ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2021 року
м. Київ
справа №520/2315/19
адміністративне провадження №К/9901/30518/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Кравчука В.М., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 (головуючий суддя: Присяжнюк О.В., судді: Любич Л.В., Спаскін О.А.) у справі №520/2315/19 за позовом ОСОБА_1 до Районної комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради, Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У березні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Районної комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради (далі - відповідач-1), Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради (далі - відповідач-2), в якому просила:
визнати протиправним і скасувати рішення Районної комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради від 25.01.2019 та розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради від 28.01.2019 про відмову ОСОБА_1 в призначенні (відновленні) допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради здійснити виплати ОСОБА_1 призначеної, але своєчасно не одержаної у повному обсязі суми державної допомоги сім`ям з дітьми у зв`язку з народженням доньки - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради 19.06.2019 вперше подало апеляційну скаргу, яку ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019 було повернуто заявнику, з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху ухвалою апеляційного суду від 21.06.2019.
29.08.2019 відповідач-2 вдруге подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Одночасно із подачею апеляційної скарги скаржник заявив клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення суду першої інстанції.
З метою вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2019 було витребувано справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2019 відмовлено в задоволенні клопотання Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження з тих підстав, що наведенні у клопотанні підстави є неповажними.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2019 апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради залишено без руху та надано заявнику десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків апеляції скарги шляхом подання до суду доказів на підтвердження поважності причин неможливості звернення до суду із апеляційною скаргою у період з 15.08.2019 (день отримання ухвали про повернення апеляційної скарги, поданої вперше) по 29.08.2019 (день подання апеляційної скарги вдруге).
На виконання вимог ухвали суду від 23.09.2019, апелянтом 03.10.2019 подано до апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2019, в якому зазначено про те, що у період з 15.08.2019 по 29.08.2019 вчинялися дії щодо підготовки апеляційної скарги до повторної її подачі.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Цією ж ухвалою скаржнику відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради подало касаційну скаргу.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 13.11.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09.06.2021 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені особою, яка подала апеляційну скаргу, причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 є неповажними, оскільки об`єктивно не перешкоджали своєчасно вчинити процесуальні дії.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що подавши повторно апеляційну скаргу протягом десяти днів (період протягом з 15.08.2019 по 29.08.2019) з моменту отримання ухвали суду про повернення апеляційної скарги, поданої вперше, останній не допустив безпідставного зволікання. Скаржник зазначив, що відповідальна особа, на яку покладено функції з підготовки апеляційних скарг у період з 25.07.2019 по 23.08.2019 знаходилася у щорічній відпустці, після виходу з якої одразу приступила до виконання своїх прямих посадових обов`язків.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду першої інстанції прийнято в порядку спрощеного позовного провадження та отримане скаржником засобами поштового зв`язку 24.05.2019, що підтверджується інформацією, зазначеною у повідомленні про вручення поштового відправлення. Апеляційну скаргу вперше на зазначене судове рішення подано 12.06.2019, тобто у межах визначеного законодавцем процесуального строку.
Проте, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019 апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.
Копію зазначеної ухвали отримано скаржником 15.08.2019, що підтверджується інформацією, зазначеною у повідомленні про вручення поштового відправлення.
Верховний Суд враховує, що повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторно звернутися з апеляційною скаргою, проте строки на апеляційне оскарження автоматично не можуть бути поновленими.
Вдруге відповідач-2 звернувся до суду з апеляційною скаргою 29.08.2019, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Скаржник стверджує, що після повернення апеляційної скарги, поданої вперше, протягом розумних строків вчинив усі можливі дії пов`язані із повторною подачею апеляційної скарги. За таких обставин, на переконання заявника, останній не допустив необ`єктивного зволікання з подання апеляційної скарги. У касаційні скарзі відповідач-2 додатково вказав про те, що у період до 26.08.2019 відповідальна особа за підготовку апеляційних скарг до суду перебувала у щорічній відпустці.
Так, в статті 8 КАС України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відповідно до якого, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо своєчасної реалізації права на апеляційне оскарження.
З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії; при цьому, особливості організації роботи в установі, що таку апеляційну скаргу подала, жодним чином не впливає на неухильність виконання нею своїх процесуальних обов`язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, пов`язаних із підготовкою апеляційної скарги до подачі.
Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що про повернення апеляційної скарги, поданої вперше, відповідач-2 був обізнаний з 15.08.2019, а повторно із апеляційною скаргою звернувся лише 29.08.2019. Тобто, фактично через два тижні. При цьому, доводи та вимоги касаційної скарги, поданої 29.08.2019, дублюють позицію скаржника, викладену ним у апеляційній скарзі, поданій 12.06.2019.
Відтак, зважаючи на викладене, поведінку відповідача-2 не можна визнати такою, що демонструє сумлінне та добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов`язків. Неналежна організація трудового процесу з боку суб`єкта владних повноважень не може бути поважною причиною для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Скаржником не доведено належними та допустимими доказами вжиття усіх залежних від нього заходів для виконання свої процесуальних обов`язків.
Також Верховний Суд вважає за доцільне звернути увагу, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, Верховний Суд в цій справі не знаходить підтвердження поважності причин пропуску суб`єктом владних повноважень строку на апеляційне оскарження та погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд