Постанова
Іменем України
04 червня 2021 року
м. Київ
справа № 202/755/20
провадження № 61-16309св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: ОСОБА_2, державний виконавець Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Малюк Іванна Володимирівна,
розглянув у попередньому судовому засіданніу порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2020 року у складі судді Богун О. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Варенко О. П., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У лютому 2020 року ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2, державний виконавець Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Малюк І. В. (далі - державний виконавець), звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
На обґрунтування заяви посилався на те, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2016 року у справі № 199/2904/16ц зобов`язано ОСОБА_3 сплатити на його користь суму індексації грошового зобов`язання за вироком суду та три відсотки річних у розмірі 108 506,09 грн. 18 грудня 2019 року йому стало відомо про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного рішення суду за виконавчим листом № 2/199/1572/16, виданим 17 листопада 2016 року, у зв`язку з тим, що боржник ОСОБА_3 помер. Правонаступником померлого ОСОБА_3 є його син - ОСОБА_2, спадкоємець першої черги за законом.
З урахуванням наведеного заявник просив суд визнати ОСОБА_2 правонаступником його померлого батька ОСОБА_3 та замінити сторону виконавчого провадження з ОСОБА_3 на його правонаступника ОСОБА_2 .
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2019 року у задоволенні заяви відмовлено.
Ухвала суду першої інстанцій мотивована тим, що неможливо замінити сторону виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження закінчено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що правонаступництво у виконавчому провадженні допускається на будь-якій стадії процесу. Проте заявник не надав належних доказів того, що ОСОБА_2 у розумінні статті 1268 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) прийняв спадщину після померлого боржника ОСОБА_3, тому заява про заміну сторони виконавчого провадження не підлягає задоволенню, а правильне по суті рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви, проте з інших підстав, підлягає залишенню без змін.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про заміну сторони виконавчого провадження.
Касаційна скарга мотивована тим, що правонаступництво сторін у виконавчому провадженні допускається на будь-якій стадії процесу. Закриття виконавчого провадження не є підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Апеляційний суд не врахував змісту постанови Дніпровського апеляційного суду від 15 червня 2020 року, якою встановлений факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після його померлого батька ОСОБА_3, а тому апеляційний суд безпідставно зазначив, що заявник не надав належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 прийняв спадщину після померлого боржника.
У січні 2021 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_2 просив касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - залишити без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.
Підставою відкриття касаційного провадження у вказаній справі є підстава, передбачена частиною другою статті 389 ЦПК України, - порушення норм процесуального права.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди встановили, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2016 року у справі № 199/2904/16ц (2/199/1572/16) стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму індексації грошового зобов`язання за вироком суду та три відсотки річних у розмірі 108 506,09 грн.
17 листопада 2016 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська видав виконавчий лист № 2/199/1572/16, який було пред`явлено до виконання.
18 грудня 2019 року державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/199/1572/16, виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська 17 листопада 2016 року, на підставі пункту 3 частини першої статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону № 1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Отже, процесуальне правонаступництво можливе на будь-якій стадії процесу і в будь-якому виді провадження.
Завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження (стаття 1 Закону № 1404-VIII ).
Виходячи зі змісту процесуального законодавства, процесуальне правонаступництво - це заміна сторони у справі іншими особами у зв`язку з переходом до цих осіб матеріальних прав і обов`язків попередньої особи.
Таким чином, підставою процесуального правонаступництва (заміни сторони виконавчого провадження) є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статею 608 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особи)
Згідно з частиною першою статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні.
Отже, правовідносини у цій справі, за якими виданий виконавчий лист, допускають правонаступництво.
Аналогічні висновки викладені Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 2-2697/11 (провадження
№ 61-28147сво18), Верховним Судом у постанові від 19 травня 2021 року у справі № 523/15975/18 (провадження № 61-16887св20).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема, звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 40 Закону№ 1404-VIII виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.
На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містять процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 55 цього Кодексу.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 55 ЦПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 442 ЦПК України.
Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 55 ЦПК України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення.
Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 Закону № 1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Отже, відповідна заміна сторони виконавчого провадження правонаступником може бути здійснена лише у разі скасування постанови виконавця про закінчення такого виконавчого провадження.
З урахуванням наведених вище законодавчих приписів, у разі смерті фізичної особи - сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні.
Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі, у зв`язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі, у зв`язку зі смертю боржника.
Аналогічні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20).
Суди встановили, що 18 грудня 2019 року державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/199/1572/16, виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська 17 листопада 2016 року, на підставі пункту 3 частини першої статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження".
Зазначена постанова про закінчення виконавчого провадження у зв`язку зі смертю боржника є чинною, не скасована та стягувачем не оскаржувалася. Відомостей щодо відновлення виконавчого провадження матеріали справи не містять.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у разі смерті боржника при закритому виконавчому провадженні неможлива. Лише у разі оскарження та скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження може бути вирішено питання щодо заміни померлого боржника його правонаступниками.
Апеляційний суд помилково зазначив, що підставою для відмови у задоволенні заяви є ненадання заявником належних доказів того, що ОСОБА_2 прийняв спадщину після померлого боржника, оскільки визначальне значення для правильного вирішення цієї заяви є те, що виконавче провадження закінчено, що виключає право на подання заяви про заміну сторони правонаступником у зв`язку із смертю боржника. Проте такі висновки суду не вплинули на правильність вирішення заяви ОСОБА_1 по суті, оскільки апеляційний суд залишив ухвалу суду першої інстанції без змін.