Постанова
Іменем України
10 червня 2021 року
м. Київ
справа № 686/11694/20
провадження № 61-17743св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: держава Україна в особі Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Державна казначейська служба України,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної та майнової шкоди
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 вересня 2020 року у складі судді Мазурок О. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Янчук Т. О., Купельського А. В., Ярмолюка О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу на його користь 1 000 000 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконною бездіяльністю слідчого СВ ЗВП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області Мазура В. В.; стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу на його користь 60 023,90 грн на відшкодування майнової шкоди, завданої незаконною бездіяльністюслідчого СВ ЗВП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області Мазуром В. В.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що слідчий СВ ЗВП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області Мазур В. В. усупереч законодавству держави України не вніс відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Унаслідок незаконної та протиправної бездіяльності йому завдано майнової та моральної шкоди. Завдана моральна шкода полягає в моральних стражданнях та переживаннях, які він зазнав під час очевидної бездіяльності слідчого Мазура В. В., оскільки правомірні очікування, які не підтвердились, посилювали відчуття душевного болю та призвели до розчарування в національній поліції як правоохоронному органі, відчуття несправедливості стосовно нього плавно переросло в його дискримінацію, а відчуття невизначеності посилювало негативні емоції, що в цілому призвело до хронічного стресу, наслідком чого стало посилення страху перед працівниками поліції. Крім цього, він змушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя, а необхідність поновлення його прав змусила вживати додаткових зусиль для їх захисту в суді, що він сприймає як зверхнє ставлення до нього як до людини, через що він відчув себе приниженим і морально подавленим, і ці відчуття є і нині. Так, він вкотре був змушений звертатися до суду, що вимагає від нього додаткових витрат його дорогоцінного часу з його безцінного життя та свідчить про моральне і психологічне насилля над ним шляхом неналежного виконання своїх службових обов`язків слідчим Мазуром В. В., що призвело до порушення його права на повагу до честі та гідності. Незаконною і протиправною бездіяльністю слідчого Мазура В. В. порушено його права, а саме право на правомірну, добросовісну і кваліфіковану діяльність працівників органів державної влади, в тому числі і працівника СВ ЗВП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області Мазура В. В. ; право споживача на якісну послугу від органів державної влади України в особі національної поліції в частині правомірності та добросовісності дій; конституційне право на свободу пересування територією України, оскільки ця бездіяльність спричинила для нього певні права та обов`язки, і він вимушений був відновлювати свої права в суді, і на це він не планував витрачати свій дорогоцінний час з його безцінного життя; право на повагу до честі і гідності та інші немайнові права. Майнова шкода полягає у витратах власного часу - шість годин на написання скарги, її подання, участь у розгляді справи, витратах на проїзд, папір, фарбу для картриджа та копіювання документів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 09 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позивач не довів достатніми та допустимими доказами факт заподіяння йому шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між не внесенням відомостей за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчим СВ ЗВП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області Мазуром В. В. та настанням майнової і моральної шкоди. Витрати власного часу та зусилля позивача на складання скарги, її подання та участь у розгляді справи є реалізацією права особи на контроль в порядку кримінального судочинства за діяльністю уповноважених осіб на здійснення функцій досудового розслідування і не є моральною шкодою в розумінні статті 1174 ЦК України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Хмельницький апеляційний суд постановою від 12 листопада 2020 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 вересня 2020 року залишив без змін.
Судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому виходив з того, що висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 є правильним, оскільки позивач не довів достатніми та допустимими доказами факт заподіяння йому шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між прийняттям ухвали про задоволення скарги позивача на бездіяльність слідчого щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей про кримінальне правопорушення та настанням шкоди. Задоволення скарги ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення не є належною правовою підставою для відшкодування моральної шкоди, а моральних страждань внаслідок бездіяльності відповідача щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення позивач не довів. Крім того, нормами КПК України, передбачено механізм захисту порушеного права особи шляхом оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей до ЄРДР. Посилання позивача на понесені ним витрати (придбання квитків для проїзду до місця розгляду справи, копіювання документів, час на написання скарги, участь у слуханні справи) не свідчить про незаконність судового рішення, оскільки заявлено вимогу про відшкодування майнової шкоди, а для цього слід довести протиправність дій відповідачів, що не було доведено.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 вересня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 листопада 2020 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження рішення зазначив, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 686/20012/18, від 25 березня 2020 року у справі № 554/49/18, від 25 липня 2018 року у справі № 638/6944/16-ц, від 25 квітня 2019 року у справі № 638/17403/15?ц, від 10 жовтня 2018 року у справі № 638/1892/16-ц, від 11 липня 2018 року у справі № 638/12259/16, від 25 червня 2018 року у справі № 641/2476/17, від 17 квітня 2019 року у справі № 607/14606/17, від 11 вересня 2019 року у справі № 461/4824/17, від 09 жовтня 2019 року у справі № 646/1591/18, від 27 листопада 2019 року у справі № 750/6330/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17, від 27 листопада 2019 року у справі № 750/6330/17 та інших.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для відшкодування йому моральної та майнової шкоди, не дали належної оцінки доказам, доданим до позовної заяви.
У листопаді 2020 року Головне управління Національної поліції у Хмельницькій області подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилалось на те, що ці судові рішення є законними та обґрунтованими, оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів того, що дії слідчого є неправомірними, завдали йому шкоди та що між діями і шкодою, завданою позивачу, є безпосередній причинно-наслідковий зв`язок.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
28 грудня 2020 року справа № 686/11694/20 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, обґрунтовуючи його тим, що слідчий СВ ЗВП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області Мазур В. В. усупереч вимогам законодавства України не вніс до ЄРДР відомостей, унаслідок чого йому завдано майнової та моральної шкоди.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 28 квітня 2017 року задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення. Зобов`язано уповноважену особу СВ ЗВП ХВП ГУНП в Хмельницькій області внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_1 від 11 квітня 2017 року за фактом вчинення діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 197 КК України, відповідно до статті 214 КПК України, про що повідомити заявника.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.