ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2021 року
м. Київ
справа № 640/8975/20
адміністративне провадження № К/9901/33737/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
за участю:
секретаря судового засідання Вітковської К.М.,
представника позивача Скрипки М.В.,
представника відповідача Кеди А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Київської міської прокуратури на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2020 року (суддя: Чудак О.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2020 року (судді: Василенко Я.М., Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі за позовом Охтирської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Головного управління ДПС у Сумській області до Приватного акціонерного товариство "Укрнафта" про стягнення податкового боргу, -
в с т а н о в и в :
Охтирська місцева прокуратура Сумської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної податкової служби у Сумській області звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариство "Укрнафта" (далі - ПАТ "Укрнафта", відповідач), в якому просила стягнути з рахунків ПАТ "Укрнафта" та за рахунок готівки, що йому належить, податковий борг з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (природного газу) у сумі 29 545 902, 20 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2020 року, позовну заяву повернуто позивачу з мотивів відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави.
У касаційній скарзі Київська міська прокуратура, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що, приймаючи оскаржувані рішення, суди, в порушення вимог статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не врахували, що прокурор не повинен встановлювати причини бездіяльності відповідного органу, якщо вони є очевидними та призводять до порушення державних інтересів.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Наголошує на тому, що контролюючим органом, уповноваженим на стягнення податкового боргу для ПАТ "Укрнафта" є виключно Офіс великих платників податків ДПС, а тому прокуратура не мала права звертатись до суду з повозом в інтересах неуповноваженого органу.
У судовому засіданні представник позивача підтримав свої вимоги, а представник відповідача- свої заперечення, з підстав та обґрунтувань, викладених в касаційній скарзі та відзиві на неї, відповідно.
Суд заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
За змістом частин третьої і четвертої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру", положення частини третьої якої передбачають, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з абзацами першим-третім частини четвертої цієї статті наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав такого представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
Як убачається з матеріалів справи наявність підстав для представництва інтересів в держави в особі Головного управління Державної податкової служби у Сумській області прокуратура обґрунтовує наявністю у ПАТ "Укрнафта" боргу з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу за березень 2017 року на суму 29 545 902, 20 грн. Водночас, більш, ніж за три роки існування такої заборгованості Головне управління Державної податкової служби у Сумській області (з посиланням на відсутність коштів для сплати судового збору) жодних дій щодо стягнення з ПАТ "Укрнафта" її у судовому порядку не вжило, що розцінено прокуратурою як неналежне виконання ними своїх повноважень.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду, суд першої інстанції, позицію якого підтримав суд апеляційної інстанції, виходив з того, що правом на звернення до суду з позовом про примусове стягнення податкового боргу наділені лише центральний та регіональні органи виконавчої влади, що реалізують державну податкову політику. Відсутність коштів для оплати судового збору сама по собі не може вважатися достатньою підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави від імені цього суб`єкта.
З огляду на викладене та з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06 листопада 2019 року у справі №640/4747/19, від 19 липня 2018 року у справі №822/1169/17 та від 25 січня 2018 року у справі №808/3860/16, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у спірному випадку прокуратурою не підтверджено підстав здійснення представництва інтересів держави, у зв`язку з чим позовна заява відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 169 КАС України підлягає поверненню.
Аналізуючи наведені вище висновки судів попередніх інстанцій, колегія суддів звертає увагу на те, що у судовій практиці, сформованій протягом 2018-2019 років, існували різні підходи до вирішення питання обґрунтованості підстав представництва прокурором інтересів держави в суді.
Значна кількість рішень Верховного Суду у складі колегій суддів касаційних судів різних юрисди