ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/2442/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О. А. - головуючий, Бакуліна С. В., Губенко Н. М.,
за участю секретаря судового засідання - Забеліної О. О.,
за участю представників:
ОСОБА_1 - не з`явився,
Автокооперативу по будівництву та експлуатації гаражів "Мінський" - Міхо К. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020
(головуючий - Сулім В.В., судді Коротун О.М., Майданевич А.Г.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2020
(суддя Удалова О.Г.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Автокооперативу по будівництву та експлуатації гаражів "Мінський"
про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування внесення змін до відомостей про юридичну особу,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Автокооперативу по будівництву та експлуатації гаражів "Мінський" (далі - АКБЕГ "Мінський") про: - визнання недійсними рішення загальних зборів Автокооперативу по будівництву та експлуатації гаражів "Мінський", які відбулись 03.12.2015; - скасування внесення змін до внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо АКБЕГ "Мінський", проведених державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві 29.12.2015, номер запису 10691070009005008.
2. Позовні вимоги, зокрема обґрунтовані тим, що 03.12.2015 відбулись чергові Загальні збори членів АКБЕГ "Мінський", на яких були вирішені питання про обрання голови та членів правління кооперативу, затверджено раніше прийняті рішення правління кооперативу про прийняття нових осіб, у тому числі й позивача, до складу членів кооперативу. Рішення прийняті загальними зборами були оформлені протоколом № 2 від 03.12.2015. Позивач вважає, що вищевказані загальні збори членів АКБЕГ "Мінський" відбулись з грубими порушеннями вимог чинного законодавства України, які полягали у неналежному повідомленні членів кооперативу про час та місце проведення загальних зборів, а також порядок денний таких зборів, та у прийнятті загальним зборами рішень за відсутності кворуму.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського міста Києва від 07.07.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020, у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Суди мотивували свої висновки тим, що: безпідставними є доводи позивача про те, що спірні загальні збори були проведені з порушенням призначеного порядку їх скликання, без затвердження порядку денного та без належного повідомлення членів АКБЕГ "Мінський" про їх проведення; скаржником не доведено відсутності кворуму на оспорюваних загальних зборах; позивач набув членства безпосередньо у день проведення загальних зборів, а відтак не може стверджувати про порушення його прав як члена кооперативу, яких він до набуття членства не мав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів
5. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, у якій просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. Підставою касаційного оскарження є п.п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Так, скаржник стверджує, що в оскаржуваних рішеннях суди не врахували правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 02.05.2018 у справі № 911/190/17, від 08.05.2018 у справі № 916/3457/16 та від 17.04.2018 у справі № 922/1671/16, від 12.04.2018 у справі № 914/1968/16, від 12.06.2018 у справі №914/1425/17, від 08.05.2018 у справі №916/772/17. Крім того, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання визначення моменту з якого, особа набуває статусу члена кооперативу згідно зі ст. 11 Закону України "Про кооперацію". Також скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення прийняті без дослідження наданих позивачем доказів, без з`ясування обставин справи, а зроблені судами висновки, що викладені в оскаржуваних рішеннях не відповідають обставинам справи, а саме суди дійшли невірних висновків стосовно набуття позивачем членства в АКБЕГ "Мінський", оскільки обставини набуття ним членства підтверджуються протоколом засідання правління № 44 від 14.01.2013 та протоколом засідання правління № 45 від 26.02.2013.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
7. Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
8. 29.05.2000 була здійснена державна реєстрація Автокооперативу по будівництву та експлуатації гаражів "Мінський", про що кооперативу було видане свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію).
9. На момент виникнення спірних правовідносин був чинним статут АКБЕГ "Мінський", зареєстрований Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією 14.11.2005.
10. Відповідно п. 6.1 статуту вищим органом управління є загальні збори членів Кооперативу (збори уповноважених), які для керівництва поточними справами вибирають правління Кооперативу.
11. Згідно з п. 6.9 статуту виконавчим органом Кооперативу є правління, очолюване головою правління, повноваження якого визначені статутом Кооперативу.
12. До повноважень правління Кооперативу віднесено прийняття до членів Кооперативу та виключення з членів Кооперативу, проведення загальних зборів Кооперативу, організацію виконання рішень загальних зборів, здійснення інших повноважень в рамках поточної діяльністю Кооперативу (п. 6.11 статуту).
13. Відповідно до п. 6.4 статуту до виняткової компетенції загальних зборів (зборів уповноважених) віднесено затвердження рішень правління про прийняття в члени Кооперативу і виключення з нього.
14. Згідно з п. 6.2. статуту чергові загальні збори скликаються правлінням або головою правління у випадку необхідності, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце та час проведення і порядок денний загальних зборів правління повідомляє в засобах масової інформації не менш, ніж за 45 днів, та особисто членів Кооперативу не менш, ніж за 10 днів до дати проведення загальних зборів.
15. Відповідно до п. 6.3 статуту загальні збори правомочні, якщо на засіданні присутні більш, ніж 50% членів Кооперативу або 2/3 уповноважених ними їх представників. Рішення загальних зборів (зборів уповноважених) Кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступу в Кооператив або виходу з нього та про реорганізацію або ліквідацію Кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше 75% членів Кооперативу, присутніх на загальних зборах.
16. Згідно з п. 6.7 статуту рішення загальних зборів фіксуються у протоколі засідання. Протокол підписується головою і секретарем зборів.
17. 14.01.2013 відбулось засідання правління АКБЕГ "Мінський", на якому серед інших прийнято рішення надати ОСОБА_1 гараж № НОМЕР_1 та прийняти його до членів кооперативу, що підтверджується витягом з протоколу засідання правління АКБЕГ "Мінський" № 44 від 14.01.2013.
18. 26.02.2013 відбулось засідання правління АКБЕГ "Мінський", на якому серед інших прийнято рішення надати ОСОБА_1 гаражі №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 та прийняти його до членів кооперативу, що підтверджується витягом з протоколу засідання правління АКБЕГ "Мінський" № 45 від 26.02.2013.
19. Правлінням АКБЕГ "Мінський" було прийнято рішення про скликання загальних зборів членів автокооперативу на 03.12.2015 з затвердженою повісткою дня, (зокрема, для розгляду заяв членів кооперативу, питання щодо платного заїзду в кооператив, тощо), також було визначено організаційну комісію, якій було доручено проведення підготовки до загальних зборів. Вказані рішення були оформлені протоколом № 58 від 15.10.2015.
20. Як правильно встановлено судом першої інстанції, оголошення про скликання загальних зборів було надруковано в офіційному виданні "Урядовий кур`єр" № 202 (5576) від 30.10.2015, а також розміщене на дошці об`яв.
21. 03.12.2015 були проведені загальні збори членів АКБЕГ "Мінський", на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом № 2 від 03.12.2015, підписаним головою та секретарем загальних зборів.
22. При цьому суди встановили, що відповідач взяв участь у спірних загальних зборах членів АКБЕГ "Мінський", які були проведені 03.12.2015.
Позиція Верховного Суду
23. За змістом ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи.
24. При цьому, відповідно до приписів вказаної статті суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
25. Як було зазначено, на підтвердження наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень у даній справі, передбачених п. 1 ст. ст. 287 ГПК України, позивач посилається на те, що суди не врахували правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 02.05.2018 у справі № 911/190/17, від 08.05.2018 у справі № 916/3457/16 та від 17.04.2018 у справі № 922/1671/16, від 12.04.2018 у справі № 914/1968/16, від 12.06.2018 у справі №914/1425/17, від 08.05.2018 у справі №916/772/17.
26. При цьому Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (зокрема, постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19).
27. Зі змісту перелічених судових рішень вбачається, що наведені в них висновки Верховного Суду стосуються застосування норм права у правовідносинах, які не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.
28. Так, у постанові від 02.05.2018 у справі № 911/190/17, Верховний Суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, встановивши такі порушення закону, як прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів, а також порушення вимог закону та установчих документів щодо належного повідомлення учасників товариства про їх скликання.
29. У постанові від 08.05.2018 у справі № 916/3457/16 Верховний Суд висловив правову позицію про те, що прийняття загальними зборами товариства з обмеженою відповідальністю рішення за відсутності передбаченого частиною 1 статті 60 Закону України "Про господарські товариства" кворуму для проведення загальних зборів є безумовною підставою для визнання недійсними рішень таких загальних зборів з огляду на їх неповноважність. При цьому на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що оспорюване позивачами рішення прийняте за наявності передбаченого законом кворуму, зокрема, за участю представників позивачів, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність позовних вимог у справі та відсутність правових підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів, оскільки право позивачів на участь в управлінні Товариством було реалізовано.
30. Постанова Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 922/1671/16, містить висновки про те, що права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Також зазначено, що прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів. При цьому суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для часткового задоволення зазначених позовних вимог, а саме - визнання недійсними лише тих рішень оспорюваних загальних зборів, якими порушено корпоративні права позивача як учасника товариства.
31. У постанові від 12.04.2018 у справі № 914/1968/16 суд касаційної інстанції зазначивши, що вплив акціонера на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що порушення внаслідок недотримання вимог закону під час скликання загальних зборів є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.
32. Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі №914/1425/17 погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що позивача як учасника товариства не було повідомлено про проведення оспорюваних загальних зборів та такі були проведені за відсутності кворуму.
33. У постанові від 08.05.2018 у справі №916/772/17 суд касаційної інстанції також погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів, з огляду на відсутність доказів належного повідомлення позивача як учасника про проведення спірних загальних зборів учасників товариства.
34. Доводи касаційної скарги про те, що судами попередніх інстанцій у даній справі не було враховано вказані висновки Верховного Суду є безпідставними, оскільки відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів АКБЕГ "Мінський", суди виходили зокрема, з того, що на момент скликання спірних загальних зборів позивач не мав статусу члена кооперативу. Крім того, судами було встановлено факт належного повідомлення членів кооперативу про проведення оспорюваних загальних зборів та факт недоведеності належними та допустимими доказами відсутності кворуму на оспорюваних загальних зборах.
35. Отже, з наведеного вбачається, що висновки судів попередніх інстанцій у даній справі не суперечать висновкам, що викладені у постановах Верховного Суду. Такі висновки не є різними, а зроблені з урахуванням різних фактичних обставин справ, що не дає підстав вважати правовідносини у даній справі та справах, на які посилається скаржник подібними, як не дає і можливості касаційному суду проводити касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень, оскільки неподібність правовідносин у справі, що переглядається та справах, які розглядалися Верховним Судом виключає здійснення касаційного провадження з підстави касаційного оскарження, що визначена у п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
36. Щодо посилання скаржника на п. 3 ч. 2 ст. 287 ГК України як на підставу касаційного оскарження судових рішень, суд касаційної інстанції зазначає наступне.
37. Так, звертаючись з касаційною скаргою на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГК України, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання визначення моменту з якого, особа набуває статусу члена кооперативу згідно зі ст. 11 Закону України "Про кооперацію".
38. Разом з тим, після відкриття касаційного провадження виявилось, що у постанові від 07.06.2018 у справі №922/3159/17 у подібних правовідносинах Верховний Суд зазначив, що статтею 11 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви; особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом; рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів.
39. Здійснивши аналіз положень Закону України "Про кооперацію", Верховний Суд у справі №922/3159/17 дійшов висновку про те, що особи, які були прийняті до кооперативу лише в день проведення оспорюваних загальних зборів не могли брати участь як члени кооперативу та голосувати за прийняття самих себе до кооперативу. Кворум присутніх на загальних зборах мав визначатись із дійсних членів кооперативу на момент проведення загальних зборів.
40. У вказаній справі №922/3159/17 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскільки рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів, то тільки після такого затвердження прийняті особи стають членами кооперативу та набувають права голосу на загальних зборах.
41. Тобто, фактично Верховний Суд у вказаній справі висловив правову позицію щодо моменту з якого, особа набуває статусу члена кооперативу згідно з ст. 11 Закону України "Про кооперацію", а саме - з моменту затвердження загальними зборами членів кооперативу рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу.
42. За змістом п. 4 ч. 1 ст. 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).
43. З врахуванням зазначеного, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2020 у даній справі з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, слід закрити, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 296 ГПК України.
44. Разом з тим, Верховний Суд враховує, що касаційна скарга подана також з підстави оскарження, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, за якою відсутні підстави для закриття провадження, та виходить з наступного.
45. З огляду на положення п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України Верховний Суд не приймає до уваги аргументи скаржника про те, що оскаржувані рішення були прийняті без дослідження наданих позивачем доказів, без з`ясування обставин, що мають значення для справи, а зроблені судами висновки не відповідають дійсним обставинам справи.
46. За змістом зазначеної норми процесуального права наведені порушення (в разі їх наявності) є підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу. Однак у цій справі підстави, передбачені п.п. 1 та 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, на які посилався скаржник, не підтвердились.
47. Водночас доводи скаржника не підтверджують наявності підстав для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд, передбачених п.п. 2-4 ч. 3 ст. 310 ГПК України.