ПОСТАНОВА
Іменем України
10 червня 2021 року
Київ
справа №160/3069/19
адміністративне провадження №К/9901/7365/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №160/3069/19 за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року (головуючий суддя - Боженко Н. В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року (головуючий суддя - Сафронова С. В., судді: Мельник В. В., Чепурнов Д. В.),
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2019 року Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - позивач, КПТМ "Криворіжтепломережа") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ДФС), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0017505641 від 29 грудня 2018 року, яким за порушення строків реєстрації податкових накладних до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі статті 120-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в сумі 31428971,98 грн.
На обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що під час камеральної перевірки відповідачем не було враховано те, що виписані КПТМ "Криворіжтепломережа" податкові накладні за 2016 рік вже були предметом дослідження під час позапланової виїзної перевірки підприємства у травні 2018 року. Позивач зазначав, що податкові накладні за 2017 рік, січень 2018 року, квітень 2018 року складені на постачання неплатнику податку на додану вартість (далі - ПДВ), отже, є такими, що не надаються отримувачу (покупцю), у зв`язку з чим штрафні санкції, передбачені статтею 120-1 ПК України, не повинні застосовуватись. Також позивач посилався на те, що відповідно до законодавчих змін підприємство, починаючи з січня 2016 року, декларувало суми ПДВ за касовим методом за податковими накладними, виписаними до 1 липня 2015 року, на суму 40903962,41 грн, однак, для обрахунку суми у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА ПДВ), на яку позивач мав право зареєструвати податкові накладні, такі так і не були враховані, тому, як наслідок, реєстраційний ліміт підприємства в СЕА ПДВ не був поповнений внаслідок протиправної бездіяльності Державної фіскальної служби України, що і стало причиною несвоєчасної реєстрації податкових накладних.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 29 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року, у задоволенні позову відмовив повністю.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини.
ГУ ДФС провело камеральну перевірку КПТМ "Криворіжтепломережа" з питань своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), складених за 2016 рік; за 2017 рік; січень 2018 року; березень 2018 року; квітень 2018 року; травень 2018 року; липень 2018 року; вересень 2018 року; жовтень 2018 року, за результатами якої складено акт №74369/04-36-56-05/ 0332184 від 4 грудня 2018 року (далі - Акт перевірки).
В Акті перевірки зроблено висновки про порушення КПТМ "Криворіжтепломережа" граничних строків реєстрації перелічених в Акті перевірки податкових накладних за 2016 рік; за 2017 рік; січень 2018 року; березень 2018 року; квітень 2018 року; травень 2018 року; липень 2018 року; вересень 2018 року; жовтень 2018 року в ЄРПН.
За результатами розгляду заперечень на Акт перевірки відповідач листом за вих. №83103/10/04-36-56-05 від 27 грудня 2018 року повідомив позивача, що ним порушено вимоги пункту 201.10 статті 201 ПК України - не дотримано граничні строки реєстрації 605 податкових накладних за 2016 рік та 8748 податкових накладних за 2017 рік, січень 2018 рік, березень 2018 рік, квітень 2018 року, травень 2018 року, липень 2018 року, вересень 2018 року, жовтень 2018 року в ЄРПН, що є підставою для застосування до підприємства штрафних санкцій згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
На підставі висновків Акта перевірки Головне управління ДФС у Дніпропетровській області прийняло податкове повідомлення-рішення №0017505641 від 29 грудня 2018 року, яким за затримку реєстрації податкових накладних застосовано штрафні санкції на загальну суму 31428971,98 грн.
За результатами розгляду скарги позивача на зазначене податкове повідомлення-рішення, 15 березня 2019 року Державна фіскальна служба України прийняла рішення №12222/6/99-99-11-06-01-25, яким скаргу КПТМ "Криворіжтепломережа" залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що судом встановлено та не спростовано позивачем факт порушення останнім граничних строків реєстрації перелічених в Акті перевірки податкових накладних в ЄРПН. Посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 4 вересня 2018 року у справі №816/1488/17 та від 11 грудня 2018 року у справі №807/68/18, суд першої інстанції зазначив, що для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Суд встановив, а позивач підтвердив, що податкові накладні, перелік яких наведено в Акті перевірки, були виписані на постачання товарів/робіт/послуг неплатнику ПДВ, тобто є такими, що не надавались отримувачу (покупцю). При цьому, позивач не заперечував проти того, що такі податкові накладні не стосувалися операцій, які звільнені від оподаткування або оподатковувалися за нульовою ставкою.
З цих підстав суд дійшов висновку про правомірність застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій за порушення останнім граничних строків реєстрації зазначених в акті перевірки податкових накладних за 2017 рік, січень 2018 року, квітень 2018 року в ЄРПН на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Надаючи правову оцінку іншим доводам позивача, суд першої інстанції виходив з того, що ним не надано до суду підтвердження своєчасної реєстрації відповідних податкових накладних в ЄРПН, як і не надано доказів того, що позивач звертався зі скаргами до Державної фіскальної служби України з приводу неналежної роботи системи електронного адміністрування та затримки в реєстрації податкових накладних. Крім того, позивач відповідно до пункту 42-1.10 статті 42-1 ПК України дії контролюючого органу щодо роботи електронного кабінету та виявлені технічні та/або методологічні помилки не оскаржував.
Суд зазначив, що відомості щодо дати та часу першої подачі до реєстрації в ЄРПН податкових накладних, зазначених в Акті перевірки, та докази підтвердження відмови контролюючого органу в реєстрації цих накладних КПТМ "Криворіжтепломережа" до суду не надало. Тобто, за позицією суду першої інстанції, позивач не підтвердив суду ту обставину, що зазначені в акті перевірки податкові накладні подавалися до реєстрації в ЄРПН у визначені пунктом 201.10 статті 201 ПК України строки, але при цьому безпідставно не були зареєстровані податковим органом. Тому, суд дійшов висновку, що податкові накладні, перелік яких наведено в Акті перевірки, були вперше подані позивачем датами, які вказані в Акті перевірки.
Суд першої інстанції відхилив доводи позивача про порушення ГУ ДФС норм ПК України в частині проведення повторної перевірки податкових накладних за 2016 рік, оскільки законодавець обмежив право фіскального органу на проведення документальних позапланових перевірок, якщо питання, що є предметом таких перевірок, були охоплені під час попередніх перевірок. Водночас, ПК України не містить обмежень щодо проведення саме камеральних перевірок щодо питань, які вже досліджувались в рамках інших перевірок за той самий період.
Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками суду першої інстанції.
Не погодившись з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року, КПТМ "Криворіжтепломережа" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення, а справу направити на новий розгляд.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 та пункт 56.21 статті 56 ПК України стосовно презумпції правомірності рішень платника податку, не надали оцінки неправомірним рішенням відповідача, не прийняли до уваги бездіяльність відповідача щодо невиконання обов`язку поповнення реєстраційного ліміту відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 та пункту 34 підрозділу 2 розділу XX ПК України, а також не виконання судових рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду, ухвалених у справах № 804/7692/17 і № 160/9172/18.
КПТМ "Криворіжтепломережа" посилалося на відсутність висновку Верховного Суду з питань застосування вищенаведених норм права у їх системному зв`язку у подібних правовідносинах. Також зазначало про те, що суди помилково застосували позицію Верховного Суду, викладену у справах №816/1488/17, №807/68/18, №808/3250/17, оскільки, на переконання позивача, правовідносини не є подібними до цієї справи. Так, позивач вважає, що у справах, які були предметом розгляду Верховним Судом, розглядався лише предмет спору стосовно звільнення/не звільнення від відповідальності за порушення граничних строків для реєстрації податкових накладних, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Однак, у цій справі предметом спору є скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій з тих підстав, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних відбулася через протиправні дії/бездіяльність відповідача.
Позивач вважає, що апеляційний суд не надав належної оцінки доказам, які подано КПТМ "Криворіжтепломережа" та мають суттєве значення для розгляду справи, а саме: банківським випискам, з яких можна встановити розмір грошових коштів, які спрямовано Державою на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 217, а решта - для поповнення реєстраційного ліміту та сплати обов`язкових платежів - податків, заробітної плати; постановам державного виконавця, з яких можна встановити невиконання відповідачем судових рішень, що мало наслідком не тільки порушення прав КПТМ "Криворіжтепломережа", а й зловживання відповідачем своїм положенням (правами).
У відзиві на касаційну скаргу Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, яке є правонаступником ГУ ДФС, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Верховний Суд ухвалою від 7 травня 2020 року відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з метою перевірки доводів, викладених у касаційній скарзі, про відсутність висновку Верховного Суду з питань застосування норм права у подібних правовідносинах.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статті 341 КАС України в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Відкриваючи касаційне провадження у цій справі Верховний Суд, проаналізувавши доводи касаційної скарги, виходив з того, що спірним питанням, яке потребує відповіді шляхом формулювання висновку Верховного Суду з питань застосування норм права, було правомірність застосування до позивача штрафних санкцій у випадку, якщо причини несвоєчасної реєстрації податкових накладних відбулися внаслідок допущення суб`єктом владних повноважень протиправних дій (протиправної бездіяльності) щодо несвоєчасного поповнення реєстраційного ліміту сум ПДВ у СЕА.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї с