ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2021 року
м. Київ
справа № 128/2698/20
адміністративне провадження № К/9901/11548/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту енергетики, транспорту і зв`язку ВМР в особі головного спеціаліста-інспектора з паркування Відділу паркування Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку ВМР Люльчака Сергія Олеговича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року, постановлену у складі колегії суддів: Драчук Т.О. (доповідач), Полотнянка Ю.П., Ватаманюка Р.В.,
І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
1. ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту енергетики, транспорту і зв`язку ВМР в особі головного спеціаліста-інспектора з паркування Відділу паркування Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку ВМР Люльчака Сергія Олеговича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ІВ№00008656 від 14 вересня 2020 року за частиною третьою статті 122 КУпАП.
2. Вінницький районний суд Вінницької області рішенням від 28 січня 2021 року позовні вимоги задовольнив.
2.1. Скасував постанову серії ІВ №00008656 від 14 вересня 2020 року, винесену головним спеціалістом-інспектором з паркування Відділу паркування Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради Люльчаком Сергієм Олеговичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 КУпАП, а справу надіслано на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи) - Відділу паркування Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради.
3. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Департамент енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради звернувся до Сьомого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
4. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року апеляційну скаргу Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 28 січня 2021 року у справі №128/2698/20 повернуто особі, яка її подала.
5. Підставою для повернення стала відсутність документів на підтвердження повноважень особи на підписання апеляційної скарги.
6.1. Апеляційний суд вважав, що представництво апелянта, як органу державної влади, може здійснюватись лише адвокатом або в порядку самопредставництва. Разом з тим, апеляційну скаргу підписано представником за довіреністю Савчук Т.М., проте дана довіреність не вважається документом, який підтверджує повноваження представника у розумінні закону. У матеріалах апеляційної скарги відсутні документи, які б свідчили про те, що Савчук Т.М., є особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого вона здійснює представництво юридичної особи у порядку її самопредставництва. Тобто, належних документів на представництво (самопредставництво) Савчук Т.М. та право підписання апеляційної скарги матеріали справи не містять. Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що дана справа не відноситься до справ незначної складності, а сукупність норм права визначених ч.2 ст.57 КАС України та ч. 2 ст. 43 КАС України розповсюджується лише на фізичних осіб і не розповсюджується на дані правовідносини. При цьому, суд апеляційної інстанції врахував правову позицію Верховного Суду, викладену в ухвалах від 24.01.2020 справа №1.380.2019.005241, від 27.02.2020. справа №160/7287/19. від 11.01.2021 справа №640/4127/19.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
7. Департамент енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради вважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
8. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що правова позиція Верховного Суду викладена в ухвалах від 24.01.2020 справа №1.380.2019.005241, від 27.02.2020. справа №160/7287/19. від 11.01.2021 справа №640/4127/19, яку помилково врахував суд апеляційної інстанції, стосується норм права, що застосовувались до правовідносин, які відносяться до юрисдикції адміністративних судів та не є подібними до даної справи щодо рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності. Так, ухвали Верховного суду, що були враховані судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної не є тотожними з даною справою, оскільки в даних справах різний суб`єктивний склад учасників відносин, об`єкт оскарження та предмет правового регулювання, а також різне матеріально-правове регулювання спірних правовідносин, а тому виникає необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні щодо представництва.
8.1. Скаржник зазначає, що в даній справі предметом оскарження є постанова головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу паркування департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради від 14.09.2020 Серії ІВ №00008656 про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), що передбачене ч.3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказана справа відноситься до термінових справ, у яких не вимагається проведення підготовчого засідання, а кількість заяв по суті справи є обмеженою, що вказує на її малозначність. Судом першої інстанції вірно визначено та розглянуто справу в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки даний спір є малозначним, проте суд апеляційної інстанції на це уваги не звернув та в подальшому помилково врахував правову позицію Верховного Суду щодо представництва органів державної влади та органів місцевого самоврядування в порядку самопредставництва. Частиною другою статті 57 КАС України встановлено, що у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
8.2. Відповідач вказує, що на підтвердження своїх повноважень Савчук Т.М. надано довіреність від 12 січня 2021 року, яка видана директором Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку міської ради та якою уповноважено Савчук Т.М. представляти інтереси Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради, зокрема в адміністративних судах, вчиняти всі процесуальні дії від імені Департаменту, оскаржувати рішення, ухвали і постанови суду в апеляційному та касаційному порядку, що є достатньою для підтвердження повноважень Савчук Т.М на здійснення представництва від імені Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради у розумінні ст. 59 КАС України. Слід зазначити, що в суді першої інстанції участь у даній справі від імені Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради брала представник Савчук Т.М., що підтверджується відомостями, які зазначені в рішенні суду від 28.01.2021 та матеріалами справи. Особу представника відповідача Савчук Т.М. під час розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, перевірено адміністративну процесуальну дієздатність, допущено до участі у справі, роз`яснено процесуальні права. Представником відповідача Савчук Т.М. подано до суду відзив на позов, докази по справі, надано пояснення по суті позову, тобто використано процесуальні права передбачені ст.44 КАС України. Враховуючи те, що ведення даної справи було доручено Департаментом Савчук Т.М., 08.02.2021 нею підготовлено, підписано та направлено апеляційну скаргу на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 28.01.2021, яку апеляційним судом повернуто з порушення норм матеріального та процесуального права. Таким чином скаржник вважає, що ухвалою суду апеляційної інстанції порушено процесуальне право відповідача на оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки представник Савчук Т.М. мала процесуальні права на представництво інтересів відповідача у даній справі.
8.3. Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції помилково застосовано норму права статті 131-2 Конституції України щодо представництва органів влади та органів місцевого самоврядування, оскільки при вирішення питання щодо апеляційної скарги мав врахувати норми ч.4 ст.131-2 Конституції України, яка передбачає можливість винятків щодо представництва в суді, зокрема в малозначних справах. Справи щодо рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності відноситься до окремих категорій термінових адміністративних справ, які також як і справи незначної складності розглядаються в спрощеному позовному провадженні, що вказує на їх малозначність. Судом апеляційної інстанції не зазначено ознак за якими дана справа не може бути віднесена до малозначних справ через що представником по ній має бути лише адвокат або в порядку самопредставництва. Отже, на думку скаржника, суд апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваної ухвали не врахував особливостей представництва у малозначних справах та помилково врахував правову позицію Верховного суду, у зв`язку з чим невірно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального права та дійшов неправильних висновків про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, а тому ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2021 піддягне скасуванню та направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
9. Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ІІІ. Джерела права й акти їх застосування
10. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Згідно з частинами першою та третьою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
12. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
13. 30 вересня 2016 року набув чинності Закон України від 02 червня 2016 року №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (далі - Закон №1401-VIII).
14. Приписами Закон України від 02 червня 2016 року №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (далі - Закон №1401-VIII), що набрав чинності 30 вересня 2016 року, Конституцію України доповнено статтею 131-2, у якій передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
15. Указаним Законом розділ XV "Перехідні положення" Конституції України було доповнено пунктом 16-1, у підпункті 11 якого визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.
16. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.
17. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом №1401-VIII, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
18. Частина друга статті 57 КАС України вказує, що у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
19. Повноваження представників сторін та інших учасників справи можуть бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи (пункт 1 частини першої статті 59 КАС України).
20. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо вона подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.