ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2021 року
м. Київ
справа № 826/5170/18
адміністративне провадження № К/9901/15518/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Рибачука А.І.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у складі головуючого судді Шейко Т. І. від 24.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Файдюка В. В., суддів: Мєзєнцева Є. І., Чаку Є. В. від 26.03.2019
у справі № 826/5170/18
за позовом ОСОБА_1
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2,
про визнання протиправними та скасування приписів
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до суду із позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 (далі також - третя особа), в якому просила визнати протиправними та скасувати приписи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 09.02.2018 №С-0902/2 та №С-0902/3.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано приписи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 09.02.2018 №С-0902/2 та №С-0902/3; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України судові витрати у сумі 1409,60 грн.
3. 29.05.2019 від відповідача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
4. Ухвалою Верховного Суду від 03.09.2019 відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.
5. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2021 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І. В., суддів: Берназюка Я. О., Рибачука А. І.
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 08.09.2015 № 976, звернення ОСОБА_2 від 28.11.2017 №10/10-Б-2811/7 та направлення на проведення позапланового заходу від 19.12.2017 №1059.17/01 уповноваженою особою відповідача проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва: виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1, де забудовником, зокрема згідно з будівельним паспортом від 13.10.2017 №1184, є позивач.
7. За результатами цієї перевірки встановлено, що замовником будівництва, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, розпочаті будівельні роботи з будівництва індивідуального житлового будинку після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 11.05.2017 №10/10-М-1105/73 без отримання будівельного паспорта. Будівельний паспорт № 1184 на забудову вищевказаної земельної ділянки виданий ОСОБА_1 відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації 13.10.2017. ОСОБА_1 виконуються будівельні роботи з будівництва індивідуального житлового будинку з відхиленням від схеми забудови земельної ділянки будівельного паспорта від 13.10.2017 №1184, а саме відстань до сусіднього житлового будинку, розташованого на суміжній земельній ділянці на захід, згідно з вказаним будівельним паспортом має складати 8,2 м, а в дійсності ця відстань складає 6 м. Будівельні роботи виконуються з порушенням протипожежних норм, що є порушенням пункту 3.25 ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".
8. Виявлені порушення відображено в акті перевірки від 09.02.2018 №Т-0902/2, а також відносно позивача винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.02.2018 №С-0902/2 та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 09.02.2018 №С-0902/3.
9. Не погоджуючись з висновками акта перевірки від 09.02.2018 №Т-0902/2, а також з вимогами приписів від 09.02.2018 № С-0902/2 та № С-0902/3, ОСОБА_3 за дорученням позивача направлено на ім`я заступника директора Департаменту ДАБІ у Київській області заперечення від 20.02.2018, де викладено прохання вважати припис від 09.02.2018 №С-0902/2 виконаним, а припис від 09.02.2018 №С-0902/3 скасувати у зв`язку з тим, що згідно з заявою позивача від 22.01.2018 щодо внесення змін до будівельного паспорта від 13.10.2017 №1184, яка була отримана 31.01.2018, додано експертну оцінку філії "Київоблбудекспертизи" Державного підприємства "Київоблбудінвест" Київської обласної державної адміністрації від 19.01.2018 №01-0009-18-ЕО-ЦЮ з позитивним висновком щодо непорушення протипожежних норм проекту будівництва позивача.
10. Попри це станом на час подання позовної заяви відповіді на вищевказане заперечення позивачем отримано не було, а тому останній вирішив звернутись до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
IІI. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
11. Позивач в обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що у відповідача були відсутні законні підстави для проведення позапланової перевірки, за результатами якої останнім винесено оскаржувані приписи, оскільки відповідачем порушено норми законодавства та перевищено повноваження. Направлення на проведення позапланового заходу від 19.12.2017 №1059.17/01 вручено представнику позивача у приміщенні Департаменту ДАБІ у Київській області 31.01.2018, але без повідомлення ким та коли буде здійснюватись виїзд на об`єкт будівництва позивача, що є порушенням пунктів 9 та 18 Порядку №533. Це унеможливило надання документів, пояснень в обсязі, який позивач вважав необхідним, довідок, відомостей, матеріалів з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що, в свою чергу, є обов`язком суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, передбаченим пунктом 14 Порядку №553. Факт проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 у присутності уповноваженого представника позивача, а також факт, що останній відмовився від підпису акта перевірки від 09.02.2018 №Т-0902/2, який складено за результатами цього позапланового заходу відповідача, не відповідає дійсності, оскільки уповноважений представник позивача не був присутній під час позапланової перевірки та, відповідно, не відмовлявся від підпису акта перевірки від 09.02.2018 №Т-0902/2.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що відповідачем допущено порушення прав позивача як суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, які унеможливили скористатись правами, передбаченими пунктом 13 Порядку №553, а саме: права вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а також виконати обов`язок, встановлений пунктом 14 даного Порядку - надати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Оскільки відповідачем порушено вимоги пункту 9 Порядку №553 щодо здійснення позапланової перевірки об`єкта будівництва за відсутності позивача або її уповноваженого представника, відтак оскаржувані у цій справі приписи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 09.02.2018 №С-0902/2 та №С-0902/3 є протиправними та підлягають скасуванню з огляду на порушення прав позивача у зв`язку з невиконанням відповідачем процедурних вимог, встановлених Порядком №553.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
13. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з оскаржуваними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на те, що судами не враховано, що перевірка здійснювалась на підставі направлення на проведення позапланового заходу, копія якого отримана представником позивача та у якому зазначено строк дії позапланового заходу, а саме з 31.01.2018 до 09.02.2018, тобто суб`єкт містобудування зобов`язаний у цей період часу надати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, відповідно до пункту 14 Порядку № 553. Жодним нормативно-правовим актом, який регулює відносини у сфері містобудівного законодавства, не передбачено необхідність повідомляти суб`єкта містобудування про здійснення позапланової перевірки. Водночас судами не враховано, що перевірка проводилася у присутності представника замовника будівництва за дорученням - ОСОБА_3
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
15. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
16. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Частиною першою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі також - Закон № 3038-VI, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
18. Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі також - Порядок №553, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
19. Відповідно до пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
20. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
21. Приписами пунктів 16 та 17 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
22. Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 08.09.2015 № 976, звернення ОСОБА_2 від 28.11.2017 №10/10-Б-2811/7 та направлення на проведення позапланового заходу від 19.12.2017 №1059.17/01 уповноваженою особою відповідача проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва: виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1, де забудовником є ОСОБА_1 .
23. Згідно з пунктом 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
24. У пункті 12 Порядку № 553, крім іншого, зазначено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.
25. Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
26. Відповідно до пункту 21 Порядку №533, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
27. Пунктом 3 частини третьої статті 41 №3038-VI передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
28. Системний аналіз наведених вище правових норм дає змогу дійти висновку, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки.
29. Колегія суддів зауважує, що законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не було передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.
30. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач не заперечує та визнає ту обставину, що його уповноваженому представнику було вручено направлення на проведення позапланового заходу від 19.12.2017 №1059.17/01 у приміщенні Департаменту ДАБІ у Київській області 31.01.2018.
31. Зважаючи на викладене, оскільки відповідачем було повідомлено суб`єкта господарювання про проведення позапланового заходу шляхом вручення останньому направлення, в якому зазначено строк його дії, відтак позивач, знаючи про наміри контролюючого органу щодо здійснення перевірки об`єкта будівництва, повинен був забезпечити свою участь або ж участь його уповноваженого представника у здійсненні позапланової перевірки. Незабезпечення участі позивача (його уповноваженого представника) у проведенні позапланового заходу за встановлених судами обставин свідчить про свідоме ухилення суб`єкта містобудування від обов`язку бути присутнім під час проведення перевірки, а тому не може бути підставою для скасування результатів такої.
32. Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15.01.2020 у справі № 818/1617/16.
33. Одночасно колегія суддів зауважує, що у судових рішеннях відсутні встановлені судами обставини, які б свідчили про об`єктивну неможливість позивача у визначений у направленні період особисто або через уповноваженого представника взяти участь у проведенні перевірки відповідачем.
34. Також зі змісту рішення суду першої інстанції неможливо встановити, на підставі дослідження яких доказів суд дійшов висновку про відсутність позивача або його уповноваженого представника під час проведення перевірки відповідачем. В обґрунтування цього висновку суд зазначив лише доводи позивача, викладені у позовній заяві.
35. Натомість суд апеляційної інстанції, погодившись з висновками суду першої інстанції, зазначив, що ця обставина підтверджується актом перевірки від 09.02.2018, в якому вказано, що уповноважена особа ОСОБА_3 від підпису відмовився, акт надіслано ПАТ "Укрпошта" 14.02.2018. На думку колегії суддів апеляційної інстанції, неможливо в день закінчення перевірки безпосередньо на об`єкті містобудування у присутності представника позивача скласти даний акт, зазначивши, що він буде направлений поштою і вказавши при цьому номер поштового відправлення. Якщо ж розглядуваний акт складався в офісі відповідача та значно пізніше, ніж він стверджує, то уповноважена особа ОСОБА_3 не міг бути присутній при цьому, тим більше не міг підписати акт.
36. Колегія суддів вважає такий висновок суду апеляційної інстанції, сформований на підставі дослідження акта перевірки, передчасним, оскільки судами встановлено, що акт перевірки датується 09.02.2018, натомість судами не перевірено, чи міг відповідач зазначити в акті перевірки про його надсилання позивачу засобами поштового зв`язку вже після його складення - у день його фактичного направлення.
37. Ухвалюючи рішення про задоволення позову у зв`язку із порушенням відповідачем порядку проведення перевірки, а саме - проведенням такої без участі позивача або його уповноваженого представника, суди попередніх інстанцій, не перевірили правомірність оскаржуваних приписів в частині допущення позивачем порушень, зазначених у них; не надали оцінку доводам позивача щодо невчинення ним відповідних порушень та доводам відповідача щодо безпідставності таких доводів позивача.
38. Натомість до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
39. Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення.
40. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
41. Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
42. Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
43. Одночасно колегія суддів звертає увагу, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що мотиви оцінки доказів не може ґрунтуватися на припущеннях.
44. Колегія суддів наголошує, що для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, правильно застосовуючи при цьому відповідні норми матеріального права та дотримуючись норм процесуального права.
45. Зазначені вище обставини свідчать про неповне з`ясування судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи, що призвело до передчасних висновків судів щодо наявності підстав для задоволення позову. З урахуванням неповного з`ясування судами всіх обставин у справі, суд касаційної інстанції позбавлений можливості надати їм правову оцінку.
46. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
47. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
48. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
49. У справі "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі "Hirvisaari v. Finland", заява № 49684/99; пункт 30).
50. У справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58) зазначено, що призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі "Hirvisaari v. Finland", заява № 49684/99, пункт 30).
51. У пункті 31 рішення у справі "Волошин проти України" (№ 15853/08) та пункті 22 рішення у справі "Бацаніна проти Росії" (№ 3932/02) зазначено, що принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами" і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її.
52. У пункті 25 рішення у справі "Проніна проти України" (№ 63566/00), пункті 13 рішення у справі "Петриченко проти України" (№ 2586/07) та пункті 280 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (№ 42310/04) була висловлена позиція, згідно з якою Суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.
53. З огляду на викладене, відповідно до положень статті 353 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішень судів з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 КАС України, Верховний Суд