ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 913/561/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Колос І.Б., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників:
позивача Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз" (далі - АТ "ОГС "Луганськгаз", позивач, скаржник) - не з`явилися,
відповідача - Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" (далі - КП "Лисичанськтепломережа", відповідач) - не з`явилися,
розглянув касаційну скаргу АТ "ОГС "Луганськгаз"
на рішення Господарського суду Луганської області від 26.01.2021 (суддя - Лісовицький Є.А.) та
постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2021 (головуючий - суддя Тихий П.В., судді: Сіверін В.І., Терещенко О.І.)
у справі № 913/561/20
за позовом АТ "ОГС "Луганськгаз"
до КП "Лисичанськтепломережа"
про стягнення 13 016 887,83 грн.
Історія справи
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У вересні 2020 року АТ "ОГС "Луганськгаз" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з КП "Лисичанськтепломережа" заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в загальній сумі 13 016 887,83 грн, з яких: 12 131 241,55 грн - основний борг; 646 505,77 грн - пеня; 203 762,95 грн - 3% річних; 35 377,56 грн - інфляційні втрати.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Типового договору розподілу природного газу № 09420DB58XAT016, укладеного між АТ "ОГС "Луганськгаз" в особі Лисичанського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства - філії АТ "ОГС "Луганськгаз" та КП "Лисичанськтепломережа" шляхом підписання заяви-приєднання від 01.01.2016.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Луганської області від 26.01.2021: позов задоволено частково; стягнуто з КП "Лисичанськтепломережа" на користь АТ "ОГС "Луганськгаз" основний борг у сумі 3 631 241,55 грн, 3% річних у сумі 203 762,95 грн, інфляційні втрати в сумі 35 377,56 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 58 055,73 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
2.2. Рішення місцевого господарського суду мотивовано, зокрема, несвоєчасним здійсненням оплати відповідачем та наявністю підстав для стягнення основного боргу у сумі 3 631 241,55 грн, з урахуванням сум частково сплачених відповідачем за послуги з розподілу газу за договором. Також суд вказав, що 3% річних позивачем нараховано за відповідні періоди прострочення на суми заборгованості, які виникли за зобов`язаннями за період жовтень - грудень 2017 року, за період січень-лютий 2018 року, за період листопад - грудень 2018 року, січня, лютого, березня 2019 року, листопада, грудня 2019 року, січень - серпень 2020 року. Інфляційні нараховані за відповідні періоди прострочення на суми заборгованості, які виникли за зобов`язаннями за вже вказані періоди.
Крім того, судами встановлено, що позивач є енергопостачальною компанією, а умовами договору передбачено, що наслідком надання позивачем послуг з розподілу природного газу є можливість отримання (споживання) природного газу відповідачем. Таким чином, докази надання позивачем послуг з розподілу природного газу фактично є доказами того, що відповідачу було поставлено природний газ, який він споживав відповідно до умов договору. КП "Лисичанськтепломережа" є виробником житлово-комунальних послуг, місцем знаходженням та діяльності якого є м. Лисичанськ Луганської області. Місто Лисичанськ включено до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, тому на правовідносини між сторонами у цій справі розповсюджується дія Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси" № 85-VIІІ, а відтак і діє мораторій на нарахування та стягнення пені.
2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2021: рішення Господарського суду Луганської області від 26.01.2021 у справі № 913/561/20 скасовано у частині відмови у стягнення 8 500 000,00 грн основного боргу, прийнято у цій частині нове рішення, яким провадження у справі закрито, у решті рішення залишено без змін.
2.4. Судом апеляційної інстанції здійснено перегляд рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні вимог про стягнення 646 505,77 грн пені. Суд апеляційної інстанції вказав на те, що місцевим судом встановлено, що відповідачем частково оплачено заборгованість за надані послуги, у зв`язку з чим станом на дату розгляду справи заборгованість за основним боргом складала 3631241,55 грн, вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. При цьому на момент ухвалення рішення судом першої інстанції заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 8 500 000,00 грн була відсутня та позивачу було відомо про цей факт, а відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд мав закрити провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду АТ "ОГС "Луганськгаз" просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 26.01.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2021 у справі № 913/561/20 у частині відмови у стягненні пені з КП "Лисичанськтепломережа" на користь АТ "ОГС "Луганськгаз" у розмірі 646 505,77 грн; прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу та стягнути з КП "Лисичанськтепломережа" на користь АТ "ОГС "Луганськгаз" загальну суму пені у розмірі 646 505,77 грн.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. На обґрунтування своєї правової позиції АТ "ОГС "Луганськгаз" у поданій касаційній скарзі із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що, на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме застосування норм Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на території проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси" у правовідносинах щодо надання послуг з розподілу природного газу.
4.2. При цьому скаржник зазначає, що рішення у даній справі ухвалено судами з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема статей 2, 13-15, 79, 86, 236-238 ГПК України, частини другої статті 1, статті 2 Закону України № 85-VIII "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на території проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово- комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси", оскільки позивач не є енергопостачальною компанією, а діє як оператор газотранспортної системи, дія мораторію на нарахування та стягнення пені жодним чином не може бути застосована до відносин з розподілу природного газу, оскільки розповсюджується виключно на відносини з поставки природного газу.
4.3. Отже, скаржник вважає, що судами зроблено помилковий висновок про те, що АТ "ОГС "Луганськгаз" є енергопостачальною компанією та що дія мораторію не розповсюджується на спірні правовідносини.
5. Позиція відповідача у справі, викладена у відзиві на касаційну скаргу
5.1. На адресу Верховного Суду відзив на касаційну скаргу відповідача не надходив.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" в особі Лисичанського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства - філії АТ "ОГС "Луганськгаз" (наразі перейменовано на АТ "ОГС "Луганськгаз", Оператор ГРМ) та КП "Лисичанськтепломережа" (Споживач) укладено Типовий договір розподілу природного газу № 09420DB58XAT016 (далі - договір) шляхом підписання 01.01.2016 заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).
6.2. Цей типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (пункт 1.1 договору).
6.3. У пункті 1.2 договору визначено, що умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2018 № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).
6.4. У відповідності до пункту 1.3 цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
6.5. За цим договором Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (пункт 2.1 договору).
6.6. Обов`язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ (пункт 2.2 договору).
6.7. Згідно з пунктом 6.1 договору оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
6.8. Відповідно до пункту 6.2 договору тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для cторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.
6.9. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 6.3 договору).
6.10. Пунктом 6.4 договору визначено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ.
6.11. Згідно з пунктом 6.6 договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом надання послуг, що оформлюються відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
6.12. За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України (пункт 8.1 договору).
6.13. Відповідно до пункту 8.2 договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
6.14. Відповідно до пункту 12.1 договору цей договір укладається на невизначений строк.
6.15. За умовами пункту 12.3 договору цей договір може бути розірваний за згодою сторін або за ініціативою споживача у порядку, визначеному законодавством України. На підставі договору доручення, який було укладено між АТ "Луганськгаз" та ТОВ "Луганськгаз збут", останнє уповноважене приймати на власні банківські рахунки грошові кошти, що надходять в рахунок погашення заборгованості за типовим договором від 01.01.2016 № 09420DB58XAT016.
6.16. На виконання умов договору протягом лютого - серпня 2020 року позивач надав, а відповідач прийняв послуги з розподілу природного газу на загальну суму 12 730 932,43 грн, що підтверджується актами надання послуг з розподілу газу: від 29.02.2020 № 259 на суму 1 776 895,33 грн, від 31.03.2020 №477 на суму 1 776 895,33 грн, від 30.04.2020 № 689 на суму 1 776 895,33 грн, від 31.05.2020 № 897 на суму 1 776 895,33 грн, від 30.06.2020 № 1103 на суму 1 776 895,33 грн, від 31.07.2020 № 1312 на суму 1 923 227,89 грн та від 31.08.2020 № 1525 на суму 1 923 227,89 грн, складеними та підписаними позивачем та відповідачем.
6.17. Позивач звернувся до господарського суду з вимогою стягнути з відповідача основний борг за період з 01.02.2020 по 31.08.2020 в сумі 12 131 241,55 грн, а також пеню за період з 11.12.2019 по 11.08.2020 в сумі 646 505,77 грн, 3% річних за загальний період з 11.11.2017 по 11.09.2020 в сумі 203762,95 грн та інфляційні втрати за загальний період з грудня 2017 року по серпень 2020 року в сумі 35377,56 грн.
6.18. Графік погашення заборгованості між сторонами не укладався.
6.19. Після відкриття провадження у цій справі відповідач частково сплатив борг за послуги з розподілу природного газу в сумі 8 500 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи. Так, за платіжним дорученням від 12.10.2020 № 1146 відповідачем сплачено за розподіл природного газу за лютий-квітень 2020 року в сумі 3 500 000,00 грн, за платіжним дорученням від 09.12.2020 № 54 - за квітень-червень 2020 року в сумі 4 000 000,00 грн, за платіжним дорученням від 30.12.2020 № 150 за червень-липень 2020 року в сумі 1 000 000,00 грн.
6.20. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься в матеріалах справи, основними видами діяльності позивача, зокрема, є: розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи та торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи.
6.21. Відповідно пункту 2.2.1 розділу 2 статуту позивача в редакції від 23.04.2019 основним видом діяльності товариства є розподіл та/або постачання газу: надання населенню, установам і організаціям, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів, релігійним організаціям, промисловим споживачам та іншим суб`єктам господарювання послуг з розподілу природного, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ та постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ і скрапленого газу (підпункт 2.2.1.1); придбання та постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим та нерегульованим тарифом. Придбання, реалізація та постачання споживачам скрапленого газу (підпункт 2.2.1.2).
6.22. За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманою на сайті https://usr.minjust.gov.ua, основним видом економічної діяльності відповідача є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (основний).
6.23. Відповідно до статуту КП "Лисичанськтепломережа" предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії. КП "Лисичанськтепломережа" має ліцензії на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 24.05.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 913/561/20 за касаційною скаргою АТ "ОГС "Луганськгаз" на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
7.2. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 08.06.2021 № 29.3-02/1500 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №922/3050/20 у зв`язку з перебуванням судді Бенедисюка І.М. у відрядженні.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 08.06.2021 для розгляду касаційної скарги у справі № 922/3050/20 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Селіваненка В.П., Колос І.Б.
7.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.4. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).