Постанова
Іменем України
04 червня 2021 року
м. Київ
справа № 450/1335/17
провадження № 61-23189св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - відкрите акціонерне товариство "Львівагротранссервіс",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Латс" на постанову Львівського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Левика Я. А., Струс Л. Б., Шандри М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Львівагротранссервіс" (далі - ВАТ "Львівагротранссервіс"), який неодноразово уточняв, та просив зобов`язати відповідача провести з ним остаточний розрахунок після звільнення, стягнути з відповідача 37 061,00 грн компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, визначеною рішенням апеляційного суду Львівської області від 15 листопада 2013 року та рішеннями Пустомитівського районного суду від 23 листопада 2014 року, від 05 листопада 2015 року, від 11 липня 2016 року.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням апеляційного суду Львівської області від 15 листопада 2013 року скасовано наказ Голови правління ВАТ "Львівагротранссервіс" № 102-к від 08 жовтня 2005 року "Про звільнення" та поновлено ОСОБА_1 на посаді головного інженера з 10 жовтня 2005 року, стягнуто на його користь 62 678,00 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 3000,00 грн моральної шкоди. Проте відповідач поновив його на роботі наказом від 02 квітня 2014 року.
В частині виплати середнього заробітку вказане рішення суду було виконано в листопаді 2014 року, проте компенсація втрати частини доходу в зв`язку з порушенням термінів виплати відповідачем не виплачена.
Позивач вказує, що загальна сума компенсації за затримку виплати заробітної плати, яка не виплачена відповідачем складає 12410,00 грн, компенсація за затримку компенсації складає 9394,00 грн.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 грудня 2014 року у справі № 450/3077/14-ц стягнуто з відповідача на користь позивача 4 424,38 грн недонарахованої та недоплаченої заробітної плати за період з 15 листопада 2013 року по 02 червня 2014 року; 15 785,28 грн середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02 червня 2014 року по 23 грудня 2014 року.
Позивач вказує, що заборгованість у розмірі 4 424,38 грн була погашена відповідачем лише 13 січня 2016 року, тому компенсація за затримку виплати заробітної плати складає 3495,00 грн, компенсація за затримку компенсації складає 590,60 грн.
Оскільки середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02 червня 2014 року по 23 грудня 2014 року у розмірі 15 785,28 грн був виплачений лише в січні 2016 року, тому компенсація за затримку виплати заробітної плати складає 8224,00 грн, компенсація за затримку компенсації складає 1390,00 грн.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 листопада 2015 року стягнуто з відповідача на користь позивача 23 677,92 грн середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24 грудня 2014 року по 05 листопада 2015 року та 11 318,04 грн компенсації відповідно до статті 34 Закону України "Про оплату праці", а також 5000,00 грн моральної шкоди.
Оскільки вказане рішення суду було виконано в січні 2016 року, компенсація за затримку виплати заробітної плати складає 852,40 грн, компенсація за затримку компенсації складає 407,40 грн та 211,00 грн.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 липня 2016 року стягнуто з відповідача на користь позивача 6029,10 грн середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06 листопада 2015 року по 12 січня 2016 року та 219,36 грн компенсації відповідно до статті 34 Закону України "Про оплату праці", а також 1000,00 моральної шкоди.
Оскільки вказане рішення суду виконано у вересні 2016 року, сума компенсації за затримки виплати заробітної плати і компенсації складає 87,00 грн.
Таким чином, позивач зазначає, що у зв`язку із несвоєчасним виконанням вказаних рішень, загальна сума компенсації за затримку виплати заборгованості по заробітній платі і компенсації за затримку виплати компенсації складає 37061,00 грн, яку він просить стягнути з відповідача.
Також зазначає, що тривале порушення відповідачем трудових прав і охоронюваних законом інтересів, пов`язаних з незаконним звільненням і умисною затримкою розрахунку з роботи позивача призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і потребувало додаткових зусиль для організації свого життя, що спричинило моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.
В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та остаточно просив:
- зобов`язати відповідача провести остаточний розрахунок з позивачем відповідно до вимог, встановлених статтями 47, 95, 116, 117, 237 КЗпП України, статтею 230 ЦК України, статтями 24, 34 ЗУ "Про оплату праці";
- стягнути з ВАТ "Львівагротранссервіс" на користь ОСОБА_1 37 061,00 грн компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, визначеною рішеннями апеляційного суду Львівської області від 15 листопада 2013 року, а також рішеннями Пустомитівського районного суду від 23 листопада 2014 року, від 05 листопада 2015 року, від 11 липня 2016 року;
- зобов`язати відповідача в порядку статей 7, 9, 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску" сплатити єдиний внесок із суми 37061 грн, а також із суми компенсації, визначених судовими рішеннями Пустомитівського районного суду від 23 листопада 2014 року 245,86 грн, від 05 листопада 2015 року - 11 318,00 грн, від 11 листопада 2016 року - 219,36 грн і внести зазначені суми компенсації в персоніфіковану систему відомостей, які пов`язані визначенням права на соціальний захист, передбаченого статтею 46 Конституції України і статтями 253-256 КЗпП України;
- стягнути з відповідача 10 000,00 грн моральної шкоди;
- зобов`язати ВАТ "Львівагротранссервіс" виплатити йому належну заробітну плату в сумі 3047,51 грн, а також середньомісячний заробіток за час затримки заробітної плати при розрахунку при звільненні за період з 02 червня 2014 року по 14 грудня 2017 року з відповідними відрахуваннями соціального внеску відповідно до закону, та належну компенсацію відповідно до статті 34 ЗУ "Про оплату праці".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 грудня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про проведення остаточного розрахунку при звільненні, а також зобов`язання сплати єдиного внеску та сум компенсації в персоніфіковану систему обліку відомостей були предметами судових проваджень та такі вирішені судом. Оскільки середній заробіток за час вимушеного прогулу, обов`язок зі сплати якого покладається на роботодавця в разі поновлення на роботі незаконного звільненого працівника, індексації не підлягає, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про індексацію компенсації також задоволенню не підлягають.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ "Львівагротранссервіс" на користь ОСОБА_1 3495,00 грн. компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, 3047,51 грн невиплаченої заробітної плати з відповідним відрахуванням соціального внеску відповідно до закону, 149 521,68 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку та 1000,00 грн заподіяної йому моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення і роз`яснення судового рішення задоволено частково. Повернуто ОСОБА_1 1600,00 грн судового збору, сплаченого за подання позовної заяви. В задоволенні решти заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення і роз`яснення судового рішення відмовлено.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, виходив з того, що заявлені ОСОБА_1 вимоги у цій справі не є тотожними чи однаковими з позовними вимогами у інших справах за його позовами. Врахувавши, що заборгованість, стягнута рішенням суду у справі №450/3077/14-ц у розмірі 4424,38 грн була виплачена відповідачем лише 13 січня 2016 року, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з останнього на користь позивача компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати у розмірі 3495,00 грн.
Також апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення недорахованої та невиплаченої заробітної плати за період роботи з 15 листопада 2013 року по 02 червня 2014 року у розмірі 3047,51 грн, розрахунок якої здійснений на підставі відомостей про нарахування заробітної плати, а також середній заробіток за час затримки розрахунку з 02 червня 2014 року по 12 листопада 2019 року (день ухвалення рішення суду) у розмірі 149 521,68 грн.
Що стосується позовних вимог про нарахування компенсації не на заробітну плату, а на стягнуті рішеннями судів суми компенсацій втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати; середніх заробітків за час вимушеного прогулу; середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні цих позовних вимог, оскільки такі не можуть бути додатково проіндексовані та на них не може нараховуватись компенсація втрати частини грошових доходів, так як ці суми не є заробітною платою.
Врахувавши тривалу, безпідставну невиплату позивачу належних йому до сплати сум заробітної плати та інших виплат, належних при звільненні, а також принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 1000,00 грн моральної шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У грудні 2019 року ВАТ "Латс" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року, в якій просять скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 грудня 2017 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що позовні вимоги про проведення остаточного розрахунку при звільненні, а також зобовязання сплати єдиного внеску та сум компенсації в персоніфіковану систему обліку відомостей були предметами судових проваджень та такі вже вирішені судами, у зв`язку із чим відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Апеляційний суд без будь-якого обґрунтування, а лише з посиланням на принцип розумності та справедливості стягнув з відповідача моральну шкоду. Також апеляційний суд, в порушення норм процесуального права, долучив до матеріалів справи не лише уточнення до апеляційної скарги, а й додаткові докази, подані позивачем без будь-якого обґрунтування неможливості долучення таких у суді першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не поданий.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано справу № 450/1335/17 з Пустомитівського районного суду Львівської області. Зупинено виконання постанови Львівського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року в частині, яка не підлягає примусовому виконанню, до закінчення касаційного провадження.
У лютому 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням апеляційного суду Львівської області від 15 листопада 2013 року скасовано наказ голови правління ВАТ "Львівагротранссервіс" №102- к від 08 жовтня 2005 року "Про звільнення" та поновлено ОСОБА_1 на посаді головного інженера ВАТ "Львівагротранссервіс" з 10 жовтня 2005 року, стягнуто з ВАТ "Львівагротранссервіс" на користь ОСОБА_1 62678,00 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 3000,00 грн моральної шкоди.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 грудня 2014 року стягнуто з ВАТ "Львівагротранссервіс" на корись ОСОБА_1 4424,38 грн. недонарахованої та недоплаченої заробітної плати за період з 15 листопада 2013 року по 02 червня 2014 року; 15 785,28 грн середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02 червня 2014 року по 23 грудня 2014 року, з відповідними відрахуваннями соціального податку відповідно до Закону та 245,86 грн. компенсації відповідно до статті 34 Закону України "Про оплату праці". Зобов`язано ВАТ "Львівагротранссервіс" внести у трудову книжку ОСОБА_1 запис про недійсність запису № 18 від 10 жовтня 2005 року відповідно до пункту 2.10 "Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993 року. В задоволенні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 листопада 2015 року стягнуто з ВАТ "Львівагротранссервіс" на корись ОСОБА_1 23677,92 грн. середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24 грудня 2014 року по 05 листопада 2015 року, включно з відповідними відрахуваннями соціального податку відповідно до Закону та 11 318,04 грн. компенсації відповідно до статті 34 Закону України "Про оплату праці".
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 липня 2016 року стягнуто з ВАТ "Львівагротранссервіс" на корись ОСОБА_1 6029,10 грн. середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06 листопада 2015 року по 12 січня 2016 року, включно з відповідними відрахуваннями соціального податку відповідно до Закону та 219,36 грн компенсації відповідно до статті 34 Закону України "Про оплату праці", 1000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.