ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2021 року
м. Київ
справа №126/2383/16-а
провадження №К/9901/23613/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Желєзного І.В., Рибачука А.І.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
на постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 13.10.2016 (головуючий суддя Задорожний В.П.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.12.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Полотнянка Ю.П., суддів Драчука Т.О., Загороднюка А.Г.)
у справі №126/2383/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у зарахуванні до складу грошового забезпечення та призначення йому пенсії як інваліду війни без урахування при її обчисленні фактично отриманих ним додаткових видів грошового забезпечення (підвищення до грошового забезпечення), а саме: щомісячної додаткової грошової винагороди, відповідно до Постанови КМУ від 22.09.2010 № 889 (60 % місячного грошового забезпечення) та щомісячної винагороди за безпосередню участь в АТО, з яких ним було сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з вересня 2014 року по серпень 2015 року включно;
- зобов`язати відповідача здійснити йому перерахунок та виплату призначеної йому пенсії з моменту призначення, з 25.01.2016 з урахуванням раніше виплачених сум шляхом включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, додаткових видів грошового забезпечення (підвищення) згідно належно поданої заяви про перерахунок пенсії від 23.06.2016 та долучених до неї довідок, а саме щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до Постанови КМУ від 22.09.2010 № 889 (60 % місячного грошового забезпечення) та щомісячної винагороди за безпосередню участь в АТО, з яких ним було сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
2. Постановою Чечельницького районного суду Вінницької області від 13.10.2016, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.12.2016, позов задоволено повністю.
3. У поданій касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області: з 25.01.2016 відповідачем йому призначено пенсію як інваліду війни.
5. На протязі періоду мобілізації на час особливого періоду (АТО) (з вересня 2014 року по серпень 2015 року) позивачу нараховувалась і виплачувалась щомісячна грошова винагорода у розмірі, що не перевищує 60% місячного грошового забезпечення, що підтверджується довідками №1680 від 29.04.2016 в/ч Польова пошта В 1428 та № 4353 від 14.06.2016 в/ч Польова пошта В3231. Також із вказаних нарахованих і виплачених сум було належно сплачено соціальні внески (ССВ), що підтверджується вищевказаними довідками.
6. Як убачається із довідок: № 1680 від 29.04.2016 в/ч Польова пошта В 1428 та № 4353 від 14.06.2016 в/ч Польова пошта В 3231 в період з початку дії вищевказаного Порядку позивачу нараховувалась та виплачувалась винагорода за безпосередню участь в АТО в період з 10.02.2015 року ( дня набрання чинності Порядком) до закінчення перебування в АТО ( серпень 2015 року). Також із вказаних нарахованих і виплачених позивачу сум було належно сплачено соціальні внески (ССВ), що підтверджується вищевказаними довідками.
7. Відповідачем при нарахуванні пенсії позивачу як інваліду війни (АТО) до складу грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія не було враховано такі додаткові види грошового забезпечення як: щомісячна додаткова грошова винагорода, відповідно до Постанови КМУ від 22.09.2010 року № 889 (60% місячного грошового забезпечення) та винагорода за безпосередню участь в АТО, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (ССВ-єдиний соціальний внесок).
8. Вважаючи такі дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що щомісячна додаткова грошова винагорода для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил України та грошова винагорода за участь в АТО, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. У своїй касаційній скарзі відповідач наголошує, що суди невірно застосували норми чинного законодавства. Стверджує, що стаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) містить виключний перелік видів грошового забезпечення, з яких розраховується пенсія військовослужбовця. Зазначає, що щомісячна додаткова грошова винагорода для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил України та грошова винагорода за участь в АТО до зазначеного переліку не входять, а тому суди безпідставно задовольнили позовні вимоги.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов таких висновків.
Щодо винагороди за участь в АТО
12. Питання визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій військовослужбовців вирішувалось Великою Палатою Верховного Суду.
13. Так, у постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII далі - Закон №2262), який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячних основних видів грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
14. Таким чином, для вирішення цього спору слід встановити, чи відповідає грошова винагорода за участь в АТО ознакам щомісячного додаткового грошового забезпечення.
15. Частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).
16. Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
17. Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
18. Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення, як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
19. Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.
20. Виплата винагороди за участь в антитерористичній операції та її розмір установлені постановою КМУ від 31 січня 2015 року № 24 "Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій" (далі - постанова КМУ №24), відповідно до пункту 1 якої така винагорода виплачується в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.
21. Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.
22. На виконання пункту 4 постанови КМУ №24 Міністерством оборони України видано Наказ від 02 лютого 2015 року №49, яким затверджено Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (далі - Порядок №49).
23. Відповідно до пункту 4 Порядку №49 виплата винагород та додаткових винагород здійснюється військовослужбовцям за місцем проходження служби на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій), керівництва військових формувань та органів державної влади. Командирам (начальникам) військових частин (закладів, установ, організацій) - наказами вищих командирів (начальників, керівників).
24. Розділом ІІ Порядку №49 визначено механізм та умови виплати винагороди військовослужбовцям (крім резервістів) за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду.
25. Так, військовослужбовцям (крім резервістів) у період мобілізації (у тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, у період проведення АТО за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою виплачується винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення.
26. Розмір винагороди визначається, виходячи з розміру посадового окладу (у тому числі посадового окладу за посадою, до тимчасового виконання обов`язків (завдань) за якою допущено військовослужбовця), окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії, та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця розмір винагороди визначається пропорційно дням участі, виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.
27. Винагорода виплачується за час, обрахований з дня фактичного початку участі військовослужбовців (крім резервістів) у заходах, зазначених у пункті 1 цього розділу, до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів (штабу АТО).
28. Винагорода виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).
29. Військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов: (1) залучені до проведення АТО; (2) перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО (крім військовослужбовців військових прокуратур та розвідувальних органів України); (3) перебувають у районі проведення АТО.
30. Отже винагорода за участь в антитерористичній операції є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у ній. При цьому, виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період, а також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні після отриманих у такий період поранень (контузії, травми, каліцтва). Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить як від днів участі в антитерористичній операції, так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира.
31. За таких обставин, винагорода за участь в антитерористичній операції не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, відповідно до статті 43 Закону № 2262-ХІІ.
32. Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18.04.2019 (справа №431/703/17), від 24.04.2019 (справа №431/701/17), від 21.08.2019 (справа №420/2338/16-а) та від 24.04.2019 (справа №266/2322/16-а).
33. Таким чином, у зазначеній частині рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.