ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2021 року
м. Київ
справа № 360/2794/20
адміністративне провадження № К/9901/5525/21, №К/9901/5453/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Жука А.В., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №360/2794/20
за позовом ОСОБА_1
до Сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, Луганської обласної прокуратури
про визнання протиправним і скасування рішення про неуспішне проходження прокурором атестації, зобов`язання вчинити дії, визнання протиправним і скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
за касаційними скаргами ОСОБА_1, Луганської обласної прокуратури
на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2021 року (головуючий суддя Блохін А.А., судді Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В.).
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
ОСОБА_1 у липні 2020 року звернувся до суду з позовом до Сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення Сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора від 13 липня 2020 року про неуспішне проходження атестації прокурором ОСОБА_1 ;
- зобов`язати уповноважену кадрову комісію з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора й Офіс Генерального прокурора призначити ОСОБА_1 новий час (дату) для проходження співбесіди (ІІІ етапу атестації).
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Луганської обласної прокуратури, в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ прокурора Луганської області від 9 вересня 2020 року №1310к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру прокуратури Луганської області;
- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури (Луганська обласна прокуратура) на посаді начальника відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, інших заходів примусового характеру в місцях несвободи, а також пробації Луганської обласної прокуратури, або на рівнозначній посаді в органах прокуратури України (Луганської обласної прокуратури) за погодженням з ОСОБА_1 ;
- стягнути з Луганської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 вересня 2020 року до дня фактичного поновлення на посаді начальника відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, інших заходів примусового характеру у місцях несвободи, а також пробації Луганської обласної прокуратури, або на рівнозначній посаді в органах прокуратури України (Луганській обласній прокуратурі) за погодженням з ОСОБА_1 .
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року об`єднано в одне провадження адміністративні справи №360/2794/20 за позовом ОСОБА_1 до Сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії й №360/3441/20 за позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної прокуратури про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Об`єднаній адміністративній справі присвоєно №360/2794/20.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано рішення Сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора від 13 липня 2020 року №10 "Про неуспішне проходження прокурором атестації", прийняте щодо ОСОБА_1 .
Визнано протиправним і скасовано наказ прокурора Луганської області від 9 вересня 2020 року №1310к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру прокуратури Луганської області та органів прокуратури.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру прокуратури Луганської області з 12 вересня 2020 року.
Стягнуто з Луганської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12 вересня 2020 року до 19 листопада 2020 року в розмірі: 86516,16 грн з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач, Офіс Генерального прокурора і Луганська обласна прокуратура оскаржили його в апеляційному порядку.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2021 року на підставі пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") зупинено провадження в цій справі до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України в справі №3/116(20) за поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року №113-IX (зі змінами).
Постановляючи ухвалу, апеляційний суд виходив з того, що відповідачі при прийнятті спірних рішень керувалися нормами Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", конституційність якого на теперішній час є предметом розгляду Великої палати Конституційного Суду України, тому існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення Конституційним Судом України справи №3/116(20).
У касаційній скарзі Луганська обласна прокуратура просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник вказує на відсутність підстав для зупинення провадження, з огляду на те, що зупинення провадження в адміністративній справі з підстав неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, є доцільним у випадку, коли предметом розгляду органу конституційної юрисдикції є норми закону чи іншого акту, якими врегульовано питання щодо юридичної відповідальності фізичної особи (мають зворотну силу). В інших випадках визнання неконституційним закону чи іншого акту не матиме впливу на правове регулювання відносин, що виникли (відбулися) до ухвалення рішення Конституційним Судом України. Отже, рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності й змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, і не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постановах від 23 січня 2019 року в справі №820/2462/17, від 19 листопада 2018 року в справах №755/4893/18, №755/18431/15-а, від 15 травня 2019 року в справі №640/20317/16а, від 23 грудня 2019 року в справі №814/1274/17, від 17 березня 2020 року в справі №826/7286/18. Отже, на думку скаржника, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статей 236, 242 КАС України, застосування яких, на думку заявника касаційної скарги, призвели до неправильного вирішення питання в справі, що в силу частини першої статті 353 КАС України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали і направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Позивач також подав касаційну скаргу на ухвалу суду апеляційної інстанції, у якій просить скасувати цю ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що у матеріалах справи наявні докази для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Об`єктивних перешкод у наданні оцінки законності прийнятого рішення суду першої інстанції в суду апеляційної інстанції не було. Отже, оскаржувана ухвала прийнята судом з порушенням норм процесуального права. Також вказав, що рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності і змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, і не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення.
Офіс Генерального прокурора, Сьома кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора і Луганська обласна прокуратура відзиви на касаційну скаргу позивача не подали, копію ухвали Верховного Суду від 9 березня 2021 року про відкриття касаційного провадження отримали 12 березня 2021 року, 12 березня 2021 року, 16 березня 2021 року відповідно.
Позивач, Офіс Генерального прокурора і Сьома кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора відзиви на касаційну скаргу Луганської обласної прокуратури не подали, копію ухвали Верховного Суду від 15 березня 2021 року про відкриття касаційного провадження отримали 24 березня 2021 року, 18 березня 2021 року, 18 березня 2021 року відповідно.
Ознайомившись із доводами скаржників, Верховний Суд вважає необхідним задовольнити касаційні скарги з огляду на таке.