ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2021 року
м. Київ
справа № 826/10869/17
адміністративне провадження №К/9901/25850/18, №К/9901/50078/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги Державної служби геології та надр України на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 у складі колегії суддів колегії суддів: судді-доповідача Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Губської О.А. та на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017 у складі колегії суддів: головуючого судді Літвінової А.В., суддів Аблова Є.В., Мазур А.С. і постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 у складі колегії суддів: судді-доповідача Мельничука В.П., суддів: Лічевецького І.О., Ісаєнко Ю.А., у справі №826/10869/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічні технології та будівництво" до Державної служби геології та надр України про визнання дій протиправними, визнання та зобов`язання вчинити певні дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. 30.08.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Екологічні технології та будівництво" (надалі - позивач, ТОВ "Екологічні технології та будівництво") звернулось до суду з позовом до Державної служби геології та надр України (надалі - відповідач, ДСГНУ), в якому просив:
1.1. визнати протиправними дії відповідача, які виразились у відмові позивачу у видачі спеціального дозволу на видобування бурштину на ділянці Білківська (площі №1, 2, 3) загальною площею 429,32 га, що знаходиться в Коростенському районі Житомирської області з підстав не передбачених законодавством, що викладена листом від 17.08.2017 за вих. №17728/03/12-17;
1.2. зобов`язати відповідача видати позивачу спеціальний дозвіл на видобування бурштину на ділянці Білківська (площі №1, 2, 3) загальною площею 429,32 га, що знаходиться в Коростенському районі Житомирської області на підставі поданого комплекту документів та заяви позивача від 29.05.2017 за вих. №15/05.
2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017 позовні вимоги задоволено повністю.
2.1. Визнати протиправною відмову ДСГНУ у видачі спеціального дозволу ТОВ "Екологічні технології та будівництво" на видобування бурштину на ділянці Білківська (площі №1, 2, 3) загальною площею 429,32 га, що знаходиться в Коростенському районі Житомирської області з підстав не передбачених законодавством, що викладена листом від 17.08.2017 за вих. №17728/03/12-17.
2.2. Зобов`язати ДСГНУ видати ТОВ "Екологічні технології та будівництво" спеціальний дозвіл на видобування бурштину на ділянці Білківська (площі №1, 2, 3) загальною площею 429,32 га, що знаходиться в Коростенському районі Житомирської області на підставі поданого комплекту документів та заяви ТОВ "Екологічні технології та будівництво" від 29.05.2017 за вих. №15/05.
3. Відповідач не погодився з даною постановою суду першої інстанції, у зв`язку з чим оскаржив її в апеляційному порядку.
4. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.12.2017 апеляційну скаргу ДСГНУ на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017 залишено без руху, скаржника зобов`язано подати до суду апеляційної інстанції документ про сплату судового збору в розмірі 1760,00 грн., для чого встановлено строк - 5 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
5. Копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 28.12.2017 ДСГНУ було отримано 05.01.2018, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення.
6. 12.01.2018 до суду апеляційної інстанції надійшла заява скаржника на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, до якої долучені платіжне доручення від 18.09.2017 №650 на суму 1600,00 грн. і квитанція АТ КБ "Приватбанк" від 10.01.2018 №0.0.935383419.1 на суму 160,00 грн. Вказана заява була відправлена поштою та здана на поштове відділення 10.01.2018.
7. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 апеляційну скаргу ДСГНУ повернуто апелянту.
7.1. В основу постановлення цієї ухвали суду апеляційної інстанції покладено те, що скаржником не було виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, адже останнім днем для усунення її недоліків було 10.01.2018. При цьому, в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху було зазначено про необхідність сплати скаржником судового збору в розмірі 1769,00 грн., водночас, скаржник на виконання вимог цієї ухвали надав доказ сплати судового збору лише в сумі 1600,00 грн. Тому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав, що передбачені статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) для повернення вказаної апеляційної скарги.
8. Після повернення апеляційної скарги відповідач вдруге звернувся з апеляційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017.
9. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017.
10. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи було встановлено наступні фактичні обставини:
10.1. 20.03.2017 ТОВ "Екологічні технології та будівництво" з метою отримання спеціального дозволу на видобування бурштину на ділянці Білківська (площі №1, 2, 3), що знаходиться в Коростенському районі Житомирської області подало до ДСГНУ відповідну заяву з комплектом документів.
10.2. ДСГНУ перенаправила поданий позивачем пакет документів до Житомирської обласної ради (листом від 31.03.2017 №7426/13/12-17) і до Міністерства екології та природних ресурсів України (надалі - Мінприроди, листом від 31.03.2017 №7427/13/12-17).
10.3. Наказом Мінприроди від 13.04.2017 №163 було введено в дію протокол №20 засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування Міністерства екології та природних ресурсів України (надалі - Комісія) від 13.04.2017.
10.4. Згідно протоколу від 13.04.2017 №20 Комісія Мінприроди прийняла рішення про відмову у наданні погоджень щодо надання надр у користування ТОВ "Екологічні технології та будівництво" з метою видобування бурштину на ділянці Білківська (площі №1, 2, 3), що знаходиться в Коростенському районі Житомирської області на підставі абзацу 2 пункту 4 Регламенту погодження Мінприроди надання надр у користування.
10.5. У свою чергу, Житомирська обласна рада рішенням від 25.05.2017 №681 погодила надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Екологічні технології та будівництво" з метою видобування бурштину на ділянці Білківська (площі №1, 2, 3) загальною площею 429,32 га, що знаходиться в Коростенському районі Житомирської області.
10.6. ДСГНУ своїм рішенням від 01.06.2017 №12627/03/12-17 відмовила позивачу у наданні спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування бурштину на ділянці Білківська (площі №1, 2, 3), що знаходиться в Коростенському районі Житомирської області на підставі наказу Мінприроди від 13.04.2017 №163 та повернула його заяву від 20.03.2017.
10.7. 29.05.2017 ТОВ "Екологічні технології та будівництво" повторно подало до ДСГНУ відповідну заяву на отримання спеціального дозволу на видобування бурштину на ділянці Білківська (площі №1, 2, 3), що знаходиться в Коростенському районі Житомирської області з комплектом документів.
10.8. ДСГНУ рішенням від 17.08.2017 №17728/03/12-17 відмовила позивачу у наданні спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування бурштину на ділянці Білківська (площі №1, 2, 3), що знаходиться в Коростенському районі Житомирської області та повернула його заяву від 29.05.2017.
10.9. При цьому, відмова ДСГНУ рішенням від 17.08.2017 №17728/03/12-17 вмотивована наявністю технічної помилки кутових точок у каталозі та на ситуаційному плані географічних координат ділянки та невідповідністю номерів коду ЄДРПОУ заявника, а саме, на печатці та бланку заяви.
11. Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи судові рішення по суті заявленого спору, виходили з того, що у Комісії Мінприроди не було визначених Регламентом підстав для прийняття рішення про відмову у наданні погоджень щодо надання надр у користування позивача, адже ні в протоколі цієї Комісії від 13.04.2017 №20, який введений в дію наказом Мінприроди від 13.04.2017 №163, ні в рішенні ДСГНУ від 01.06.2017 №12627/03/12-17 не було зазначено яких саме документів не вистачає в поданому позивачем 20.03.2017 пакеті документів. Також, суди наголосили, що ДСГНУ, проігнорувавши вимоги пункту 9 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (надалі - Порядок №615), прийняв рішення від 17.08.2017 №17728/03/12-17, яким відмовив позивачу у наданні спеціального дозволу, не надіславши подані ним 29.05.2017 документи на погодження Мінприроди. На переконання судів, повторна відмова відповідача також здійснена з надуманих підстав, які не відповідають дійсності та не могли слугувати підставою для такої відмови. У зв`язку з тим, що позивачем подані документи у повному обсязі та у встановленому законодавством порядку, суди попередніх інстанцій вважали за можливе застосувати до спірних правовідносин принцип мовчазної згоди та задовольнити позов у повному обсязі.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
12. 20.02.2018 до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга відповідача - ДСГНУ, на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати і направити справу до суду апеляційної інстанції для відкриття провадження у справі та продовження розгляду справи.
12.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів цієї касаційної скарги зводяться до порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статей 169, 296, 298 КАС України, оскільки скаржником було у повній мірі виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та сплачено судовий збір за її подання у розмірі, визначеному цією ухвалою.
12.2. До закінчення встановленого судом строку відзиву на касаційну скаргу не подано.
13. 07.05.2018 до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга відповідача - ДСГНУ, на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
13.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів цієї касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та допущення порушень норм процесуального права. Зокрема, скаржник наголошує, що принцип мовчазної згоди не може створювати для ДСГНУ обов`язку видавати спеціальний дозвіл на надрокористування і у судів попередніх інстанцій не було визначених законодавством підстав для зобов`язання ДСГНУ видати ТОВ "Екологічні технології та будівництво" спірний спеціальний дозвіл. Крім того, скаржник вважає, що у ДСГНУ були визначені пунктом 9 Порядку №615 підстави для відмови у видачі позивачу такого спеціального дозволу за його заявою, поданою вперше. Що стосується вдруге поданої заяви, то скаржник наполягає, що подані документи містили неточності, про які зазначено в оспорюваному наказі про відмову у видачі спеціального дозволу.
13.2. До закінчення встановленого судом строку відзиву на касаційну скаргу не подано.
14. На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу даної справи від 03.07.2019, проведеного у зв`язку із обранням судді Гриціва М.І., який був суддею-доповідачем, до складу Великої Палати Верховного Суду, її передано на розгляд колегії суддів у складі: Шарапи В.М. (головуючий), Єзерова А.А., Чиркіна С.М.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
15. Під час розгляду касаційних скарг колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України (в редакції, чинній до 08.02.2020), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
16. Згідно пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України, до апеляційної скарги додається, серед іншого, документ про сплату судового збору.
17. Частиною 2 статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
18. У свою чергу, частиною 2 статті 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
19. Як вбачається з ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 28.12.2017 про залишення апеляційної скарги ДСГНУ на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017 без руху, на виконання вимог частини 2 статті 169 КАС України, у ній було зазначено суму судового збору, який підлягав сплаті особою, що подала апеляційну скаргу, а саме 1760,00 грн.
20. До закінчення встановлено у вказаній ухвалі строку для усунення недоліків апеляційної скарги, ДСГНУ надала суду докази сплати судового збору в розмірі 1760,00 грн., визначеному в ухвалі суду про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема, платіжне доручення від 18.09.2017 №650 на суму 1600,00 грн. і квитанцію АТ КБ "Приватбанк" від 10.01.2018 №0.0.935383419.1 на суму 160,00 грн.
21. Проте, суд апеляційної інстанції вказані обставини не врахував та безпідставно зазначив про необхідність сплати ДСГНУ судового збору в розмірі 1769,00 грн., замість 1760,00 грн. і про надання останньою доказу сплати судового збору лише в сумі 1600,00 грн.
22. За змістом пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
23. Зважаючи на те, що ДСГНУ було у повній мірі виконано вимоги ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, у Київського апеляційного адміністративного суду були відсутні визначені статтею 169 КАС України підстав для повернення апеляційної скарги ДСГНУ на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017.
24. Таким чином, суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу про повернення вказаної апеляційної скарги допустив порушення норм процесуального права - пункту 1 частини 4 статті 169 та частини 2 статті 298 КАС України, що потягнуло постановлення незаконної ухвали цього суду.
25. За приписами частини 1 статті 353 КАС України (в редакції, чинній до 08.02.2020) підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
26. Враховуючи те, що після повторного звернення ДСГНУ до суду з апеляційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017, апеляційне провадження у справі за цією апеляційною скаргою було відкрите, Верховний Суд приходить до висновку про відсутність процесуальних підстав для направлення даної справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
27. З огляду на наведене, касаційна скарга ДСГНУ на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 підлягає до задоволення частково, а саме оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, проте, без направлення адміністративної справи на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
28. Відповідно до вимог частини 1 статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
29. Згідно статті 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.
30. Частиною 1 статті 13 Кодексу України про надра визначено, що користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
31. Абзацом 3 частини 1 статті 14 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування, у тому числі, для видобування корисних копалин.
32. Частинами 1, 3 статті 15 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.
33. За приписами частини 1 статті 16 Кодексу України про надра (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
34. Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони врегульовані Порядком №615.
35. Відповідно до пункту 2 Порядку №615 (тут і надалі норми Порядку №615 наводяться в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, Держгеонадрами, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.
36. Згідно з підпунктом 1 пункту 8 Порядку №615, без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.
37. Також, пунктом 8 Порядку №615 передбачено, що рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 30 днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку (абзац 28).
38. За змістом пункту 9 Порядку №615, надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується з:
Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин;
відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення;
Мінприроди - на всі види користування надрами.
Видача дозволу здійснюється на підставі заяви і документів, зазначених у додатку 1, та погоджується органами, визначеними абзацами другим - четвертим цього пункту (абзаци 1-6).
Для здійснення погодження орган, який видає дозвіл, не пізніше ніж протягом шести робочих днів з дати реєстрації документів надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах другому - четвертому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів. За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзацах другому - четвертому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають органу, який видає дозвіл (абзаци 8-9).
39. Абзацом 7 пункту 19 Порядку №615 передбачено, що підставами для прийняття рішення про відмову в наданні дозволу є відмова органів, зазначених в абзацах другому - четвертому пункту 9 цього Порядку, у погодженні надання надр у користування.
40. Як встановлено судами попередніх інстанцій на основі досліджених ними по справі доказів, 20.03.2017 ТОВ "Екологічні технології та будівництво" звернулось до ДСГНУ із заявою та документами для отримання спеціального дозволу на видобування бурштину на ділянці Білківська (площі №1, 2, 3), що знаходиться в Коростенському районі Житомирської області на підставі підпункту 1 пункту 8 Порядку №615. Листами від 31.03.2017 ДСГНУ направила вказані документи для погодження до Житомирської обласної ради і Міністерства екології та природних ресурсів України. У свою чергу, наказом Мінприроди від 13.04.2017 №163 було введено в дію протокол №20 засідання Комісії, яким ТОВ "Екологічні технології та будівництво" було відмовлено у наданні погоджень щодо надання надр у користування на підставі абзацу 2 пункту 4 Регламенту погодження Мінприроди надання надр у користування, через надання документів не у повному обсязі.
41. Зокрема, процедуру здійснення організаційних заходів Мінприроди щодо погодження надання надр у користування у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони визначено Регламентом погодження Мінприроди надання надр у користування, що затверджений Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 15.02.2016 №56, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.02.2016 за №308/28438 (надалі - Регламент).
42. Відповідно до пункту 2 Регламенту, для здійснення погодження Мінприроди надання надр у користування Держгеонадра не пізніше дня, що настає за днем одержання документів від суб`єкта господарювання, надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді до Мінприроди згідно з переліком, наведеним у додатку 1 до Порядку №615 (із змінами), та встановлює строк розгляду Мінприроди зазначених документів.
43. Згідно з абзацом 2 пункту 4 Регламенту, на якій міститься посилання у Наказі Мінприроди від 13.04.2017 №163 про відмову у погодженні надання позивачу надр у користування, Мінприроди приймає рішення щодо погодження надання надр у користування за таких умов - надання до Мінприроди копій документів в повному обсязі згідно з вимогами цього Регламенту.
44. Отже, підставою для прийняття Мінприроди рішення про відмову у погодженні надання надр у користування може бути надання Мінприроди документів, за переліком, наведеним у додатку 1 до Порядку №615, не у повному обсязі.
45. Суди попередніх інстанцій, вирішуючи справу по суті заявленого спору, дійшли висновку, що ні в протоколі Комісії від 13.04.2017 №20, який введений в дію наказом Мінприроди від 13.04.2017 №163, ні в рішенні ДСГНУ від 01.06.2017 №12627/03/12-17 не зазначено яких саме документів не вистачає в поданому ТОВ "Екологічні технології та будівництво" 20.03.2017 пакеті документів.
46. Варто зауважити, що частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (підпункт 3).
47. Обґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень полягає у необхідності наведення ним певних фактичних і юридичних підстав його прийняття та є однією з обов`язкових вимог, дотримання якої перевіряється судами під час вирішення питання правомірності такого рішення.
48. Тому, Верховний Суд загалом погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що відмова Мінприроди у погодженні надання позивачу надр у користування не відповідає вимогам щодо обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки не містить чітко визначеного переліку документів, яких не було додано до заяви ТОВ "Екологічні технології та будівництво" від 20.03.2017 про отримання спеціального дозволу на користування надрами.
49. Водночас, Верховний Суд вважає за необхідне наголосити, що суди попередніх інстанцій, наводячи вказані висновки, не дослідили тієї обставини, чи було додано позивачем до заяви про отримання спеціального дозволу на користування надрами від 20.03.2017 усі необхідні документи, передбачені додатком 1 до Порядку №615.
50. У додатку 1 до Порядку №615 визначені наступні документи, що подаються разом із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин без проведення аукціону: копія паспорта та реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті, замість зазначеного реєстраційного номера подають копію паспорта із серією, номером та відміткою); пояснювальна записка з характеристикою об`єкта, стану його геологічного вивчення, методу розробки, обґрунтуванням необхідності використання надр, із зазначенням потужності підприємства; результати хімічного та бактеріологічного аналізу води строком давності не більш як шість місяців (для родовищ підземних вод); копії протоколів, завірені заявником, Державної комісії по запасах (Української територіальної комісії по запасах корисних копалин, центральної комісії по запасах корисних копалин, науково-технічних/технічних рад) про затвердження (апробацію) запасів у повному обсязі; каталог географічних координат кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда) із зазначенням її площі, а для видобування підземних вод - каталог географічних координат водозабірних споруд; оглядова карта (масштаб не менш як 1:200000); ситуаційний план з нанесеними межами площі видобування та географічними координатами її кутових точок (похибка - менш як 1 секунда) у масштабі, який дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами; план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, межами земельного та гірничого відводів (за наявності), контуром ліцензійної площі з географічними координатами кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда), а також з лініями геологічних розрізів; гідрогеологічна карта (для родовищ підземних вод); структурна карта (для родовищ нафти і газу); характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначками. До перелічених документів додаються: для підприємств, які розпочинають розробку родовища, - програма робіт із введення родовища в експлуатацію із зазначенням окремих етапів та строку їх проведення, джерел фінансування до досягнення підприємством проектної потужності; у разі продовження строку дії дозволу - позитивний висновок про проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів.
51. З`ясування тієї обставини, чи були ці документи фактично додані позивачем до заяви про надання дозволу на спеціальне користування надрами мало безпосереднє значення для правильного вирішення заявленого в межах цієї адміністративної справи спору, адже самі лише висновки про необґрунтованість рішення Мінприроди щодо відмови у погодженні надання надр у користування не могли слугувати підставою для застосування принципу мовчазної згоди до спірних правовідносин.
52. При цьому, попри те, що рішення ДСГНУ від 01.06.2017 №12627/03/12-17 та/або протокол Комісії від 13.04.2017 №20 чи наказ Мінприроди від 13.04.2017 №163 не є предметом оскарження в межах заявленого адміністративного позову, позивач у своїй позовній заяві посилався на їх неправомірність в якості підстав позову і суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення про задоволення позову, виходили, у тому числі, з порушення відповідачем вимог законодавства під час прийняття рішення щодо відмови у наданні позивачу спеціального дозволу на користування надрами за його заявою від 20.03.2017.
53. У свою чергу, суди попередніх інстанцій встановили на основі досліджених ними по справі доказів, що 29.05.2017 ТОВ "Екологічні технології та будівництво" повторно звернулось до ДСГНУ із заявою для отримання спеціального дозволу на видобування бурштину на ділянці Білківська (площі №1, 2, 3), що знаходиться в Коростенському районі Житомирської області на підставі підпункту 1 пункту 8 Порядку №615. Проте, листом від 17.08.2017 №17728/03/12-17 ДСГНУ повернула позивачу вказані заяву та документи з мотивів наявності технічної помилки кутових точок у каталозі та на ситуаційному плані географічних координат ділянки та невідповідністю номерів коду ЄДРПОУ заявника, а саме, на печатці та бланку заяви.
54. Відповідно до пункту 8 Порядку №615, документи, що не відповідають вимогам цього Порядку, повертаються заявникові. Інформація про повернення документів протягом трьох робочих днів з моменту прийняття рішення про повернення розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу (абзац 26).
55. Таким чином, Порядок №615 розрізняє процедуру повернення документів заявнику з підстав їх невідповідності вимогам цього Порядку та процедуру відмови в наданні спеціального дозволу через відмову органів, зазначених в абзацах другому - четвертому пункту 9 цього Порядку, у погодженні надання надр у користування. З цього можна зробити висновок, що перевірка документів на предмет їх відповідності вимогам Порядку №615 передує надісланню заяви та доданих до неї документів уповноваженим органами на погодження надання надр у користування.
56. Тому, не заслуговує на увагу висновок судів попередніх інстанцій в тій частині, що відповідач порушив вимоги пункту 9 Порядку №615 внаслідок того, що не відправив подані позивачем 29.05.2017 заяву і документи на погодження до уповноважених органів.
57. Як вбачається з матеріалів справи та зазначено в оскаржуваних судових рішеннях, ДСГНУ, повертаючи заяву і документи листом від 17.08.2017 №17728/03/12-17 вказала на наявність технічної помилки кутових точок у каталозі та на ситуаційному плані географічних координат ділянки, а також невідповідність номерів коду ЄДРПОУ заявника на печатці та бланку заяви.
58. Суди попередніх інстанцій послались на те, що відповідачем ні в судовому засіданні, ні в письмових запереченнях не спростовано доводи позивача про те, що інформація стосовно наявності технічної помилки кутових точок у каталозі та на ситуаційному плані географічних координат ділянки є надуманою.
59. Разом з тим, як у відзиві на позовну заяву, так і в апеляційній скарзі, і в касаційній скарзі, відповідач наголошував на існуванні листа Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" від 08.08.2017 №06/306-3220, який містив інформацію щодо наведеної вище помилки та був покладений в основу рішення про повернення ТОВ "Екологічні технології та будівництво" заяви та документів, поданих 29.05.2017.
60. Проте, цей лист так і не був досліджений в ході розгляду справи судами попередніх інстанцій, хоча без з`ясування цієї обставини суди попередніх інстанцій не мали достатніх підстав стверджувати, що відповідачем не спростовано доводи позивача про те, що інформація стосовно наявності технічної помилки кутових точок у каталозі та на ситуаційному плані географічних координат ділянки є надуманою, а отже її з`ясування мало безпосереднє значення для правильного вирішення спору.
61. Відповідно до абзацу 10 частини 1 статті 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 №2806-IV (надалі - Закон №2806-IV), під принципом мовчазної згоди розуміється принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.
62. Частиною 6 статті 4-1 Закону №2806-IV передбачено, що в разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Відмітка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про дату прийняття заяви є підтвердженням подання заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу. Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.
63. Таким чином, саме бездіяльність дозвільного органу є передумовою для застосування принципу мовчазної згоди. При цьому, виникнення у суб`єкта господарювання права на застосування принципу мовчазної згоди настає при наявності сукупності наступних умов: 1) суб`єктом господарювання подані всі визначені законом документи для отримання дозволу; 2) суб`єктом господарювання документи подані за встановленою законодавством процедурою; 3) суб`єктом господарювання подані документи, що відповідають вимогам законодавства; 4) строк розгляду поданих документів закінчився; 5) станом на час закінчення такого строку відповідь дозвільного органу по суті розгляду поданих суб`єктом господарювання документів відсутня.
64. Також, принцип мовчазної згоди застосовуються за умови, якщо суб`єктом господарювання дотримані всі вимоги законодавства, а у суб`єкта владних повноважень відсутня альтернатива у прийнятті або не прийнятті позитивного рішення за зверненням такого суб`єкта господарювання.
65. Правові висновки аналогічного змісту у подібних правовідносинах були викладені у постанові Верховного Суду від 12.08.2020 у справі №826/9181/16.
66. У випадку спірних правовідносин відповідач не допустив протиправної бездіяльності щодо нездійснення розгляду документів, поданих позивачем з метою отримання спеціального дозволу на користування надрами, а повернув їх з підстав встановлених пунктом 8 Порядку №615. Натомість, суди попередніх інстанцій застосували принцип мовчазної згоди, не з`ясувавши обставин стосовно дотримання позивачем вказаних вище необхідних передумов для його застосування.
67. Відповідно до частин 1-4 статті 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
68. Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
69. Верховний Суд зазначає, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору, з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин, а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини та надати суду додаткові докази.
70. Таким чином, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин справи, що мали значення для правильного вирішення справи, а саме, не з`ясували тієї обставини, чи були подані позивачем до заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами від 20.03.2017 усі необхідні документи, що передбачені Порядком №615 та не дослідили лист Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" від 08.08.2017 №06/306-3220, на якій покликався в якості доказу відповідач.
71. За приписами частини 2 статті 353 КАС України (в редакції, чинній до 08.02.2020), підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
72. В силу вимог частини 4 цієї статті, справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
73. З огляду на наведене, касаційна скарга ДСГНУ на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 підлягає до задоволення частково, а оскаржувані судові рішення - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Також, у зв`язку з цим, судом касаційної інстанції не надається оцінка решті доводів, що наведені у касаційній скарзі.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 349, 355-356, 359 КАС України, суд, -