1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року

м. Київ

справа № 140/577/19

адміністративне провадження № К/9901/3597/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року (суддя: Денисюк Р.С.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року (судді: Макарик В.Я, Бруновська Н.В., Матковська З.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" (далі - позивач, ТОВ "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач), правонаступником якого є Головного управління ДПС у Волинській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення рішення від 22.11.2018 № 0014001405, № 0013981405 та № 0013991405.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року, позов було задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи та мало наслідком неправильне вирішення справи по суті. Наголошує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені податковим органом виключно в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вважає доводи відповідача безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання сторони явку своїх уповноважених представників не забезпечили, з огляду на що суд, керуючись приписами пункту 2 частини першої статті 345 (Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), дійшов висновку про можливість здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні на підставі наявних у суду матеріалів справи.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що працівниками ГУ ДФС у Кіровоградській області на підставі наказу від 30.10.2018 № 1588 проведено фактичні перевірки господарських одиниць ТОВ "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН", а саме:

- АЗС з магазином, що розташована за адресою: м. Кропивницький, вул. Холодноярська, 171, за результатами якої складено Акт фактичної перевірки від 07.11.2018 №120/11/11/РРО/41048714;

- АЗС з магазином, що розташована за адресою: м. Кропивницький, вул. Бобринецький шлях, 105-а, за результатами якої складено Акт фактичної перевірки від 07.11.2018 №119/11/31/РРО/41048714;

- АЗС з магазином, що розташована за адресою: Кіровоградська обл., м. Знам`янка, вул. Партизанська, 70, за результатами якої складено Акт фактичної перевірки від 07.11.2018 №118/11/11/РРО/41048714.

Перевірками встановлено порушення позивачем вимог пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР) у зв`язку з реалізацією нафтопродуктів, які не обліковані у визначений законом спосіб.

На підставі вищеозначених актів фактичних перевірок ГУ ДФС у Волинській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.11.2018 № 0014001405, №0013981405 та № 0013991405, якими до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі статті 20 Закону №265/95 у подвійному розмірі товарних запасів, облік яких не ведеться у порядку, встановленому законодавством, та здійснюється продаж товарів, які не відображено в такому обліку, на загальну суму - 21 869 813,22 грн.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що викладені в Актах перевірки висновки податкового органу є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинами справи, а, відтак, винесені на його підставі спірні податкові повідомлення-рішення є безпідставними, неправомірними та підлягають скасуванню.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Згідно із статтею 20 Закону №265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів встановлено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008 №281/171/578/155 (далі - Інструкція).

Підпунктами 10.2.1, 10.2.10 Інструкції встановлено, що приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці, які повинні бути затверджені керівником підприємства, якому належить АЗС. На підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою №17-НП (додаток 14 до Інструкції).

Підпунктами 10.3.1.1, 10.3.2.1, 10.3.3.2, 10.3.4.2 Інструкції визначено, що розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 №1315. Відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП (додаток 16 до Інструкції). Кількість відпущеного нафтопродукту фіксується у відомості, яка ведеться безпосередньо на АЗС, що підтверджується підписами оператора АЗС та водія. Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП. Відпуск нафтопродуктів за платіжними картками відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.

Згідно з пунктом 10.4 Інструкції на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС №17-НП. Під час приймання-передавання зміни оператори АЗС: визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи обліковий залишок попередньої зміни), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок); вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об`єм нафтопродуктів (фактичний залишок); роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам`яті; передають залишок готівки; перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК.

Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою №17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.

Після оприбуткування нафтопродуктів, дані лічильника сумарного обліку паливно-роздавальних колонок, система керування паливно-роздавальними колонками та реєстратори розрахункових операцій діють як одне ціле та не повинні мати розбіжностей даних більш ніж на 0,1 %. Як наслідок, дані про оприбутковане за даними бухгалтерського обліку пальне повинні відповідати даним реєстратора розрахункових операцій, який є носієм доказової інформації про обіг пального на АЗС.

Фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС мають відповідати обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за певний проміжок часу, що підтверджені відповідними документами (ТТН), змінного звіту АЗС за формою №17-НП, за вирахуванням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок. Обсяг реалізації нафтопродуктів, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колон

................
Перейти до повного тексту