ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2021 року
м. Київ
справа № 520/6879/19
адміністративне провадження № К/9901/30640/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 (головуючий суддя: Чудних С.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 (головуючий суддя: Калиновський В.А., судді: Кононенко З.О., Сіренко О.І.) у справі №520/6879/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У липні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУПФУ в Харківській області або відповідач), в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність ГУПФУ в Харківській області, яка полягає у нездійсненні перерахунку та невиплаті з 25.04.2019 ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до частини третьої статті 59 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII), обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, оформлену листом від 24.06.2019 за № 108/03.18-20;
зобов`язати відповідача здійснити ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 59 Закону №796-XII перерахунок пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з 25.04.2019.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подала касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити за встановленою підсудністю до суду першої інстанції на новий розгляд.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 13.11.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09.06.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій, з урахуванням інформації зазначеної у посвідченні №118979 (категорія 1) від 09.12.2004, встановлено, що позивачка є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
До 29.12.2005 ОСОБА_1 отримувала пенсію по інвалідності (3 група) відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а з 30.12.2005 отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи захворювання, яке пов`язане із роботами з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі відшкодування фактичних збитків на підставі статті 54 Закону №796-XII.
Адвокат - Спаскін Д.А., діючи в інтересах позивачки, 12.06.2019 звернувся до пенсійного органу із зверненням, в якому просив здійснити ОСОБА_1 з 25.04.2019 перерахунок пенсії по інвалідності на підставі частини третьої статті 59 Закону №796-XII, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Листом від 24.06.2019 №108/03.18-20 ГУПФУ в Харківській області повідомило представника позивачки про відсутність правових підстав для здійснення перерахунку пенсії на підставі частини третьої статті 59 Закону №796-XII. Роз`яснено, що у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 приймала участь у роботі з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не як військовослужбовець, пенсія їй призначена відповідно до вимог статей 50, 54 Закону №796-XII та пункту 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Постанова Уряду №1210), виходячи із заробітної плати за місцем роботи в період з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивачка звернулася із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення у справі №1-р(ІІ) 2019 року набула право на перерахунок пенсії у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до вимог частини третьої статті 59 Закону №796-ХІІ.
Відповідач позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що перерахунок пенсії відповідно до статті 59 Закону №796-ХІІ передбачений тільки особам, які отримали інвалідність під час проходження військової служби. Докази залучення позивачки до участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у статусі військовослужбовця у пенсійній справі відсутні. Також відповідач стверджував про те, що позивачка у встановленому законом порядку (із заявою встановленого зразка) про перерахунок пенсії до Управління не зверталася, відповідно з цього питання органом, що призначає пенсію жодного рішення не приймалося.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що обов`язок здійснити особі перерахунок пенсії виникає у пенсійного органу лише у випадку подання належним чином оформленої заяви (встановленого зразка) із доданими до неї документами. Подання іншого за формою та змістом письмового документа з приводу перерахунку пенсії не створює правового наслідку у вигляді обов`язку прийняти письмове рішення у формі протоколу/рішення стосовно призначення (перерахунку) пенсії або відмови у проведенні такого. Суди попередніх інстанцій констатували відсутність факту подання позивачем та/або її законним представником заяви про перерахунок пенсії встановленого зразка. При вирішенні справи суди керувалися статями 7, 11 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положеннями Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2007 №3-1.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Касаційна скарга обґрунтована неповним з`ясуванням судами попередніх інстанцій обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Скаржниця наполягає на звернені у встановленому законом порядку, через свого представника, до пенсійного органу за перерахунком пенсії. Зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо відсутності у її законного представника повноважень звертатися до пенсійного органу за перерахунком пенсії в інтересах довірителя. Також скаржниця вказує про порушення її процесуальних прав щодо ознайомлення зі змістом відзиву на позовну заяву.
Відповідач у поданому до суду касаційної інстанції відзиві просить відмовити у задоволенні касаційної скарги з підстав необґрунтованості такої. Пенсійний орган наполягає на тому, що ним виконаний процесуальний обов`язок із надіслання на адресу позивачки копії відзиву на позовну заяву, що підтверджується документально. Також стверджує, що суди попередніх інстанцій не робили жодних висновків щодо відсутності у представника позивачки повноважень на звернення з питань перерахунку пенсії. Крім того, на переконання відповідача, у суду касаційної інстанції були відсутні правові підстави для відкриття касаційного провадження у справі, оскільки така належить до справ незначної складності.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені Законом №796-XII.
Статтею 54 Закону №796-XII визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання (…) можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
За змістом положень статті 55 Закону №796-XII призначення та виплата пенсій учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС провадиться відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
Одним із ключових питань в цій справі є форма та зміст заяви, а також право представника позивачки на звернення до Пенсійного органу з метою перерахунку пенсії.
Відповідно до положень статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно із частиною п`ятою статті 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Постановою Правління Пенсійного фонду України затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
За змістом пункту 1.5 Порядку №22-1 заява про (…) перерахунок пенсії (…) подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.
Положеннями пунктів 4.1, 4.2 Порядку №22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що для перерахунку пенсії особа звертається до пенсійного органу особисто або через свого представника із відповідною заявою, правильність оформлення якої перевіряє відповідальний працівник Пенсійного фонду на стадії приймання документів. Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для перерахунку орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення.
Заява про перерахунок пенсії, подана представником в інтересах ОСОБА_1, містить необхідну інформацію, передбачену заявою встановленого зразка та дає змогу оцінити намір заявниці.
Водночас відповідь пенсійного органу не містить інформації, що саме неналежна форма заяви була підставою для відмови для перерахунку позивачці пенсії.
У відповіді від 24.06.2019 №108/03.18-20, із посиланням на частину третю статті 59 Закону №796-XII, відповідач зазначив, що позивачка не належить до числа військовослужбовців, які отримали інвалідність внаслідок ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, отже відмова у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 пенсії на обумовлена відсутністю на те законодавчо визначених підстав.
Водночас, ані суди попередніх інстанцій, ані відповідач не заперечує право адвоката звертатися в інтересах свого довірителя з питань призначення (перерахунку) пенсії, у зв`язку з чим доводи касаційної скарги в цій частині є необґрунтованими.
Отже, покликавшись на недотримання порядку звернення до Пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, суди попередніх інстанцій припустилися формалізму, наслідком якого стало порушення прав та інтересів позивачки, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).
Правова позиція щодо застосування норм права у схожих правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №537/3480/17, від 27.11.2019 у справі №748/696/17 та від 26.02.2020 у справі №541/543/17-а.
Також суди попередніх інстанцій при вирішенні справи помилково керувалися положеннями Закону №2262-XII та Порядку №3-1, оскільки зазначені норми права встановлюють порядок пенсійного забезпечення окремої категорії - осіб звільнених з військової служби. Натомість у межах цієї справи обставини проходження позивачкою військової служби судами першої та апеляційної інстанцій не встановлювалися.
Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
Водночас, у судових рішеннях відсутня правова оцінка підставам, які лягли в основу для відмови позивачці у перерахунку пенсії на підставі частини третьої статті 59 Закону №796-XII (позивачка не належить до числа військовослужбовців, які отримали інвалідність внаслідок ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС), а тому, з врахуванням обмежених повноважень касаційного суду щодо встановлення обставин у справі, судові рішення у цій справі підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
Для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню, оскільки касаційна скарга стосується питання права, що має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Частиною другою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд