ПОСТАНОВА
Іменем України
10 червня 2021 року
Київ
справа №826/15590/15
адміністративне провадження №К/9901/302/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Калашнікової О.В., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа - ОСОБА_1, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2018 року (у складі судді Аблова Є.В) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року (у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Василенка Я.М., Шурка О.І.) у справі №826/15590/15,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА, відповідач), третя особа - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 02.07.2015 № VІ-002/2015 та зобов`язати відповідача повторно належним чином розглянути у відкритому засіданні питання про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .
2. В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що всупереч вимогам ст.ст.11, 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст.ст. 7, 17, 27, 43, 45 Правил адвокатської етики, третя особа, діючи як адвокат відповідачів у цивільній справі №2-412/1478/2012, вчиняла дії щодо уникнення своїми довірителями відповідальності за кредитним договором та договорами поруки на суму понад 11 млн грн, зокрема затягування судового розгляду справи, неналежне виконання професійних обов`язків, недотримання вимог процесуального законодавства, неправдиве викладення обставин справи і подання суду неправдивих доказів. Однак відповідачем в порушення ст.ст. 37, 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не дотримано процедури перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, оскаржуване рішення прийнято односторонньо, без урахування всіх дійсних обставин неналежної поведінки адвоката. При цьому відповідач поза межами своєї компетенції вирішував питання про наявність підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. В діях адвоката наявні ознаки протиправності відповідно до ст.ст. 33, 36 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", у зв`язку з чим відносно нього має бути відкрита дисциплінарна справа і він підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016, у позові було відмовлено.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.03.2017 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2016, справу №826/15590/15 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
5. В даній ухвалі зазначалось, що вирішуючи даний спір по суті, судами попередніх інстанцій залишено поза увагою вимоги статей 2, 6 Кодексу адміністративного судочинства України і не встановлено, чи дійсно рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 02 липня 2015 року № VI-002/2015, порушені права та інтереси позивача та не з`ясовано, у чому саме полягає таке порушення, що призвело до передчасних та необґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов`язків сторін у даному спорі.
6. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.09.2018 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 02.07.2015 № VІ-002/2015; зобов`язано Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури повторно розглянути скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 21.01.2015 № 03/ДПВ-15; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
7. В обґрунтування даного рішення зазначалось, що Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури не було враховано, що КДКА Дніпропетровської області під час проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1 та вирішення питання про порушення дисциплінарної справи було отримано лише письмові пояснення адвоката. При цьому в рішенні дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області від 21.01.2015 №03/ДПВ-15 не було конкретизовано усіх обставин, на які посилався скаржник, з наданням їм відповідної оцінки, і не перевірено усіх фактів, викладених у скарзі, хоча скаржник вказував на конкретні порушення і зазначав докази, якими такі обставини підтверджуються.
8. Суд першої інстанції вказував, що КДКА Дніпропетровської області зобов`язана була перевірити належне виконання адвокатом своїх професійних обов`язків незалежно від того, чи надавалася в судовому процесі оцінка таким доказам і чи застосовувалися судом до адвоката передбачені законодавством заходи внаслідок порушення процесуальних норм або невиконання процесуальних обов`язків. Отже оскаржуване рішення від 02.07.2015 №VІ-002/2015 було прийняте Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури без врахування того, що КДКА Дніпропетровської області не було досліджено усіх доводів і фактів, викладених у скарзі позивача на дії адвоката ОСОБА_1.
9. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України відмовлено.
10. Постановою Верховного Суду від 10.09.2019 касаційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України задоволено, ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019 скасовано, а справу направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
11. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
12. Колегія суддів апеляційного суду погодилась із висновками суду першої інстанції та зазначала, що констатуючи факт здійснення перевірки уповноваженою особою доводів скарги, за наслідком якої ВКДКА не встановлено відомостей які не були перевірені регіональною дисциплінарною палатою, не допускається лише така аргументація, яка відтворює лише суб`єктивне переконання органу зі спірного питання, адже остання не містить жодної відповіді на порушені у скарзі питання для розуміння у чому саме полягає позиція про відсутність підстав для задоволення скарги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
13. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року у справі №826/15590/15 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" відмовити в повному обсязі.
14. Автор касаційної скарги зазначає, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано та неправильно витлумачено положення ч.2 статті 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", так як витребування інформації, необхідної для проведення перевірки відомостей про дисциплінарний поступок адвоката, є правом члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а не його обов`язком.
15. Так, встановлення ознак дисциплінарного проступку, а також наявності або відсутності підстав для прийняття відповідного рішення, є виключними дискреційними повноваженнями відповідної КДКА регіону як органу адвокатського самоврядування, а тому, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими ч.3 статті 2 КАС України критеріям, в жодному разі не повинен втручатись у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
16. 17 лютого 2020 року на адресу Верховного Суду від Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" надійшов відзив, в якому позивач вказує на правильному вирішенні справи судами попередніх інстанцій та просить касаційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури залишити без задоволення.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
17. Касаційна скарга Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла до Верховного Суду 02.01.2020.
18. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2020 визначено склад суду: суддя-доповідач Жук А.В., судді: Калашнікова О.В., Соколов В.М.
19. Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року у справі №826/15590/15.
20. Ухвалою судді Верховного Суду від 09.06.2021 дану адміністративну справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
21. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області зі скаргою від 18.11.2014 на неправомірні дії адвоката ОСОБА_1. Вказана скарга обґрунтована тим, що адвокат під час представництва інтересів відповідачів у цивільній справі №2-412/1478/2012 за позовом ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк" до ТОВ "Піраміда", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості за кредитними договорами порушував вимоги ЦПК України, Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правила адвокатської етики. У скарзі зокрема зазначено, що під час судового розгляду даної справи слухання справи відкладалося 19 разів у зв`язку з неявкою адвоката ОСОБА_1. без належних доказів поважності причин такої неявки, що призвело до навмисного затягування адвокатом розгляду цивільної справи №2-412/1478/2012. Також позивач зазначав про недобросовісну поведінку адвоката, використання адвокатом недостовірних та підроблених документів з метою припинення ТОВ "Піраміда".
22. Рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 21.01.2015 №03/ДПВ-15 ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк" відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1., оскільки адвокат належним чином виконував зобов`язання за договором, поведінка адвоката не була предметом оскарження судом, а також осіб, інтереси яких він представляв, а оцінка доказів в підтвердження поважних причин відкладення розгляду справи здійснюється виключно судом, в провадженні якого знаходиться справа.
23. Позивач, не погоджуючись з таким рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з скаргою від 18.02.2015, в якій просив скасувати рішення №03/ДПВ-15 від 21.01.201 та ухвалити нове рішення, яким притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Окрім обставин, викладених у скарзі від 18.11.2014, позивач зазначив про наявність конфлікту інтересів, оскільки адвокат представляв позичальника - ТОВ "Піраміда", поручителя - ОСОБА_3, який був директором ТОВ "Піраміда", та поручителя - ОСОБА_2, який був директором ТОВ "Д`юті-Фрі Одеса", засновником якого є адвокат ОСОБА_1. Також вказано на порушення адвокатом вимог ст.ст. 7, 17, 27, 43, 45 Правил адвокатської етики.
24. 02.07.2015 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури прийняла рішення №VI-002/2015, яким рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 21.01.2015 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката адвокат ОСОБА_1. залишено без змін, оскільки відсутні підстави для порушення дисциплінарної справи стосовно даного адвоката.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
26. Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, відповідно до якого адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, а адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
27. Відповідно до положень статті 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
28. Приписами статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом. У свою чергу, не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
29. Згідно з нормами ч. ч. 1, 2 ст. 36 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
30. Приписами статті 37 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", передбачено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
31. Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката здійснюється в порядку, передбаченому статті 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
32. Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
33. У свою чергу, відповідно до норм п. 1 ч. 4, ч. 5 ст. 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
34. Метою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є забезпечення здійснення адвокатського самоврядування відповідно до вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" в частині здійснення контролю та сприяння організації діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури регіонів при вирішенні питання кваліфікаційного відбору осіб, які виявили намір здійснювати адвокатську діяльність, та дисциплінарної відповідальності адвокатів.
35. Відповідно до статті 28 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120, зі змінами, під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування. їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію.
36. Проаналізувавши вищенаведені норми законодавства, Верховний Суд зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем не було враховано, що КДКА Дніпропетровської області під час проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1 за заявою банку та вирішення питання про порушення дисциплінарної справи, отримано лише письмові пояснення адвоката, а також в рішенні дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області від 21.01.2015 № 03/ДПВ-15 не було у достатній мірі конкретизовано усіх обставин, на які посилався скаржник, з наданням їм відповідної оцінки, не перевірено усіх фактів, викладених у скарзі, хоча скаржник вказував на конкретні порушення і зазначав докази, якими такі обставини підтверджуються, - є необґрунтованими виходячи з того, що витребування інформації, необхідної для проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, є правом члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а не обов`язком.
37. Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 12.07.2018 по справі №822/759/17, від 12.07.2018 по справі №826/13442/15.
38. Суд також враховує позиції, зазначені у постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №810/1972/17, від 20.06.2019 у справі №641/463/16-а, від 05.07.2019 у справі 815/2954/17, від 05.07.2019 у справі 820/3167/18, та вказує, що адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
39. При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.
40. Під дискреційними повноваженнями слід розуміти встановлені законом права і обов`язки владних суб`єктів, які визначають ступінь самостійності їх реалізації з урахуванням принципу верховенства права і полягають у тому, що при вчиненні дій та прийнятті рішень владний суб`єкт здійснює свої повноваження з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих дій або рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 від 11.03.1980).
41. У свою чергу, Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
42. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
43. Таким чином, правову оцінку рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Дніпропетровської області слід надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.
44. Відтак, вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності належить до виключної компетенції дисциплінарних органів, а саме Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури тощо. А тому, встановлення складу дисциплінарного проступку, як і наявності або відсутності підстав для прийняття відповідного рішення, є дискреційними повноваженнями відповідної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
45. Отже, жоден інший суб`єкт чи орган, в тому числі і суд, не може здійснювати втручання у здійснення суб`єктом владних повноважень своєї компетенції.
46. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №813/2876/18 і колегія суддів Верховного Суду не знаходить підстав для відступу від неї.
47. Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд вказує, що рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 02.07.2015 № VІ-002/2015 і водночас рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 21.01.2015 №03/ДПВ-15 є правомірними, прийнятими із дотриманням процедури, встановленої Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120 і в межах наданих повноважень.
48. Суди першої та апеляційної інстанції невірно застосували норми матеріального права при прийнятті судових рішень в даній адміністративній справі, що призвело до її неправильного вирішення. Тому, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувані судові рішення - скасуванню із прийняттям нового, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
49. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративною судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
50. Приписами частини першої статті 341 KAC України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
51. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
52. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись ст. 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд, -