Постанова
Іменем України
07 червня 2021 року
м. Київ
справа № 133/1770/19
провадження № 61-8059св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Вернигородоцька сільська рада Козятинського району Вінницької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Голівського Вадима Валерійовича на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 31 січня 2020 року в складі судді Воронюк В. А. та постанову Вінницького апеляційного суду від 08 квітня 2020 року в складі колегії суддів: Рибчинського В. П., Голоти Л. О., Денишенко Т. О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Вернигородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області про визнання незаконним та скасування рішення Вернигородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10 квітня 2014 року № 10,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Вернигородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області, в якому просила суд визнати незаконним та скасувати рішення Вернигородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10 квітня 2014 року № 10 "Про надання земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що рішенням Вернигородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10 квітня 2014 року № 10 їй надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі площею 0,16 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованого на АДРЕСА_1 .
Однак, вона не погоджується з даним рішенням з таких підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2, яка користувалася прибудинковою земельною ділянкою.
09 червня 2011 року позивач стала власником всього будинку повністю, відповідно до рішення Козятинського міськрайонного суду від 06 грудня 2010 року № 2-950/10 р.
До неї перейшло право користування земельною ділянкою в тих же розмірах та на тих же умовах, що нею користувалася її мати відповідно до чинного на той час законодавства.
Згідно листа голови колгоспу ім. 21 З`їзду КПРС с. Вернигородок від 26 квітня 1978 року № 72 за двором її матері на АДРЕСА_1 по земельній шнуровій книзі рахувалося 0,36 га. Після будівництва дитсадка та очисних споруд ця площа зменшилася до 0,25 га. Такий розмір земельної ділянки та її цільове призначення не змінювалося і існує дотепер.
Таким чином, площа земельної ділянки на АДРЕСА_1, яка надана їй для обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд значно менша від розмірів земельної ділянки, яка надавалась та перебувала у користування її матері ОСОБА_2 .
В рішенні не наводяться будь-які мотиви, керуючись якими Вернигородоцька сільська рада відмовила в наданні дозволу на розробку технічної документації з відведення земельної ділянки площею 0,25 га.
При цьому, приймаючи таке рішення, відповідачу було відомо про обставини того, що спадкодавець, попередній користувач земельної ділянки, її мати, ОСОБА_2 не приватизовувала будь-яких земельних ділянок, в тому числі і присадибної та не відмовлялася від наданої їй у користування присадибної земельної ділянки, розміром 0,36 га.
Оскаржуване рішення Вернигородоцької сільської ради є необґрунтованим, оскільки прийняте відповідачем без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття.
Висновок, який міститься у рішенні, про те, що розмір земельної ділянки 0,16 га, на яку позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення, є цілком достатнім для обслуговування житлового будинку, який належить їй, є необґрунтованим, оскільки непідтверджений жодними прийнятними доводами.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 31 січня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що жодних порушень при винесенні оспорюваного рішення від 10 квітня 2014 року № 10 відповідачем допущено не було. В рішенні чітко роз`яснено, чому ОСОБА_1 не представляється можливим надати більший розмір земельної ділянки біля будинку останньої. Також зазначено, що розширити існуючу земельну ділянку не має можливості, оскільки з двох сторін спірна земельна ділянка обмежена дорогами, а з двох інших - земельною ділянкою, на яку виготовлено державний акт, що посвідчує право власності сусіда ОСОБА_3 . Земельна ділянка під фруктовим садом, площею 0,09 га закріплена для благоустрою за Вернигородоцькою школою відповідно до плану формування території сільської ради від 05 липня 2016 року № 30. Крім того, зменшення площі земельної ділянки з 0,25 га до 0,16 га було погоджено з попереднім власником - матір`ю позивачки ОСОБА_2 .
Позовна вимога в частині зобов`язання Вернигородоцької сільської ради розглянути заяву про надання позивачу дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою по встановленню меж та видачі свідоцтва на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га за адресою АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд також задоволенню не підлягає, оскільки є похідною вимогою від визнання незаконним та скасування рішення Вернигородоцької сільської ради.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 08 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 31 січня 2020 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, при цьому врахувавши, що ОСОБА_1 було тричі запропоновано надати частину земельної ділянки в іншому місці, ніж розташована основна частина земельної ділянки останньої, проте вона відмовилась, а також те, що розширення земельної ділянки є неможливим. Також зазначив, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
18 травня 2020 року адвокат ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 31 січня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 08 квітня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не взяли до уваги, що рішенням суду від 26 жовтня 2010 року у справі № 2а-121/2010, що не оскаржувалось та набрало законної сили, встановлено, що на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері позивачки ОСОБА_2 в порядку постійного користування загалом належало 0,33 га земельної ділянки на АДРЕСА_1 . Тому і до позивачки перейшло в порядку спадкування право користування земельною ділянкою в зазначено розмірі. Отже позивачка набула права на безоплатну приватизацію саме земельної ділянки загальною площею 0,33 га на АДРЕСА_1 в межах норм, передбачених законом, а саме 0,25 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0, 08 га для ведення особистого селянського господарства.
Позивачем належними та допустимими доказами доведено необхідність надання їй земельної ділянки на АДРЕСА_1 саме в межах загальної площі, яка існувала для попереднього землекористувача, тобто орієнтованою площею 0,33 га натомість відповідачем не надано безперечних доказів того, на якій правовій підставі (вилучення земельної ділянки) відповідна площа земельної ділянки позивачки зменшилася до 0,16 га на що суди попередніх інстанцій уваги не звернули.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Козятинського міськрайонного суду Вінницької області.
У квітні 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2, яка користувалась прибудинковою земельною ділянкою в АДРЕСА_1 .
На випадок своєї смерті ОСОБА_2 28 жовтня 1992 року склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Вернигородоцької сільської ради народних депутатів за реєстровим № 33, яким усе своє майно заповіла дочкам ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а. с. 50).
Відповідно до рішення Козятинського міськрайонного суду від 06 грудня 2010 року у справі № 2-950/10 за ОСОБА_1 визнано право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину спадкового майна, яке складається з житлового дерев`яного-валькованого будинку з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину житлового дерев`яного-валькованого будинку з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, з виплатою грошової компенсації вартості цієї частини ОСОБА_5 .
З листа голови колгоспу ім. 21 з`їзду КПРС с. Вернигородок від 26 квітня 1978 року № 72 встановлено, що за двором ОСОБА_2 дерева, декоративні і фруктові, що росли дійсно на віддалі 5-6 м від хати зрубані не тому, що на такій віддалі від хати ведеться будівництво, а тому що вони перешкоджали роботі будівельних механізмів. Оцінка невикористаних затрат зроблена комісією в присутності головного землевпорядчика району, головного економіста колгоспу, депутат с/ради, в присутності ОСОБА_2, яка згідна з оцінкою та підписала акт. На день перевірки листа в присадибному користуванні ОСОБА_2 залишилася ділянка, площею 0,19 га з 0,36 га, що рахується за двором по земельній шнуровій книзі колгоспу, 0,17 га вилучено з користування під будівництва дитсадка та очисних споруд (а. с. 81).
З довідки від 01 березня 1989 року, виданої виконкомом Вернигородоцької сільської ради народних депутатів, встановлено те, що згідно шнурової книги колгоспу за господарством ОСОБА_2 закріплено землі 0,36 га.
Відповідно до акту обміру земельної ділянки від 02 березня 1989 року, складеного
комісією в складі голови Вернигородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області, голови земельної комісії колгоспу ім. XXV з`їзду КПРС, власника садибної ділянки ОСОБА_2 та її дочки ОСОБА_1, розмір земельної ділянки ОСОБА_2 станом на дату складання акту становить 0,248 га (а. с. 83).
З архівного витягу протоколу від 22 листопада 1989 року № 12 засідання правління колгоспу ім. ХХІ з`їзду КПРС с. Вернигородок встановлено, що заяву ОСОБА_2 було задоволено і надано їй земельну ділянку в розмірі 0,33 га (а. с. 84).
Рішенням 1 сесії 23 скликання Вернигородоцької сільської ради народних депутатів Козятинського району Вінницької області від 23 квітня 1998 року було розглянуто заяву ОСОБА_1 про надання земельної ділянки, зайнятої шкільним садом. У вказаному рішенні встановлено, що в 1976 році із загальної ділянки матері позивачки - ОСОБА_2, розміром 0,36 га було вилучено 0,17 га під будівництво дитячого садка. Дане вилучення було проведено з погодженням власниці земельної ділянки - ОСОБА_2 . Недостаюча земельна ділянка була надана по сусідству з земельною ділянкою ОСОБА_2, від якої остання пізніше відмовилася. Згідно із записом в шнуровій книзі від 14 грудня 1992 року біля хати ОСОБА_2 рахувалося 0,16 га ( а. с. 52 ).
Згідно особового рахунку № НОМЕР_1, ОСОБА_2 належала спочатку земельна ділянка, площею 0,10 га, потім - 0,16 га (а. с. 53-54).
Актом від 03 червня 2004 року, складеним комісією в складі сільського голови с. Вернигородок Коломійця В. О., голови узгоджувальної земельної комісії ОСОБА_6 в присутності ОСОБА_1 встановлено, що було проведено обмір земельної ділянки останньої. При обмірі було зафіксовано, що площа земельної ділянки землекористувача ОСОБА_1 складає 0,16 га. (а. с. 57).
Згідно земельно-кадастрової книги під записом № 88 видно, що матері позивача - ОСОБА_2 належала земельна ділянка, площею 0,16 га (а.с.43-44).
Згідно земельно-кадастрової книги Козятинського району Вінницької області 2001-2005 року під записом 100 встановлено, що ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 0,16 га (а. с. 46-48).
Рішенням 13 сесії 4 скликання Вернигородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області від 02 грудня 2004 року, було розглянуто заяву ОСОБА_1 та враховуючи те, що на день смерті ОСОБА_2 згідно землекадастрової книги за домогосподарством останньої рахувалося 0,16 га землі, яка не було передана у приватну власність та те, що будівлі успадковані в рівних долях двома особами, одній з яких у власність надано земельну ділянку 0,08 га біля успадкованого будинку, було вирішено надати ОСОБА_1 згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки, площею 0,08 га для обслуговування 1/2 частини житлового будинку і господарських будівель, що розташовані в АДРЕСА_1 . Відмовлено ОСОБА_1 у наданні у власність земельної ділянки, розміром 0,09 га (садок), так як дана земельна ділянка рахується за територією Вернигородоцької загальноосвітньої школи (а. с. 51).
Позивач, не погодившись із діями відповідача, за захистом своїх прав звернулася до суду. Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26 жовтня 2010 року № 2а-121/10 визнано незаконним та скасовано рішення Вернигородоцької сільської ради від 17 серпня 2009 року про відмову у наданні ОСОБА_1 земельної ділянки. Вернигородоцьку сільську раду зобов`язано розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення про надання останній у власність земельної ділянки для обслуговування будинку відповідно до чинного законодавства. Судом було встановлено, що Вернигородоцька сільська рада Козятинського району Вінницької області не надала доказів того, що суміжна земельна ділянка, яка розташована біля будинку позивача на АДРЕСА_1, знаходиться в користуванні у Вернигородоцькій середній школі на відповідних правових підставах (державний акт на землю, чи інші правовстановлюючі документи на землю), тому школа є неналежним користувачем, а тому, таке обґрунтування у відмові в наданні позивачу земельної ділянки є не обґрунтованим, тому рішення Вернигородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області від 17 серпня 2009 року в частині відмови в наданні останній земельної ділянки визнано незаконним та скасовано (а. с. 32-35).
Згідно листа Державної інспекції сільського господарства України від 13 червня 2012 року № 33-6-12/2866 вбачається, що Вернигородоцька сільська рада виконала постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26 жовтня 2010 року у справі № 2а-121/10 не у повній мірі, оскільки земельна ділянка, пропонована ОСОБА_1 вказаним рішенням для передачі у власність, знаходиться в іншому, ніж будинок місці, що є порушенням статті 120 Земельного кодексу України. Правовстановлюючі документи на частину земельної ділянки, орієнтовною площею 0,09 га, на якій ростуть плодові дерева, відсутні. Інспекція не вбачає підстав для відмови у передачі ОСОБА_1 у власність частини земельної ділянки, на якій ростуть плодові дерева, орієнтовною площею 0,09 га для обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 . Також, відсутнє рішення уповноваженого органу про зміну цільового призначення частини земельної ділянки 0,009 га з земель для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на землі для садівництва (а. с. 86).
Рішенням 19 сесії 6 скликання Вернигородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10 квітня 2014 року № 10 "Про надання земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку", враховуючи рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26 жовтня 2010 року у справі № 2а-121/10, статтю 120 Земельного кодексу України, виконуючи статтю 121 Земельного кодексу України, беручи до уваги що розмір земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок є меншим (0,16 га), так як з двох сторін земельна ділянка обмежена дорогами, а з двох інших - земельною ділянкою, на яку виготовлено державний акт, що посвідчує право власності сусіди ОСОБА_3, Вернигородоцька сільська рада вирішила:
рішення 13 сесії 4 скликання від 02 грудня 2004 року про надання ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,08 га для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 - скасувати;
надати позивачу дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою по встановленню меж та видачі свідоцтва на право власності на земельну ділянку, площею 0,16 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 (а. с. 13).
Позивач знову не погодилася з рішенням відповідача та звернулася до суду з наступними вимогами: визнати, що на момент смерті ОСОБА_2 в користуванні останньої була земельна площею 0,36 га (на АДРЕСА_1 ); внести зміни до рішення Вернигородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10 квітня 2014 року в частині розміру виділеної земельної ділянки з 0,16 га на 0,25 га.
Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Вищий Адміністративний суд України ухвалою від 21 липня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково, постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 серпня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вернигородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області про визнання дій протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії у частині позовних вимог про визнання того, що на момент смерті матері позивача - ОСОБА_2 земельна ділянка, на якій розташований будинок на АДРЕСА_1, складала 0,25 га - скасовано та провадження у цій частині закрито. Роз`яснено, що позов у цій частині підлягає вирішенню загальним судом у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У решті рішення залишено без змін (а. с. 9-12).
Згідно листа Козятинської РДА від 24 вересня 2018 року № 5-Ш-75-7/07.20 Вернигородоцькому загальноосвітньому навчально-виховному комплексу І-ІІІ ступенів "Школа-дитячий садок" рішенням Вернигородоцької сільської ради від 05 липня 2016 року № 30 надано в користування 3,1908 га. До цієї площі не входить ділянка під фруктовим садом, хоча навчальний заклад щороку прибирає в саду та обрізає дерева, адже ця територія 0,09 га закріплена для благоустрою за Вернигородоцькою школою відповідно до плану формування території сільської ради від 05 липня 2016 року № 30.