06 квітня 2020 року ОСОБА_1 подано заяву про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, в якій наведено мотиви незгоди заявника з ухвалою суду про залишення його заяви без руху та фактично залишено вимоги цієї ухвали суду без виконання, недоліки заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання не усунуто (а. с. 167, т. 4).
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2020 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання визнано неподаною та повернуто заявнику.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2020 року залишено без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частинами першої, третьої статті 406 ЦПК України передбачено, що ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
За загальним правилом, заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК України, в якій викладено вимоги до позовної заяви (заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання).
Згідно зі статтею 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Частиною першою статті 177 ЦПК України передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Суди встановили, що заява ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вимогам закону, а саме в заяві:
1) у вступній частині не вірно зазначено процесуальне положення ОСОБА_1, ОСОБА_2, а також не вказано учасником розгляду заяви державного виконавця або відділ державної виконавчої служби;
2) не повно та не конкретно викладена вимога: куди саме суд повинен направляти виконавчий лист для виконання;
3) виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги є неповним і неконкретним, так як не вказано: чи звертався заявник до канцелярії Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за отриманням повторно виконавчого листа за рішенням від 10 липня
2006 року, а також, коди було таке звернення.
- чому до заяви не долучено оригінал виконавчого листа або належним чином посвідчену його копію, що робить практично неможливим розгляд заяви по суті та його копії для вручення іншим учасникам;
- коли саме було відкрито виконавче провадження;
- відповідно до яких норм та яких законодавчих актів суд повинен замість стягувача, "в порядку підготовки справи до розгляду, додати до матеріалів справи виписку з книги реєстрації вхідної документації Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, відповідно до заяв, скарг від 02, 16, 29 березня, 03 травня, 20 червня, 28 липня,
11 серпня 2011 року, від 06 серпня, 10, 28 вересня 2012 року, від 10 грудня 2012 року, від 21 червня 2013 року, від 25 травня 2015 року, від 10 червня 2015 року про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та виконавчий лист № 2-25/06 від 10 липня 2006 року";
- чи звертався заявник до канцелярії Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області та коли за отриманням повторно виконавчого листа за рішенням від 10 липня 2006 р;
- коли, в зв`язку з чим та куди було повернуто державною виконавчою службою виконавчий лист за рішенням від 10 липня 2006 року
- скільки раз заявник пред`являв виконавчий лист за рішенням
від 10 липня 2006 року до виконання до державної виконавчої служби;
- відповідно до яких норм та яких законодавчих актів суд повинен за своєю ініціативою витребувати на користь позивача необхідні докази;
- на підставі яких норм та яких законодавчих актів суд повинен надсилати для виконання виконавчий лист, а не стягувач, після отримання в суді;
4) не зазначено докази, що підтверджують факт того, що: - виконавчий лист за рішенням від 10 липня 2006 року у справі № 2-25/06 знаходиться в Тернівському районному суді міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, а не повернутий заявнику;
- рішення суду від 10 липня 2006 року на цей час не виконано;
- рішення суду від 10 липня 2006 року виконано частково;
- державна виконавча служба "не вживала заходів щодо виконання рішення суду";
5) до заяви не додано її копії для боржника та державної виконавчої служби.
Відповідно до частин першої, другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщопозивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Недоліки заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання полягали, зокрема, у тому, що заявником подано заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, яка не відповідає змісту та формі, визначеним статтею 175 ЦПК України, не надано оригінал виконавчого листа. Також заявником не додано до заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, для державного виконавця та ОСОБА_2 .
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ухвалу суду від 06 квітня 2020 року ОСОБА_1 отримав 10 квітня 2020 року (а. с. 166, т. 4).
Повертаючи заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, як неподану, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що заявник належним чином не усунув недоліки заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, вказані в ухвалі суду від 06 квітня 2020 року.
Відповідно до статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює "право на суд", право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд також зазначає, що Конвенція про захист прав людини
і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.
Суд нагадує, що національні органи влади, зокрема суди, мають вирішувати проблеми тлумачення внутрішнього законодавства, їх роль обмежується перевіркою відповідності результатів такого тлумачення Конвенції.
Це стосується, зокрема, тлумачення судами процесуальних норм, таких як строки подання документів або подання апеляцій (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кунерт проти Польщі", заява № 8981/17,
від 04 квітня 2019 року).
Отже, отримавши ухвалу суду про залишення заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання без руху, ОСОБА_1 був поінформований про обов`язок виправити недоліки поданої ним заяви, а саме: надати новий текст заяви, який відповідатиме вимогам статті 175 ЦПК України; долучити оригінал виконавчого листа, а також копії заяви та доданих до неї документів для державного виконавця та ОСОБА_2 .
Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини
у справі "Каракуця проти України", заява № 18986/06, від 16 лютого
2017 року).
Оскільки ОСОБА_1 не подав заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, яка повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 ЦПК України, і таким чином, не вичерпав наявних засобів захисту свого права, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про повернення заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання
як неподаної.
Європейський суд з прав людини вказав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права. Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права.
Відмова суду в задоволенні вимог особи, не свідчить про порушення її права на ефективний засіб юридичного захисту, передбаченого статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до критеріїв, визначених Європейським судом з прав людини, зміст цього права полягає лише в доступності особі на національному рівні засобу юридичного захисту, здатного забезпечити втілення в життя змісту конвенційних прав і свобод (рішення Європейського суду з прав людини
у справі "Зінченко проти України" (заява № 63763/11); "Мельник проти України (заява № 72286/01); "Ухань проти України" (заява № 30628/02)). Проте належна реалізація права за статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує задоволення заяви, клопотання або скарги по суті, які задовольняються лише в разі підтвердження підстав для цього в межах установленої законом процедури.
Доводи касаційної скарги, що судами не досліджувався факт отримання ОСОБА_1 ухвали суду від 06 квітня 2020 року, не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи наявні докази отримання заявником такої ухвали, на рекомендованому повідомленні наявний підпис про отримання, який не спростовано, а також на виконання її вимог 13 квітня 2020 року одержано судом заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання (а. с. 167-168, т. 4).
Також колегія суддів не бере до уваги доводи заявника, що апеляційним судом його не було повідомлено належним чином про дату, час та місце розгляду справи, оскільки нормами цивільного процесуального законодавства не передбачено повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи під час вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.
Разом з тим, ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 листопада 2016 року заяву
ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання залишено без руху для усунення недоліків заяви шляхом складання нового тексту заяви, долучення оригіналу виконавчого листа, копій заяви та доданих до неї документів для державного виконавця та ОСОБА_3 (а. с. 4, т. 3); ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 січня 2017 року заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання залишено без руху для усунення недоліків шляхом складання нового тексту заяви, долучення оригіналу виконавчого листа, копій заяви та доданих до неї документів для державного виконавця та ОСОБА_2 (а. с. 40, т. 3) заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання залишено без руху для усунення недоліків шляхом складання нового тексту заяви
з зазначенням доказів і можливості їх долучення (а. с. 203, т. 4).
При цьому, всі три наведені вище ухвали про залишення заяви без руху не були виконані ОСОБА_1, оскільки він не усував викладені в ухвалах недоліки заяви, як просив суд, не подавав новий текст заяви, не долучав оригінал виконавчого листа, а подавав до суду заяви "про відкриття провадження по справі після усунення недоліків", у зв`язку з чим, суд першої інстанції, виконуючи положення визначені частиною третьою статті 185 ЦПК України, ухвалами від 16 січня та від 14 березня 2017 року, повертав ОСОБА_1 його заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, що повністю узгоджується з нормами цивільного процесуального права.
ОСОБА_1 скористався своїм правом на апеляційне оскарження ухвал суду першої інстанції про повернення його заяв про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання від 14 березня 2017 року та від 05 жовтня 2020 року.
Так, постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 березня 2017 року залишено без змін (а. с. 34-36, т. 4).
Наведене вище повністю спростовує доводи ОСОБА_1 щодо обмеження його конституційного права на виконання рішення суду, права на доступ до правосуддя, оскарження будь-яких рішень, дій, бездіяльності органів державної влади, неналежного здійснення правосуддя та небажанні розглядати по суті його численні заяви.
Крім того, 10 квітня 2017 року ОСОБА_1 вкотре звернувся до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа № 2-25/2006 від 10 липня 2006 року до виконання (а. с. 37, т. 3), та ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 серпня 2017 року, яка залишена без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні цієї заяви по суті (а. с. 137-140, т. 3; а. с.30-33,
т. 4), у зв`язку з чим колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги щодо наявності у заявника перешкод для доступу до правосуддя та про те, що питання щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання не вирішено.
Інші доводи касаційної скарги є ідентичними доводам, що були викладені заявником в апеляційній скарзі, та є такими, що зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
На думку судової колегії судові рішення, що переглядаються, є достатньо мотивованими.